журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
КНИГА I РИНОК

КНИГА I РИНОК

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

КНИГА І СУСПІЛЬСТВО

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

ПЕРЕД ОЧИМА ДІЛО

ФАНТАСТИЧНІ ОБРІЇ

Література і кіно

ДИСКУРС

КОЛО ЛІТЕРАТУРИ

Не для еліти

Культреванш

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

ІНТЕРНЕТ-ТЕМА

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №5, 2004

КНИГА I РИНОК

Олександр Афонін: "Сьогодні знищується майбутнє держави"

Невеличка преамбула до моєї розмови з Олександром Афоніним, головою Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів. Нещодавно, реагуючи на критичні зауваження, один достойник з оточення пана Азарова сказав панові Афоніну: "Принесіть мені хоча б 10 рукописів українських авторів, гідних бути виданими. Задля п'ятьох вишкребків вводити пільги видавцям ми не будемо." А потім без зайвих хитрувань цей високопоставлений чиновник відверто запитав голову УАВК: "Слухай, ти що, справді за Україну переживаєш?.."

– Пане Олександре, ми постійно інформуємо читачів про розвиток ситуації щодо утисків прав українських видавців та книгорозповсюджувачів. Зокрема, йдеться про призупинений урядом Закон України № 601-ІУ "Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні". Яким є стан справ на сьогодні?

– Галузь фактично залишилась без пільг, хоча навіть з боку офіційної влади, зокрема центральних органів виконавчої влади, Міністерства юстиції, Державної податкової адміністрації та Міністерства фінансів є різне трактування на наявність чи відсутність пільг. Річ у тім, що одночасно з Законом України "Про державний бюджет на 2004 рік" було прийнято Закон України №1300-ІУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки книговидавничої справи" (від 20.11.2003 р.). Цим законом вводились зміни в закон про податок на додану вартість, а саме в пункти 11.37 і 11.38 статті 11. З точки зору Мінюсту і з нашої точки зору пільга по ПДВ у 2004 році діє в повному обсязі для суб'єктів видавничої справи і поширюється на всі технологічні операції виготовлення і продажу книги. Мінфін і податкова адміністрація вважають, що це не так і відкидають права видавців на пільгу з ПДВ, вважаючи, що пільга працює тільки в частині виготовлення зошитів для школярів та підручників і посібників, які мають гриф Міністерства науки й освіти. Тобто фактично, на їхню думку, пільга поширюється лише на видання, здійснені на державне замовлення, яке фінансується з бюджету. Таким чином виникла надзвичайно неприємна правова колізія. Сьогодні податківці тиснуть на видавництва, на книгарні і вимагають сплачувати податки, хоча Мінюст своїм листом стверджує (навіть після спільного засідання Мінюсту, ДПА і Мінфіну), що пільга є. І значна частина видавців продовжують працювати в пільговому режимі, тобто не сплачують ПДВ, витримуючи "наїзди" податкової; частина сплачує цей податок; частина магазинів бере книжкову продукцію українських видавців, частина – ні.

– Отже склалась така ситуація, що видання українських книжок за власні кошти видавництвами фактично зупинилось?

– Так, у 2004 році друкуються тільки книжки, які або фінансуються з бюджету, або якимись меценатськими, спонсорськими організаціями, тобто – за чужі гроші, де видавець може поставити цей ПДВ й інші податкові "навороти". За власні гроші видавець цього робити не в змозі, бо у нього цих грошей просто немає. Тим більше, що реалізувати цю книгу він теж не може, оскільки більшість магазинів сьогодні намагаються не брати українську книгу в продаж, бо за цим ідуть санкції податкової: як вже було сказано, більшість видавців продають без ПДВ. Власне кажучи, ситуація абсолютно невизначена. І як результат цієї невизначеності: за 4 місяці цього року в Україні видано всього 1219 найменувань книжок (минулого року за 12 місяців було видано майже 14 тисяч, тобто в середньому виходило по 1400 найменувань на місяць) загальним тиражем близько 3,9 мільйона примірників (за аналогічний період минулого року – більш ніж удвічі). Якщо такі темпи збережуться, то Україна до кінця року отримає всього 0,3 книги на душу населення, але це будуть в основному підручники й так звані соціально значущі видання, які не можна вважати книгами для суспільства, це – книги для навчання дітей, і не більше. Тобто, фактично дії виконавчої влади призвели до блокуванням закону про державну підтримку книговидавничої справи: вилученням пункту 5.1.2 закону про податок на додану вартість, яким надавалась пільга на операції продажу національної книги, і вилученням пункту 7.13.7 закону про оподаткування прибутку підприємств, яким відповідно до закону, прийнятому в 2001 році, видавцям надавалась пільга з податку на прибуток виконавча влада. Таким чином, як заявила нещодавно в газеті "День" письменниця й співвласниця мережі книгарень Світлана Зоріна, "для держави що оподатковувати виробництво пива, що виробництво книги – абсолютно однаково". Вони фактично викинули книгу з переліку мистецької духовної продукції; вони перетворили її в банальний предмет виробництва і опустили в ранзі соціальних духовних предметів на найнижчу сходинку матеріального виробництва.

– У травні в Києві відбулася виставка-ярмарок "Книжковий сад", яку відкривали голова Держкомтелебачення й радіомовлення пан Чиж, народні депутати Лесь Танюк та Борис Олійник, інші не менш відомі достойники з НСПУ. Але при цьому мова йшла лише про те, як у нас все гарно в "книжковому господарстві". Чим можна пояснити мовчання цих людей?

– Вони промовчали, оскільки сьогодні, як то кажуть, "плювати проти влади" вже є трошки страшно, особливо для тих, хто представляє цю владу в нижчих від Кабміну рівнях. Будь-які натяки на неусвідомленість, некомпетентність влади в питаннях, які пов'язані з духовним життям народу, зокрема – з таким надзвичайно важливим, фундаментальним елементом як книга сьогодні вважається майже замахом на владні повноваження. Навіть стосовно мене вже висловлювались деким з чиновників Кабінету міністрів такі побажання: треба Афоніна зупинити за "свободомисліє", за незалежність, що це він собі дозволяє? – називає прізвища людей, покладає на них конкретну вину за ситуацію, яка склалась; він вимагає покриття збитків, нанесених некомпетентними, непрофесійними діями урядовців суб'єктам видавничої справи в Україні; він погрожує подачею позову до Міжнародного суду, до Конституційного суду і так далі. Тобто сьогодні про такі речі невигідно говорити; зі шпальт газет звучать переможні реляції про активну ходу реформи, зростання показників буквально по всіх галузях, зростання обсягів виробництва і всього іншого. А тут хтось говорить, що знищується фактично ціла галузь, яка має найбільший вплив на формування самосвідомості нації, на світоглядну позицію молодого покоління, на формування інтелектуальної бази цього покоління. Власне, сьогодні знищується майбутнє держави. Ті, хто вчаться в школах, хто намагатиметься поступати до вузів, – вони не зможуть стати повноцінними громадянами держави, не зможуть легко увійти в інформаційний простір, який сьогодні існує. Тобто народ перетворюють на бидло.

– Тож як розвиватиметься ситуація далі, якими будуть дії видавців – якраз всупереч намаганням влади перетворити всіх на бидло?

20 травня 2004 р. Верховна Рада поставила в порядок денний чотири законопроекти, які стосуються цього питання. Для нас найбільш ефективними є законопроекти 44.62.1 Богатирьової і 44.62.2 Ющенка. Вони фактично дублюють одне одного за винятком того, що законопроект Ющенка дає ще визначення порнографічної друкованої продукції, еротичної, рекламної, ксенофобної тощо. Ми розраховуємо на прийняття цих законопроектів. На жаль, після обіцянки в Житомирі на нараді редакторів друкованих засобів масової інформації Януковича про те, що з боку уряду будуть зроблені відповідні кроки з тим, щоб повернути пільги в нинішньому році видавцям і журналістам – і навіть повернути ті гроші, що вже сплачені як податок на додану вартість і на прибуток суб'єктами видавничої справи, – запал Спілки журналістів на чолі з Лубченком та Асоціації видавців періодичної преси, письменників значно охолонув. Хоча я вважаю, що це чергова обіцянка, які ми чули неодноразово, і жодних кроків з боку виконавчої влади зроблено не буде. Тобто, дали обіцянку-цяцянку, хай хлопці потішаться й не напружують ситуацію. Але в спілкування з колегами, з видавцями ми дійшли висновку: якщо не буде прийнято рішення й знову воно буде перенесене Верховною Радою, а з боку уряду не буде ніяких дій, то ми почнемо власні самостійні дії. Тобто, суб'єкти видавничої справи організовуватимуть страйки й виходитимуть під стіни Верховної Ради. Аж до голодування.

P.S. 20 травня Верховна Рада вкотре так і не дійшла до розгляду законопроектів стосовно пільг у книговидавничій галузі.

Розмовляв Анатолій Лучка

 
© агенство "Стандарт"