журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
КНИГА I РИНОК

КНИГА I РИНОК

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

ПЕРЕД ОЧИМА ДІЛО

суспільство

ФАНТАСТИЧНІ ОБРІЇ

ДИСКУРС

ПРОФІ

КОЛО ЛІТЕРАТУРИ

ІНТЕРНЕТ-ТЕМА

Культреванш

Не для еліти

ПО ДІАГОНАЛІ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №6, 2004

ІНТЕРНЕТ-ТЕМА

Українські поети в лабіринтах інтернету

Чи ви знаєте портал, який розсилає українську поезію тисячам адресатів? Ні? Може, вам відомий поетичний ресурс із вражаючою статистикою відвідувань та міжнародною аудиторією? Ні? А чи ви знаєте портал, який публікує якісні англійські переклади українських сучасних поетів? Якщо і на це питання ви до недавнього часу могли відповісти "ні", то зараз це буде приємною фактичною помилкою. Тепер на http://www.poetryinternational.org у міжнародній зв'язці можна насолождуватись сучасною українською поезією в оригіналах та перекладах. Для світу – це своєрідна шпарина, яка відкриває царину української поезії, знайомить з українськими поетами, з їхньою біографією, подає погляди знаних критиків на їхню творчість. Ця віртуальна площина подає унікальну можливість для української поезії заговорити зі світом зрозумілою мовою, і більше того – розпочати діалог. Для англомовного читача – це можливість поставити українські поезії в контекст світової поетичної думки. А для українського читача портал допоможе подивитись на рідну поезію ззовні, іншими очима.

Офіційні констатації

з коментарями

Проблему німоти української культури, літератури усвідомлюють досить давно, і дискусії з взаємними обвинуваченнями обросли багатолітніми бородами. Такі обговорення, як правило, властиві сторінкам преси, які не є результативними. Культурна політика держави не працює на створення позитивного іміджу України. Але тепер не лише популярна музика Руслани, футбол і брати Клички складатимуть обличчя України. Як візитівка не тільки нашої поезії, а й України загалом працюватиме український домен міжнародного поетичного інтернет-порталу в Міжнародній Поетичній Мережі (Poetry International Web). Його презентація відбулася в травні в Британській Раді. Поетичний інтернет-ресурс, який презентує світову поезію в оригіналі та найкращих англійських перекладах, унікальний тим, що присвячений він виключно найсучаснішій поезії.

У списку 17 доменів порталу (Індія, Китай, Зімбабве, Португалія, Марокко, Ізраїль, Словенія, Нідерланди, Німеччина, Колумбія, Південна Африка, Франція, Італія, Греція, Австралія) тепер з'явилась і Україна. Кількість країн-учасниць постійно збільшується. В мережі український домен займає особливе місце, бо він є єдиним представником країн центрально-східної Європи.

Хоча домен було презентовано лише в травні, але українська сторінка приєдналася до Мережі наприкінці минулого року. Української підтримки проект не знайшов. Відкриття такого домену в Україні ініціювало та зреалізувало Посольство Королівства Нідерландів. Свою участь у створенні цього проекту доклали: центр "Відродження", Тарас Федюк, Микола Рябчук та Андрій Бондар, як перший редактор порталу.

Наприклад, в Нідерландах надзвичайно популярним серед молоді є сайт під назвою "Поезія у русі". Це спеціальний ресурс, який створений для учнів середньої школи. За допомогою цього ресурсу діти читають та пишуть вірші рідною, німецькою, французькою та англійською. "Поезія у русі" отримав європейську відзнаку за новаторство у сфері мовної освіти. Можливо, і http://ukraine.poetryinternational.org також відзначать певною нагородою за новаторство у сфері культури.

Ідея та реалізація самої Мережі належать голландській фундації Poetry International Foundation, яка знана проведенням одного з найвідоміших поетичних форумів у світі – Роттердамського поетичного фестивалю, який щороку відкриває поезію для людей багатьох різних країн.

Вперше Україна заявила про себе на фестивалі у 2002 році участю поетки Наталки Білоцерківець. Її піонерство виявилося і в тому, що саме її поезії першими були представлені в міжнародній поетичній мережі. "Гадаю, це є прекрасним, що такий сайт з'явився. Завдяки англійським перекладам українська поезія виходить у широкий світ. Інтернет має величезне поширення, і це є вихід для людей ледачих, які не хочуть ходити в книгарні й шукати книжки. Тим більше, що пошук книги українських поетів англійською мовою навряд чи буде успішним. В такій ситуації подібний сайт – ковток, вихід. І представлені автори, я гадаю, є найкращим поетичним авангардом на сьогодні, список якого можна доповнити ще кількома іменами. Приємно усвідомлювати той факт, що хтось у світі, хто цікавиться Україною взагалі й українською поезією зокрема, зможе потрапити на цей сайт й скласти думку про її зміст та форму", – ділиться пані Наталка.

Інтернет в цьому випадку не тільки допомагає "ледачим", він грає роль легкого й доступного посередника, який зможе донести поезію до людей, які не будуть купувати книжку не через банальні ліньки, а через її матеріальну відсутність. Української поезії, як і української літератури загалом, перекладеної англійською мовою, майже не існує. А тут є можливість доторкнутися й прочитати поетичні виливи як в оригіналі, так і в добрих та якісних перекладах.

Скелет ресурсу /http://www.poetryinternational.org/

Від інших поетичних інтернет ресурсів Міжнародна Поетична Мережа відрізняється, передовсім, наголосом на поезії в англійських перекладах, як спосіб міжнародної поетичної комунікації. Крім власне поезій, яких налічується кількасот, на сайті розміщено новини, інтерв'ю з відомими поетами, есе та критичні статті.

Мережа у віртуальному просторі починається з міжнародної частини. Ця частина є об'єднуючим й первинним ресурсом, який інтегрує й керує роботою доменів сімнадцяти країн, оновлення яких відбувається раз на три місяці.

Центральна частина складається з: презентації ресурсу, головного архіву, передплати та з відділу "Camera Poetica". На центральній частині розміщуються вступи редакторів центрального домену Голландії, в яких вони розповідають про країни, поетів та їхню творчість, які будуть представлені в поточному місяці. Окрім цього, подаються посилання на такі щомісячні вступи, які публікувалися протягом року. На стартовій сторінці кожна країна представлена власним специфічним логотипчиком – літерою, якої немає в алфавіті інших країн. І для України була вибрана літера "Ґ".

У рубриці головного архіву можна знайти: поетичний архів, архів новинок, різні серії поезій, поезії тижня, датовані редакції (щомісячні, з листопада 2002 року), поетичні щоденники, інтерв'ю, огляди та репортажі. На щорічному Роттердамському фестивалі відбувається багато семінарів, на яких визначні поети читають лекції. Результати цих акцій містяться в підрубриці "різні поетичні серії", яка була започаткована в 1997 році. В основному це есе, які пропонують відчайдушні, пристрасні та суперечливі погляди поетів на природу, поезію та її місію.

Щотижня редактори центрального домену обирають "поета тижня". Один вірш з його добірки, представленої на сайті, йде в кількатисячну розсилку електронною поштою за базою Мережі. Крім того, на сторінці кожної країни є можливість передплатити, по-перше, розсилку новин, а по-друге – найкращу поезію від кожної країни.

Наприклад, Сергій Жадан так прокоментував щонедільну поетичну розсилку: "Орієнтацію я маю більш літературну, і якби книга була видана й розповсюджена таким накладом... Але це добре, що є такий сайт і що там друкують переклади. Коли мені запропонували подати свої вірші – подав, коли запросили на презентацію – приїхав. І якщо українська проза має хоч трошки перекладацького віддзеркалення, то у поезії воно відсутнє, особливо в Европі. Це є дуже прикрим моментом. Такий ресурс – хороший плацдарм для чогось більшого".

Цікавою є рубрика "Camera Poetica" – колекція коротких відеофільмів фестивальних читань поезії в оригінальному виконанні авторів. Наразі за 2001 та 2002 роки Роттердамського фестивалю в рубриці зібрано 28 роликів, серед яких виокремлюється й запис з Наталкою Білоцерківець.

Українська сторінка

/http://ukraine.poetryinternational.

org/

Сьогодні наша сторінка запрошує до світу української поезії питаннями, які в сучасній Україні або звучать пошепки, або не артикулюються взагалі. "Які є стосунки поета з навколишнім світом?", "Чи повинна поезія відбивати реакцію поета на ключові події зовнішнього життя?", "Чи повинен поет в своїй творчості торкатися тем політики, свободи (несвободи), насилля?"

Спочатку цього року щоквартальне оновлення домену було пов'язане не тільки з додаванням ще одного чи кількох поетів країни, але й з поновленням невеличкого часопису про поезію та поетичні події, які відбулися в країні за три місяці. Вступна стаття нинішнього редактора домену Катерини Ботанової розповідає про поетичний клімат у країні. До слова, першим редактором української сторінки з подачі Білоцерківець був відомий журналіст та письменник Андрій Бондар. Він вважає, що: "сайт є чи не єдиним зараз шансом для українських поетів зазвучати англійською й бути прочитаними інтернаціональною аудиторією. І ми будемо продовжувати знаходитись в дупі, якщо будь-який шанс виходу на західні інформаційні ринки не буде усіляко підтримуватись й розвиватись".

Також на стартовій сторінці вміщуються посилання на нові розміщення та на персональні сторінки поетів. Після Білоцерківець український домен було розширено сторінками Юрія Андруховича, Сергія Жадана і Олега Лишеги. Останнім травневим поповненням була сторінка Івана Малковича. "Поезія останнім часом для мене стала настільки інтимною справою, що я про неї ні з ким не говорив. Тільки читав чужі поезії і редагував іноді свої вірші, – зізнається пан Малкович. – Вже кілька років не пишу. Поява такого сайту дала мені поштовх до поетичного думання. Може, навіть до писання. Українську поезію майже ніхто не читає. Тут не йде мова про англійських чи американських поетів. Є спільнота, яка послуговується переважно англійською. Українську сторінку відвідують на день приблизно 400 осіб, що дає можливість більшій кількості людей прочитати та зацікавитись поезією. Можливо, ті вірші спонукатимуть відвідувачів заглянути й подивитись глибше не тільки на поезії поета, але на всю його творчість загалом.

Те, що про мене згадали як про поета для мене надзвичайно приємно. Останнім часом я вже, на жаль, став звикати до того, що я тільки видавець. Це змінює спосіб думання на щось інше".

Структурою персональних сторінок є короткий вступ, невелика біографія (писав Андрій Бондар) та бібліографія видань поета. З цього року подаються посилання на наявні інтернет-сторінки, які дотичні за наповненням та різними цікавинками до постаті поета (літературні портали, офіційні сайти, інтерв'ю). Далі планується додавати есе та критичні відгуки знаних критиків на творчість поета. Всі матеріали на порталі розміщено з дозволу авторів та перекладачів. До кінця року в мережі з'являться також Оксана Забужко, Андрій Бондар та Віктор Неборак.

За словами Катерини Ботанової, до останнього часу питання вибору авторів не стояло. Нагальною була проблема знаходження перекладів. І зазвичай сучасні поезії перекладені кількома поезіями. Концепція сайту вимагає більшу кількість. "Зараз ми говоримо про те, що кожного поета ми будемо представляти мінімум 10-ма віршами, аби читач міг хоч трошки уявити собі, що є стиль поета. Якщо ми знаходили добрі переклади поезій знаного поета, який отримує призи за свої книжки і має добру критику, то це була велика радість. Наразі маємо можливість співпрацювати як з поетами, так і з перекладачами. Зустрічатися з ними й давати перекладачам можливість обирати те, що їм подобається для перекладу. Замовляти їм переклади поезій, які до цього часу не перекладались чи до яких вони просто не мали доступу. Останнім часом почала отримувати дзвінки від знайомих, хороших поетів, які говорили, що також мають хороші поезії. Я думаю, що з осені буде складена невеличка редакційна рада, яка буде встановлювати порядок представлення поетів. Сподіваюсь, що українська рада буде співпрацювати з радою міжнародною, для з'ясування якості й своєчасності перекладів. Я впевнена, що ми встигнемо представити найсучаснішу, найостаннішу українську поезію в дуже добрих перекладах західному читачеві".

На домені присутні роботи таких талановитих перекладачів, як: Богдана Бойчук та Ліза Стефанюк, Джеймс Бресфілд, Олена Дженнінґс, Аскольд Мельничук, Майкл Найдан, Дзвіна Орловська, Ліза Сапінкопф, Вірляна Ткач і Ванда Фіппс, Віталій Чернецький.

Але не все є таким бездоганним у подачі поезії на сайті. На думку Наталки Білоцерківець: "втратою є те, що губиться одна з найвагоміших складових естетичної цінності поезії – звучання. На українській сторінці варто було б подати й цю складову, як це зроблено на центральному домені. І якщо враховувати традиції англійсько-слов'янського перекладу, найбільш ефектно й гарно будуть виглядати верлібри".

На персональній сторінці Сергія Жадана розміщені вірші (з останньої книги "Історія Культури") та гарні їх переклади Вірляни Ткач. До речі, ці та інші переклади були зроблені для чудової книги перекладів, яка має вийти в Америці. Сам автор в наступних подачах першочергово помістив би поезії Андруховича з циклу "Пісні для Мертвого Півня". А в другій подачі обов'язково поезії Андрія Бондаря. "Просто є чарівні українські поезії, переклад яких буде неадекватним. Візьмемо для прикладу поезії Мідянки, це ніби паліндром, який перекласти неможливо", – позіхає Жадан.

Не дивлячись на складності перекладу, сайт окрім акумуляції вже наявних перекладів ще й синхронізує сучасний поетичний процес в Україні. І це є безапеляційним позитивом.

P.S. 12-18 червня в Роттердамі відбуватиметься поетичний фестиваль, який відвідає і редактор українського домену Катерина Ботанова. Інтерв'ю з нею читайте в наступному номері "Книжкового Огляду".

Нора Дзиґа

 
© агенство "Стандарт"