журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ЛЬВІВСЬКИЙ ФОРУМ ВИДАВЦІВ

КНИГА I РИНОК

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

ДИСКУРС

МАСКУЛЬТ

ПРЯМА МОВА

ФАНТАСТИЧНІ ОБРІЇ

КОЛО ЛІТЕРАТУРИ

Культреванш

АВАНСИ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №9, 2004  - КОЛО ЛІТЕРАТУРИ

Живи і дай померти

...Зрозуміло, що будь-яка альтернатива в письменстві може існувати лише за умов тотального конфлікту з дійсністю. Але не онтологічно, бо тоді вийде Берроуз, Могутін і Дмитро Корчинський. А так, знаєте, більш продуктивно. Щоби на загал вийшла література. Зрозуміло, це важко. Але насамперед – небезпечно.

Одеські народні казки

Географічно Одеса належить до України. Довкола цього факту суперечок виникати не повинно. Для них немає такого благодатного грунту, як, скажімо, довкола вирішення так званого "кримського питання". Одещину, на відміну від Криму, Хрущов Україні не дарував. Тому курортний півострів перманентно ділять росіяни, українці та кримські татари.

Нам sex під текстом очі коле...

У суб'єктивних штанях, об'єктивних спідницях і бабиних панталонах

У червневому номері "КО" надруковано статтю Марини Муляр під назвою "Без претензій на об'єктивність" і підзаголовком "Жіночим уважним поглядом на чоловічу прозу", наприкінці якої було висловлене сподівання "на грамотну полеміку". Я вирішила підняти рукавичку, по-перше, тому, що, незважаючи на власну агресивну знудженість самовдоволеною примітивністю ярликів "м" і "ж", особливо в літературі, сама не так давно писала статтю про "жіночу прозу" під назвою "The room of one's own" (термін, українською перекладений як "власний простір" із однойменної книги Вірджинії Вульф, що означає замкнутий в собі світ специфічно жіночого досвіду і сприйняття, незнаний і закритий для чоловіків), а по-друге, вважаю, що як нашій критиці, так і нашій пресі, трагічно бракує повноцінної полеміки – тієї, що блискуче розродилась в українській літературі XVI століття й проіснувала аж до кінця XIX cтоліття, яке все ще зачитувалось полемікою письменників і суспільних діячів щодо ідеологічних, суспільно-політичних й мистецьких питань. "Полеміка" ж більшості сучасних авторів відгонить крайньою глухотою, егоцентризмом й відстороненістю від світу опонента, із надміром абстрактно-беззмістовних, але гучно-зверхніх ярликів та використанням цитат, що, вилучені з контексту, набувають викривленого змісту й, таким чином, по-дурному характеризують цитованого.

 
© агенство "Стандарт"