журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
КНИГА I РИНОК

КНИГА I РИНОК

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

КНИГА І СУСПІЛЬСТВО

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

ПЕРЕД ОЧИМА ДІЛО

ФАНТАСТИЧНІ ОБРІЇ

Література і кіно

ДИСКУРС

КОЛО ЛІТЕРАТУРИ

Не для еліти

Культреванш

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

ІНТЕРНЕТ-ТЕМА

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №5, 2004
"Книжковий огляд" – №5, 2004
ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ
Брати Капранови: "Дівчина-відьма,
яку ми синтезували, тепер працює офіціанткою"
эта статья доступна для всех

Директори видавництва "Зелений пес" Віталій та Дмитро Капранови – чи не найзавзятіші борці за виживання української книжки у рідній, "не своїй" державі. Нещодавно сторінки багатьох видань облетіла світлина, де вони в знак протесту проти чиновницького свавілля й бездуховності готують на палаючих рукописах свого роману шашлик для прем'єр-міністра та його заступника з гуманітарних питань. До того ж Капранови – письменники-містики і нещодавно синтезували живу відьму.

Відкриття каммінґсаэта статья доступна для всех

Супер-подія для любителів поезії ХХ століття! Уперше в Україні та цілій Східній Європі вийшла друком збірка віршів едварда естліна каммінґса, – за логікою перекладачів Івана Андрусяка і Катерини Борисенко, "американського Семенка" й "американського Тичини". Письменника, що став однією з центральних постатей доби модернізму

Культурний "месидж" "Троякої ружі"эта статья доступна для всех

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ
Анатолій Дімаров: "Наші хлопці вже навчилися писати…"эта статья доступна для всех

Справжнє прізвище Анатолія Дімарова інше. Якби він його зберіг, а точніше, якби воно заціліло у страшні немилосердні двадцяті роки, то ми би мали сьогодні видатного українского письменника Анатолія Андроніковича Гарасюту. Але реалії склалися так, що дружина куркуля, рятуючи сина і себе від Сибіру, змінила документи і Анатолій виріс під прізвищем Дімаров. Звісно, за радянщини він не міг про це сказати, але на восьмому десятку років і вже у незалежній Україні розповів про це у автобіографічній книзі "Прожити й розповісти". Книжці дуже чесній і інколи аж жорстоко чесній, коли автор часом показує себе (де інший би промовчав) не в найкращому світлі, у такий спосіб чи то очищуючись, чи то сповідаючись перед читачем.
У Дімарова, попри його поважний вік і Шевченківську премію, зовсім немає солідності і поважності у ході, втомленого славою і людською увагою погляду. Відчуття, що з тобою спілкується молода, небайдужа і цікава до всього людина.
Книжка "Зблиски", яка щойно побачила світ у київському видавництві "Ярославів Вал", засвідчила: в літературі працює Майстер, авторитет якого і сьогодні незмінний і стабільний. Особливий розголос мала повість "Поема про камінь", яка увійшла до "Зблисків" і яка стала своєрідним продовженням книги "Прожити й розповісти".
Інтерв'ю з Анатолієм Дімаровим я записувала через якусь годину після завершення березневого письменницького з'їзду у нього вдома, тому й абсолютно природним було моє перше запитання до патріарха української літератури, який став ініціатором цього епохального письменницького зібрання.

"Лікнеп" для молодого літератораэта статья доступна для всех

КНИГА I РИНОК
Полтавські враженняэта статья доступна для всех

Вийшовши на перон полтавського вокзалу, я одразу відчула, яке тут не по-київськи чисте повітря. Більше того, чистим виявилися й вулиці; на них не було видно й остогидливих обшарпаних яток, як це заведено, наприклад, у Києві на тому ж Хрещатику. Я вже навіть подумала, що в майбутньому, коли вийду на пенсію, то обов'язково переїду жити у це кришталево чисте місто. Але, як виявилося, тут діє правило, яке не має виключень, – в кожної медалі є дві сторони.

Олександр Афонін: "Сьогодні знищується майбутнє держави"эта статья доступна для всех

Невеличка преамбула до моєї розмови з Олександром Афоніним, головою Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів. Нещодавно, реагуючи на критичні зауваження, один достойник з оточення пана Азарова сказав панові Афоніну: "Принесіть мені хоча б 10 рукописів українських авторів, гідних бути виданими. Задля п'ятьох вишкребків вводити пільги видавцям ми не будемо." А потім без зайвих хитрувань цей високопоставлений чиновник відверто запитав голову УАВК: "Слухай, ти що, справді за Україну переживаєш?.."

Українська книга як жертва конкуренції?эта статья доступна для всех

Невже незабаром підручники та посібники залишаться єдиними представниками серед українських видань? Такого висновку можна дійти, зважаючи на події сьогодення, адже оподаткуванню не підлягають хіба що книги, "грифовані" Міністерством освіти України. А єдиним шляхом виживання українського видавця залишається отримання цього грифу чи державне замовлення. Отже виживуть ті, хто опиниться найближче? Щоб прояснити ситуацію, ми вирішили послухати деяких учасників видавничого життя.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ
Світ книги у "Райському куточку"эта статья доступна для всех

КНИГА I РИНОК
Законодавчі колізіїэта статья доступна для всех

" ... цивілізованою нормою для європейських країн є виробництво 14-16 книг щорічно на одного громадянина" (І.С. Чиж). А Україна, мабуть, не скоро перестрибне сороміцьку позначку – один примірник на душу населення. Ситуація навіть погіршиться "завдяки" кризі у діяльності видавців, поліграфістів та книгорозповсюджувачів, яка переслідує їх з початку року. Очевидно, що перебіг подій не залишає надії на зняття ПДВ та поліпшення умов функціонування галузі найближчим часом. У цьому контексті нижче наводимо інтерв'ю з головою Держкомтелерадіо України Іваном Чижем, а також думки інших активних учасників українського книжкового ринку (див. нижче).

ІНТЕРНЕТ-ТЕМА
Всього потрохуэта статья доступна для всех

"А були й… [автори], що вважали за першопричину світу павука, який, прядучи, створив з свого павутиння першоелементи, а пізніше – небесні сфери. Він повинен був керувати своїм твором, постійно будучи присутнім аж до кінця світу. І ще вони вважали, що цей кінець дійсно наступить разом з загибеллю світового павутиння".
Теофан Прокопович. Натурфілософія або Фізика//Теофан Прокопович. Філософські твори. В 3-х т. – Т. 2.– К.: Наук. думка, 1980. – С. 293.

ФАНТАСТИЧНІ ОБРІЇ
Зоряні мости сучасної фантастикиэта статья доступна для всех

Зорі спалахують,
коли це на часі
эта статья доступна для всех

Фантастика, як, напевно, і кожне явище, розвивається хвилями. І кожна хвиля підносить на дев'ятому валі одне-два імені, що спалахують на фантастичному небі надновими зірками. От і остання хвиля пострадянського фантастичного процесу подарувала любителям фантастики одне з таких яскравих імен. Це – Олександр Зорич: молодий, дуже інтелектуальний і цікавий письменник-фантаст з Харкова. Люблять українські фантасти писати дуетами! Тож і Олександр Зорич складається з двох половинок (за визначенням самого автора, Nigredo и Albedo). В миру їх звати Яна Боцман та Дмитро Гордевський.

Пророцтва російського фантастаэта статья доступна для всех

КНИГА І СУСПІЛЬСТВО
"Коронація слова": Орден Святого Бестселера?эта статья доступна для всех

Укрсучлітература комплексує не тільки через відсутність нобелівських лауреатів серед когорти її творців. Вона також слабує на брак бестселерів. Чи не найкращим доказом цьому є той факт, що у номінації "Масова художня література" на одному з львівських Форумі книговидавців перемогла дитяча книжка. Тобто для українця справжньою попсою якраз і є старий добрий "Колобок", а рівень його ("Колобка") популярності – недосяжна (сподіваюсь, поки що) планка для вітчизняного читва. Правда, є вже сміливець на землях українських, готовий викликати "круглого і рум'яного" на двобій і перемогти його, чим заслужити право "окублитися " в ніші "бесту", яка (теж сподіваюсь, поки що) є вакантною. І ім'я йому "Коронація слова" – конкурс романів і кіносценаріїв.

Чарівна містерія санскритуэта статья доступна для всех

Жодна планетарна мова не оповита таким серпанком загадковості й пошанівку, як санскрит. Його називають прамовою людства, священною мовою, мовою богів. І це при тому, що до 1762 року вчені Європи й гадки не мали про існування такої мови. Лише починаючи з цього року, коли англійці загарбали Індію, до вчених світу почали надходити відомості про санскрит як мову священних книг, а отже, як найбільш давню мову планети.

ДИСКУРС
Час наступати на грабліэта статья доступна для всех

ПЕРЕД ОЧИМА ДІЛО
Рубає коло сука,
треба раз в сук
эта статья доступна для всех

Якщо покласти руку на серце, то нашим фахівцям, котрі опікуються радіо й телебаченням, треба не дорікати за знищення в етері майже всього, що можна по-тверезу слухати чи дивитися, а ґречно дякувати. Бо люди, а з ними і я грішний, дедалі менше відволікаються на аудіо-відео зваби, – частіше повертаються до книжки, частіше замислюються над своєю пострадянською духовністю.

КОЛО ЛІТЕРАТУРИ
Африканська колискова для Америкиэта статья доступна для всех

Як цілий світ уявляє собі "американця"? Фантастичний десятипудовий лантух, напакований гамбургерами-чіпсами-кока-колою і таблетками для схуднення; зовсім як собачка Павлова, устане і прикладе руку до серця, коли йому показати зірково-смугастий стяг або прокрутити національний гімн. Ідеально усміхнений, ідеально комунікабельний, але по-справжньому поговорити про щось важливе, поговорити відверто спроможний тільки із особистим психоаналітиком, який за 100$/год. розкаже, що всі його проблеми від того, що він хоче ...кгм... свою маму і убити батька, після чого наш потенційний маньяк найбільше в світі боятиметься психоаналітика – що той оце таке про нього знає, і комусь розкаже, і це потрапить в його "характеристики" – і справно башлятиме докові за мовчання. Ідеально комформний, із шкіри вилущується, аби дотриматися кожного пункту всіх правил і правильняток, психологічно придатний "член команди". Над усе боїться негрів, жінок і дітей обох статей, які ні за цапову душу можуть відсудити половину його статків. Улюблена розвага: із зварйованим ентузіазмом верещати в ідіотському клоунському ковпаці на чийомусь party або дивитися кіна про помідорів-придурків та бджолів-убивць.

Якщо передати дослівно...эта статья доступна для всех

Нещодавно у Французькому культурному центрі за участю письменника Жіля Лапужа відбулось вручення Премії ім. Г.Сковороди – за кращий переклад французьких творів українською. Під час розмови з відомою письменницею Євгенією Кононенко з'ясувалось, що конкуренція іноді призводить до "заборонених ударів" і підступів навіть серед перекладачів.

Без претензій
на об'єктивність
эта статья доступна для всех

Дивна штука, заведено ділити літературу на жіночу (сентиментальну, солодку, примітивну, штучну), і.., ну.., просто літературу. Але ж, сказавши "а", продемонструємо й подальше знання алфавіту, поговоримо про "чоловічу літературу" як таку. Спробуємо, для початку, визначити критерії цього різновиду творчості. Розкута? Хє-хє! Читайте Вірджинію Вулф. Відверта? Хє-хє-хє. Читайте Сандру Браун. Скупа на метафори, не кокетлива? Читайте ранню Франсуазу Саган. Жорстка, навіть, жорстока? Читайте Тетяну Толстую, коли хочете. Щось у нас із визначенням не складається. Хвилинку, чого це я до себе на "ви"? Ця моя замітка, так само, як і попередня, з приводу "жіночої" прози, то дуже суб'єктивний погляд на літературний процес у цілому, його негативи й позитиви. Отже, у мене з визначенням "чоловічої прози" щось не складається. А, зрештою, хто мене за вуха тягнув до цієї теми? Сама надумалася, сама і викручуватись тепер мушу.

Живи і дай померти іншомуэта статья доступна для всех

...Зрозуміло, що будь-яка альтернатива в літературі може існувати лише за умов тотального конфлікту з дійсністю. Але не онтологічно, бо тоді вийде Берроуз, Могутін і Дмитро Корчинський. А так, знаєте, більш продуктивно. Щоби на загал вийшла література. Себто при тому краще говорити не про невтішну "дійсність", а про підступну "реальність", яку можна і треба повсякчас змінювати за рахунок авторських стратеґій. І в стані, значить, зміненої реальности провадити своє дійсне існування. "Это быль? – питалися було в одного з персонажів С.Довлатова. – Какая, на фиг, быль! – ображався той. – Это правда!" Оце і є альтернативний світогляд. Хіба не так? "А ты хуже в жизни, чем в постели, – міркує Н.Мєдвєдєва в автобіоґрафічному опусі "Мой любимый". – В постели с тобой, как в книжке. А в жизни, как... не знаю, не хочется". І головного героя роману Є.Радова "Змеесос" заарештовують саме тому, що він спробував знищити цю "реальність" за допомоги власної "альтернативи".

Література і кіно
Нарешті українська
кінодраматургія
эта статья доступна для всех

Не для еліти
Масова контркультураэта статья доступна для всех

Перш ніж почати з номера в номер серйозно говорити про тенденції та персоналії в сучасній українській "масовій" літературі, слід насамперед визначитися, про що саме ми будемо говорити. Адже, на думку вітчизняних літературних оглядачів, критиків, але насамперед тих, хто себе такими вважає, перспектив для успішного розвитку популярної літератури, як і масової культури в цілому, не існує. Причому подібних перспектив український маскульт позбавлений історично. Бо він у жодному разі не автентичний, всі його коріння слід шукати в західній, а останнім часом – і російській культурі. Словом, "тлєтворноє вліяніє Запада" і "російська імперська порнографія" відчувається практично в кожному маскультівському продукті поодиноких вітчизняних виробників.

Культреванш
Від твору до іміджу.
З правом повернення
эта статья доступна для всех

Аби культура не ходила на культях – їй необхідний культ.
Культ – поняття окультне. Потребує самовідданої культивації.
Наша нова рубрика має за покликання долучитися до неї. Назва "Культреванш" запозичена у багаторічного мистецького проекту, який я – Той, хто живе в телефонній буді, поет у законі, а в миру – Роман Скиба – маю честь зреалізовуваати.
Один з основних його акцентів – на наймолодшому літературному поколінні, на тих, кого за "десятницьким" принципом належно прозивати "двотисячниками". Саме серед них обираються лауреати "Культреваншу". Саме їхні імена ставатимуть міфологемами рубрики.
Без теорії ми, звісно, теж не обійдемося – тому крім культотворчого розділу "Time AUTора" презентуємо до вашої уваги "завумну" колонку "Вічне, тобто сьогоднішнє": теми, що заторкуються у ній можете вважати об'єктом для дискусій, а відтак провокуємо вас не лише на читання, а й на зворотний зв'язок.
Його очікують і презентовані на сторінках "Культреваншу" молоді поети.
Отож...

Троє першихэта статья доступна для всех

Троє, про яких піде мова, -– жодним чином не літугрупування. Їх об'єднує лише покоління, талант та лауреатство премії "Культреваншу" (що вручається на періодичному літер-фесті "Тайм AUTора" – звідти, зрозуміло, і назва цього розділу рубрики). "Культреваншівська" нагорода – лише скибочка (пардон, – часточка) реєстру їхніх регалій. Усеможливі лауреатства, хоч і не конче визначально впливають на літературний статус та матеріальне становище авторів, проте незле морально стимулюють – останнє актуально у будь-якому віці, у юному ж – передусім. Адже, як висловилася Добра Фея із казки про Попелюшку: "Це дуже шкідливо – не ходити на бал, особливо, якщо ти цього заслуговуєш". Утім, про відзнаки наших героїв ви дізнаєтеся з безпосередніх (даруйте, можливо, дещо сухуватих) творчо-біографічних довідок, що будуть подані далі; а зараз знайомтеся…

 
© агенство "Стандарт"