журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – архив за 2002 год
"Книжковий огляд" #1

Нова формула «Золотого Бабая»

З метою продюсування вітчизняних літературних та культурологічних проектів у 1998 році братами Дмитром та Віталієм Капрановими була створена "Продюсерська агенція "Зелений пес". Вже тоді вони почали займатися організацією першого конкурсу гостросюжетного українського роману "Золотий Бабай". Про те, як проводиться конкурс цього року, про плани на майбутнє ми розмовляли з Віталієм Капрановим.

Данте в українському контексті

Видавництво "Факт" започаткувало новий проект "Текст+Контекст", презентація першої книги якого – "Здолавши півшляху життя земного... "Божественна комедія" Данте" – відбулася в головному офісі Міжнародного фонду "Відродження". Автор та упорядник твору – поет, перекладач, літературний критик
Максим Стріха.

«Кобзар 2000»: нова література на грунті традицій

З перших сторінок "Кобзаря 2000" братів-близнюків Капранових я занурилася у прадавній світ української демонології на тлі сучасності. Вдень було весело з гарнесенькими русалками та відьмочками, що захоплюються польотами над хмарочосами. Вночі ж крізь пітьму у сни проникали спогади про упирів у під'їзді, а із закинутого колодязя виповзав старезний москаль, щоб убити чергового торгівця турецьким одягом...

Чи прорве російську «блокаду» україномовна книга?

В Україні вдруге відбувся Всеукраїнський конкурс романів та кіносценаріїв "Коронація слова". Урочиста церемонія нагородження його лауреатів проходила в Палаці мистецтв "Український дім". Про цьогорічні результати конкурсу та про літературну ситуацію в нашій країні ми розмовляли з автором проекту письменником Володимиром Даниленком.

Російські книги дорожчають… А в Україні?

З 1 січня 2002 року за законодавством Російської Федерації пільги видавців скасовано, і тепер книги відносяться до звичайного товару, такого, як взуття чи одяг. Вітчизняне книговидання перебуває в такому стані з самого початку, тому цікаво було дізнатися у співвітчизників, що займаються безпосереднім продажем російської книги в Україні, про їх реакцію на такі зміни в відношенні до книги законодавців сусідньої держави.

Кримінальне читво як портрет епохи

Торік обсяг продажів чоловічого детективу скоротився в тридцять разів. Особливо постраждали гіганти калібру "ACT" ("ЕКСМО", "ОЛМА" та ін.) – у них на стадії повної готовності до друку "зависло" десь півтори тисячі нових романів. На останньому книжковому ярмарку на ВВЦ козирним гостем на стенді видавництва "ЕКСМО" була автор іронічних детективів Дар'я Донцова. Пояснити таку зміну читацького інтересу тільки перенасиченням ринку продукцією визначеного виду явно недостатньо. Просто жіночі детективи значною мірою відповідають куди більш значним і глибоким змінам у суспільній свідомості.

Шляхи популяризації української книги – які вони?

Ні для кого не секрет, що український книжковий ринок перебуває під певним тиском російськомовної літератури, але безвихідних ситуацій не буває. До того ж в Росії нещодавно відбулися досить неприємні для книговидавців події, пов'язані зі змінами законодавства, так що саме зараз настав сприятливий момент, щоб розвивати свою видавничу справу. Про можливості зрушень у цьому напрямку на краще ми проконсультувалися у Костянтина Родика, Володимира Даниленка та Віталія Капранова – людей, які небайдужі до долі україномовної книги.

Книгарня, що сяє

Нове обличчя «Орфея»

Кореспондент "Книжкового огляду" зустрівся з директором книготорговельної фірми "Орфей" Костянтином Клімашенком, аби поговорити про перспективи розвитку мережі книгарень під керівництвом "Орфея" та про ринок у цілому.
Одинадцята ранку. Ми сидимо у маленькому офісі директора магазина "Сяйво" на вулиці Великій Васильківській, що знаходиться прямо над магазином, на другому поверсі. Костянтин Генріхович, який почав черговий робочий день з об'їзду торговельних точок у місті Києві, повен енергії. Його бізнес перейшов на новий рівень з відкриттям оновленого "Сяйва" – тепер йому є що показати людям: покупцям, партнерам, владі тощо.

Революціонер Малкович

Аби редакція журналу "Книжковий огляд" складала рейтинг революціонерів вітчизняного книжкового ринку, прізвище Івана Малковича ми, напевне, поставили би на останнє місце. Чим відомий широкій громадськості пан Малкович та його видавництво "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА"? Дитячими книжками надзвичайної якості. Відповідно, ціни на ці книжки не можуть бути низькими. Відповідно, великі тиражі та широкий асортимент літератури такого типу неможливі.

Як рекламують книжки в Японії

Японії книжки рекламують різними способами. Це реклама в журналах, газетах та по телебаченню, реклама у міському транспорті, в Інтернеті та безпосередньо в магазинах, котрі продають книжкову продукцію. Окремо варто відзначити презентації, що проводяться у так званих "літературних" чи книжкових кафе.

Якісна їжа чи якісна книга для дитини?

На жаль, сучасний стан пересічної української сім'ї ставить перед батьками подекуди нелегкий вибір – одяг та їжа або книга? Що обрати в такій ситуації? Особливо гостро це питання поставлено стосовно україномовної книги, адже українські видання вже досить давно вважаються дорожчими за російські. Повертаючись до вже постійної рубрики нашого журналу, ми вирішили цього разу дослідити цінову політику щодо україномовної книги на київському книжковому ринку "Петрівка".

"Книжковий огляд" #3

Другий «Золотий Бабай» визначив переможця

У лютому черговий конкурс українського гостросюжетного роману "Золотий Бабай" обрав свого фаворита. Найкращим твором серед книг масових жанрів за 2000-2002 роки був визнаний "Виконавець" Олексія Волкова.

«Книжка року 2001»

"Книжка року" визначила рейтинги книг у семи номінаціях і представила широкому загалу середньостатистичну інформацію про те, хто, чому і скільки читає україномовну книгу.

Що ви знаєте про нідерландську літературу?

20 лютого в Посольстві Королівства Нідерландів відбулася презентація роману "Поминальний день" голландського автора Кееса Ноотебоома у перекладі Ярослава Довгополого. Подія важлива тим, що це перше серйозне видання українською мовою досить відомого
в світі письменника, нагородженого багатьма преміями, визнаного в світі, твори якого перекладено
понад 20 іноземними мовами.

Історія України – історія її храмів

15 лютого 2002 року на території національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника відбулася презентація розкішного видання з великою кількістю якісного ілюстративного матеріалу, здійсненого видавництвом "Мистецтво", а саме –
книги ігумені Серафими "История Киево-Печерской
лавры. Книга 1 (XI – первая половина XIII вв.).
Историко-богословское исследование".

«Час плинний – Києво-Могилянська академія вічна...»

Нещодавно один із найповажніших та найстаріших
вищих навчальних закладів України – Національний університет "Києво-Могилянська академія" – видав
енциклопедичне видання "Києво-Могилянська академія
в іменах. ХVІІ-ХVІІІ ст.". У довіднику зібрано дані
про більш ніж 7 тис. людей, долі яких були пов'язані
з "Могилянкою", – так ласкаво називають студенти свій університет.

Будні українського книготорговця

Книготоргівля, як і будь-яка інша галузь торгівлі, має свою специфіку, свої переваги та недоліки. Для того щоб зрозуміти становище сучасного українського книготорговця, ми вирішили звернутися до господарів деяких яток на ринках Києва. На їх прохання справжні імена та розташування торгових місць
у статті вказані не будуть.

Маленьке видавництво у великому місті

Маленьке видавництво, що є незалежним та самодостатнім підприємством, – це в наш час явище виняткове. Видавництво "Ліга-Прес" займає дві невеликі кімнатки в центрі Львова, які цілком придатні для "штабу", але мабуть, не для офісу. Там працює секретар, є комп'ютер і факс. Працівники (всього – близько десяти чоловік) здебільшого працюють удома. Директор "Ліги-Прес" Дмитро Сугак люб'язно погодився на інтерв'ю.

Музей рідкісної книги

Всім, хто цікавиться історією книги, давніми виданнями різних авторів багатьма мовами світу, книгами, які є справжнім витвором мистецтва, просто необхідно завітати до Музею рідкісної книги, який створено при Бібліотеці Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя. Це найстарше і найбільше зібрання рідкісних книг в Україні.

Який попит – така й пропозиція. Чи навпаки?

Іноді мені доводиться від'їжджати з столиці
у справах, ось і декілька днів тому я побувала
в Київській області, в такому собі ні великому,
ні малому, але надзвичайно гарному і тихому містечку. І ось спало мені на думку уявити,
як би мені тут жилося-булося. В будь-якому випадку, де б люди не жили, вони мають таку особливість, яка дуже відрізняє їх від братів-звірів:
хочеться читати різну літературу, від класичної до сучасної, від серйозної до легкої. Ну то як з цим справи у нас в невеликих містах?

Магазини, які ми обираємо

Мова в пропонованій вашій увазі статті йде не про торгівлю книгами. Наші читачі можуть зауважити, що способи привернення покупців американськими супермаркетами – це не наша тема. На перший погляд, це правда. Але так здається тільки на перший погляд. Ми розповідаємо на сторінках "Книжкового огляду" про цікаві рекламні й маркетингові рішення, які допомагають збільшити збут книжкової продукції. Навіщо, що називається, винаходити велосипед, якщо можна перейняти кращий досвід, у тому числі й з галузей торгівлі іншими товарами? У нас вже є книжкові інтернет-магазини, книжковий клуб (який надсилає поштою, до речі, не тільки книги, але й не дуже супутній їм асортимент – від набору викруток до ялинкових прикрас), а уяву нерозпещених покупців уражають найсучасніші книгарні. Чому б цим книжковим магазинам не проводити заохочувальні акції, не встановити знижки для постійних відвідувачів? Читайте, аналізуйте, шукайте рішення, що можуть бути використані саме в книжковій торгівлі й допоможуть вам завойовувати лояльність покупців.

«Ми працюємо не на склад, а на читача!»

Ні для кого не секрет, що в будь-якій справі важко "ставати на ноги". У видавничому бізнесі ефективна система розповсюдження – один з найважливіших елементів функціонування. Тож спробуємо на прикладі вже досвідчених видавництв вивести "формулу успішності" для початківців.

Переваги та недоліки серійної книги

Вже давно підприємці помітили, що книги, які входять до серій, продаються в більшості випадків краще, ніж окремо. Взагалі серійність продукції – досить поширена практика сьогодення. Подивившись довкола себе, ми помічаємо таку тенденцію в усіх видах товарів: в їжі, в косметичних та галантерейних виробах, в посуді і в меблях, в періодичних виданнях тощо. З книгами така сама ситуація – деякі видавництва вже давно взяли курс на видання серій і тепер нечасто вкладають кошти в окрему книгу, яка тематично чи візуально не входить у те чи інше "зібрання творів". Ми вирішили поцікавитися у наших підприємців всіма перевагами та недоліками роботи над серіями, а особливо нас цікавив комерційний аспект випуску такого специфічного продукту, як серії.

Кав'ярня-книгарня для «наворочених» начитаних бабуїнів

Нещодавно поблизу станції метро "Університет" відкрилась кав'ярня-книгарня "Бабуїн". Мабуть, своєрідною предтечею "Бабуїна" можна назвати кафе "Фруктопія", що на Хрещатику: там при вході стоїть висока, до стелі, поличка з літературою всіх видів і жанрів, зокрема, багато досить недорогих англомовних видань класиків англійської та американської літератури і сучасних письменників. Але в "Фруктопії" все ж кафе відділене від книгарні, а в "Бабуїні" їх спробували органічно поєднати.

Ключі від Києва

Є регіональні видавництва, які затишно влаштувалися в своєму ареалі і не дуже смикаються в пошуках нових контактів та ринків збуту. Вони цілком задовольняють потреби місцевих організацій і місцевих читачів, чого ще треба? Особливо, якщо вони випускають спеціалізовану (наприклад, краєзнавчу) літературу, якій забезпечено невеликий, але надійний збут. Проте реалії сьогодення змушують багатьох
з них рухатися і заробляти собі на прожиток.

Сучасна література на «зеленому» папері

У культурних країнах книги друкують на білому папері. Не на зовсім білому (вважається, що високобілий папір дратує очі при читанні),
але все-таки на білому...
У деяких, м'яко кажучи, не найкультурніших країнах (здогадуєтеся, про які мова йде?) книги найчастіше друкують на противному папері кольору, що плавно переходить з ясно-жовтого в грязно-сірий.
А в чудовій і дуже культурній Канаді книги незабаром почнуть видавати на "зеленому" папері...

Феномен японських коміксів

Шалена популярність та надвисокі продажі коміксів у цій своєрідній країні залишаються загадкою для всього іншого світу. Проте якщо придивитися уважніше, то можна побачити, що пропозиція реалізувалася у попиті, який немов би завжди був у японському суспільстві. Бо, з одного боку, існував психологічний тиск на молодь, що є у будь-якому суспільстві, від якого молодь прагне втекти, часом навіть в іншу реальність. З іншого боку, у молоді небагато грошей, що не дозволяє їй мати якісь дорожчі задоволення. Японці ж, в силу свого ієрогліфічного письма і звички візуального сприйняття інформації, схильні до коміксів. Японія – густонаселена країна з невеликою кількістю вільного простору для тих же дитячих ігор на свіжому повітрі, саме тому, можливо, вона і породила такий феномен, як комікси, котрі дозволяють кожному втекти в ілюзорний світ свободи легкого читання.

Переклад «Гаррі Поттера» отримав антиприз московського ярмарку

У Москві 17 березня завершилася 5 Національна книжкова виставка-ярмарок, яку відвідали не менш 10 тисяч москвичів, жителі інших міст і закордонні гості.

"Книжковий огляд" #4

«Міні-диво» – максі-ефект

Для всіх шанувальників українськомовної дитячої якісної книги прийшли добрі часи. Адже видавництво "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" з Іваном Малковичем на чолі поставило перед собою серйозну мету – дати можливість всім-всім-всім отримати диво-книгу за найменшою ціною.

Hey, mister DJ, do you speak English?

Зірка "Gala-радіо" діджей Паша вирішив збагатити наше зібрання англійських підручників. Треба визнати, що чим би діджей не бавився – у нього непогано виходить. Курс англійської мови для початківців "Английский от диджея Паши" складається з двох книжок – "Student's book" та "Workbook" – і трьох аудіокасет. "Student's book" містить 24 лексичних і 6 граматичних уроків з словами, текстами, діалогами, правилами граматики, вправами. "Workbook" з гумористичними ілюстраціями призначено для виконання вправ. На аудіокасетах записані тексти і діалоги, які спочатку повільно і виразно читає сам Паша, даючи поради і коментарі, а потім їх у природному розмовному темпі відтворюють американець та англійка. Усе це приправлене англійськими піснями у виконанні Славка Вакарчука, Олександра Пономарьова і Андрія Данилка (в образі Вєрки Сердючки).

«Якими нас прагнете?», чи Гендерні дослідження в Україні

Зміна ролі жінки в суспільстві очевидна. Гуманітарні науки мусять це осмислити. Якщо ранній модернізм початку століття часом називають "війною статей", то зараз йдеться про співіснування, вміння жити разом, адаптацію в культурі зміни становища жінки. Задля того, щоб поговорити про діяльність Київського інституту гендерних досліджень, про літературу з гендерних питань в Україні, ми зустрілися з членкінею цього інституту, головним редактором інтернет-часопису "Виднокола" Вірою Агеєвою.

В ім'я розквіту науки

У видавництві "Наукова думка" вийшла з друку книга Бориса Малиновського "Академік Борис Патон – праця на все життя", присвячена видатному вченому сучасності.

Сучасні інтерпретації творів української класики

Видавництво "Факт", продовжуючи свій проект "Текст + Контекст", потішило бажаючих дізнатися більше про твори української класики книгами під упорядкуванням Віри Агеєвої. У двох книгах – долі двох непересічних українок та їхня літературна спадщина, а також різнобічні інтерпретації творів.

Весь фінансовий світ України – в шести томах

Інтелектуальний детектив епохи постмодерну

У львівському видавництві "Кальварія", відомому надзвичайно високим рівнем своїх видань, вийшов роман Євгенії Кононенко "Імітація". За новою книгою стоїть велика праця творчого колективу "Кальварії", висока повага до читачів, що вони обов'язково відчують. За результатами рейтингу "Книжка року 2001" ця книга стала другою в номінації "Красне письменство". Новий твір Євгенії Кононенко Андрій Курков вважає першою спробою якісного масового українського роману. Як казала нашому кореспонденту сама письменниця ("Книжковий огляд", №6, 2001 рік), за нинішньої конкуренції з боку телебачення писати треба цікаво, тому в "Імітації" вона намагалась поєднати якісне письмо і детектив. Книга не залишить байдужими ні шанувальників гостросюжетних творів, ні прибічників інтелектуальної літератури – кожен знайде щось цікаве для себе. Наприклад, автор пропонованої вашій увазі статті за насиченою подіями фабулою побачила характерні прикмети "доби підробки".

Християнська етика для повсякденного життя

У видавничо-інформаційному центрі Європейського університету вийшов з друку навчальний посібник "Християнська етика (в поняттях і категоріях)"

Казковому немає меж...

"Казка" – не просто назва фірмового книжкового магазину, що чотири місяці як відкрився у самісінькому центрі Києва – на Майдані Незалежності (вул.Михайлівська, 1/3, готель "Козацький"). "Казка" – то смак фірмової глазурі, тонким шаром якої покрито у книгарні все: книжки, сервіс, аура. По-європейському беззвучно роз'їжджаються скляні двері готелю. І перше, що вихоплює погляд, – інформацію про те, що "Казка" працює без обідньої перерви і лише з "напіввихідним" недільного дня. Про прихід ваш сповіщають лагідні дзвіночки. І якою б ясною не була погода, опиняючись у "Казці", ніби з тіні на сонце виходиш: кожний куточок тут аж дзвенить сяйвом.

«Заглядає в шибку казка п'яними очима»

В рейтингу "Книжка року 2001" серед дитячих книжок і видавництв згадується сама тільки "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА", і це не дивно, бо багато люблячих видавців зараз думають, що сучасні любі діточки зовсім не читають, а тільки переглядають малюнки, і тому можна себе не переобтяжувати роботою над текстом. З-поміж дитячих видавництв, які тримають планку якості – йдеться не про поліграфію та ілюстрації – також варто назвати відроджену "Веселку" (особливо ж – їхню серію казок народів світу, а також перевидані книжки, наприклад "Коли ще звірі говорили"), "Лелеку", "Гроно", львівське видавництво "Аверс", а з тих видавництв, що не спеціалізуються суто на дитячій літературі, – "Пресу України" і чернігівську "Деснянську правду". Певно, що є й інші, але їх не так багато.

Філософський камінь на прилавку

У російського видавництва "Росмен" зненацька з'явилася можливість усталити своє положення на ринку дитячої літератури. І все завдяки ексклюзивному контракту на видання книг про маленького чарівника Гаррі Поттера. Але якщо видавцям не вдасться грамотно спланувати свою діяльність, їм можуть грозити серйозні неприємності.

Добра американська фея «Сейбр-Світло»

Цей доброчинний фонд займається розповсюдженням англомовної наукової літератури найкращих американських і англійських видавництв, серед яких – McGraw-Hill, Oxford-, Cambridge-, Harvard-, Open University Press, Basic Books, Vintage Books, Collier Books, Clarendon Press тощо. За понад десять років свого існування було отримано з США, продано або роздано близько 600 тис. книжок, яких щороку надходить до 50 тис. примірників.

Майбутнє – за гарними книгами

Видавництво "Юніор" спеціалізується на випуску комп'ютерної літератури, і всі наведені нижче міркування Юрія Ковтанюка, директора цього видавництва, стосуються відповідного сегмента книжкового ринку – поширення технічної та іншої спеціальної літератури.

Книжка в радіоефірі

Уявити життя без комп'ютера та мережі Інтернет на початку XXI століття ще можливо. А от без радіо – вже, певно, ні. Приміром, для багатьох українських сіл радіоточка – єдиний місточок, що з'єднує їх із "великою землею". Завдяки радіо будь-яка книжка може знайти ще одну форму існування – радіожиття – і таким чином увійти у дім, навіть у долю кожної людини. А фахівці книжкової галузі нарівні з письменниками здатні сьогодні безпосередньо впливати на інформаційний радіопростір і, відтак, на гуманітарну політику країни.

Видавці збираються на книжкові виставки-ярмарки

Свого часу "Книжковий огляд" докладно писав про те, яким саме виставкам і чому українські видавці надають перевагу. Наразі ми вирішили поцікавитися, чи змінилося щось за ці кілька місяців в їхніх уподобаннях або планах щодо виставок.

Книжкові виставки – свято чи праця?

Епоха телебачення, комп'ютера, Інтернету... А зали книжкових виставок не можуть вмістити всіх бажаючих – їм доводиться деякий час чекати біля входу. Нібито й не зовсім добре, а на душі радість: віддаючи належне найсучаснішим засобам масової інформації, можливості спілкуватись у віртуальному світі, люди не втрачають інтересу до книги, і книжкові виставки для більшості читачів – це свято. А що таке виставки для тих, хто створює книгу? Про це ми запитали у головного редактора державного спеціалізованого видавництва "Освіта" пані Ольги Іванової.

«Коронація» як безперервний процес

Свого часу конкурс "Коронація слова" заявляв про амбітну мету – баланс української і російської автури на нашому ринку. Кореспондент „Книжкового огляду" вирішив з'ясувати, чи наблизилась ця мета, за відчуттями одного з організаторів конкурсу, і до яких кроків вдаватиметься оргкомітет у майбутньому задля такої зміни. Отож – що нового в „Коронації слова"?

Палітурку вибирає… покупець

Незважаючи на відносно різноманітний асортимент палітурних матеріалів, найбільші російські книжкові видавництва, які орієнтовані на ринок, поки змушені обмежувати свій вибір майже винятково вітчизняною продукцією. Розглянемо найбільш популярні матеріали і рішення для виготовлення палітурок, сподіваємось, що досвід сусідів стане нашим читачам у пригоді.

Як дістається перемога?

Журналіст Олександр Винокуров встиг попрацювати майже в усіх київських ЗМІ, брав участь у літературних конкурсах ще за радянської доби. Останнім часом займався виданням історичних підручників для школярів у видавництві "Генеза", тепер працює над українськими календарями. Цьогорічний "Золотий Бабай" за роман "Сучі діти" для Олександра Винокурова – вже другий, першого він отримав 1999 року за детектив "Потворні ляльки".

Як лікуватися без лікарів, або Книга – найкращий лікар…

Натовпи на Петрівці у вихідні дні починають наводити на думку, що українці аж із занадто великим захопленням ставляться до читання. Це, звичайно, прекрасно, але ж знайти потрібну книгу можна лише після довгого ходіння по колу і безперестанного повторювання назви потрібного видання. До багатьох прилавків просто неможливо дотовпитися, і, заглядаючи через голови і плечі зацікавлених, починаєш себе почувати, як в ті часи, коли спочатку ставали в чергу, а вже потім дізнавалися, що саме продається.

"Книжковий огляд" #5

У чому наша відмінність?

Нічна черга за книгою

Завдяки всім відомому своїми оригінальними і захоплюючими ідеями видавництву "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" в ніч з 13 на 14 квітня, а точніше 13 квітня о 23:59 і 3/4 хв., відбулася 19-хвилинна театралізована презентація українського перекладу книги Дж. К. Ролінг "Гаррі Поттер і філософський камінь". Ще за кілька тижнів до цієї події у книгарні "Мистецтво" бажаючі могли взяти запрошення на святкове дійство на Хрещатику.

Книжковий ринок країн Балтії

25-26 квітня у приміщенні Фонду сприяння розвитку мистецтв відбувся семінар-тренінг для українських видавців, представників книжкових громадських організацій та книжкової преси "Лобістська діяльність та інформаційна інфраструктура книжкових ринків країн Балтії". Семінар був організований Центром рейтингових досліджень "Еліт-Профі" під керівництвом Костянтина Родика, на нього були запрошені експерти з Латвії, Естонії та Литви. Головна тема семінару – нормативно-законодавча база, лобіювання законів та нормативно-правових актів, що реально підтримували б видавців та книготорговців, державне сприяння та фінансування книжкового бізнесу в країнах Балтії, а також досвід розвитку книжково-видавничої справи з 1991 року.

Електронний «Книжковий кур'єр» справляє ювілей

Трохи статистики: за минулий рік відвідувачі переглянули 61266 сторінок сайту. Це більше ніж 165 сторінок щодня. Було опубліковано 154 нові статті, а загальна їх кількість на сайті сьогодні становить 314. Близько півтори тисячі відвідувачів сайту скористалися посиланнями на інтернет-ресурси. Проведено кілька опитувань із загальною кількістю респондентів понад 250 чоловік. Запропоновано інформацію майже про 15,5 тис. книг, які побачили світ, і цей список поповнюється: щомісяця додається близько 400 нових книг.

Як книга може нашкодити

Видавництва і поліграфічні підприємства України разом з Міністерством освіти і науки почали підготовку до початку нового навчального року – провели "круглий стіл", присвячений проблемам створення якісного національного підручника для загальноосвітньої школи. Книговидавці говорили про неритмічне фінансування, високі податки на продукцію, необхідність підвищення якості та зниження собівартості вітчизняного паперу.

OZON прийшов в Україну

Лідер російської електронної комерції з продажів книг, музичної і відеопродукції інтернет-магазин OZON (www.ozon.ru) відкрив службу кур'єрської доставки замовлень в Україні.

Підсумки «Світу книги-2002»

IV Міжнародний фестиваль книговидавців і книгорозповсюджувачів "Світ книги-2002" тривав у м. Харкові з 18 по 20 квітня 2002 року. За традицією книжковий фестиваль проходив у Харківському Академічному театрі опери і балету (ХАТОБ). У форумі взяли участь видавництва, книготорговельні фірми, поліграфічні підприємства всіх міст України. На площі понад 700 кв. м були розміщені експозиції учасників, що представили весь широкий спектр досягнень книгодрукарської галузі за останній час. З фойє першого поверху театру експозиція плавно переходила на другий поверх і закінчувалася на третьому. Кожен сантиметр виставкової площі в ці дні жив, працював, творів.

Коли письменнику сімнадцять років

Кого з нас не вражають вундеркінди, ці діти, які розуміють дещо краще від дорослих? І все-таки відношення до них насторожене. Виробився навіть стереотип сприйняття цих чудо-дітей: спочатку ми дивуємося, ойкаємо, а коли уявляємо, ким вони можуть стати (або не стати) через кілька років, – вже охаємо, хапаємося за голову, сумно киваємо нею... І дарма. Багато хто з них стає відмінним професіоналом обраної справи.

УАВК допомагає видавцям у боротьбі проти нечесної гри влади

З'явилася інформація про перевірку видавців Державною податковою адміністрацією через своєрідне трактування певних законодавчих та нормативних актів. Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів як громадська організація, яка захищає права підприємців цієї галузі, почала активні дії для припинення такої практики.

Закон провокує непорозуміння

Офіційне розуміння окремих положень податкового законодавства уповноваженим контролюючим органом не має сили нормативно-правового акта. Проте використовуючи при обгрунтуванні рішень під час проведення процедур адміністративного оскарження "своє" бачення, цей уповноважений орган здатний суттєво вплинути на визначення податкових зобов'язань та попсувати настрій платникам податків. Дедалі більш симптоматичним є і той факт, що проти специфічного розуміння окремих нормативних положень виступають інші органи державної влади.

В ім'я розквіту науки

У видавництві "Наукова думка" вийшла з друку книга
Бориса Малиновського "Академік Борис Патон – праця на все життя", присвячена видатному вченому сучасності.

Стосунки між державою та видавництвом

Сучасні українські видавці вимушені боротися за прибуток, відстоювати його, шукати автуру, ринки збуту, дбати про оригінальне оформлення видань тощо. Крім цього всього видавці, як і будь-які інші підприємці, мають спілкуватися з державою: сплачувати податки, поновлювати документи, здавати звіти. Здавалося б, що держава має якомога більше спростити всі процедури, які відволікають підприємців від їх безпосередньої справи. На жаль, поліпшення у цьому плані не спостерігається. Видавництво "Кальварія", відоме в Україні книгами сучасників українською мовою, не є винятком. Кореспондент "Книжкового огляду" поцікавився у директора видавництва пані Анетти Антоненко, як складаються відносини "Кальварії" з податковою інспекцією.

Дебати навколо «Книжки року»

У березні брати Капранови надіслали усім видавництвам, з якими вони співпрацюють, лист, в якому висловили обурення з приводу продажності та некомпетентності "Книжки року", зокрема, відвертого ігнорування провідних видавництв, нагородження в номінаціях "Красне письменство" та "Вершини" збірок листів та щоденників, вручення премії Черномирдіним. Також згадувався прейскурант цін на позитивні та негативні рецензії, який газета "Книжник-Ревю" розсилала видавництвам. Крім того, була прикладена копія листа братів Капранових до організатора "Книжки року" і головного редактора газети "Книжник-Ревю" Костянтина Родика з проханням "не брати до уваги наших книжок при складанні Ваших "хіт-парадів", "рейтингів" та інших "об'єктивних" і "незалежних" оцінок".
Я звернулася до обох сторін із проханням детальніше роз'яснити ситуацію.

Коментар Костянтина Родика

Книжка про Київ: orbi – так, urbi – ні

Є всі підстави для того, щоб і нинішня молодь, і, принаймні, наступне покоління киян (і взагалі українців) знали Київ гірше за мешканців інших країн, зокрема, іноземних туристів... Адже ціни на якісну презентаційну літературу про Київ часто невиправдано високі. Відтак придбати її спроможні лише гості України, а також наші по-справжньому заможні співвітчизники, тобто лише
2-3% населення країни. Причому останні купують ці книжки здебільшого у подарунок вже згадуваним зарубіжним друзям і колегам.

Невідомий континент аудіолітератури

Не так часто нам доводиться зіштовхуватися з явищем, зовсім невідомим у нашому побуті. Особливо ж дивуєшся, якщо пов'язано воно зі звичними речами – книгами. Саме таке почуття подиву охопило мене в Берліні у величезній книгарні на Фрідріхштрассе: вісім стендів, до десяти полиць кожен, були заставлені там "книгами" на касетах і дисках. "Вам не потрібно читати ці книжки, – повідомляла реклама, – вони прочитають себе самі".

Книжка в радіоефірі

Одне з важливих питань, що постає перед авторами і книговидавцями, – як донести нову книгу до читачів? Як зробити так, щоб якомога більше людей зацікавилися нею, шукали її в книгарнях та на ятках? Годі вже казати про відсутність коштів на рекламну кампанію та брак можливостей, варто лише звернутися до редакції солідної радіокомпанії. Читайте закінчення розповіді Олени Іващук про радіорекламу книги.

Весь фінансовий світ України – в шести томах

Футбол... і книги

Наприкінці травня починається 17 Чемпіонат світу з футболу, який буде проводитися спільно у Японії та Кореї. Ці країни довгих шість років готувалися до великої спортивної події. Будувалися стадіони, дороги, готелі, станції метро. І не тільки. До Чемпіонату світу друкувалося багато нової літератури.

Книговидавцям не допоміг навіть Гаррі Поттер

З початку року ціни на книги збільшилися в Російській Федерації на 20 відсотків. Через це продовжується значне зниження обсягу продажів, скорочення тиражів і погіршення якості видаваної літератури. Видавці не на жарт стривожені: на різкий стрибок цін, викликаний скасуванням пільг на ПДВ і податку з продажів на друковану продукцію, споживачі відповіли помітним зниженням купівельної активності. Падіння попиту на книжковому ринку за останні два місяці, за різними оцінками, коливається від 7 до 25%. Найбільш песимістичні прогнози свідчать про те, що наприкінці року книги стануть дорожче на 80%, а загальні тиражі скоротяться більш ніж на 35%. Книговидавці будуть змушені відмовитися від дорогих проектів, а видання, які вимагають довгострокової підготовки, будуть "вимиті" з ринку.

Релігійна література як пігулка

Наприкінці 1980-х років студенти-українці Люблінського католицького університету (Польща) заснували видавництво, яке назвали "Свічадо". Що спонукало їх до цього? Насамперед – відсутність цілого спектру літератури в Україні, яка б порушувала питання повсякденного духовного життя та давала бодай якесь скерування полишеній на самоті, нерідко позбавленій будь-яких ціннісних орієнтирів людині. Та невдовзі (а саме 1992 року) зміни в українському суспільстві уможливили перенесення "Свічада" до Львова, де воно й діє як видавничий відділ Монастиря Монахів Студитського Уставу.

"Книжковий огляд" #7

Дитяча книжка під кримським сонцем

25–30 червня 2002 року Феодосія гостинно зустрічала Міжнародний фестиваль дитячих письменників "Кіммерійські музи". В ньому взяли участь літератори і видавці України, Росії та Білорусі. Ініціювали цей захід головний редактор журналу "Дитяча література" Ігор Нагаєв (м. Москва) і автор цих рядків.

Звернення

25–30 червня 2002 року в м. Феодосії (Україна) пройшов фестиваль "Кіммерійські музи", у якому взяли участь дитячі письменники України, Росії і Білорусі, щоб ще раз обговорити проблеми подальшого розвитку дитячої літератури слов'янських народів.

Недоліки і переваги перебудови

Від перебудови в підземному "Світі книги", що на площі Слави в Києві, програли деякі дрібні торговці, неспроможні тепер оплачувати оренду. А чи змінилося щось для покупців-читачів?

Новий зміст підручників: чи вилетить із кокона метелик?

Жити у час перемін – принаймні, складно. Наразі йдеться про реформування української освіти, зокрема про зміни у змісті навчальних програм, методик навчання, а відтак – підручників. Реформа ця – ровесниця нашої незалежності. І давно вже українські вчителі й учні стали "емігрантами у власній державі": ледь встигнуть пристосуватися до нових умов, як відбувається наступна переміна.
А нині, судячи із спостережень, складається тривожна ситуація: забезпечити нове ще неможливо, але старе вже намагаються відкинути. Не виростити б "втрачене покоління"...

До школи без книжок, або Аварійне держзамовлення

Якби учні другого класу нової, 12-річної, системи освіти започаткували у середній школі практику колективних академвідпусток, ніхто б не здивувався. Адже навчатися за старими книжками другокласникам неприпустимо, а підручники нового змісту на початок липня були відсутні фізично. Кілька відсотків профінансованого на той момент держзамовлення аж ніяк не задовольнили навіть потреби пріоритетної початкової школи.

Direct-mail на службі книжкової торгівлі

У сучасному світі виробити товар – половина справи, головне – його продати. Це стосується і книг. Ми продовжуємо знайомити наших читачів
із сучасними західними технологіями просування товарів, що можуть стати у пригоді видавництвам і книготорговельним організаціям.

Адресна розсилка: pro і contra

На українському книжковому ринку стає тісно, хоч нині на рік у нас видається лише один примірник книжки на двох жителів. (Для прикладу: в 1930 році книжок в Україні видавалося в сім разів більше.) Відповідно, все більш актуальним стає питання про те, як найшвидше і найвигідніше продати надруковану книгу. Кожне книжкове видавництво вирішує цю проблему за власними рецептами. Ми поцікавилися у представників кількох київських видавництв, як вони ставляться до використання
в своїй роботі так званої адресної розсилки (direct-mail). Як виявилося, більшість фахівців (принаймні,
з числа тих, до кого ми звернулися) сприймають адресну розсилку позитивно. Більшість, але не всі.
В чому причина такого "різночитання"? Залишаємо це питання на розсуд читачів.

Презентація як шлях до серця покупця

Найкращий спосіб презентації книжки – потрапити в культурну програму якоїсь акції, імпрези, мистецького фестивалю, виставки або форуму. Хоча якщо презентація масштабна, на кшталт шоу, або планується серйозна прес-конференція, то це, навпаки, може зашкодити – розпорошується увага, оскільки коли таких презентацій багато, то одна з них не стане "подією". Наступне правило: бажано, щоб презентація відбулася у відомому людям приміщенні. Це може бути невеликий театр, виставковий зал, центральна бібліотека, колишній Палац культури, книгарня. У Києві такими місцями є, наприклад, кав'ярня "Бабуїн", Києво-Могилянська академія, Спілка письменників...

Піарщики за сумісництвом

"Бути асом журналістики – це не просто писати талановиті статті або робити вражаючі фотознімки. Вищий пілотаж цього фаху – гарантія імені. Коли кожен читач, побачивши твій підпис
у газеті, знає: цей матеріал треба прочитати неодмінно". Такими словами починалась якось розповідь про Юрія Роста.
Гарантія імені – ознака справжності і для письменника. Тим більше, що дорога до читача у нього довша: вихід книжки конкретного автора – подія значно більш рідкісна, ніж публікації конкретного журналіста; книжку не купиш у будь-якому кіоску "Преса", як газету, і не прочитаєш за дві хвилини, як статтю. Гарантія імені письменника багато в чому сьогодні залежить від піарівських здібностей самого автора і можливостей видавництва, що надрукувало його книжку.

Як зекономити на книжковому папері?

Тобто як зробити виробництво книжки рентабельним, а саму її – більш доступною? Не будемо знов розповідати про економічні реалії нашого часу, пояснюючи популярність недорогої друкованої продукції, краще порівняємо ставлення до якості видань у минулому та сьогодні так званого кінцевого споживача. Якщо згадати ті кілька років, коли почали друкуватися заборонені за радянської цензури твори, то всі підтвердять, що читачі тоді не звертали уваги на поліграфічну якість книги, – зміст був важливіший. Але ми стали більш вибагливими, в усякому разі, навряд чи зараз видавцю вдасться реалізувати книгу, видрукувану на напівпрозорому папері, на якому фарба розповзається, як чорнило на промокашці. То як у гонитві за економією сучасним видавцям не втратити гроші і добре ім'я?

Росія: концепція Національної програми «Чтение»

Радіти успіхам іншого – рідкісний талант. А вміти скористатися рецептом цих успіхів – талант подвійний. Проте найбанальніша байдужість здатна вбити будь-які гарні задуми.

Книги з кіноекрану

Міжнародний книжковий ярмарок у Варшаві, який відбувся у травні, привернув увагу широкого кола читачів. Торік прибуток із продажу книг у Польщі збільшився на 7 відсотків. Прогнози на цей сезон ненайкращі, проте твердження про кризу було б перебільшенням.

Сучасний підручник

У видавництві "Наукова думка" НАН України вийшов підручник Я. Т. Кіницького "Теорія механізмів і машин", у якому викладено основні поняття і методи даної дисципліни.

Казкова чарівність історії

Ім'я дитячого письменника Євгена Бєлоусова в Криму добре відомо. Керівник секції дитячої літератури Спілки письменників Криму, автор трьох десятків книжок, лауреат Державної премії Криму. Минулого року видавництва України надрукували сім його книжок загальним накладом 31,5 тис. примірників.

Новий Ніцше?

Чи можна в наш час писати афоризмами? Виявляється, так. Я багато чула про нову книгу відомого філософа і психоаналітика Назіпа Хамітова з назвою, що інтригує: "Тайна мужского и женского. Исцеляющие афоризмы" (К.: Либідь, 2002), і нарешті прочитала її.

"Книжковий огляд" #9

Видавництво «Україна»: день сьогоднішній

19 вересня виповнюється вісімдесят років одному з ветеранів нашого поліграфічного ринку -- Державному спеціалізованому видавництву "Україна". За період, що минув від часу заснування, підприємством випущено багатомільйонні наклади поліграфічної продукції. Предметом діяльності видавництва є підготовка, випуск і розповсюдження текстових та образотворчих видань -- книг, журналів, буклетів, плакатів, альбомів, підручників, словників та іншої друкованої продукції. Підвищеним читацьким попитом користуються книги серії "Історія України у прозових творах та документах", науково-популярні праці тематичного циклу "Історія України в особах", публікації Юрія Канигіна "Шлях аріїв. Україна в духовній історії людства", "Віхи священної історії. Русь -- Україна". Останнім часом кон'юнктура ринку змінює тематичні пріоритети видавництва в бік навчальної та довідкової літератури.
Про сьогоднішній день видавництва "Україна" розповідає його директор Микола Стетюха.

Крапку поставить парламент

Проект Закон України

Цей Закон визначає засади державної підтримки книговидавничої справи в Україні і спрямований на подолання кризи у вітчизняному книговиданні та створення сприятливих умов для його розвитку.

Про мито і демпінг

Пропонуємо до вашої уваги кілька думок декого з українських книжників щодо видавничого життя в країні та впливу на нього проекту Закону "Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні", а також їхні міркування стосовно введення мита на ввезення російської поліграфічної продукції.

Тандем чи велогонка на сумнівну першість?

Адекватне сприйняття реалій сучасності як складова професіоналізму на книжковій ниві важить дедалі більше. Важко уявити видавництво, позбавлене можливостей потужної системи радянського книгорозповсюдження, поза співпрацею з гуртовими та роздрібними торговельними партнерами. У свою чергу, дистриб'юторські фірми без видавців просто неможливі (що таке сузір'я без зірок?). Утім, чи кожний з операторів книжкового ринку України погодиться перефразувати відомий кіноафоризм так: щастя (читай – успіх) – це не лише коли тебе розуміють, а й коли ти розумієш інших?..

Коран українською

Побачило світ перше академічне видання фрагментів перекладу Корану українською мовою, здійснене доктором філологічних наук, завідувачем відділом Близького і Середнього Сходу Інституту сходознавства
ім. А. Кримського НАН України В. Рибалкіним. Праця грунтується на пріоритетних засадах філологічної інтерпретації тексту першоджерела, ключових концептів Корану, розкритті понятійного апарату "класичного" ісламу.

Динаміка зростання

ТОВ"Центр навчальної літератури" – зовсім нова структура на книговидавничому ринку України, створена 25 вересня 2000 року. Метою діяльності фірми є забезпечення студентів, школярів та всіх бажаючих якісними книжками з усього світу. Директор цього підприємства Ростислав Пляшко люб'язно погодився відповісти на кілька запитань "Книжкового огляду".

Книжкове свято в Києві

Наприкінці серпня у Києві було проведено Четвертий Київський міжнародний ярмарок "Книжковий світ'2002", присвячений одинадцятій річниці Незалежності України.

Бізнес-леді як жінка-символ нових часів

У перший день роботи виставки "Книжковий світ'2002" видавництво "Фоліо" презентувало п'ятитомник історичних романів одного з найшанованіших метрів сучасної української літератури Павла Загребельного, до якого увійшли романи "Роксолана", "Я – Богдан", "Сповідь у славі", "Первоміст", "Диво", "Євпраксія". Також було представлено новий роман письменника "Брухт".

«Срібне молоко»: гріхопадіння по-українськи

На цьогорічному "Книжковому світі" пройшли літературні зустрічі з багатьма відомими українськими письменниками, одним з яких є Валерій Шевчук. На презентації свого нового роману "Срібне молоко" (між іншим, це вже 86-й роман видатного прозаїка), який вийшов за спільних зусиль видавництв "Кальварія" і "Книжник", автор розповідав про власну творчість і про роботи своїх сучасників-митців.

Втрачені орієнтири

У рамках Четвертої Київської міжнародної книжкової виставки "Книжковий світ'2002" відбулось засідання Клубу презентацій Дмитра Стуса "Філософія для українців: проблеми видання нашої гуманітаристики". Розмова відбулася не зовсім нудна, хоча, здається, її учасники дещо однобоко зрозуміли мету засідання і зосередилися переважно на перекладацьких проблемах саме філософії як науки. Натомість, за задумом організаторів, очікувалося, що говоритимуть про проблеми з виданням в Україні гуманітарної літератури, у тому числі включаючи, звичайно, і філософську.

Життя і смерть чоловіка, який присвятив себе футболу

Видавництво "Фоліо" презентувало книгу, присвячену легенді українського та світового футболу Валерію Васильовичу Лобановському (1939-2002). Представив біографічну роботу, що була зроблена за такий короткий термін, один із її авторів, Дмитро Харитонов, відомий продюсер та тележурналіст, який хоча й не є професійним письменником, проте давно є вболівальником київського "Динамо" та Лобановського; так юнацьке захоплення переросло в серйозну справу дорослого життя. Ще до трагічної смерті Валерія Васильовича Дмитро Харитонов працював над зйомками документального фільму про прославленого тренера для одного з російських телеканалів. Співавтором книги став головний редактор тижневика "Футбол" Артем Франков.

Українська Лоліта

Тендітна, грайлива, а разом з тим, схоже, розумна і дотепна Лада Лузіна вважається однією з найбільш високооплачуваних українських журналісток. Тепер вона прагне стати письменницею, яка працюватиме за копійки. Таке занурення в український літературний бізнес Лада вважає зі свого боку подвигом.

Названі кращими

На виставці-ярмарку "Книжковий світ'2002" було проведено конкурс на визначення переможців у 11-ти основних і 8-ми додаткових номінаціях. В останній день голова журі, директор Книжкової палати Микола Сенченко, назвав імена переможців і привітав їх.

Світлана Зоріна і проект «Буква»

29 серпня на виставці-ярмарку "Книжковий світ'2002" відбулася презентація нової книги Світлани Зоріної з символічною назвою "Передел". Автор п'яти соціально-кримінальних книжок презентувала не лише свою книгу, але й новий п'ятиповерховий (три поверхи над землею і два підземних) супермаркет "Буква" в центрі Києва.

«Дім преси» як газетний аналог Петрівки?

Дехто зневажливо закине, що розповсюдження газет та журналів – справа невигідна та невдячна. А той, хто цим займається, лише зазначить, що спершу завжди важко. Від початку дев'яностих років у районі столичного залізничного вокзалу оптовою торгівлею преси займалася людина на прізвисько Борода. Бізнес ішов досить непогано, поки видавці не змінили своїх пріоритетів у системі розповсюдження. А втім, хто його знає про справжні причини поступового затухання справи Бороди? Тепер, за словами Володимира Молнара, місяці зо два про Бороду нічого не чути. Його справу продовжують діти в якості приватних підприємців, торгуючи на книжковому ринку "Петрівка".

Менше книжок – здоровіші діти?

Раніше тільки при виданні книжок-іграшок, витинанок, зошитів, розмальовок і підручників та посібників для молодших школярів треба було оплачувати санітарно-гігієнічний аналіз і подавати кільканадцять документів із друкарні: довідок, актів, сертифікатів якості. Цікаво, якою була логіка такої вибірковості – що, діти доторкаються чи, може, тягнуть до рота книжки-іграшки і підручники частіше, аніж звичайні дитячі книжки?

Мистецтво керувати і досягати успіху

Видавництво Олексія Капусти і журнал "Управление компанией" пропонують до бібліотеки ділового бестселера книгу "Мистецтво управління персоналом. Таланти і лідери. Частина 1".
У книзі порушується одна з найважливіших для світу сучасного бізнесу тем управління персоналом, читач познайомиться з новими ідеями і рішеннями, оригінальними напрацюваннями і досвідом провідних компаній світу у цій тонкій сфері управління. Основу книги складають публікації з журналу "Управление компанией", доповнені вітчизняною практикою.

А чому б не в печерах?..

Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник ласкаво розкрив свої обійми для видавництва "Школа". В приміщенні Музею книги і друкарства, де розміщені експозиції, наприклад, унікальних давньоруських рукописних книг, старовинних друкарських машин і першодруків XVI століття, коштовних мистецьких оправ "Євангелія" тощо, у серпні-вересні діє виставка видавництва "Школа" і "радує читачів своїми чудовими книжками" (цитата з рекламного проспекту).

Як наші діти пізнають світ

Покоління, що виросло без Інтернету, відеоігор та конструкторів "Лего", добре пам'ятає захоплюючі й дотепні дитячі видання – ностальгічно-солодкий доказ того, що не все в нас було поганим за радянських часів. З якою радістю діти чекали тоді поштаря, і скільки задоволення приносили оті журнали – хай навіть поліграфія та папір залишали бажати кращого...

Про книжкові виставки небайдужим оком

Костянтин Прихожай, директор видавничо-книготорговельної організації "Інкос", нещодавно повернувся з XV-ї Московської міжнародної книжкової виставки-ярмарку. За його словами, і гірко, і боляче, і заздрісно було спостерігати за роботою московських колег. Та не хочеться виглядати нудним критиком, адже є бажання активно працювати.

Нестор Махно: рана, що болить після смерті

Нестор – це "той, хто повернувся додому". Нестор Махно додому, у рідне Гуляй-Поле, повертався двічі: у березні 1917-го – після майже дев'ятилітнього ув'язнення у Бутирці і в липні 1918-го – після теплої розмови у Москві з анархістом Кропоткіним і зустрічі з "земними богами" Леніним і Свердловим, двоїстість яких розкусив.

На службі у... книги

Кожен торує власну дорогу до істини, та незаперечним є те, що для багатьох цей шлях пролягає через книгу. Магічна сила друкованого слова спонукає в шанобі схиляти голову перед тими, хто присвятив своє життя служінню Книзі...

"Книжковий огляд" #10

Людина без книги – держава без майбутнього

Як відомо, законопроект "Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні", після його затвердження на засіданні Кабінету Міністрів 11 вересня, було передано на розгляд до Верховної Ради. З проханням прокоментувати цей документ ми звернулися до людей, безпосередньо причетних до роботи над ним.

Час читати!

Цьогорічний Форум видавців у Львові – вже дев'ятий. За свідченням львівських журналістів, цей книжковий ярмарок став для міста таким же незамінним, як і добра кава чи осінній дощ. До галицької столиці, на найпопулярнішу в Україні книжкову виставку-ярмарок, яка цього року проходила під гаслом "Час читати!", за традицією привозять майже все, що друкується в Україні.
До Львова приїздять представники і керівники видавництв, поліграфічних підприємств, книгарень, бібліотек, приватні підприємці, автори з усіх регіонів України. Тут можна не лише придбати улюблені книжки, але й поспілкуватися, отримати автограф відомих авторів, улюблених письменників. Та й книги тут дешевші, ніж у книгарнях.

Гаррі Поттер «розчаровує» львівських читачів

Під час презентації однієї серйозної наукової книжки один відомий професор обурено перепитав:
– То це "Гаррі Поттера" визнано найкращою книжкою Форуму?!
– Та це ж – серед читачів, – заспокійливо знизав плечима хтось із першого ряду.

Лев, равлик і слимак…

Символ Форуму видавців – равлик – означає "життя і смерть, вогонь і воду, безсмертя, активність, витривалість, поміркованість і розважливість" ("Словник символів" В. Копалінського).

Генерація письменників-студентів

Сучасні молоді письменники легко спростовують аксіому, нібито юність – це час для поезій, а справжня проза вимагає зрілої дорослої особистості. Заслужені сиві літературознавці та культурологи вже пишуть за їхніми творами складні аналітичні есеї.

Як з білих плям зробити «Білу книгу»

У рамках спільного проекту Міністерства освіти і науки України, Програми розвитку ООН, Міжнародного фонду "Відродження" та Світового банку "Освіта для реформ" відбулася дискусія "Біла книга освіти України".

«Підручник інтелектуального розвитку»

Грамотою президента Форуму видавців відзначено енциклопедичне видання "Києво-Могилянська академія в іменах XVII-XVIII століть", укладачем якого є кандидат історичних наук, викладач історії Києво-Могилянської академії Зоя Хижняк.

Авторське право: піратів трохи лякають

На семінарі "Авторське право у видавничій діяльності", який у рамках Форуму видавців проводило Українське агентство авторських та суміжних прав, видавці були здивовані або й налякані зростанням кількості судових справ, які порушували автори проти видавництв.

Переможці та лауреати Форуму видавців

Ще раз про львівський Форум видавців

Чому "ще раз"? Тому, що йому було присвячено досить багато уваги на сторінках преси. Чому така велика увага до нього?
Леся Костів у "Книжковому огляді" № 4 за цей рік поділяє видавців за їхнім ставленням до виставок на чотири групи, і до однієї з груп відносить тих, котрі беруть участь лише в добре знаних і "перевірених" заходах на кшталт львівського Форуму видавців. Подібні представники книговидавничої справи з одного боку заощаджують кошти, з іншого – не вірять у значимість інших виставок і реальну користь від них.

Потім брали книжку двома пальчиками і казали: «Фе...»

Після Форуму, коли трохи притлумилися "виставкові" емоції, Уляна Глібчук підійшла до головного редактора газети "Книжник-Ревю" та організатора щорічної акції "Книжка року" Костянтина Родика, аби той розтлумачив їй деякі тонкощі львівської книжкової толоки.

Після Форуму

Закінчив свою роботу черговий Форум видавців. Кожен з його учасників, їдучи до Львова, мав певну мету, хтось – заключити нові контракти, поторгувати, а дехто просто "потусуватися". До речі, деяких суб'єктів книжкового бізнесу такі заходи, як Форум, не зацікавили. Наприклад, видавці брати Капранови вважають теперішню виставку саме однією з тусовок, яких їм на даний момент вистачає. Звичайно, скільки людей, стільки ж і думок. Своїми враженнями та побажаннями щодо Форуму з нами поділилися головний редактор видавництва "Факт" Леонід Фінкельштейн та директор видавничо-торговельної організації ТОВ "Інкос" Костянтин Прихожай.

«Швейцарський» проект Жидачівського ЦПК

Жидачів зустрічав мене дощем. "Від води папір псується", – незатишно хлюпало у підсвідомості, поки прямувала до Жидачівського целюлозно-паперового комбінату. За орієнтир правила пожежна каланча, що тулилася до комбінату. Раптом зловила себе на думці, наскільки природнім є це сусідство – можна було не турбувати жидачівців, аби підказали потрібний мені маршрут. Втім, тоді я ще не знала, що за великим рахунком жидачівський папір "у воді не тоне і у вогні не горить". Що у нього зовсім інші, підступніші, якщо не вороги, то недоброзичливці.

Поліграфічні «релікти» в глибинці

Як відомо, динозаври вимерли саме тому, що не встигли пристосуватися до стрімкої зміни умов існування. Приблизно те ж саме сталося на зламі 90-х з державними поліграфічними підприємствами на периферії. Нині в більшості областей діючі районні друкарні можна порахувати на пальцях однієї руки… Ми поцікавились, як же вдається боротися за ринки збуту тим, хто вижив?

«Поліграфія-2002»: бачення перспективи

17-21 вересня, за підтримки Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України, в Національному комплексі "Експоцентр України" проходила Восьма Міжнародна спеціалізована виставка "Поліграфія-2002". Велика цікавість до цього заходу відображає зацікавленість поліграфічною галуззю з боку як українських державних установ, так і вітчизняних виробників друкованої продукції, зарубіжних партнерів та інвесторів. Все, що було представлено в Експоцентрі, може бути запроваджено як на потужних поліграфічно-видавничих підприємствах, так і в малих і середніх друкарнях.

Які вони – типові японські друкарні?

У липні японські фірми Ryobi і Horizon запросили групу російських журналістів відвідати їхні підприємства і познайомитися з друкарським та оздоблювальним устаткуванням. Під час цієї цікавої поїздки журналісти мали можливість побувати також у декількох японських друкарнях. Своїми враженнями про них ділиться головний редактор журналу "Полиграфия" Наталія Кондратьєва.

Видавництво без витрат, або Безкоштовна книга необмеженим накладом

Електронна версія українськомовних романів сучасників існує в Мережі вже понад два роки. Така форма випуску рукописів, безперечно, має безліч переваг: не потрібні кошти на видання твору, рекламування книги тощо. З іншого боку, і читачі мають змогу абсолютно безкоштовно прочитати романи, отримавши їх надзвичайно швидко. Про створення і перспективи "Української електронної роман-газети" розповів її засновник і головний редактор Валерій Нечипоренко.

Степан Процюк: «А що означає словосполука "престижне видавництво"?»

Один із авторів, про якого впродовж останнього часу багато пишуть і говорять, – івано-франківський письменник Степан Процюк. Ми попросили його коротко поділитися своїми думками стосовно недавнього львівського Форуму видавців. Між тим, розмова дещо вийшла за межі означуваної теми.

«Війна текстів» і літературна критика

Межа між "грою" й професійністю у сучасній літературній критиці, яка як явище ще не склалась, досить невизначена. Старі кліше літературної критики, які спиралися на ідеологічну вартість твору, досягши свого апогею на початку 70-х, щоправда, з діаметрально протилежними настановами, аніж за "радянщини", ще й досі зустрічаються, але втративши стержень, вони втратили й свої виразність та значимість. Ця ситуація змінилася принципом "смаку", що, власне, ніяк не вплинуло на перспективи визначення літературної вартості твору. Своєю чергою здобутки зарубіжної літературно-критичної думки ще не стали хрестоматійними орієнтирами публічних поціновувачів.

Сновидіння і реальність Харукі Муракамі

Якщо вам до рук потрапила книга, в якій пишуть, що в часи Другої світової війни в японській армії формувалися спеціальні батальйони екстрасенсів, а військових чиновників особливого призначення відправляли в Маньчжурію рахувати овець –то це дуже схоже на роман Харукі Муракамі. Якщо будинком розгулює представник сімейства котячих на ім'я Макрель (риба така, по-нашому скумбрія) –то це майже напевно Муракамі. Ну а якщо ви помічаєте, що величезна кількість сторінок зайнята по-дзенівськи обставинними описами того, як герой, прокинувшись зранку, вмивається, голиться, дістає ватні палички і починає чистити вуха, то це вже безсумнівно роман Харукі Муракамі.

Перші українські друкарні: служіння просвітництву

Натрапивши сьогодні на гідне уваги видання, ми відзначимо актуальність його змісту, якість друку, конкурентноздатність. Втім, на зорі книгодрукування передовсім поспішали відзначити роль книги у людському і суспільному житті. Бо тоді книга була зіркою, яка несла знання, віру, ідеологію. Книга була символом заможності. Взірцем творчої діяльності людини, майстерності друкарів. Для наших попередників книжка – це союз високих тогочасних технологій, висококультурних традицій, надзвичайно стрімкого польоту людської думки.

«Юніверс»: у пошуках втрачених можливостей

Один із активних учасників нашого книговидавничого ринку – київське видавництво "Юніверс", яке спеціалізується переважно на виданні зарубіжної класики. Нещодавно тут було закінчено роботу над семитомною епопеєю Марселя Пруста "У пошуках втраченого часу". Директор "Юніверсу" Андрій Савчук люб'язно погодився відповісти на кілька запитань редакції "Книжкового огляду".

«Будинок» для книги: новий погляд?

Так вже сталося, що з появою будь-якої аудіо- чи відеоновинки "знавці" розвитку історії речей починають передрікати смерть книги. Спочатку ентузіасти, збуджені першими хрипами радіо, впевнювали всіх і кожного: ще трохи – і не буде потреби читати, тільки розвісь вуха і слухай. Згодом прихильники голубого екрану почали доводити переваги "ящика", котрий співає і показує, і були стовідсотково впевнені, що він скоро замінить все на світі, і в першу чергу, звичайно ж, книги, – відкривай очі і дивися. А коли на світ з'явився комп'ютер, усі сприйняли пророцтво про скору смерть книги як доконаний факт – навіщо тепер ті книги? Що не прочитав на CD, те знайдеш в Інтернеті...

"Книжковий огляд" #11

«Марію Башкирцеву» читають російською

Роман-есе “Марія Башкирцева” відомого українського письменника Михайла Слабошпицького вперше побачив світ російською мовою. Книгу випустило видавництво “МИК” у м. Іваново (Росія). Переклала твір Наталя Кублановська.

Українська поліграфія: волання у натовпі

“С бумагой в стране напряженка...” Слова, якими прохоплюється героїня Ірини Муравйової, щоразу, коли переглядаємо “Москва сльозам не вірить”, повертають у радянську поліграфічну реальність. Адже у папір “брудного” кольору і “грубого помелу” загортали не лише одяг після хімчистки, а й розкішне книжкове видання на подарунок. А хто з тодішніх дівчаток не колекціонував коробочки, фантики, етикетки від імпортних цукерок та жувальної гумки... Проте чи вищі позиції посідає продукція української поліграфії – галузі, що вже понад 10 років є “громадянкою” незалежної держави?

Альтернативний підручник: «Шукайте цензора в собі»

Міркування про альтернативний підручник витягли з моєї пам’яті слова, які приписують Єгорові Лігачову. Нібито цей радянський партійний діяч на зорі перебудови сказав: “Двох плюралістичних думок бути не може”. Напевне, немає нічого дивного в тому, що люди з укоріненим комуністичним минулим навіть поняття, які містять у собі значення свободи, вільного прояву, можливості вибору, намагаються підкорити певній схемі, обмежити їхнє семантичне поле. Відтак чи не всі дорослі тією чи іншою мірою – єгори лігачови. Не є винятком педагоги, освітяни-науковці, зокрема, автори підручників – як найсучасніших нормативних, так і альтернативних, експериментальних. Навіть наймолодших представників освітянської системи виховувало і навчало старше покоління, виплекане радянським часом. Тож шукаймо “цензора в собі”.

У пошуках «золотої середини»

Дилема “кількість – якість” завжди була актуальною для виробника середньої ланки. Не є винятком і невеликі поліграфічні підприємства. Одні з них сьогодні надійно осіли в обраних видавничих нішах, інші – продовжують “обтиратися” на ринку, весь час відкриваючи нові обрії.
Київські фірми “Аверс-2000” та “Павлім” реально стартували як поліграфічні приблизно в один час – у середині 90-х. Однак шляхи розвитку обрали різні. У певному розумінні можна сказати – протилежні. Між тим, цікаво, що в проекції на український ринок, щодо просування в обох, висновок напрошується один. А саме: “золота середина” в пропорції “кількість – якість” для середнього українського виробника поліграфії поки що залишається мрією. Хоча є й відмінність. Як показує практика, шальки економічних терезів поки що схиляються на бік першої величини – кількості.

Що і навіщо друкувати?

На книжкових полицях вдосталь усілякої літератури. Уподібнившись неофіту, вирішила з’ясувати для себе: "Хто займається виданням такого розмаїття книжок?" У даному випадку мене зацікавило: якими критеріями керуються видавці наукової, навчальної літератури та класичних творів, обираючи ту чи іншу книгу до друку. Адже це не те популярне читво, яке читається навипередки та розкуповується тисячами примірників.

Світовий книжковий ринок

Книжковий ринок, на жаль, не належить до тих сегментів сучасної економіки України, які зі швидкістю світла щодня обростають так званою аналітичною інфрастуктурою. Навряд чи знайдеться сміливець, що відважиться скласти перелік проведених маркетингових досліджень українського бібліоринку чи назве імена авторитетних експертів, які регулярно проводять серйозний аналіз і дають наукові прогнози розвитку книговидання в Україні. Навіть якщо щось з переліченого і робиться, то вкрай рідко, ситуативно і у вузьких рамках конкретного видавця чи торговця. Ми чомусь не звикли дивитися на книгу як на поважний національний бізнес зі всіма характерними складовими цього явища. А дарма, бо, за масштабами фінансових вкладень і матеріальних зисків, книговидання і книготоргівля нічим не поступаються будь-якій іншій галузі економіки. Принаймні, так на це дивляться у Європі.

Найменувань більшає, тиражі мізернішають

“Книжкова палата України” щороку випускає збірник статистичних даних про вітчизняну видавничу діяльність. Нещодавно вийшов черговий номер, в якому вміщено статистику за минулий рік. Деякі таблиці і дані “Книжковий огляд” опубліковує для наших читачів.

Знаки тривкостi буття

Якщо ви побачите людину, котра носить краватку на лобі, а окуляри – на шиї, то безумовно подумаєте, що в неї не все в порядку з головою. Але ж у повсякденному житті ми не задумуємося над тим, як правильно носити краватку чи окуляри. Ми просто це знаємо. Нас оточують знаки і умовності, яких ми самі не зауважуємо. Ці знаки й умовності і вивчає досить молода наука – семіотика. Георгій Почепцов презентував свою нову книгу “Семіотика” у літературному кафе книжкового супермаркету “Буква”.
А взагалі розмова точилася більше про предмет книги, ніж власне про книгу.

Історія і роль особистості

Зараз зростає попит на літературу біографічно-історичного характеру. На прилавках книгарень все частіше можна знайти видання на кшталт “100 відомих письменників”, “100 відомих акторів” тощо. Україна має багатовікову історію. Чи є в нас фігури, котрі заслуговують на те, щоб називатися видатними, як, власне, для України, так і для світу? Безперечно, є. Ще одним підтвердженням цього можна вважати книгу “Видатні постаті в історії України IX-XIX століття. Короткі біографічні нариси. Історичні та художні портрети”, котра нещодавно вийшла в світ у київському видавництві “Вища школа”.

Ноу-хау: готові домашні завдання

Школа – це “золоте теля”, з якого годується не одне видавництво. Давно вже видають різні шпаргалки для школярів, і “золоті” учнівські твори, і конспекти, що містять стислий виклад шкільних курсів, в тому числі й “дайджести” художніх творів з літератури (наприклад, “Війна і мир” чи “Майстер і Маргарита” на двох сторінках: “кр-расота!”), і розв’язання екзаменаційних задач чи відповіді на питання іспитів. Останнє, певне, найприбутковіше, але необхідно мати “своїх” людей у міністерстві, щоб вчасно отримувати затверджені екзаменаційні білети поточного року, так само, як і для того, щоб отримувати держзамовлення на підручники і грифи “Допущено…”. Два роки тому одне видавництво саме так і “пролетіло”: надрукувало відповіді на питання до іспитів, а в травні, буквально в останній момент, білети змінили.

Сучукрліт як текстова мавпа сучукржиття

Львівські літературні журнали є маргінальними навіть для львівських і станіславівських (івано-франківських) читачів, не кажучи вже про Київ та інші міста, в тому розумінні, що їх практично нема де придбати і дуже важко дістати, якщо ти не належиш до невеличкої когорти галицьких навкололітературних тусовщиків.
Я, львів’янка, наразі знаю у Львові тільки три “точки”, де можна придбати деякі з цих недешевих журналів (на останній номер рідко можете сподіватися): це мистецьке об’єднання “Дзиґа”, “Українська книгарня” і магазин “Рідкісна книга”. Також їх продають на Форумі видавців і на презентаціях, що інколи проводяться. А так час від часу перехоплюєш якісь позаторішні номери, що їх хтось якось роздобув і великодушно пустив циркулювати серед зацікавлених знайомих. (Дякувати Богові, що матеріали культурологічного журналу “Ї” тепер друкуються в Інтернеті – раніше “Ї” також лише зрідка до нас щасливо долітав).

Хто рецензував Гомера?

Питання цілеспрямованої промоції вітчизняної продукції на книжковому ринку в Україні на часі. Уже народилися й функціонують структури-посередники, вони ненав’язливо пропонують видавцям рекламні послуги, орієнтуючи читача на певні імена й видавництва. Вони великою мірою формують сітку книжкових пропозицій, даючи або ж ні очам-вухам-рукам читачів інформацію про вихід тих чи інших паперових носіїв.
Комерційна заанґажованість таких структур дає підстави замислюватися над об’єктивністю й повнотою представлення товару. Отож, ми вирішили запитати в причетних до книговидання людей про їхнє бачення проблеми “щирості” перед споживачем.

Український герой і «Коронація слова»

Всеукраїнський конкурс романів та кіносценаріїв “Коронація слова” проводиться вже втретє, не за горами оголошення переможців за 2002 рік. Про те, що відбувається на творчій кухні конкурсу, розповіла cпівкерівник проекту, науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної академії наук України, кандидат філологічних наук Ніна Герасименко.

Анна Хома: мрії збуваються?

Анна Хома завжди писала, так би мовити, “в стіл”, причому російською. А вже перший її україномовний твір отримав другу премію у жанрі роману на минулорічному конкурсі “Коронація слова”. “Репетитор” – це психологічно-детективна історію про юнака, який знайомиться зі своїм батьком під колесами його авто, а незабаром стає головним підозрюваним у справі про замах на його життя. Після прочитання книги хочеться більше дізнатися про автора. Власне, це я і зробила.

Нема пророка на своїй землі

Лауреатом Нобелівської премії в галузі літератури нинішнього року став угорський письменник Імре Кертес (Imre Kertesz). Найбільш відомі його повісті "Англійський прапор" (1991) и "Слідопит" (1977), а також книги "Холокост як культура", "Коли розстріляний загін перезаряджає гвинтівки", "Мова на засланні".

Сьогодення картографічної справи в Україні

Забезпечення якісною картографічною продукцією як пересічних громадян, так і державних службовців – важливе і відповідальне завдання. У цій справі будь-яка, навіть, здавалося б, незначна помилка може призвести до негативних наслідків. Картографічна сфера України почала зовсім по-іншому розвиватися після розпаду Радянського Союзу. Про теперішній стан справ на Державному науково-виробничому підприємстві “Картографія” розповів його директор Ростислав Сосса.

«Втома металу»?

У попередньому числі “Книжкового огляду” про львівський Форум видавців написано чимало. Принаймні, так стверджував головний редактор, коли погоджувався і на мою пропозицію написати про подію. Не читала, що вже є у редакційному портфелі, але ризикую, бо є галичанкою, закинутою долею до гурту “київарбайтерів”, а отже, можу внести екзотичну нотку небайдужості і заангажованості до столичної палітри думок.

«Як зекономити на книжковому папері»

Книговидавнича галузь – справа складна, ніхто з цим не сперечається, тому іноді ми робимо прикрі помилки, які потрібно виправляти. Редакція одержала листа, якого пропонуємо вашій увазі.

"Книжковий огляд" #12

Поява «Книгарні» в «Могилянці»

На території Києво-Могилянської академії з'явилася "Книгарня". Ідея її створення належить президентові НаУКМА В'ячеславу Брюховецькому, а реалізував ідею відомий столичний книготорговець Володимир Яворський. Цей підприємець має ятку з українською літературою в "Квадраті" на площі Слави, і на "Форумі видавців" вкотре здобув титул "найкращого приватного розповсюджувача".

Закон-реаніматор для української книги?

Чарльз Діккенс колись сказав, що з-поміж усіх винаходів та відкриттів у науці та мистецтвах, з-поміж усіх великих результатів дивовижного розвитку техніки на першому місці стоїть книгодрукування. Як же так трапилося, що у нас воно опинилося на останньому місці? І чому йому приділяють так мало уваги?

Чи всі пільги допомагають?

Нарешті Верховна Рада прийняла Закон "Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні. Але чи справді він допоможе вітчизняним книговидавцям? Брати Капранови, виявляється, сумніваються в цьому. Вони зібрали 11 грудня журналістів на прес-конференцію, щоб повідомити про своє ставлення до новоприйнятого закону . Нижче наводимо їхній коментар з цього приводу.

"Новонародженому" раді не всі

Ухвалений 28 листопада 2002 року Закон України "Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні" збирає коментарі. Серед численних "вільних зітхань" та зізнань у довгоочікуванні й омріяності Закону, що цілком зрозуміло, пролунали кілька негативних відгуків щодо ймовірних наслідків його дії. Найперший закид авторам, можливо, епохального документу у книговидавничому житті – українська книжка стане ще дорожчою, ніж вона коштує нині. "Хрещений батько" нового Закону – президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін – відреагував на це досить несподівано.

Книгорозповсюдження в Україні: між зруйнованим «вчора» і привабливим «завтра»

"Приїхав я до столиці, кхе-кхе, і прямісінько до улюбленої книгарні у центрі. Аж гульк!.. а там, кхе-кхе, жіночу білизну продають. Я до іншої – а в ній фінська сантехніка замість книжок!" – напевне, приблизно з такою гіркотою не один наш інтелігент із "глибинки" ділиться враженнями із земляками, вирвавшись у чергові 3-5 років до Києва. І триває це з часів "перебудови". Інколи і мені, киянці, доводиться мати справу з такими прикрощами – як у центрі, так і в інших столичних районах. Та й жителям периферії давно не варто витрачати гроші, адже подібні "Аж гульк!" стали буденністю в усіх областях України.

Роздрібна торгівля книгами
Канали розподілу, їхні плюси та мінуси

В Україні нині існує безліч організацій, котрі займаються торгівлею вроздріб різними товарами, і, зокрема, книгами. Після розпаду Радянського Союзу було практично знищено налагоджену раніше схему продажу книг, з'явилися книжкові базари, розпочалася торгівля з рук на стихійних ринках тощо. Тепер нарешті ми потроху запозичуємо схеми бізнесу розвинених країн.

Букіністична книга: камо грядеші?

Поволі відходять у минуле часи, коли вітчизняне студентство, курсуючи маршрутом "бібліотека – домівка – університет – бібліотека", надривалося, пересуваючи за собою кілограми чтива. Нині молодь частіше крокує нетрями інтернет-порталів, ніж коридорами справжніх бібліотек.
Саме ця обставина за останні п'ять-десять років додала безсонних ночей і реалізаторам книги.
Передусім, букіністичної, яка теж стала значно менш затребуваною. Однак основним тягарем для тих, хто раніше тримав руку на пульсі "найбільш читаючої нації в світі", сьогодні
є низький рівень життя людей.

Явище літературного кафе

Чи попереджали вас батьки, вчителі або Міністерство охорони здоров'я, що читати під час їжі шкідливо, оскільки це перешкоджає успішному травленню, яке є запорукою здоров'я? "Тщательно пережевывая пищу, вы помогаете себе и обществу". Але багато людей таки не здатні бездуховно "пакувати" без газети чи книжки. (Оскільки дехто не може розлучитися з книжкою не лише за столом, а й, пробачте, в туалеті, то в США вже на туалетному папері друкують щось середнє між книжками і "відривними календарями". Бо книжка, як і туалетний папір, "прикрасить будь-яке місце".)

Супержінка у грі без правил

Завдяки видавництву "Прем'єр" світ побачив детектив Алли Сєрової "Правила гри", що одержав Гран-прі на Всеукраїнському конкурсі "Коронація слова".

Ювілей, що зобов'язує

Нині Україна посідає чільне місце поміж еліти енциклопедичних країн світового співтовариства. Цього досягнуто завдяки зусиллям не одного покоління знаних і зневажуваних офіційщиною, відомих і маловідомих подвижників вітчизняної енциклопедичної справи – невід'ємної складової української культури, зокрема предметній, цілеспрямованій, творчій праці колективу єдиного в Україні спеціалізованого редакційно-видавничого формування – Всеукраїнського державного видавництва "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана.

«Наукова думка»:

Видавництво "Наукова думка" Національної академії наук України веде відлік своєї історії від 1922 року. З 1927 року Видавництво перетворилося на самостійну установу. Відтоді розпочинається постійне зростання кількості назв книг, їх обсягів і тиражів.

…І знову про українську поліграфію

Паперово-поліграфічна продукція належить до групи товарів високої соціальної значущості. Рівень розвитку відповідного ринку визначає не тільки життєвий стандарт населення, але й культурний потенціал нації.

Рейтинги і конкурси книги: чи можлива об'єктивність?

Книговидавниче життя в Україні, попри складнощі, все ж розвивається. Чи не щодня виходять нові книги. Як не помилитися у своєму виборі і придбати якраз саме вам потрібну книгу? Любителі почитати змушені обирати, спираючись на власну думку, поради друзів-книголюбів, уподобання продавців у книгарнях, рецензії критиків, і на всілякі рейтинги, результати різних конкурсів тощо.

За відсутності «дутих величин»

У Москві з 27 листопада до 2 грудня було проведено традиційний щорічний, вже Четвертий Міжнародний ярмарок інтелектуальної літератури "non/fiction" – по-своєму унікальну акцію в російському видавничо-виставковому бізнесі. "Російське слово" "non/fiction" на інші мови не перекладається. Означає воно приблизно "відсутність дутих величин", або просто "якісні інтелектуальні книги" - книги для серйозної, думаючої публіки.

Перший ювілей видавництва «Генеза»

Нинішнього року видавництву "Генеза" виповнилося десять років. З цієї нагоди його дирекція вирішила зібрати друзів і шанувальників видавництва в Київському міському будинку вчителя.

А що за декораціями?

У кав'ярні-книгарні "Бабуїн" перед концертом групи "Мертвий півень" відбулася презентація книжок заснованого лише торік "Видавництва Старого Лева": "Малятам і батькам" Дарії Цвек та молодих поеток Мар'яни Савки та Маріанни Кияновської, які разом видали збірку "Кохання і війна".

Кьонеманн - видавництво без реклами

Німецький видавець Людвіг Кьонеманн живе за принципом " Не питай, що може зробити для тебе твоя країна, а спитай, що ти сам можеш зробити для себе і для свого успіху".

Тихе слово про потаємного Шевченка

Спогади дитинства у кожного свої. З ними потім живеш. Навіть не так – за ними потім живеш. Як за стіною, намагаючись відтворити те почуття безпеки і затишку, яке було таким всеохопним у дитинстві.

А щоб ви жили на одні гонорари!

Часи, про які "професійні" письменники згадують з тремтячим придихом, що злегка нагадує шелест грошових одиниць, уже минули. Тоді письменник міг просто піти в творчу відпустку, отримавши від держави на створення свого нетлінного шедевру, сучасною мовою кажучи, ґрант, до якого входило проживання в неслабому будинку відпочинку, навіть – на березі моря, чи в горах, чи ще деінде, куди може долетіти муза соцреалізму.

Зведення книги

"Не дерево, а с листочками; не кладка, а с дощечками; не царские палаты, а золотом и каменьями переливается". Можливо, саме так звучала відома російська загадка за життя рукописної книги та стародруків...
Аби "зрозуміти Пушкіна" (читай: процес виготовлення стародруку), услід за Юрієм Лотманом намагаєшся не лише дізнатись про все, що було відомо Пушкіну, але й забути все те, про що він не знав і не міг знати. Стосовно друкування перших українських книг це не дуже виходить. Хоч як напружуй уяву, перед очима - комп'ютерна верстка, поліграфічне обладнання Man Roland чи Heidelberg і в угоді - максимум тижневий термін друкування накладу. Та найнезбагненніше - для чого наші пращури робили книжки такими ошатними?

«Незнайома Кліо»

Рівень вивчення історії України в більшості навчальних закладів дотепер лишається на рівні XIX – початку ХХ століть. За своєю суттю така "історія" є чимось середнім між романтичним народницьким міфотворенням і чисто радянським викривленням та вульгаризацією фактів.

«Львів на давній поштівці» Ірини Котлабулатової

"Левову" частку літератури про Львів видає Польща – у Львові ж значна кількість видань, відведених на оспівування рідного міста – це переважно дешева макулатура. В жовтні цього року Краківська міська рада виділила 10 000 у.о. на видання мистецького альбому "Львів на давній поштівці", який упорядкувала львів'янка Ірина Котлабулатова. Пані Ірина разом з чоловіком колекціонує старі поштові листівки із зображенням Львова: їхня та інші приватні колекції увійшли до альбому, який налічує 483 репродукцій листівок в натуральну величину та каталог, в якому за видавництвами і в хронологічному порядку подано дані про близько 3600 листівок, надрукованих в 1894-1944 роках. До речі, це перший і унікальний каталог листівок, оскільки дотепер для колекціонерів листівок, на відміну від нумізматів і філателістів, каталогів не видавали.

 
© агенство "Стандарт"