журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
КНИГА I РИНОК

КНИГА I РИНОК

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

ДИСКУРС

nota bene

ПО ТОЙ БІК

ПРОФІ

Не для еліти

ФАНТАСТИЧНІ ОБРІЇ

ПРЯМА МОВА

ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ МОНОЛОГИ

КОЛО ЛІТЕРАТУРИ

Культреванш

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №7, 2004

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

Підрізані крила дитячої книги

Найближчим часом ви не побачите бутіка, в якому будуть представлені високохудожні книги видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА", дешевих видань також не буде. Хоча, за словами Івана Малковича, після нового року підняли ціни лише на деякі книги, і то на одну гривню. Залишається таємницею, як бути успішним, потрібним маленькому читачеві і не потонути у шаленому темпі зростаючих податків.

– Пане Іване, як Ви, фахівець, директор доволі успішного видавництва, оцінюєте ситуацію на книжковому ринку України?

– Знову російська книжка набрала сили, купа видавництв з Росії відкривають тут свої офіси, представництва. Це півріччя можна вважати змарнованим для українського видавця, тому що не збулися минулорічні «рожеві» сподівання, коли книговидання набирало темпу. Я думаю, що закони щодо податків дещо підрізали вітчизняним видавцям крила. Зокрема, на собі ми це дуже добре відчули.

– Як ситуація з оподаткуванням вплинула на діяльність «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ» ?

– З нас ПДВ брали й беруть по сьогоднішній день. Як і податок з прибутку. Як результат, ми почали менше продавати. На наші книжки під цей шумок підняли ціни. Наприклад, на сході України вартість п'ятого видання про Гарі Потера підвищили до шістдесяти з лишком гривень. При тому, що в Києві роздрібна ціна - двадцять три гривні, а про гуртову я вже й не кажу… У мене одразу виникає запитання: «Як може книга стільки коштувати?» Минулого року все здавалося яскравішим і оптимістичнішим. Сподіваюся, що з 1 липня податки нарешті скасують, і українське книговидання отримає потужний життєдайний імпульс.

– Як тепер будуєте цінову політику?

– На шкоду собі підняли ціну на одну гривню на декілька книг, і за рахунок своїх прибутків платимо податки.

– З початку 2004 року багато видавництв не змогли запустити у друк всі рукописи, заплановані до видання. Скільки книг Ви видали цього року?

– Ми ніколи не відзначалися кількістю. Але, я думаю, ті десять книжок, які ми запланували, ми видамо.

– Чим порадуєте своїх читачів найближчим часом?

– Зараз працюємо над такими книжками: «Повітряні рибки», яку написали Марина та Сергій Дяченки, а намалював Арсен Дженекян, «Різдвяна рукавичка» – моє продовження української народної казки, художник Кость Лавро. Художниця Софія Ус закінчує малювати «Жирафчика і пандочку». Готуємо книгу жартів дітей і великих людей «На якому поверсі небо?», а також велику картонну серію «Отакенне диво», сюди увійдуть «Бременські музики» та «Робін-Бобін».

– Як Ви підбираєте авторів для співпраці? Чи можна пробитися до Вас, скажімо, надіславши рукопис поштою?

– У нас великий наплив пошти, але, як правило, з цього майже нічого не виходить. Книжки народжуються по-різному. «Жирафчик і пандочка» з'явилися з бажання художниці намалювати цих героїв. Тож ми сиділи і придумували сюжет, інших героїв, яких би вона хотіла змалювати. Є такі книги, на які я шукаю художника вже сім, а то й дев'ять років, як, наприклад, на власного «Листоношу Чап-Чалапа». По-всякому буває.

– У зв'язку з ситуацією, яка склалася на книжковому ринку, чи не доводиться Вам занижувати гонорари коректорам, художникам, адже деяким видавництвам доводиться йти на такий крок?

– Ні.

– А які проблеми у видавничому процесі виникають найчастіше?

– Тепер з'явилися нові проблеми. Уже не той обіг грошей, почастішали затримки з оплатою. У нас є боржники, які винні нам значні кошти, такого ніколи не було. «У боргах як в шовках» ті люди, які раніше розраховувалися вчасно. Не знаємо, що й робити. Тобто знаємо, але...

– До речі, Ви реалізовуєте свою літературу через магазини напряму чи через систему розповсюдження?

– По-всякому. Якщо в нас є резонансні книги, то звертаємося до крупних дистриб'юторів, які беруть тисячами, в Україні є декілька таких. Співпрацюємо також напряму з книгарнями.

– Чи плануєте зорганізувати крамнички, в яких будуть продаватися книги суто Вашого видавництва?

– Наразі таких магазинчиків немає. Нам пропонували зробити щось на зразок книжкового бутіка, де б продавалася гарна, дорога література. А ми можемо зі своїх ілюстрацій робити, як Ви бачите, й картини. Як на мене, це окремий вид діяльності, він може бути дуже цікавим. Можливо, колись ми до цього й прийдемо.

– Чи вважаєте Ви видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» успішним? Якщо так, то в чому секрет успіху?

– А Ви як вважаєте?! Багато хто вважає, що ми – найкраще дитяче видавництво в Україні. Най-

краще в своєму сегменті, у виданні високохудожньої дитячої книжки, а не прикладної. Це наша ніша. У нас не багато книг, але вони зроблені талановитими художниками, авторами. Це наше обличчя, і в цьому полягає наш успіх. Важливо також те, що ми не смикаємося в різні боки, не видаємо все підряд. Я знаю багато видавництв, які видавали буквально все, і на сьогодні їх або вже немає, або вони бліді і мало хто про них знає, вони підторговують зошитами. А ми тільки тим і займаємося, що літературою для малят від 2 до 102 (нулик зображуємо у вигляді сонечка, тобто від 2 до 12 років). Ми ніколи не зраджуємо якості, і в цьому, гадаю, головний секрет нашого успіху.

Підготувала Вікторія Падалко

 
© агенство "Стандарт"