журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ПРЕЗЕНТАЦІЯ

ТЕМА НОМЕРА

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

КНИЖКОВI НОВИНИ

ГРИМАСИ РИНКУ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

СУБ’ЄКТИ РИНКУ

ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО НАДРУКОВАНОГО

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №11, 2002
ТЕМА НОМЕРА
Українська поліграфія: волання у натовпіэта статья доступна для всех

“С бумагой в стране напряженка...” Слова, якими прохоплюється героїня Ірини Муравйової, щоразу, коли переглядаємо “Москва сльозам не вірить”, повертають у радянську поліграфічну реальність. Адже у папір “брудного” кольору і “грубого помелу” загортали не лише одяг після хімчистки, а й розкішне книжкове видання на подарунок. А хто з тодішніх дівчаток не колекціонував коробочки, фантики, етикетки від імпортних цукерок та жувальної гумки... Проте чи вищі позиції посідає продукція української поліграфії – галузі, що вже понад 10 років є “громадянкою” незалежної держави?

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ
Альтернативний підручник: «Шукайте цензора в собі»эта статья доступна для всех

Міркування про альтернативний підручник витягли з моєї пам’яті слова, які приписують Єгорові Лігачову. Нібито цей радянський партійний діяч на зорі перебудови сказав: “Двох плюралістичних думок бути не може”. Напевне, немає нічого дивного в тому, що люди з укоріненим комуністичним минулим навіть поняття, які містять у собі значення свободи, вільного прояву, можливості вибору, намагаються підкорити певній схемі, обмежити їхнє семантичне поле. Відтак чи не всі дорослі тією чи іншою мірою – єгори лігачови. Не є винятком педагоги, освітяни-науковці, зокрема, автори підручників – як найсучасніших нормативних, так і альтернативних, експериментальних. Навіть наймолодших представників освітянської системи виховувало і навчало старше покоління, виплекане радянським часом. Тож шукаймо “цензора в собі”.

У пошуках «золотої середини»эта статья доступна для всех

Дилема “кількість – якість” завжди була актуальною для виробника середньої ланки. Не є винятком і невеликі поліграфічні підприємства. Одні з них сьогодні надійно осіли в обраних видавничих нішах, інші – продовжують “обтиратися” на ринку, весь час відкриваючи нові обрії.
Київські фірми “Аверс-2000” та “Павлім” реально стартували як поліграфічні приблизно в один час – у середині 90-х. Однак шляхи розвитку обрали різні. У певному розумінні можна сказати – протилежні. Між тим, цікаво, що в проекції на український ринок, щодо просування в обох, висновок напрошується один. А саме: “золота середина” в пропорції “кількість – якість” для середнього українського виробника поліграфії поки що залишається мрією. Хоча є й відмінність. Як показує практика, шальки економічних терезів поки що схиляються на бік першої величини – кількості.


Що і навіщо друкувати?эта статья доступна для всех

На книжкових полицях вдосталь усілякої літератури. Уподібнившись неофіту, вирішила з’ясувати для себе: "Хто займається виданням такого розмаїття книжок?" У даному випадку мене зацікавило: якими критеріями керуються видавці наукової, навчальної літератури та класичних творів, обираючи ту чи іншу книгу до друку. Адже це не те популярне читво, яке читається навипередки та розкуповується тисячами примірників.

Світовий книжковий ринокэта статья доступна для всех

Книжковий ринок, на жаль, не належить до тих сегментів сучасної економіки України, які зі швидкістю світла щодня обростають так званою аналітичною інфрастуктурою. Навряд чи знайдеться сміливець, що відважиться скласти перелік проведених маркетингових досліджень українського бібліоринку чи назве імена авторитетних експертів, які регулярно проводять серйозний аналіз і дають наукові прогнози розвитку книговидання в Україні. Навіть якщо щось з переліченого і робиться, то вкрай рідко, ситуативно і у вузьких рамках конкретного видавця чи торговця. Ми чомусь не звикли дивитися на книгу як на поважний національний бізнес зі всіма характерними складовими цього явища. А дарма, бо, за масштабами фінансових вкладень і матеріальних зисків, книговидання і книготоргівля нічим не поступаються будь-якій іншій галузі економіки. Принаймні, так на це дивляться у Європі.

Найменувань більшає, тиражі мізернішаютьэта статья доступна для всех

“Книжкова палата України” щороку випускає збірник статистичних даних про вітчизняну видавничу діяльність. Нещодавно вийшов черговий номер, в якому вміщено статистику за минулий рік. Деякі таблиці і дані “Книжковий огляд” опубліковує для наших читачів.

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ
Сучукрліт як текстова мавпа сучукржиттяэта статья доступна для всех

Львівські літературні журнали є маргінальними навіть для львівських і станіславівських (івано-франківських) читачів, не кажучи вже про Київ та інші міста, в тому розумінні, що їх практично нема де придбати і дуже важко дістати, якщо ти не належиш до невеличкої когорти галицьких навкололітературних тусовщиків.
Я, львів’янка, наразі знаю у Львові тільки три “точки”, де можна придбати деякі з цих недешевих журналів (на останній номер рідко можете сподіватися): це мистецьке об’єднання “Дзиґа”, “Українська книгарня” і магазин “Рідкісна книга”. Також їх продають на Форумі видавців і на презентаціях, що інколи проводяться. А так час від часу перехоплюєш якісь позаторішні номери, що їх хтось якось роздобув і великодушно пустив циркулювати серед зацікавлених знайомих. (Дякувати Богові, що матеріали культурологічного журналу “Ї” тепер друкуються в Інтернеті – раніше “Ї” також лише зрідка до нас щасливо долітав).


Хто рецензував Гомера?эта статья доступна для всех

Питання цілеспрямованої промоції вітчизняної продукції на книжковому ринку в Україні на часі. Уже народилися й функціонують структури-посередники, вони ненав’язливо пропонують видавцям рекламні послуги, орієнтуючи читача на певні імена й видавництва. Вони великою мірою формують сітку книжкових пропозицій, даючи або ж ні очам-вухам-рукам читачів інформацію про вихід тих чи інших паперових носіїв.
Комерційна заанґажованість таких структур дає підстави замислюватися над об’єктивністю й повнотою представлення товару. Отож, ми вирішили запитати в причетних до книговидання людей про їхнє бачення проблеми “щирості” перед споживачем.


Український герой і «Коронація слова»эта статья доступна для всех

Всеукраїнський конкурс романів та кіносценаріїв “Коронація слова” проводиться вже втретє, не за горами оголошення переможців за 2002 рік. Про те, що відбувається на творчій кухні конкурсу, розповіла cпівкерівник проекту, науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної академії наук України, кандидат філологічних наук Ніна Герасименко.

Анна Хома: мрії збуваються?эта статья доступна для всех

Анна Хома завжди писала, так би мовити, “в стіл”, причому російською. А вже перший її україномовний твір отримав другу премію у жанрі роману на минулорічному конкурсі “Коронація слова”. “Репетитор” – це психологічно-детективна історію про юнака, який знайомиться зі своїм батьком під колесами його авто, а незабаром стає головним підозрюваним у справі про замах на його життя. Після прочитання книги хочеться більше дізнатися про автора. Власне, це я і зробила.

Нема пророка на своїй земліэта статья доступна для всех

Лауреатом Нобелівської премії в галузі літератури нинішнього року став угорський письменник Імре Кертес (Imre Kertesz). Найбільш відомі його повісті "Англійський прапор" (1991) и "Слідопит" (1977), а також книги "Холокост як культура", "Коли розстріляний загін перезаряджає гвинтівки", "Мова на засланні".

СУБ’ЄКТИ РИНКУ
Сьогодення картографічної справи в Україніэта статья доступна для всех

Забезпечення якісною картографічною продукцією як пересічних громадян, так і державних службовців – важливе і відповідальне завдання. У цій справі будь-яка, навіть, здавалося б, незначна помилка може призвести до негативних наслідків. Картографічна сфера України почала зовсім по-іншому розвиватися після розпаду Радянського Союзу. Про теперішній стан справ на Державному науково-виробничому підприємстві “Картографія” розповів його директор Ростислав Сосса.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ
«Марію Башкирцеву» читають російськоюэта статья доступна для всех

Роман-есе “Марія Башкирцева” відомого українського письменника Михайла Слабошпицького вперше побачив світ російською мовою. Книгу випустило видавництво “МИК” у м. Іваново (Росія). Переклала твір Наталя Кублановська.

КНИЖКОВI НОВИНИ
Знаки тривкостi буттяэта статья доступна для всех

Якщо ви побачите людину, котра носить краватку на лобі, а окуляри – на шиї, то безумовно подумаєте, що в неї не все в порядку з головою. Але ж у повсякденному житті ми не задумуємося над тим, як правильно носити краватку чи окуляри. Ми просто це знаємо. Нас оточують знаки і умовності, яких ми самі не зауважуємо. Ці знаки й умовності і вивчає досить молода наука – семіотика. Георгій Почепцов презентував свою нову книгу “Семіотика” у літературному кафе книжкового супермаркету “Буква”.
А взагалі розмова точилася більше про предмет книги, ніж власне про книгу.


Історія і роль особистостіэта статья доступна для всех

Зараз зростає попит на літературу біографічно-історичного характеру. На прилавках книгарень все частіше можна знайти видання на кшталт “100 відомих письменників”, “100 відомих акторів” тощо. Україна має багатовікову історію. Чи є в нас фігури, котрі заслуговують на те, щоб називатися видатними, як, власне, для України, так і для світу? Безперечно, є. Ще одним підтвердженням цього можна вважати книгу “Видатні постаті в історії України IX-XIX століття. Короткі біографічні нариси. Історичні та художні портрети”, котра нещодавно вийшла в світ у київському видавництві “Вища школа”.

ГРИМАСИ РИНКУ
Ноу-хау: готові домашні завданняэта статья доступна для всех

Школа – це “золоте теля”, з якого годується не одне видавництво. Давно вже видають різні шпаргалки для школярів, і “золоті” учнівські твори, і конспекти, що містять стислий виклад шкільних курсів, в тому числі й “дайджести” художніх творів з літератури (наприклад, “Війна і мир” чи “Майстер і Маргарита” на двох сторінках: “кр-расота!”), і розв’язання екзаменаційних задач чи відповіді на питання іспитів. Останнє, певне, найприбутковіше, але необхідно мати “своїх” людей у міністерстві, щоб вчасно отримувати затверджені екзаменаційні білети поточного року, так само, як і для того, щоб отримувати держзамовлення на підручники і грифи “Допущено…”. Два роки тому одне видавництво саме так і “пролетіло”: надрукувало відповіді на питання до іспитів, а в травні, буквально в останній момент, білети змінили.

ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО НАДРУКОВАНОГО
«Втома металу»?эта статья доступна для всех

У попередньому числі “Книжкового огляду” про львівський Форум видавців написано чимало. Принаймні, так стверджував головний редактор, коли погоджувався і на мою пропозицію написати про подію. Не читала, що вже є у редакційному портфелі, але ризикую, бо є галичанкою, закинутою долею до гурту “київарбайтерів”, а отже, можу внести екзотичну нотку небайдужості і заангажованості до столичної палітри думок.

«Як зекономити на книжковому папері»эта статья доступна для всех

Книговидавнича галузь – справа складна, ніхто з цим не сперечається, тому іноді ми робимо прикрі помилки, які потрібно виправляти. Редакція одержала листа, якого пропонуємо вашій увазі.

 
© агенство "Стандарт"