журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
КНИГА I РИНОК

КНИГА I РИНОК

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

ДИСКУРС

nota bene

ПО ТОЙ БІК

ПРОФІ

Не для еліти

ФАНТАСТИЧНІ ОБРІЇ

ПРЯМА МОВА

ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ МОНОЛОГИ

КОЛО ЛІТЕРАТУРИ

Культреванш

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №7, 2004

КНИГА I РИНОК

Солодкі мрії та жорстока дійсність

Про те, як потоваришували «монстри» книготорговельного бізнесу, і що з того вийшло

Сенсацією минулорічного Форуму книговидавців у Львові було повідомлення (з перших вуст, під час прес-конференції) про злиття найбільших в Україні книготорговельних структур: «Букви» та «Орфея». Хоча сказати, що обидві структури були «монстрами» й володіли на той час левовою часткою книготоргівельної справи, було б досить зухвало. За оцінками фахівців, ця частка складала приблизно одну третину «світлого» ринку. Й «монстри» насправді виявились трохи іграшковими та інфантильними. Проте характерні тенденції у книготоргівлі пов'язували саме з ними, й події навколо «іграшкових монстрів» були й залишаються показовими.

Здогадки про характер злиття: «об'єднання», «поглинання» чи «партнерство» не підтверджувалися жодною офіційною заявою представників сторін. Можливо, не було що повідомляти, крім того, що проголосили на прес-конференції. Вигуки на кшталт «Орфей вмер!» чи «Орфей у борговій ямі!» скидалися на оголені емоції. Інформаційний вакуум швидко заповнювався з однієї сторони клубками пліток, а з іншої хаотично-кулуарними коментарями видавців. Покладалися надії, що новостворена одиниця на ринку вбере у себе тільки позитивні риси від своїх попередників. Наприклад, від «Орфею» вона б могла перейняти дух культурного осередку, оперативну інформацію з регіонів й атмосферу привітного колективу, із яким приємно працювати. А від «Букви» масштаби та наповнення асортименту, комерційно-грамотну систему організації й ефективну інформацію про рух продукції (своєрідні рейтинги продажів, доступні й прозорі). Деякі навіть мріяли, що така ново-

створена організація зможе по-новому організувати фронт підтримки й пропаганди української книги. Надії й мрії – це одне, а дійсність зовсім друге. Контраст невідповідності між цими категоріями завжди раптово шокує.

Враховуючи те, що найдостовірніше міститься у першоджерелах, ми спробували пролити світло на ситуацію «злиття монстрів» із перших вуст. Світлана Зоріна («Буква») частково розвіяла туман, розставивши певні крапки над «і». Об'єктивних й остаточних рис ці крапки б набули із коментарем Костянтина Клімашенка (керівника «Орфея»), але ухил від будь-яких заяв засвідчив не на його користь.

Бренд «Буква» для відносин з «Орфеєм» створив окрему юридичну одиницю під назвою «Міжнародна книга». Зі слів пані Зоріної, економічний аналіз роботи сімнадцяти магазинів «Орфея», проведений спеціальною комісією на основі робочої документації, констатував, що з усієї кількості магазинів тільки шість залишалося на межі рентабельності. Усі інші – виявилися банкрутами, які на місяць приносили збитків приблизно на 10 тисяч доларів. Для реструктуризації «Орфея» були взяті банківські кредити. Фактично, вони пішли на погашення накопичених «Орфеєм» боргів за магазини. І тільки у випадку, коли борги «Орфея» були б меншими, можна було говорити про певне злиття. Відповідно, якщо б рентабельних магазинів залишилося більше, то частка виплати «Орфея» була б більшою. А так, в результаті спільної реструктуризації, проведеної «Міжнародною книгою» і банком, шість магазинів (два з яких в Одесі, два – у Дніпропетровську, і два в Києві) на сьогодні увійшли в структуру юридичної одиниці «Міжнародна книга». Кількість магазинів бренду «Буква» зростає. А подальший розвиток пані Зоріна вбачає у будівництві нових магазинів, бо досвід з «Орфеєм» показав, що реструктуризувати старе набагато складніше, ніж будувати нове.

Звісно, поява нових структур на книготорговельному ринку, незалежно від шляху створення «злиття» чи «поглинання», вкрай необхідна для координації видавничих планів. Це б дало можливість, спираючись на серйозні маркетингові дослідження, у поєднанні з PR-підтримкою, нормально функціонувати ринку. Принаймні, хоча б вийти зі стану інфантильності.

Ситуацію з'ясувала Нора Дзиґа

 
© агенство "Стандарт"