журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
КНИГА I РИНОК

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

ІНТЕРНЕТ-ТЕМА

ДИСКУРС

ФАНТАСТИЧНІ ОБРІЇ

ПЕРЕД ОЧИМА ДІЛО

ЛІТПРОЦЕСІЯ

ЩО ЧИТАЄМО?

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №11, 2003  - ЛІТПРОЦЕСІЯ

Слово про Юрка Винничука

Якось я сиділа в одній кнайпі Львова, де збираються навколописьменницькі тусовки і пліткують собі – навколо письменників. І один пан оповів нам тоді байку про Грицька з Винників. Кілька сот літ тому жив собі у Винниках Грицько і був збирачем податків. Щось троха збирав, а більше все до кишені клав – але тоді було не так, як тепер, тоді того не можна було – спіймали Грицька на гарячому, побили та й голого-босого вигнали з Винників. З усього поцупленого лишилась в Грицька тільки книга, написана химерними чужинськими літерами. І подався Грицько до Львова. А куди йому ві Львові йти, як не на Ринок біля ратуші. Став посеред Ринку й почав буцімто із книги розповідати казки про заморські дивовижі, продавати магічні заклинання і чудодійні рецепти, ворожити й віщувати майбутнє. Врешті стало довкола нього збиратися по півринку, із далеких навіть околиць приходив цікавий люд подивитися на теє чудо, покотився містом поголос про арабського мудреця й дійшов до вух самого бургомістра. А бургомістр якраз шукав собі товмача із східних мов і послав до Грицька свого писарчука, щоб той запросив його на службу в ратуші. І зажив Грицько на казенному утриманні, як вареник у маслі, а як приходили купці зі Сходу і Грицька викликали перекладати, то він усе відказував: "Ні, це не та мова, цієї я не знаю". Поки якось один східний купець, побачивши Грицькову книгу, вельми здивувався: "А що, у Львові почали розводити верблюдів?". Присутні ошелешено втупились у нього, а купець пояснив: "В цій книзі зібрано поради, як доглядати за верблюдами".

Глиняні боги

Єшкілєв В.Л., Андрухович Ю.І. та ін. Повернення деміургів-2 (Плерома 2000, Мала українська енциклопедія актуальної літератури). – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001. – 296 с.

Кров кажана та люлька-борулька

або Деякі думки з приводу українського містичного роману

Василь Шкляр. Кров кажана.– "Кальварія", 2003

"Бачу, як тебе мордують отруйні мухи"

Олександр Бойченко: "Шкода, що ми змалку не проходили раблезіанського щеплення"

Колись на кшталт листопаду десь на кшталт Києво-Могилянської академії хтось на кшталт Бойченка робив щось на кшталт презентації чогось на кшталт книги "Щось на кшталт шатокуа". Хтось давно вже не бачив, щоб хтось презентував щось так дотепно й весело – оце вже без всяких кшталтів.
Презентація відбулася в кінозалі Києво-Могилянської академії, її ведучою була журналістка з "Дзеркала тижня" Катерина Ботанова. Олександр Бойченко зізнався, що йшов сюди з певним острахом, не знаючи, що його чекає, бо, за словником жаргонної лексики української мови, "катрусин кінозал" означає "груповий секс".

 
© агенство "Стандарт"