журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
КНИГА I РИНОК

КНИГА I РИНОК

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

КНИГА І СУСПІЛЬСТВО

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

ПЕРЕД ОЧИМА ДІЛО

ФАНТАСТИЧНІ ОБРІЇ

Література і кіно

ДИСКУРС

КОЛО ЛІТЕРАТУРИ

Не для еліти

Культреванш

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

ІНТЕРНЕТ-ТЕМА

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №5, 2004

ФАНТАСТИЧНІ ОБРІЇ

Зорі спалахують,
коли це на часі

Розмова з письменником-фантастом Олександром Зоричем

Фантастика, як, напевно, і кожне явище, розвивається хвилями. І кожна хвиля підносить на дев'ятому валі одне-два імені, що спалахують на фантастичному небі надновими зірками. От і остання хвиля пострадянського фантастичного процесу подарувала любителям фантастики одне з таких яскравих імен. Це – Олександр Зорич: молодий, дуже інтелектуальний і цікавий письменник-фантаст з Харкова. Люблять українські фантасти писати дуетами! Тож і Олександр Зорич складається з двох половинок (за визначенням самого автора, Nigredo и Albedo). В миру їх звати Яна Боцман та Дмитро Гордевський.

Довідка.

Зорич Олександр Володимирович – письменник, кандидат філософських наук.

Спеціалізація: культура Середніх Віків.

Автор дванадцяти романів, а також багатьох повістей, оповідань та статей. Більшість романів витримало по два видання. Також є автором і голоним редактором проекту "X Legio", одного з найпопулярніших історичних ресурсів російського Інтернету.

Захоплення: кінний спорт.

Шкідливі звички: є.

Фантаст Олександр Зорич дебютував у 1996 році романом у стилі фентезі "Знак Руйнації", і оригінальний, стильний твір відразу вирізнився на тлі вітчизняної фантастики "меча й магії" з її незмінними баронами-драконами.

Наступні романи підтвердили: у середовищі вітчизняної фантастики народився цікавий автор. Сильні герої з живими емоціями та почуттями, оригінальні істоти з власною психологією, несподівані ідеї, цікаві схеми соціальних структур – все це вирізняє Зорича з-поміж інших молодих фантастів.

Я зустрілася з творчим дуетом на цьогорічному Харківському фестивалі "Світ книги". Наслідки зустрічі й пропонуються увазі читачів.

– Яно, Дмитре, перше, цілком закономірне запитання: коли "народився" письменник Олександр Зорич?

– У нас два "народження". Почалося все з того, що ми давні друзі, читали одні й ті самі книги, думали над тими самими проблемами. Потім почалися спільні літературні експерименти… Згодом році відбулося "хрещення" письменника-фантаста Олександра Зорича, коли вийшла наша перша книга, підписана цим іменем.

– Чому, власне, Олександр Зорич? Як правило, дуети, створюючи третє ім'я, мають на оці певні складові власних імен (найвідоміший приклад – Генрі Лайон Олді, де ініціали імен узяті від перших букв прізвищ авторів, а прізвище – перші склади імен. – Г. Б.). А у вас раптом – так ось...

– Ім'я ми вибирали з урахуванням історичного та містичного моменту. (Сміються.) Так звали знаменитого дворянина XVIII століття, фаворита цариці Катерини Великої. Він відзначався не тільки знатністю та блискучими особистими якостями, але й був надзвичайно везучим картярем. От ми й подумали, що таке ім'я на обкладинці наших книг не може не принести успіх...

– ...що ви, власне, й демонструєте з немалим успіхом. Книги О. Зорича відзначаються значною різноманітністю жанрів та стилів. Це постійний експеримент... Чи форма світосприймання?

– Тепер, напевно, це вже професійна праця. Період експериментів минув. Тепер ми обрали собі кілька стилів, найближчих нам, і постійно їх відточуємо.

– Це...

– Епічна фентезі, кіберпанк, історична фентезі, наукова фантастика.

– Перелік, достойний поваги. Знаю, що літературні дуети вельми "полюбляють" питання про те, як вони пишуть удвох. Я перефразую його інакше. Напевно, у кожного з вас є свій стиль. Як вам вдається його поєднувати? Чи ви пишете разом, виробивши власний стиль, стиль "Зорича"?

– Так, у кожного з нас є власний стиль; наші стилі абсолютно не схожі, але ми настільки спрацювалися, і настільки навчилися підробляти стиль одне одного, що рядовий читач нізащо не здогадається, який епізод ким написаний. Як правило, усі помиляються... Найпоширеніша помилка: усі читачі помиляються в тому, хто пише бойові сцени, а хто – романтичні...

– Невже бойові сцени пише Яна?

– А це – творча кухня, про яку не варто знати непосвяченим... (Переморгуються.)

– Нещодавно у видавництві "Зелений пес", в серії "Алфізика" вийшла ваша книга "Офіцер магічної безпеки". Вихід на терени українськомовного простору – що це для вас: розширення можливостей, чи причетність до культури, у якій ви власне, виросли?

– Для кожного письменника бути перекладеним на іншу мову – це перш за все розширення можливостей. І усвідомлення першого кроку, зробленого на інший мовний ринок...

– На цьогорічній асамблеї фантастики "Портал" вам подарували звання "Наднової зірки". Якими Олександр Зорич бачить себе через 10 років?

– Яскравою, суперяскравою зорею!!!

– Дай Боже, щоб здійснилася ваша мрія – "зірковість" для Зорича. Але без "зіркової хвороби"! А чого побажаєте самі собі на цьому шляху?

– Проникнути у всі куточки світу, де є російськомовний читач...

Що ж, побажаємо Яні та Дмитру здійснення їхніх бажань. Хай дійдуть вони, куди бажають. Бо коли спалахують нові зорі, значить комусь це потрібно...

Розмовляла
Громовиця Бердник.
Харків, квітень 2004 року.

 
© агенство "Стандарт"