журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
КНИГА I РИНОК

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

ІНТЕРНЕТ-ТЕМА

ДИСКУРС

ФАНТАСТИЧНІ ОБРІЇ

ПЕРЕД ОЧИМА ДІЛО

ЛІТПРОЦЕСІЯ

ЩО ЧИТАЄМО?

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №11, 2003
"Книжковий огляд" – №11, 2003
ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ
Михайло Слабошпицький: "Письменник бездержавної нації не міг стати Нобелівським лауреатом…"

У київськім видавництві "Ярославів Вал" цього року вийшла друком книжка "Поет із пекла. Тодось Осьмачка". Про загадковий феномен цього талановитого письменника і людини незвичайної долі, а також про жанр біографічного роману в українській літературі – розмова з автором книги, письменником Михайлом Слабошпицьким.

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ
Історичний белетрист Юрій Мушкетик

Василь Герасим'юк: "Поезія – це серце істини, але й тіло також"

"У пору, коли чинять свої короткочасні сектантські бали метаметафористи, метареалісти, концептуалісти, конкретисти, іроністи, стьоб, попса, літреп, поп-арт, просто постмодерн і постпостмодерн; коли молоді й не дуже молоді хлопці дотепно й не дуже дотепно бавляться у великих маґістрів, архікардиналів, командорів, бриґаденфюрерів і квартирмейстерів поезії, – він із тих, хто залишається просто Поетом".
Ці слова академіка Івана Дзюби сказані про цьогорічного лавреата Шевченківської премії Василя Герасим'юка, чию високу осібність у сучасному українському "літпросторі" незайвий раз потверджує і це інтерв'ю.

КНИГА I РИНОК
Олександр Афонін: "Української книжки або нема, або вона дуже дорога"

Одним з найгостріших виступів на недавніх парламентських слуханнях "Духовна криза суспільства і шляхи її подолання" у Верховній Раді був виступ президента Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександра Афоніна, в якому він закликав приєднатися і народних депутатів, і учасників слухань до Заяви асоціації, в якій ішлося про надзвичайно складний стан української книги і про її збереження "як фундаментальної складової всього того, на чому грунтується майбутнє України – духовно і культурно багатої, високорозвиненої, освіченої незалежної держави".
Після парламентських слухань ми розмовляли з паном Олександром у прямому ефірі на Українському радіо і ця розмова викликала чимало телефонних дзвінків радіослухачів, яким також не байдуже наше майбутнє.

Петрівка: хай живе книжковий ринок!

Здається, що базари повинні поступово зникати, залишаючи місце теплим супермаркетам та затишним крамничкам, де є зручна система пошуку, ввічливі продавці, приємна стилізація замість дощу з неба, калюж під ногами, продавців у рукавичках, задубілих від холоду і абсолютної асистемності. Звичайно, є відсоток людей, що поступово починає забувати ці базари, але, як не дивно, це здається зовсім не правильним. Тому що Петрівка – найбільший книжковий ринок України не тільки не здає своїх позицій, він ще й набирає обертів.

Житомир книжковий і поліграфічний

З Києва до Житомира можна дістатися лише за півтори години. Чесно кажучи, шлях з одного кінця столиці в інший часто забирає більше часу. В центрі Житомира усіх вітає зрозумілий і очікуваний Ленін, а також «Фокстрот», «Домотехніка» і, що вже втішає – найбільша книгарня міста. Отже, в обласних центрах України живе книгобізнес. Після більш ретельного дослідження виявляється, що не лише живе, але й розвивається, долаючи економічні негоди і байдужість держслужбовців.

Київ у "Іншому форматі"

18 листопада Київ потрапив у інший формат. Чи, радше, "Інший формат" нарешті потрапив до Києва. Івано-франківське видавництво "Лілея НВ" презентувало в столиці свій гучний проект "Інший формат".

ІНТЕРНЕТ-ТЕМА
Всього потроху

"А були й… [автори], що вважали за першопричину світу павука, який, прядучи, створив з свого павутиння першоелементи, а пізніше – небесні сфери. Він повинен був керувати своїм твором, постійно будучи присутнім аж до кінця світу. І ще вони вважали, що цей кінець дійсно наступить разом з загибеллю світового павутиння".
Теофан Прокопович. Натурфілософія або Фізика//Теофан Прокопович. Філософські твори. В 3-х т. – Т. 2.– К.: Наук. думка, 1980. – С. 293.

ФАНТАСТИЧНІ ОБРІЇ
Зоряний корсар української фантастики

27 листопада минає 77 років з дня народження письменника-фантаста та громадського діяча Олеся Бердника (1926-2003 рр.).
Перш ніж у 1957 році вийшла перша книга Олеся Бердника, збірник повістей "Поза часом та простором", молодий письменник уже пройшов фронтовими дорогами Другої світової, закінчив акторську студію театру ім. Івана Франка та звідав етапи сталінських таборів по звинуваченню в "антирадянській діяльності" за сумнозвісною 58-ю статтею.

Перехрестя недосконалості

У видавництві "Юнівест Принт" вийшла друком книжка відомого художника-фантаста Сергія Пояркова "Безукоризненное несовершенство".

ДИСКУРС
Рекорди й дещиця шпигачок

На полиці столичних книгарень і книжкові розкладки останнім часом потрапляє все більше видань, які побачили світ не лише в Києві, Львові чи Харкові. Все активніше долучаються до процесу й інші міста. Оглядаючи новинки, ми все більше уваги воліли би приділяти "провінції" – адже саме від її активности залежить наша потенційна спроможність колись таки витіснити у спецвідділи іноземної книги все те добре й погане, але не наше, чим до нестями забиті полиці "гіпер-супер-пупер-шмупер-маркетів". Отож, цього разу, поряд зі "столичними" виданнями, зупинимося на книжках, які побачили світ у Тернополі, Чернігові, Луцьку. А наступного – одразу ж проанонсуємо – нас чекатимуть Хмельницький, Житомир, Коломия…

ПЕРЕД ОЧИМА ДІЛО
Нумо до голови по розум

У нашому ще красному, але дедалі частіше неписьменстві, а читанні для обрано-перебраних гуртів менш і більш обдарованих майстрів писання, їхніх родичів і найбільш витривалих друзів (тут конозить пересапнути, хоча й те правда, що простіше за одним заходом тоте все й не назвеш) перекладарство посідає чи не перше місце. І не тільки тому, що про Поттера сьогодні якось незручно й не читати. Просто ріжні фонди дарують нам сьогодні величезну силу грантів, а доброзичлива діяспора передає чимало датків, аби ми ще щось потрібне для людей видавали, а ті щось путяще читали. І у вигляді дитячої літератури, і довідкової, і підручників, і художньої.
Виходить на люди того всього подостатком, а тому не гріх звернути увагу на цехові, як колись казали, проблеми. Але я стану на мову не про ріжні мудрації перекладного книговидання, а про недолю сучасного перекладача.

ЛІТПРОЦЕСІЯ
Слово про Юрка Винничука

Якось я сиділа в одній кнайпі Львова, де збираються навколописьменницькі тусовки і пліткують собі – навколо письменників. І один пан оповів нам тоді байку про Грицька з Винників. Кілька сот літ тому жив собі у Винниках Грицько і був збирачем податків. Щось троха збирав, а більше все до кишені клав – але тоді було не так, як тепер, тоді того не можна було – спіймали Грицька на гарячому, побили та й голого-босого вигнали з Винників. З усього поцупленого лишилась в Грицька тільки книга, написана химерними чужинськими літерами. І подався Грицько до Львова. А куди йому ві Львові йти, як не на Ринок біля ратуші. Став посеред Ринку й почав буцімто із книги розповідати казки про заморські дивовижі, продавати магічні заклинання і чудодійні рецепти, ворожити й віщувати майбутнє. Врешті стало довкола нього збиратися по півринку, із далеких навіть околиць приходив цікавий люд подивитися на теє чудо, покотився містом поголос про арабського мудреця й дійшов до вух самого бургомістра. А бургомістр якраз шукав собі товмача із східних мов і послав до Грицька свого писарчука, щоб той запросив його на службу в ратуші. І зажив Грицько на казенному утриманні, як вареник у маслі, а як приходили купці зі Сходу і Грицька викликали перекладати, то він усе відказував: "Ні, це не та мова, цієї я не знаю". Поки якось один східний купець, побачивши Грицькову книгу, вельми здивувався: "А що, у Львові почали розводити верблюдів?". Присутні ошелешено втупились у нього, а купець пояснив: "В цій книзі зібрано поради, як доглядати за верблюдами".

Глиняні боги

Кров кажана та люлька-борулька

Василь Шкляр. Кров кажана.– "Кальварія", 2003

"Бачу, як тебе мордують отруйні мухи"

Колись на кшталт листопаду десь на кшталт Києво-Могилянської академії хтось на кшталт Бойченка робив щось на кшталт презентації чогось на кшталт книги "Щось на кшталт шатокуа". Хтось давно вже не бачив, щоб хтось презентував щось так дотепно й весело – оце вже без всяких кшталтів.
Презентація відбулася в кінозалі Києво-Могилянської академії, її ведучою була журналістка з "Дзеркала тижня" Катерина Ботанова. Олександр Бойченко зізнався, що йшов сюди з певним острахом, не знаючи, що його чекає, бо, за словником жаргонної лексики української мови, "катрусин кінозал" означає "груповий секс".

Філософія добра і зла

"Відірвавшись від комп'ютерів і телевізорів, сотні мільйонів дітей і дорослих у всьому світі ЗНОВУ ЧИТАЮТЬ! Казка про хлопчика-чарівника Гаррі Поттера зачарувала всю планету…"

"Світ сили" і Поль Констан

Нещодавно Київ, Львів, Харків та Одесу з лекцією "Двадцять років роману: життєвий шлях письменниці" відвідала відома французька письменниця, лавреат Ґонкурівської премії Поль Констан.

ЩО ЧИТАЄМО?
Читво для творців книжок

Письменники, видавці, книгорозповсюджувачі, журналісти, літературні критики – всі вони так само читачі. Задавшись метою з'ясувати, якому саме читанню вони віддають перевагу, "Книжковий огляд" вирішив започаткувати відповідне бліц-опитування, перші результати якого пропонуємо вашій увазі.

 
© агенство "Стандарт"