журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
КНИГА I РИНОК

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

ІЛЮСТРАЦІЯ СЛІВ

ПЕРЕД ОЧИМА ДІЛО

ІНТЕРНЕТ-ТЕМА

ДИСКУРС

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

ПО ДІАГОНАЛІ

ФАНТАСТИЧНІ ОБРІЇ

КОЛО ЛІТЕРАТУРИ

ЩО ЧИТАЄМО?

ЛІТЕРА І ДУХ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №2, 2004
"Книжковий огляд" – №2, 2004
ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ
Як гріх без душі

(Російсько-український словник. За редакцією доктора філологічних наук, професора В.В. Жайворонка. Київ, Абрис, 2003, 1424 с.)
Цей словник у дичавині нашого книговидання – безперечне досягнення, підсумок попередніх радянських пошуків і перший поважний крок до того, чим новий словник має стати. І тому на початку хочеться сказати велике спасибі всім, хто заходжувався коло тої справи, бо не з чужих слів знаю, наскільки це наразі складно. Без жодної іронії й попри те, що у словнику сила-силенна провалів.

Так багато чудових дітей – звідки ж стільки дорослих крокодилів?

Шекспір у Школі

(Вільям Шекспір. Вибране. Для середнього та старшого віку. Київ, вид-во "Школа", 2003, 364 с.)

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ
Олесь Ульяненко: "У нас письменника вважають юродивим"

Він не любить з'являтися на публіці та, попри це, його знають. Варто вказати у програмі книжкового ярмарку чи будь-якого письменницького заходу інформацію про зустріч із ним, як там зберуться прихильники його творчості. Найвідоміший його роман "Сталінка" перевидавався кілька разів й досьогодні непогано продається, як і нові його книги: "Син тіні", "Дофін сатани", "Знак Саваофа". І це красномовно свідчить – його читають. До його творчості ставлення літературних критиків полярне. В одних його твори викликають негативне сприйняття, що буцімто вони надто похмурі, несвітлі, песимістичні, а персонажі, у переважній більшості, покидьки. Інші ж, навпаки, вважають його одним із найталановитіших і найоптимістичніших сучасних письменників. Та, власне, мабуть, так воно й повинно бути, бо кожний з нас бачить те, що він хоче побачити. Він пише про сьогодення, помічає і показує, коли із сумом, коли з обуренням, його темні сторони, ницих людей. Він гостро й небайдуже сприймає час, інколи шокуючи відвертістю. Його романам притаманна висока емоційна напруга, гіркий гумор, іронія. Сьогодні в гостях у нашій "Літературній вітальні" – Олесь Ульяненко.

КНИГА I РИНОК
Рукописи горять

Як відомо, на початку місяця Верховна Рада України ухвалила закон про внесення змін до низки законів з оподаткування у зв'язку з прийняттям держбюджету-2004. Згідно з прийнятим законом, звільнені від оподаткування 20-відсотковим податком на додану вартість (ПДВ) друковані ЗМІ (включаючи передплату та доставку) та книжки, видані українською мовою. Не оподатковується також продаж учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва.

Видавництва Тернополя: через терни – до книжок

Їхні книжки купують і люблять вчителі майже всієї України. Виходу у світ їхніх книжок часто-густо перешкоджають київські чиновники від книжки та неуспішні колеги в областях. Ім'я їм – тернопільські видавці.

"Добра книга" – не просто слова

У минулому номері "Книжкового огляду" в публікації "Найважчі часи позаду. Місто Чернігів. Огляд книжкового ринку" ми розповідали про ситуацію на книговидавничому ринку древнього Чернігова. Автор статті Леся Костів намагалася об'єктивно і різнопланово висвітлити проблеми і успіхи чернігівських поліграфістів, видавців і бібліотекарів. Звичайно, ми не ставили за мету (та це й неможливо) в одній журнальній публікації дослідити тему до кінця, а тому нам приємно, що з Чернігова надійшов лист, в якому розмову продовжено. Нижче публікуємо цього листа.

З бібліотеками варто дружити

Наприкінці 2003 року трьом бібліотекам – Львівській обласній дитячій бібліотеці, Львівській обласній юнацькій бібліотеці і Львівській обласній науковій універсальній бібліотеці – виділили кошти на закупівлю книжок у видавництв. Під час засідання Львівської асоціації книговидавців і книгорозповсюджувачів директор видавництва "Каменяр" Д.І Сапіга запропонував підняти руку тим видавцям, в яких бібліотека закупила книжки. З усіх присутніх, а на засіданні були представники майже всіх львівських видавництв, підняв руку лише директор маленького видавництва "Ліга-Прес". Після цього інциденту деякі видавці почали дзвонити у бібліотеки із запитаннями на кшталт: "Чому ви не придбали наші унікальні книги?", "Ми дарували вам книжки, а ви нічого в нас не закупили!", "На що ви витратили гроші?" і т.ін. Щоб роз'яснити ситуацію, я запросила до розмови директора "Ліги-Прес" Дмитра Сугака та головного редактора Станіслава Дикого, який, власне, здійснює і відповідає за співпрацю з бібліотеками, а також заступника директора з наукової роботи Львівської наукової універсальної бібліотеки Ірину Лешнівську. На жаль, пан Сапіга відмовився від розмови, пославшись на гнітючий настрій, і запропонував зателефонувати йому через місяць-два (державні структури взагалі, на відміну від приватних, зазвичай уникають журналістів), тому його позиція нам відома тільки з чужих слів.

Між курочкою рябою і зоряними війнами

Вони сидять перед великим комп'ютерним екраном, дівчинка семи років і хлопчик дванадцяти. Вони грають у гру, що називається "Жанна д’Арк". Спочатку звучить уривок зі щоденників одного з генералів Орлеанської діви, потім розгортається основна дія гри, звичайно ж, це війна. Дівчинка захоплено розглядає мальовничі околиці середньовічного замку.
– А що це там висить?
– Труп, – спокійно відповідає хлопчик. Дівчинка байдуже знизує плечима:
– А з якого корабля можна ловити рибу?
Турботливі матусі іноді уривають свою жіночу розмову і гримають на оборонців стражденної Франції:
– Спинки! Спинки не горбте!
А ще у кожному кіоску продається невеличка лялька, принцеса Ксена. Коли цікава дитинка знімає з неї цупкий сарафанчик-обладунок, лялька розвалюється у неї в руках на анатомічні фрагменти, ручки окремо, ніжки окремо, навіть тулуб розпадається навпіл. Потім дитинка азартно збирає цю "розчлененку" докупи і фіксує застібками сарафанчика.

ІНТЕРНЕТ-ТЕМА
Всього потроху

"А були й… [автори], що вважали за першопричину світу павука, який, прядучи, створив з свого павутиння першоелементи, а пізніше – небесні сфери. Він повинен був керувати своїм твором, постійно будучи присутнім аж до кінця світу. І ще вони вважали, що цей кінець дійсно наступить разом з загибеллю світового павутиння".
Теофан Прокопович. Натурфілософія або Фізика//Теофан Прокопович. Філософські твори. В 3-х т. – Т. 2.– К.: Наук. думка, 1980. – С. 293.

(продовження, початок у жовтневому й листопадовому числах "Книжкового огляду" за 2003 рік)

ФАНТАСТИЧНІ ОБРІЇ
Художник Сергій Поярков. Монолог сучасного міфотворця

Але разом з тим я переконаний, що міфологія як явище та міфотворчість як необхідність є одвічними необхідними складовими людської свідомості, як і прагнення до багатьох інших речей. Та ж сама релігія – це теж міфологія. Вона виникає в свідомості тоді, коли люди не знають, що з ними буде завтра, коли вони не можуть пояснити для себе оточуючу дійсність та світобудову.

Конкурс на приз Рона Л. Габарда

Був колись письменник-фантаст Рон Л. Габард, відомий більше як творець сайєнтології, яку спеціалісти класифікують як нову релігію, послідовники називають філософським світоглядом, а дехто вважає таємним товариством. Втім, як це не називати, самому Габарду його дітище принесло немалі дивіденди, після чого колишній фантаст вимовив свою відому фразу, яка стала афоризмом: "Хочеш стати мільйонером – створи релігію". Але треба віддати пану Габарду належне: він не забув, як тяжко доводиться письменникам-початківцям, і заснував Приз Рона Л. Габарда, який згідно з його заповітом, щороку вручається і тепер. Що це за Приз, і як стати учасником конкурсу, ми й попросили розповісти Сергія Пояркова, який 13 років тому здобув Гран-прі серед ілюстраторів.

ДИСКУРС
Знаки й ознаки

Початок 2004-го року ознаменований колапсом української книговидавничої галузі, до котрого спричинилася недолуга політика уряду з уведенням ПДВ на книжку. Відтак його нібито скасовано, проте увесь січень і принаймні початок лютого ні про видання, ні про розповсюдження українських книжок, закономірно, й мови всерйоз не велося, а відтак і оглядати нам практично нема чого.
Що ж до теми, то в останні тижні року минулого ще встигла з'явитися низка вартих уваги видань, а також дещицю іще раніших ми несправедливо оминули в попередніх оглядах, – тож поки що зосередимося на них.

ПЕРЕД ОЧИМА ДІЛО
Терор норми?

Нещодавно я писав рецензію на український переклад монументальної та всесвітньо відомої лінгвістичної праці. І постійно прихоплював себе на думці, що я читаю одну книжку, а бачу перед собою іншу. Це враження виникло через те, що автори, працюючи під наглядом діяспори, майже повністю замінили відому мені ще з університетської лави термінологію та запровадили по всьому тексту трохи незвичну суміш польської та канадійської стилістики.

ЩО ЧИТАЄМО?
Читво для творців книжок

1. Читанню якого виду чи типу літератури Ви зазвичай віддаєте перевагу? Що полюбляєте читати для душі, а що з фахових зацікавлень або з якою-небудь іншою метою?
2. Що з прочитаного останнім часом Вас найбільше вразило – як позитивно, так і неґативно?
3. Чи маєте улюблені книжки або ж улюблених авторів?

КОЛО ЛІТЕРАТУРИ
Григорій Грабович: "Чому сьогодні Шевченко стає зброєю демагогів?

Грунтовики і постмодерністи

Любов на три букви

Здається, відгук ІБТ на статтю Інни Волосевич, що вийшла у грудневому числі "КО", передбачався вже самою її назвою, яка повністю звучала так: "Наїзди слобідського критика на захист жінок і деміургів". Себто, "захисту" І.Волосевич той критик ще не читав, але "наїзд" його вже передбачався. Як бачимо, перший бліц кригом.

Особливості національної вампірології

Упир (вампір, опир, вурдалак) – у слов'янській міфології злий дух, що ночами виходить із могили і п'є у сплячих людей кров. Упирями стають так звані "нечисті" покійники: чаклуни, самогубці, померлі неприродною смертю.
"Міфологічний словник"

ІЛЮСТРАЦІЯ СЛІВ
Мовою ілюстрацій

Здається, сьогодні українське книговидавництво переживає ренесанс. На нещодавній виставці у Києві було представлено близько трьохсот видавництв, переважна більшість з-поміж них – українські. Загалом брали участь у ній книговидавці з одинадцяти країн світу, що презентували різноманітні за жанрами та спрямуванням книги: дитячу літературу, шкільні підручники, поезію та прозу як класиків світової літератури, так і сучасних письменників, фундаментальні праці науковців, карти й атласи, багато книжок профільного спрямування, плакати тощо. Українські видавці представили найкращі взірці своєї продукції, і, безперечно, є на чому виростати дітям й від чого отримувати естетичну насолоду дорослим. Тисячі томів книжок, "одягнутих" у розкішні палітурки, із розмаїттям ілюстрацій, не позбавлених естетики... Можливо, саме такі слова не були б зайвими у панегірику українським видавцям за те, що вони насправді з любов'ю роблять добру справу, відкривають нові імена в літературі, як і не забувають класиків, знаходять талановитих художників-ілюстраторів, і усе це втілюють у життя в несприятливих умовах для книговидавництва у нашій державі. Та давайте залишимо усі сподівання на краще у царині книговидання на 2004 рік. Наразі ми розпочинаємо рубрику, в якій будемо намагатись говорити про книжку як про витвір мистецтва. Мова йтиме про книжкові ілюстрації, художнє оформлення книги, про таємницю поєднання (синтезу) тексту й малюнка, розповіді про художників-ілюстраторів та книжкову графіку тощо.

ПО ДІАГОНАЛІ
Пєлєвін, Мєдвєдєва, Лимонов і крижані води русліту

ЛІТЕРА І ДУХ
Як навернути на "дорогу додому"

 
© агенство "Стандарт"