журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
КНИГА I РИНОК

ПРЯМА МОВА

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

Рецензії

ФАНТАСТИЧНІ ОБРІЇ

ДИСКУРС

КОЛО ЛІТЕРАТУРИ

МАСКУЛЬТ

ІНТЕРНЕТ-ТЕМА

КРУПНИМ ПЛАНОМ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №12, 2004
"Книжковий огляд" – №12, 2004
ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ
Літературу – в маси!

Література, властиво, як усе в світі, має свій певний "поділ за якістю та призначенням". Тобто кожне видання, кожен представник роду літературного повинен відповідати вимогам, які є відповідями на питання: що я є? для кого я є? Власне, видавець, створюючи та розробляючи певний проект, має здавати собі звіт саме по цих пунктах, адже кожне слово повинне влучати в ціль. Отже, ціль слід досконало вивчити.

Видавництва і революція

Впродовж кількох останніх століть видавництва закономірно відігравали не останню роль у творенні революцій: по-перше, в сенсі друку книжок та агітаційних матеріалів (подумати лишень: ще якихось 20 років тому це був самвидав, за який садили у в'язниці й психлікарні), по-друге, саме навколо них гуртувалися письменники і творча інтелігенція, які знову ж таки донедавна були основним авангардом всіляких революційних віянь. В наш час письменники поступилися своєю революційною роллю політикам, естрадним зіркам і навіть спортсменам, а видавництва – засобам масової інформації. Але і зараз у видавництв є два варіанти участі в революціях: друк книжок та інших матеріалів на злободенні політичні/революційні теми (від скандальних біографій, пліток, викривань або панегіриків сучасним політикам і подіям – ой, скільки можна заробити! – до інтелектуальних есеїв і революційних щоденників) та заяви про свою громадянську позицію й участь в різноманітних акціях (що може бути однаковою мірою і щирою підтримкою, і піаром). Свій огляд я розпочну із передвиборчих подій у видавництвах, потім розглянемо книжки, присвячені сучасним політикам і політичним подіям, а тоді перейдемо до прямої участі видавництв в останніх подіях, що збурили нашу країну і світ.

КРУПНИМ ПЛАНОМ
Париж

КНИГА I РИНОК
Трохи "промо в холодній воді"

Один видавець у нещодавній розмові зазначив: "мої книжки лежать на складі, й, якщо їх швидко не продати, то вони наберуться вологи. Кому тоді вони будуть потрібні?" Інша пані-видавець, яка продукує науково-технічні посібники, виокремила: "в нашому видавництві все ґаразд, ми випускаємо чудові прикладні книги". На мою спробу підняти завісу "ґараздової таємничості" відповіла: "проте вони зовсім не розходяться, просто лежать стосами у видавництві".

Теорія просунення та PR-у книги.
Термінологічний лікбез


Загалом книга є доволі специфічним продуктом для продажу. Зокрема в Україні сьогодні. Для іноземців зрозуміти таку реалію дуже складно. Як би ви переклали для американця речення, сенсом якого було б: в демократичній Україні видавати книжки українською мовою на тринадцятому році незалежності – це або подвиг, або альтруїзм? Щоб американець вас остаточно зрозумів, вам би довелось використати приблизно двадцять речень замість одного. А потім ще ви змушені були б відповідати на н-цять питань "чому"? Проте, на щастя, за історію свого існування українська книга виробила стійкий імунітет до тиску будь-якого характеру. Так, у порівнянні з минулими століттями, сьогоднішня видавнича справа (з огляду на відносну свободу слова) просто квітне.

Практика просунення та PR-у книги

Відомо, що кожен матеріал, вміщений в будь-якому ЗМІ, має привертати до себе читацьку увагу. Що може спричинити виникнення зацікавленості у реципієнта до нього? Задля здолання риторичності озвученого питання написані вантажівки наукових праць мовознавцями, психолінгвістами, риториками, філософами. Якщо спресувати та резюмувати зміст тих вантажівок, то матеріал має бути: актуальним і поданий у такій мовній формі, яка б не дозволяла читачеві перерватися й ковзнути поглядом у бік, наприклад, еротикостилізованої реклами. Відповідь на це питання для книговидавців важить дуже багато, адже їм потрібно зацікавити ЗМІ у розміщенні матеріалу про книгу на своїх шпальтах. В свою чергу ЗМІ потрібно зацікавити стільки читачів, потенційних передплатників, аби та кількість здалася рекламодавцеві переконливою. І у кожного свої методи.

Поговоримо про покоління

У демократичних суспільствах
кожне наступне покоління –
це покоління людей нового типу.
Алексіс де Токвіль

Патогенні (ненормальні, неправильні, девіовані) тексти існували завжди і, мабуть, існуватимуть ще доволі довго, якщо їм все-таки дійсно судилось коли-небудь зникнути з лиця землі. Патогенним текстом може бути публікація в газеті, кадр фільму, сторінка книги або й сама книга, навіть дія. Патогенність тексту виявляється у негативному обов’язковому впливі на адресата. Цей вплив може бути керованим (замовленим), а може – випадковим. Патогенні тексти залюбки використовували диктаторські режими, тому що однією з властивостей патогенного тексту є ламання волі адресата і викривлення її в бік, потрібний владі. І "Гітлерюгенд" – прекрасний приклад найкращого використання патогенного тексту – молодь, яка стала під худенькою десницею Гітлера, була, як тепер кажуть, зазомбована. І системою освіти також. Український підручник сьогодні – це теж приклад мимовільного, себто випадкового, вже майже патогенного тексту.

ІНТЕРНЕТ-ТЕМА
Всього потроху

ФАНТАСТИЧНІ ОБРІЇ
"Зоряний міст-2004": три дні під сузір'ям фантастики

Отже, цього року в Харкові пройшов Шостий міжнародний фестиваль фантастики "Зоряний міст". Три дні місто на чолі з мером Володимиром Шумілкіним (який є співголовою оргкомітету "Зоряного Моста") жило під стягами Її Величності Фантастики. У книжкових магазинах міста можна було зустрітися з улюбленими письменниками, задати давно наболілі питання, підставити зачитану до обтріпаної обкладинки улюблену книгу під автограф... Можна було зустріти улюбленого письменника на вулиці і запросто випити з ним пива. Можна було... А втім, читайте і робіть висновки, чи варто їздити восени до Харкова.

Всесвіт Олеся Бердника

"Слово творить світи". Банальна і збита, як на перший погляд, фраза. А якщо вдуматися? Якщо проаналізувати? Дійсно, талановиті майстри Слова творять власні Світи, які й живуть потім за своїми власними законами. І ніхто не має влади над ними – ні цензура, ні ідеологія, ні зловмисник-критик, ні запопадливі читачі, ні... зрештою, сам автор, бо його творіння починають жити самостійно.

ДИСКУРС
Книжковий дім – 3

Ми й незчулися, як раптово, на красивій революційній хвилі, добігає кінця 2004-й рік – хвилюючий, обнадійливий, яскравий, одначе, на жаль, далеко не найкращий для нашого книговидання. Утім, навіть він продемонстрував, що попри всі "старання" тих, хто направду "мєшаєт нам жіть", ми все одно перемагаємо. І хороші книжки також виходять, незважаючи ні на що.
Отож, наприкінці року – про декілька нових видань, які запам'ятаються чи, принаймні, будуть цікавими й корисними нашому читачеві.


КОЛО ЛІТЕРАТУРИ
Хамелеон між Сходом і Заходом

Восени цього року видавництво "Критика" випустило книгу Миколи Рябчука "Зона відчуження: українська олігархія між сходом і заходом". Це – збірник статей різних років, починаючи з 1994, які (на жаль!) не лише відтоді не втратили актуальності, але є сьогодні особливо на часі. Адже саме події так званої "помаранчевої революції", що відбулася еволюційним шляхом, показали, що за владу тримаються (зважте, не борються, бо вони її мають від 91-го і раніше) не представники партій чи ідеологій, а ті, кому ця ідеалістична дурня до фєні, аби цілком матеріальне корито було поруч, і бажано без конкурентів-претендентів. Тобто шановні пани олігархи.

Спільні ілюзії – особисті методи

Існує давня думка про те, що справжній стиль обов'язково проявляє особливе світорозуміння і світобачення. Якщо поєднати стиль із методом, письмо того чи іншого оригінального мислителя засвідчить ще один момент – воно є не просто набором термінів із розшифровками їх значень. Тут скоріше маємо справу із ситуацією, де між знаками і значеннями є певні прогалини. Вони – не свідчення прорахунків, а додатковий простір для подальшого виникнення нових ідей. Солідна частина виданих цього року перекладних праць західних науковців якраз і демонструють таке подвійне значення – з одного боку вони збагачують методологічний арсенал, з іншого – налаштовують на той спосіб мислення, за якого важливі не тільки розшифровки значень, але й надавання сенсу самим знакам.

Ідоли. Ідеали. Симулякри

"Фоліо" на межі фолу

По улицам рассеяно мы бродим,
На женщин смотрим и в кафе сидим,
Но настоящих слов мы не находим,
А приблизительных мы больше не хотим...
Г.Иванов

...Відоме харківське видавництво започаткувало, як стає бачити, цікавий експеримент. Спочатку він анонсувався як серія "Молодіжна проза", а згодом вийшов під просунутим лейблом "Ґрафіті". Свідомий урбанізм затії деклярується при тому авторами, по суті, одного – але вже культового! – тексту. Чи, може, не так. Але принаймні те, що всі ці автори виплескують на папір свої особисті комплекси періоду дорослішання – в надії, що це хоч раз, але спрацює – ну дуже характеризує їхню позицію! Ризик лише у тому, що всі подальші історії в стилі життя виглядатимуть у них дублетами і стереотипами.

ПРЯМА МОВА
Ігор Павлюк: "Живу завдяки поезії, а не заради неї"

Ми зустрілися з письменником Ігорем Павлюком у центрі столиці й вирішили разом відвідати найближчу книжкову крамницю, щоб ознайомитися з літературними новинками. На вітрині було виставлено переважно продукцію видавництв "Факт" і "Фоліо". Вбирало очі своєю поважністю, зокрема, багатотомне зібрання творів Павла Загребельного. Звідси й почалася наша розмова.

Легенди химерного краю

Олександр Євтушенко – мистецтвознавець, арт-критик, музичний оглядач, продюсер, радіо- і телеведучий. Редактор першої регулярної газети "Аудіо-толока", альманаху "Рок-око", музичного журналу "Галас", ведучий музичної телепрограми"Тинди-Ринди", що проіснувала 10 років, автор і ведучий радіопрограми "Рок української вдачі" (FM "Золоті ворота"). Співавтор книги "Зірки Червоної Рути", автор і виконавчий продюсер CD-компіляцій: "Легенди химернго краю" (2 CD); "Революція на граниті. Золоті рок-балади України", " В майбутнє без Чорнобиля. Золоті рок-балади України"; " Перлини Сезону. Нова українська хвиля"; "Рок-екзистенція" (2CD), глобальна серія " Українська колекція".

"Зовнішня історія української мови" очима фізика

Віктор Кубайчук – фізик, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий працівник інституту теоретичної фізики ім. М. Боголюбова НАН України. Живе і працює в Києві. Пан Віктор – автор книжки "Хронологія мовних подій в Україні (Зовнішня історія української мови)", книжки, значення якої для сучасного сприйняття та аналізу мовних проблем важко переоцінити. Що ж спонукало фізика-теоретика так перейнятися мовним питанням?

МАСКУЛЬТ
Покажи пальця

Гумор, а особливо сатира якось самі собою перестали цікавити українських письменників. Хоча український гумор, як українські вареники, офіційно й досі вважається явищем унікальним та неповторним. Сатиричні романи, повісті та збірки оповідань хіба поет Іван Андрусяк не зарахує до жанрів масової літератури. Бо книга віршів про кохання, природу, Батьківщину чи просто римованих рефлексій має манюній тираж і не призначена для широкого читацького кола. Натомість ті самі вірші, написані у формі римованої гуморески про тещу, алкоголіка чи двох кумів, у радянські часи видавалася накладами, які сьогодні не снилися навіть Юрію Андруховичу.

Рецензії
Це – Андріяшик!

Ще будучи студентом першого курсу і читаючи романи "Люди зі страху" і "Додому нема вороття", я не міг тоді повірити, що українською можлива така потужна і видатна література. Я не міг повірити, що це написав письменник радянського періоду. Принаймні для мене знайомство з прозою Романа Андріяшика виявилося чимось межовим між сенсацією і шоком, який виникає, як правило, після прочитання великих текстів.

Пам'ять століть відтворена у слові

Така назва книги, яка присвячується 50-річчю факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. Її упорядники – кандидат історичних наук Анатолій Денисенко, заслужений працівник культури України Володимир Прокопенко, заслужений діяч мистецтв України Василь Туркевич не випадково обрали висвітлення творчого доробку вихованців цього факультету. Якщо синтезувати зміст матеріалів, представлених в унікальному зібранні, то можна синтезувати в одну містку фразу "Серцем і розумом з Україною". Адже йдеться про тих, хто своїм пером щодня відтворює наше сьогодення, яке з часом стане історією держави і водночас сприяє формуванню політичної і суспільної думки. І ще одна суттєва особливість: у цій книзі читачів знайомлять з власною творчою лабораторією самі колеги-журналісти. Такий собі імпровізований погляд на свою громадську місію зі сторони. Глибинний. Часом прискіпливий аж до дрібниць. Часом іронічно-критичний, навіть саркастичний. Одним словом, журналістський підхід: чесний, відкритий, принциповий, правдивий. Бо йдеться не тільки про професію, але й про час, епоху.

 
© агенство "Стандарт"