журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
КНИГА I РИНОК

КНИГА I РИНОК

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

КНИЖКОВI НОВИНИ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

ПРЕЗЕНТАЦІЇ

ЛАБІРИНТИ ПРАВОЗНАВСТВА

ВИДАВНИЧІ ПРОМОЦІЇ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №5, 2003
"Книжковий огляд" – №5, 2003
ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ
Літературні негри підкладають читачам свиню эта статья доступна для всех

Придивіться, що носить у сумочках і читає в метро чи в іншому громадському транспорті щонайменше третина українського жіноцтва? Дар’ю Донцову, "ироничный детектив". Мені стало цікаво почитати, що воно таке. У мене взагалі дивні стосунки з "попсовою" літературою – ніколи не виникає особливого бажання читати її, але зрідка все ж чомусь читаю і тоді не можу відірватися – не їм, не сплю, а мушу прочитати, після чого в голові залишається легка приємна порожнеча. Такий наркотичний ефект можуть мати, звісно, не лише популярні детективи, "жіночі" і "чоловічі" романи, а й інколи звичайні доволі нудотні художні твори, що, як спрут, упіймають читача і чіпко тримають до останньої сторінки. Найкраще, зрозуміло, коли таку дію справляють книжки, якими справді насолоджуєшся, а потім ще довго ходиш під враженням, обмірковуєш їх… Є також книжки, які навпаки неможливо читати кілька годин поспіль, які "відштовхують" від себе: це можуть бути видатні наукові і філософські праці, а з художніх творів для мене це, наприклад, Умберто Еко або Тарас Прохасько.

Вітчизняна картографія: до Європи поки що далекоэта статья доступна для всех

Високий рівень розвитку суспільства веде до постійного розширення його інтересів. Плануючи подорож або будування нового об’єкту, роблячи екологічні розвідки або вивчаючи історію, проводячи наукові дослідження чи займаючись господарською діяльністю, ми так чи інакше звертаємося до різних типів карт. Картографування у світі вже давно набрало обертів – удосконалюється методика і техніка картографування, розробляються нові типи карт, картографи ставлять і вирішують нові проблеми, використовуються новітні досягнення картографії, математики, обчислювальної техніки й автоматики.

Мовна цнота: за та протиэта статья доступна для всех

Є у нас сьогодні в Україні три напрямки в розвитку рідної мови: 1) як хотілося б, аби воно було; 2) мусить бути отак; 3) так воно є насправді. Уся увага мовознавців та інших охочих сперечальників зосереджена на перших двох напрямках, а мені як перекладачеві та редакторові здебільшого доводиться мати до діла з реальним станом речей. Треба перекладати не тільки давню класику або ті ідеальні тексти, котрі можна було б мати, якби нинішні автори ставилися до своїх текстів так, як це робили класики. Тобто по сто разів переписували та редаґували, інколи переключаючи художню увагу з фізіологічних потреб свого нужденного організму на проблеми, що мають нагальніше значення для соціуму. Реальні тексти письменників, котрі до глибокої старості зберігають схильність до вибриків періоду статевого дозрівання, розкутих четвертовладників, не кажучи вже про чиновників та малописьменну еліту, сповнені сленґу, що є для наших мовознавців перелогами, а для перекладачів – пекельними муками за Котляревським.

Про українські переклади: «Здесь чудеса, здесь переводят»эта статья доступна для всех

Мене завжди страшенно дивувало і зараз продовжує дивувати, чому українські переклади, як правило, видаються на гранти маленькими тиражами, і щоб придбати їх, "мєста надо знать", і майже всі мої улюблені наукові праці та літературні твори іноземних письменників успішно видають російські видавці і заробляють на них грубі гроші. Адже, здавалося б, переклади – це золотоносна жила для українських видавців і потужний засіб популяризації української книги.

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ
Поети нерестяться в метро эта статья доступна для всех

Є, є в нас культура! Хто б сумнівався, адже стільки дбайливих рук і світлих голів опікуються нею, що я часом проливаю гіркі слізки над чужими і своїми (як платника податків) грошима на їх утримання.
Тоті просвітлені, що ходять на "секцію з питань культури і мистецтв" в фонді "Відродження", знову знайшли щось таке, що є, наприклад, в Парижі і в Москві, а в нас нема, і раденько ухвалили завішати стіни метро "постерами" з віршами Першої трійки форвардів – Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, а також Євгена Плужника, Максима Рильського, Павла Тичини, Володимира Сосюри, Андрія Малишка, Олени Теліги та інших, українськими перекладами та творами сучасних поетів. Скоро, певне, вийдуть також постери з портретами вищеперелічених і займуть чільне місце поряд з Наташею Корольовою та Дмитром Нагієвим.

Анатолій Дністровий: «Серйозно ставитися до літератури неможливо»эта статья доступна для всех

Письменник Анатолій Дністровий уміє дивувати. Два його романи, що вийшли друком у київському видавництві "Факт", – "Невідомий за вікном" і "Місто уповільненої дії" – поєднують у собі саме ті риси, яких так гостро не вистачає нашій сучасній белетристиці: гострий, динамічний, "злободенний" сюжет і ориґінальну філософічність мислення, зісперту на ґрунтовні знання матеріалу. Фактично Дністровий виступає нині, як би претензійно це не звучало, започатковувачем нової української соціальної прози, гостропроблемної та, попри значну авантюрність сюжетних колізій, інтелектуально насиченої.
Отож, які заповідаються шляхи розвитку української белетристики; як вона мусить уживатися з поезією, "аполоґетом" якої Анатолій донині так само виступає; якими є місце й місія письменника в сучасному світі; що являє собою сучасний читач – про це та інше в інтерв’ю популярного молодого автора "Книжковому огляду".

КНИГА I РИНОК
Олександра Коваль: «Буде більше свята»эта статья доступна для всех

"Розширюючи межі..." Такий девіз для ювілейного, 10-го, Форуму видавців обрано невипадково. Хтось пов’яже його з тим, що форум, нарешті, офіційно отримав статус Національного ярмарку (принаймні, ніхто вже не зможе закинути його організаторам, що захід цей – регіональний). Цілком імовірно, що учасники форуму, вже після його закінчення, реально потурбуються про те, аби читачі мали змогу купувати більше книжок за меншими від сьогоднішніх цінами (середньостатистичний українець витрачає на книжки 10 грн. у рік). Зрештою, комусь із присутніх на львівському книжковому святі пощастить розширити межі свідомості, долучившись, зокрема, до акції "Свобода щомиті" і зрозумівши: свобода – ніщо інше, як сувора відповідальність за прояви власної волі. Відтак, якщо ми зможемо прожити девіз ярмарку по-справжньому, розв’яжуться багато проблем не тільки книжкової ниви, а й життя взагалі. Тому аж ніяк не дивно, що фахові питання у нашій розмові з Президентом Львівського Форуму видавців Олександрою Коваль тісно переплелися із загальнолюдськими проблемами і цінностями.

Книгарня у видавництвіэта статья доступна для всех

Книгарня – це посередник між видавцем та покупцем. Деякі керівники книжкових крамниць намагаються виграти на кількості проданих книг і для себе лишають незначний відсоток понад видавничу ціну, що дає можливість жити добре і видавцям, і книгарням. Інші ж – ставлять ціну мало не вдвічі більшу за видавничу, знаючи, що на будь-який товар є свій покупець, тільки треба зачекати, іноді – довго. Тому ціна книжки, коли та потрапляє до рук керівників книгарень, варіюється від мінімальної до непристойно великої, через що часто не має нічого спільного з реальною ціною на неї. Деякі видавництва для збільшення продажу і можливості надати свою продукцію читачам за найнижчими цінами звертають особливу увагу на відділ реалізації власної книжкової продукції.

«Моя книга» у «Великій Кишені»эта статья доступна для всех

Лихоманка відкриття книжкових магазинів триває. Дедалі частіше зустрічається зовнішня реклама нових книгарень. "Велика кишеня", що знаходиться в Києві неподалік станції метро "Либідська", розчинила двері для відвідувачів у листопаді минулого року. Ще донедавна площа книжкового супермаркету "Моя книга" у "Великій Кишені" сягала 1 000 м2, тепер під літературу відведено 600 м2.

На марґінесах?эта статья доступна для всех

Книжка – це суцільна таємниця. Що воно таке – "аркушики, скріплені в корінці", як вважають автори останнього закону, а чи "джерело знань", як твердив закордонний класик? Це об’єкт товарного а чи то інформаційного ринку?
Українська книжка – двічі таємниця, оскільки ми ніяк не можемо домовитися, що означає слово "українська". Це мова? Це місце розташування видавництва? Прописка автора?


Наукова книгаэта статья доступна для всех

На якомусь етапі свого розвитку людство винайшло гроші і, відповідно, товар, який за ці гроші можна купити. На наступному етапі людина зрозуміла, що, крім грошей і товару, існує також щось, чого не завжди можна продати чи купити. Але сучасне суспільство, принаймні українське, обертається довкола двох речей – грошей і товару і, на жаль, забуває про третій винахід – культуру, науку.

Літературний агент – що це таке?эта статья доступна для всех

Є відомий вислів про те, що з літератури частіше не годуються, а напиваються… В Україні авторам зазвичай платять такі "понти", що куди там вже літературному агенту потикатися! Людина, що написала книжку, хоче її видати, але не має зв’язків у літературній або видавничій тусовці, може знайти спонсорів і видати книжку за свій кошт, а потім не знати, що з нею робити, може надіслати свій твір на якийсь конкурс чи в літературний журнал, якщо дізнається про існування останніх, помістити в Інтернеті на сайтах самвидаву або деінде… Але звертатися прямо до видавництва "людині з вулиці" – надсилати рукопис е-mailом, поштою або завітати до редактора особисто – це зазвичай глухий номер.

ПРЕЗЕНТАЦІЇ
Актор у протигазіэта статья доступна для всех

Нещодавно відбулася презентація книги Лариси Брюховецької "Приховані фільми. Українське кіно 1990-х". Гості нового книжкового маркету "Цитрус" змогли поспілкуватися не лише з авторкою кінематографічного дослідження, але й з головними героями її книги, творцями сучасного українського кіно. На презентацію прийшли Роман Балаян, Михайло Ільєнко, В’ячеслав Криштофович, Олесь Санін та Тарас Денисенко.

«Культурний шар» через презентаціюэта статья доступна для всех

Нещодавно в "Літературному кафе" столичної книгарні "Буква" відбулася презентація першої книжки відомого тележурналіста Юрія Макарова "Культурний шар" у перекладі українською. Книга вийшла у київському видавництві "Факт".

Дивовижна «Казка»эта статья доступна для всех

Куди тепер діти "тягнуть за вуха" своїх батьків, бабусь та старших братів і сестер? Директор фірмового магазину "Казка" Віктор Суржок упевнений, що до їхньої книгарні. Малюки іноді спочатку приходять самі, блукають між полицями, захоплено гортають різнобарвні дитячі видання, щоб незабаром прийти з матусею і татусем за омріяною книжечкою.

КНИЖКОВI НОВИНИ
Із грифом і без ньогоэта статья доступна для всех

Цього разу огляд новинок українського книжкового ринку почнемо зі словника. Їх у нас ніколи не було вдосталь, так що кожна з’ява – вже неабищо. Тим паче, якщо це "Новий орфографічний словник української мови", в якому, як зазначено в анотації, міститься 43 тисячі слів, у тому числі 3 тисячі нових, засвоєних мовою нещодавно, та дві з половиною тисячі географічних назв, найперше іноземних, котрі ніхто до ладу не знає, як писати правильно. Потреба в такому виданні залишається досить гострою, тож автор – професор Львівського інституту пожежної безпеки МВС України Анатолій Івченко – і видавець – львівська "Кальварія" – поцілили, як то кажуть, у яблучко.

КНИГА I РИНОК
Торгівля раритетами як букіністичний бізнесэта статья доступна для всех

На сьогодні серед букіністичних магазинів переважають книгарні, що існували ще за радянських часів. Там працюють фахівці, які все життя присвятили книзі. Нові ж магазини засновують енергійні молоді люди, які, не маючи часом навіть відношення до книготоргівлі, ведуть цей бізнес досить успішно. Все ж, зі слів деяких букіністів, стає очевидним, що в Києві не існує цивілізованого ринку букіністичної літератури, скоріше він хаотичний. І є навіть такі підприємливі букіністи, яким вдається заробити гроші на купівлі книги в одному магазині та продажу її в іншому.

ВИДАВНИЧІ ПРОМОЦІЇ
Наука про те, як продати книгуэта статья доступна для всех

Формування ринку вітчизняної поліграфічної продукції – процес, що триває. Адже знайти хорошого автора і мати змогу видати пристойний наклад – це тільки півсправи. Головне – книгу продати. Тому, коли доводиться чути нарікання видавців, мовляв, з розпадом Союзу, а з ним – централізованої системи розповсюдження видань, справи зовсім кепські, хочеться запитати. А про таку науку, як видавнича промоція, ви чули?

ЛАБІРИНТИ ПРАВОЗНАВСТВА
Авторське право: бажано знати і графоманам, і маститимэта статья доступна для всех

Книга – це не лише папір і фарба на ньому, а передовсім це інтелектуальне та духовне надбання автора, тому, зрозуміло, що автор має отримати винагороду. На жаль, деякі підприємці, здається, ніколи не чули про Закон України "Про авторське право і суміжні права", або мають про нього невиразне уявлення. Щоб уникати проблем з законом, його потрібно знати. А закон про авторське право повинні знати не лише видавці, але й користувачі бібліотечною книгою, власники ксерокопіювальної техніки та й просто любителі почитати.

 
© агенство "Стандарт"