журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
КНИГА I РИНОК

КНИГА I РИНОК

ІНТЕРНЕТ-ТЕМА

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

ДИСКУРС

ПЕРЕД ОЧИМА ДІЛО

КНИГА І СУСПІЛЬСТВО

КОНКУРСИ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

ФАНТАСТИЧНІ ОБРІЇ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №10, 2003
"Книжковий огляд" – №10, 2003
ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ
Володимир Загорій: "Українська книга – стратегічний продукт"

Література і політика крізь призму математики

Моя розмова з відомим публіцистом і політиком Максимом Стріхою відбулася того дня, коли партія УРП "Собор" проводила чергову прес-конференцію, що стосувалась результатів соціологічного опитування, яке щойно завершив Інститут відкритої політики, де пан Максим працює керівником наукових програм. Учасники прес-конференції мали на меті оприлюднити результати щодо ставлення громадян України до створення міждержавного регулюючого органу в рамках Угоди про єдиний економічний простір Росії, України, Білорусі й Казахстану. Тож і моє перше запитання було досить логічним і стосувалося участі Максима Стріхи у політичних процесах.

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ
Євген Дудар: "Мені сцена допомагає творити"

Сьогоднішнім представникам українського політикуму та багатьом можновладцям Євген Дудар не подобається. І ця нелюбов пояснюється просто – вони стають "героями" його гострих сатирико-публіцистичних звернень, памфлетів, гуморесок, фейлетонів, реплік, заяв тощо. Письменник висловлюється як від себе особисто, так і через своїх колоритних персонажів. До прикладу, його збірка "Плацдарм", де йдеться про нашу дійсність з її радощами й печалями. Дії відбуваються на хуторі Мозамбік із його мешканцями Ванею Молдаваном, Вітею Царапкіним, дідом Тимохою, свинаркою Астраущенко, Стасом Патехвоном, буфетницею Клавою та іншими, що їх дотепно представляє читачеві житель цього хутора Гаврило. Діапазон проблем, які тривожать автора, безмежний. Він сміливо боронить українську державність, мовлячи правду в очі сучасним керманичам. Здається, немає таких питань чи подій нашого суспільно-політичного життя, які б не помітив або залишився стояти осторонь них Євген Дудар. Йому вдається у своїх творах кумедно висвітлювати серйозні події, які відбуваються в Україні та за її межами, змушуючи водночас читача сміятися й розуміти актуальність теми. Та, власне, зустрічайте, сьогоднішній гість нашої "Літературної вітальні" – відомий український письменник-сатирик Євген Дудар.

Оксана Забужко: the room of her own

"The room of their own" – це вислів Вірджинії Вульф, українською мовою перекладений як "власний простір", що означає замкнутий в собі специфічно жіночий світ, незнаний і закритий для чоловіків. На презентації в рамках Форуму видавців Оксана Забужко розповіла, що, прочитавши в підлітковому віці романи Ернеста Гемінгвея із властиво яскравим і точним зображенням "світу чоловіків", відчула бажання так само репрезентувати жіночий світ, який у західній культурі аж до дев'ятнадцятого століття проіснував у цілковитій мовчанці, ніби темний бік місяця. Найкращі мислителі-чоловіки бовкали повні бздури, щойно мова заходила про жінок; письменники-чоловіки ніби наштовхувались на глуху стіну, продукуючи якихось іконних ангелів-Беатріче або фатальних Єлен із диявольською вродою та підступністю, або пласких однозначних статисток, що грали епізодичні ролі в бурхливому чоловічому житті. В кращому разі жінка в чоловічих творах виступає непізнанною інакшістю, майже потойбічною істотою, як-от у Фаулза в "Жінці французького лейтенаната": "...Он гордо шел вперед, постигший все на свете. То есть все, кроме Сары".

Іван Андрусяк: "Самітництво – єдино можливий спосіб існування письменника"

Ім'я Івана Андрусяка шанувальникам сучасної української літератури не потрібно представляти, оскільки з початку 90-х років минулого століття він є активним учасником літературного процесу, одним із найбільш самобутніх представників молодої поезії, учасником леґендарної "Нової деґенерації", а також не менш ориґінальним перекладачем, прозаїком і літературним критиком. Власне, з його іменем асоціюється будь-яка розмова про літературне покоління 90-х. Щойно Іван закінчив свій перший роман "Вургун", про який хотілося б (і не лише про це) поговорити.

КНИГА I РИНОК
Великі проблеми перспективних книгарень

Зрозуміло, що мати в центрі міста маленьку крамницю краще, ніж велику за площею, але десь "на периферії". Але що робити, якщо в центрі всі місця вже зайняті? Вихід один – піти війною, і тоді " нехай переможе сильніший". У нашій країні "війна" – це юриспруденція, а "сильніший" – той, у кого більше грошей або наближений до влади.

Книжковий ярмарок у Франкфурті

Вже так склалося історично, що про країну судять не за її внутрішніми досягненнями, а за тим, наскільки спроможна вона представити себе на міжнародній арені. Україна має можливість представляти себе не лише досягненнями спортсменів, але й у інших сферах – приміром, книгою. На жаль, поки що це збагнули далеко не всі. Про державну увагу до проблем розвитку книги і про свої враження від відвідин цьогорічної Франкфуртської книжкової виставки розповідає президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін.

КНИГА I РИНОК
Українська книга сьогодні і завтра

24 жовтня відбулося розширене засідання Українського союзу промисловців і підприємців, яке проходило під керівництвом його голови Анатолія Кінаха. В засіданні взяли участь президент Української асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів О.Афонін, голова бюджетного комітету Верховної ради України П.Порошенко, президент Асоціації українських банків О.Сугоняко, представники українських профспілок і Федерації роботодавців України. Головною темою стало питання про вилучення з тексту проекту закону про бюджет на 2004 рік п. 39 ст. 74 Прикінцевих положень. За результатами засідання прийнято рішення підготувати спільну заяву, в якій засуджуються дії фінансово-економічного блоку уряду, а також звернення до народних депутатів усіх фракцій підтримати розвиток національного книговидання з тим, щоб, як і передбачалося, з 1 січня 2004 року ввести в дію Закон "Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні".
Нижче публікуємо деякі положення з проекту цього документу.

Звернення до депутатів Верховної ради України

Ні! – пункту 39 статті 74 Прикінцевих положень проекту Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік"

Слуги народу книжок не читають?

"Ухвалення парламентом 23 жовтня проекту Держбюджету України на 2004 рік у фактичному пакеті із законопроектом, що вносить зміни до дюжини базових податкових актів, раптово, за два місяці до початку нового фінансового року, ставить багатьох платників податків перед ймовірністю різкої зміни податкового середовища, в якому вони перебувають. Значною мірою це стосується і вітчизняних видавництв", – так прокоментував результати четвергового голосування народний депутат, член політичної групи Української народної партії фракції "Наша Україна", член бюджетного комітету Євген Жовтяк.

Технічна книга – незаповнений сегмент ринку

Із розмов із продавцями книгарень я дізналася, що досить багато людей цікавляться фаховою літературою з електроніки, радіотехніки, електротехніки, будівельної галузі і навіть металургії та енергетики, але потреба в таких книжках абсолютно не задовольняється. За радянських часів спеціалісти з технічних галузей мали свої домашні бібліотечки (у мого дідуся-зварювальника, наприклад, було шість книжок тільки про зварювання); зараз же слюсарі, електрики, будівельники, ремонтники розповідають, що вже років десять не бачили книжок зі своїх спеціальностей – і це при теперішньому розвитку новітніх технологій! Якщо подивитися каталог ділової, фахової і навчальної літератури українських і російських видавництв (видавництва "Торсінг"), то серед тематичних рубрик українських видань зовсім нема (!) технічної літератури, тоді як російським виданням з радіоелектроніки, енергетики, електротехніки, металургії, машинобудування, будівництва, харчової промисловості тощо присвячено солідний розділ.

ІНТЕРНЕТ-ТЕМА
І для "чайників", і для профі

Українських видавництв, які спеціалізуються на комп'ютерній літературі, зокрема присвяченій Інтернету, загалом багато, та назвати основні вдасться без проблем. Найбільші вітчизняні фірми "Діалектика" та "Dia Soft" конкурують з російськими "Пітер" та "BHV". На території Росії помітна тенденція скуповування маленьких видавництв великими задля захоплення ринку. Але гіганти не зможуть проковтнути все, завжди буде існувати шпаринка, яку заповнять нові, молоді.

Ринок інтернет-літератури:

На думку президента видавництва "Діа Софт" Олександра Відоменка, випуск та широта цієї літератури вже досягли свого максимуму, а показники споживання зменшуються.

Всього потроху

"А були й… [автори], що вважали за першопричину світу павука, який, прядучи, створив з свого павутиння першоелементи, а пізніше – небесні сфери. Він повинен був керувати своїм твором, постійно будучи присутнім аж до кінця світу. І ще вони вважали, що цей кінець дійсно наступить
разом з загибеллю світового павутиння".
Теофан Прокопович. Натурфілософія або Фізика // Прокопович Т. Філософські твори: В 3-х т. Т. 2. – К.: Наук. думка, 1980. – С. 293.

ФАНТАСТИЧНІ ОБРІЇ
У річищі Часу

Книги про доброту

Генрі Лайон Олді: "Людство живе у хитросплетінні міфів"

Знайомтеся: Генрі Лайон Олді. Письменник-фантаст. Народився у місті Харкові, де проживає й понині. Приховує у собі тисячу і одну таємницю.
Втім одна з них вже давно розкрита: аристократ від фантастики Генрі Лайон Олді – це насправді двоє симпатичних енергійних чоловіків, Дмитро Громов та Олег Ладиженський, які устигають писати вишукано-серйозні, а іноді жартівливо-сумні романи, есе з проблем розвитку сучасної фантастики, вирощувати нові пагони на фантастичному древі (створена ними творча майстерня "Второй блин" подарувала вітчизняній літературі не одне ім'я), організовувати фестиваль фантастики "Зоряний Міст", періодично зустрічатися з читачами і… навіть роздавати інтерв'ю. Одне з яких ми вам і пропонуємо.

Премії в галузі фантастики

А на закінчення рубрики – коротко про НАГОРОДИ, що ними відзначаються фантастичні твори та діячі від фантастики. Їх – нагород – чимало. Тож про основні

КНИГА І СУСПІЛЬСТВО
"Русская кніга" у центрі Львова

Влітку в центрі Львова відкрилась книгарня російської мережі кафе-книгарень "Проект ОГИ" під назвою "Відкрите кафе", яку львів'яни між собою називають не інакше, як "Русская кніга". Аналогічна книгарня давно вже провадила тихе-мирне й досить непомітне існування на Подолі в Києві, а у Львові вона зчинила страшенний шкандаль, галицький П'ємонт не міг стерпіти такої наруги від москалів. Львів як завжди мусив зі шкури вилузуватися, аби підтвердити свою шляхетну націоналістичну репутацію: посипалися протести львівських патріотів щодо того, що в самісінькому серці славного королівського міста звилося гадюче гніздо кацапізму – це при тому, що майже всі центральні книгарні Львова милують око абсолютно однаковим асортиментом російської книжкової попси.

Міф як троянський кінь у школі

Становлення сучасної української історичної науки супроводжувалося рядом явищ, що притаманні перехідному періоду. Передовсім це спричинило різке зростання зацікавленням історією та одночас зневіру до провідних істориків, які вважалися виразниками скомпрометованої радянської науки. Все це призвело до появи наукових міфів, що на деякий час підмінили собою офіційну науку.

ДИСКУРС
"Сонце – він, якщо яма – вона"

Прошу не сприймати цю назву як вияв "чоловічого шовінізму" й, відповідно, "жіночої упосліджености". Фемінізм – штука, звичайно, гумористична, але "нехай заспокояться феміністки" (класна назва для роману, до речі!), бо мова не про них. Просто, проаналізувавши низку цікавих і не дуже новинок, які з'явилися на книжкових прилавках і розкладках у вересні, я ніяк не міг дійти з самим собою згоди стосовно того, що всіх їх об'єднує. І нарешті зрозумів – нічого. А тому всього-на-всього вибрав для назви найпарадоксальнішу цитату – з тих, котрі зацікавлюють читача апріорі. Тим паче, що це далеко не найгірша цитата з далеко не найгіршого поета. А вже як її для себе потрактувати, вирішуйте самі…

ПЕРЕД ОЧИМА ДІЛО
Правда, як дві

Видавництво "Пролог" у Києві щойно видало російською фундаментальну класичну працю російського православного мислителя протоієрея Олександра Шмемана (1921-1983).
У наших видавничих виднокругах ця книжка цілком особлива. І не тільки тому, що видана вона на пошану двадцятих роковин від смерті автора. Це добра данина, тим більше що російський офіціоз тримається подалі від таких православних мислителів, як Гліб Якунін або Олександр Шмеман. Цей офіціоз досі не може подарувати йому багаторічне співробітництво з радіостанцією "Свобода".

КОНКУРСИ
Спроба аналізу українських літературних конкурсів

Про те, що українці охоче пишуть романи, переконливо свідчать сотні рукописів, надісланих на різноманітні, відмінні між собою літературні конкурси, яких, до речі, з кожним роком більшає. Об'єднує їх єдине – популяризація масової літератури. Не все написане має художню цінність, але з-поміж них трапляються як "шедеври" графоманського штибу, так і цікаві літературні твори. Раніше "Книжковий огляд" (№ 4, квітень 2003 р.) висловлював свою думку про III Всеукраїнський конкурс романів та кіносценаріїв "Коронація слова". Сьогоднішня ж розповідь – про найпомітніші з літературних конкурсів, до яких належить і вищеназваний.

 
© агенство "Стандарт"