журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
КНИГА I РИНОК

ІНТЕРНЕТ-ТЕМА

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

КНИЖКОВI НОВИНИ

СУБ’ЄКТИ РИНКУ

КОНКУРС ВИДАВНИЦТВ

ПРОЕКТИ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

IСТОРIЯ I СУЧАСНIСТЬ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №4, 2003
"Книжковий огляд" – №4, 2003
ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ
Знайти «золоту жилу»!эта статья доступна для всех

"Будь-яке видавництво займається пошуком талантів, а знайшовши, укладає з ними угоди і намагається їх експлуатувати. Завдання видавця: знайти письменника, розкрутити і заробляти на ньому гроші, або умовити відому людину написати книгу, зараз і Мадонна пише. Інший спосіб – переманити у когось зірку, але таке дуже рідко спрацьовує, бо видавництва тримаються своїх авторів, у них виникає психологічний контакт". Маю надію, що Віталій та Дмитро Капранови не образяться на мене за цитування їхніх слів, а ще варто дослухатися до думок інших щодо співпраці автора та видавництва.

Видавничі дивовижі, або Дезінформування як маркетингэта статья доступна для всех

Не стверджуватимемо, що нинішня Україна – країна суцільних дивовиж. Підстав для цього чимало, але кожна індукція завжди неповна. То ж не поспішатимемо узагальнювати. Але й не заплющуватимемо очі на дивовижі у сферах, що нас цікавлять. От хоч би в книговиданні.
Песиміст одразу поставить питання руба: а хіба ж така сфера ще існує в Україні? Хіба не задушена вона податками, зарубіжними конкурентами, торгівцями папером? Коли щось і вислизає з-під цих пресів, то здебільшого сіре й недолуге.
Оптиміст також заперечить: український видавець нині приходить до тями; ось уже вчетверте здійснюється всеукраїнський конкурс "Книжка року", українські ятки на книжкових ринках "Петрівка" і "Квадрат" зовсім не світять голими полицями. М. Стріха навіть констатує "дедалі повноводіший потік книжкових новин" (Критика. – 2002. – Ч. 1-2. – С. 15).
Щодо "- водішої" окрема розмова. А так визнаємо, що обидва мають рацію чи принаймні добру її частину. Частину хоч би тому, що обидва обходять таку делікатну царину, як культура видавничої справи.

Дацзибао для нардепівэта статья доступна для всех

Нещодавно на одній з книжкових полиць надибала дивовижну книжечку. Дивлюсь і очам не вірю. Автор – людина відома і серйозна. Просвітянин, доцент столичного вузу Юрій Гнаткевич прикрасив обкладинку книги про наболіле портретом красномовиці всіх часів і народів іродового роду - племені. Здогадуєтесь?
Звичайно ж Вєрки Сердючки. Сама назва науково-лінгвістичного твору "Уникаймо русизмів в українській мові!" (Короткий словник-антисуржик для депутатів Верховної Ради та всіх, хто хоче, щоб його українська мова не була схожою на мову Вєрки Сердючки) викликає апетит чи хай-то інтерес до прочитання.

...Потрібна проста грамота?эта статья доступна для всех

Оргіястичні сплески безграмотності – типова риса сьогодення. Те, що ми часто-густо чуємо з зали Верховної Ради, віддавна стало – з мовного погляду – взірцем того, як не треба говорити. Коли промовець виступає по-українськи, то здається, ніби він краще володіє російською, а коли – по-російськи, то ніби краще виступав би українською. Тож виходить, що він не знає ні однієї, ні другої.

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ
Світло і тінь сучасної критикиэта статья доступна для всех

Ще недавно літературна критика сприймалася в нас, так би мовити, "критичною більшістю" як такий собі паразит на тілі літератури.
Критик, мовляв, – це невдаха-письменник, котрий сам нічого путнього написати не може, але в літературу протлумитися має неабияке бажання, отож і паразитує на тому, що понаписують письменники нібито справжні, роблячи собі ім’я й (доки це було можливо) гроші на їхніх творчих успіхах і невдачах.

ПРОЕКТИ
Літературні презентації книгарні-кав’ярні «Бабуїн»эта статья доступна для всех

У київській книгарні-кав'ярні "Бабуїн" з часу її заснування свої книги презентували і письменники різних країн, і політологи, і навіть карикатуристи. Стіни цієї затишної місцинки приймали шанувальників творчості Марини Цвєтаєвої на презентації книг Ірми Кудрової, присвячених життю і творчості поетеси, зустріч із читачами проводив мексиканець Хосе Репресес, Лада Лузіна влаштовувала феєричне ознайомлення зі своєю "Лолітою".

Книги видавництва «Софія»эта статья доступна для всех

КНИГА I РИНОК
У пошуках «золотої арфи»эта статья доступна для всех

Книжковий будинок "Орфей" за останні п'ять років своєї роботи відкрив 15 магазинів по всій країні, і це в одній з найменш прибуткових в Україні сфер бізнесу – книжковій. Втім, сьогодні багато хто вже не вважає цей бізнес непривабливим. На ринку з’явилися нові гравці.
Чи означає це, що найбільшому оператору книжкового ринку доведеться потіснитися? За словами Костянтина Клімашенка, одного з власників і директора "Орфея", здавати свої позиції компанія не збирається, використовуючи одну з найбільш серйозних своїх переваг – одинадцятирічний досвід роботи на цьому ринку.

Прагматизм і романтика книжкового бізнесу Костянтина Клімашенкаэта статья доступна для всех

Спеціалізовані книгарні: що день прийдешній їм готує?эта статья доступна для всех

Спеціалізовані крамниці не зникають з приходом великих магазинів. Маленькі "Українські ласощі" добре співіснують з мегамаркетами. Більше того, до спеціалізованих крамниць ставляться з особливим почуттям домашнього затишку. "Великі" і "маленькі" існують поруч, знаходячи свого покупця. Більше десяти років магазинна торгівля книгами була у занепаді. Яка ж доля невеликих спеціалізованих книгарень сьогодні?

В ореолі «конвертованого» словаэта статья доступна для всех

Європейська упаковка, як правило, асоціюється з якістю та практичністю вмісту – будь-якого товару. Загальновідома, що слово теж товар. І в розвинутих європейських країнах, зокрема в Німеччині, навколо нього побудовано цілу індустрію.
Йдеться не лише про поліграфічні чи мас-медійні видання. Маю на увазі слово в його прямому розумінні: усне, не заангажоване, спрямоване на дискусію, конструктив. Слово, яке аналізує (у тому числі літературні процеси), а відтак – великою мірою формує смаки сучасного споживача-читача, досліджує його естетичні та моральні запити. Тобто є одним із рушіїв формування читацької культури, що, в свою чергу, матеріалізується у значній кількості нових, прогресивних літературних проектів.
В Україні німецьку літературу в рамках численних власних проектів представляє Культурний центр Ґете-інститут. Однак, як зізнаються самі ж співробітники центру, поки що це лише окремі "штрихи до портрета". Так би мовити, поодинокі відблиски багатогранної вершини інтелектуального айсберга, що іменується – сучасна література та культура читання в Німеччині.
У чому ж полягає їх феномен?

Великі перспективи малих книгарень?эта статья доступна для всех

СУБ’ЄКТИ РИНКУ
Харківські зустрічіэта статья доступна для всех

17-19 квітня в Харкові, у приміщенні Харківського Академічного театру опери та балету імені Миколи Лисенка, відбувся П’ятий міжнародний фестиваль "Світ книги-2003". У рамках цьогорічного, ювілейного фестивалю були проведені презентації нових проектів видавництв, зустрічі з відомими письменниками, зокрема Андрієм Курковим і Дарією Донцовою, інші заходи і, звичайно ж, – здійснювалась роздрібна торгівля книгами.

Від самвидаву – до інтелектуального журналу эта статья доступна для всех

Навряд чи хтось з молодого покоління видавців, читачів чи авторів докладно знайомий з таким анахронічним явищем, як самвидав. Правда, якщо подивитися на сучасні видання і умови їх випуску з точки зору повної відсутности самоконтролю за якістю змісту та форми, а також з позицій вседозволености публікацій будь-чого, будь-ким і будь-де, то на наших книжкових полицях-ятках майже всуціль – сам-видав. Тут є сенс говорити про нову проблему, яку можна було б назвати "сам–прочитав", бо за словами Юрка Андруховича, у світі з’являється все більше людей, які пишуть, і все менше людей, які читають.

КНИЖКОВI НОВИНИ
Новинки книжкового ринку: від сакрального до чтива для ідіотівэта статья доступна для всех

Якось воно так дивно відбувається, що перші місяці року в нас традиційно дуже небагаті на книжкові новинки. Логічно мало би бути якраз навпаки: навіть наприкінці року видану книжку цікавіше датувати вже роком наступним і мати змогу ще довго представляти її як новинку. Але в нас ось уже тривалий час перші місяці виглядають сезоном глибокого затишшя, й за незначної загалом кількости назв це помітно аж занадто виразно. Чому – достеменно сказати тяжко. Чи то друкарні під цю пору працюють особливо мляво (хоча це, вочевидь, сумнівно); чи просто полюбляємо ми "розкачуватися ударними темпами" й старі кінці з новими початками задовго зводимо; а чи (це якраз може бути ближчим до істини) наші видавці вже звиклися з тим, що кохана податкова адміністрація чи яка інша державна машинерія десь наприкінці лютого "заднім числом із першого січня" може яку каверзу підсунути, тож і нариватися не квапляться. Так чи інакше, новинки, за малими винятками, прокльовуються немовби з першими бруньками, а оскільки цього року весна холодна й бруньок дожидати довго, то принаймні з пролісками.

IСТОРIЯ I СУЧАСНIСТЬ
Нобелівська премія з літератури, эта статья доступна для всех

Перемогти в міжнародному конкурсі, отримати почесний приз завжди приємно, а всесвітньовідому Нобелівську премію – почесно не лише для самого генія, але й для його нації. Сьогодні лауреати премії Нобеля – це світова інтелектуальна еліта.
Нобелівська премія названа на честь їхнього засновника, шведського винахідника і промисловця Альфреда Бернхарда Нобеля (1833-1896). Вона є однією з найпрестижніших у світі. Відповідно до заповіту А. Нобеля, залишеного для нащадків, його капітал було передано до Нобелівського фонду. Чималі гроші було вміщено в акції і позики, доходи від яких щорічно ділять на шість рівних частин і присуджують за найвизначніші праці в галузі фізики, хімії, фізіології або медицини, літератури, економіки, а також за діяльність у справі зміцнення миру.

КОНКУРС ВИДАВНИЦТВ
«Народна» літературна маркаэта статья доступна для всех

Схоже, в українському літературно-видавничому процесі виокреслюється новий феномен – колективна література. Не претендуючи на термінологічне  новаторство, раджу сприйняти визначення як провокацію до роздумів. Цю "колективність" розглядатимемо не як "художній твір, написаний колективом авторів", що є досить традиційним, а як абстрактний  пласт – серію творів різних авторів. Скажімо, за аналогією до термінів "масова психологія, колективне несвідоме" тощо.

ІНТЕРНЕТ-ТЕМА
Українські інтернет-магазини эта статья доступна для всех

Нещодавно один з київських видавців, а за сумісництвом ще й власник книжкового інтернет-магазину здивував мене запитанням: "Чому Ви цікавитесь такою неперспективною на даний момент темою?" Інший, також причетний до видавничої справи в Україні, сказав приблизно таке: "Я і з задоволенням користуюсь послугами інтернет-книгарень, та здебільшого російських". Звичайно, не буде відкриттям, що український книжковий Інтернет (зокрема, інтернет-книгарні) досить слабкий. Однак я все-таки спробувала з’ясувати, що пропонується деякими з наших віртуальних книжкових магазинів до послуг зацікавлених клієнтів.

 
© агенство "Стандарт"