журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
КНИГА I РИНОК

КНИГА І СУСПІЛЬСТВО

ДИСКУРС

ВИЗНАЧНІ ПОСТАТІ

ФАНТАСТИЧНІ ОБРІЇ

КОЛО ЛІТЕРАТУРИ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

ПЕРЕД ОЧИМА ДІЛО

ПО ДІАГОНАЛІ

ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ ЕКСКУРСИ

ІНТЕРНЕТ-ТЕМА

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №4, 2004

ФАНТАСТИЧНІ ОБРІЇ

Терни й зірки сучасної фантастики – що попереду?...

Що таке фантастика для фантаста? Робота, карма, улюблена справа, хобі? А може, стиль життя? А може, саме життя, поза яким немає нічого? Напевно, все одразу. І нічого зокрема. Хто дасть відповіді на це запитання? Можливо, самі фантасти?
Хто ж вони, ці люди, – трохи скептики, трохи не від світу цього, трохи романтики. Вони – просто люди, які сміються й плачуть, радіють і страждають. Зі всіма вадами й чеснотами, здавна притаманними "Гомо сапієнс". Але разом з тим, вони й не зовсім люди. Бо бачать те, що недосяжне іншим. Іноді вони пророки. Іноді предтечі. Іноді диваки. Вони грають в ігри, доступні лише їм, вони граються людьми, епохами й світами. Вони – творці. І трохи боги. І все ж вони – просто люди. І самі відповідають на всі питання.
Читайте нашу рубрику...

Нещодавно у Києві вперше відбулася Міжнародна асамблея фантастів "Портал". Організатором виступив ВД "Мій комп'ютер". Відомий фантастичний дует Марина та Сергій Дяченки "освятили" подію, як почесні Президенти. Одна поважана торгова марка пригощала пивом-водами (назву не скажу, бо за рекламу платити треба, але хто ж не знає наше пиво!) – на радість фантастам та їхнім шанувальникам. Робоча частина асамблеї дислокувалася в приміщенні Торгово-промислової палати, оскільки фантастичне зборище поєдналося з комп'ютерною виставкою та фестивалем комп'ютерних ігор. Втім про комп'ютерну частину акції хай інші видання пишуть. Комп'ютерні. А ми – про фантастику та її розвиток поговоримо. Адже для чого й збираються фантасти на велике віче, що конвентом гордо зветься, як не для того, щоб побалакати про проблеми й перспективи улюбленого жанру??

Відкриття ознаменувалося привітанням від організаторів, почесного президента (президентів!), а також врученням першими останнім символічного золотого ключа від "Порталу". Після чого відкриття плавно переросло в пивний фуршет і неформальне спілкування між письменниками та журналістами.

Мене тут же втягнули в дискусію з приводу того, що ж насправді воно таке – амброзія та нектар, що їх споживали грецькі боги на Олімпі? Ну скажіть, будьте ласкаві, де ще можна почути подібну суперечку, як не на фантастичному "зборищі"?

Я вирвалася з суперечки, – про що, до речі, шкодую! – щоб виконувати свою безпосередню місію, тобто, спробувати вияснити у гостей "Порталу", що вони думають про розвиток фантастики.

"Якою має бути сучасна фантастика?" – таке запитання я поставила письменникам, критикам, журналістам, любителям фантастики. І ось що почула у відповідь:

Олександр Зорич (Харків), письменник-фантаст: "Сучасна фантастика має бути розумною, – нам подобаються автори з певною ерудицією. Дуже сумно читати цікаво, стильно написаний твір, але при цьому без смислу й відповідальності. По-друге, фантастика не повинна бути скучною – треба, щоб найсерйозніші ідеї подавалися так, аби їх міг зрозуміти кожен".

Олександр Ройфе (Москва), головний редактор альманаху "Зоряна дорога": "Не варто вимагати від фантастів якоїсь ідеології, але з іншого боку – безідейні твори не справлять враження, та й навіть з простого психологічного аналізу вже випливає певна ідеологія (гай-гай, де той психологічний аналіз в більшості творів!! – Г. Б.). На мою думку, сучасна фантастика мусить бути перш за все глибокою. Нехай автори відстоюють різні точки зору – але відстоюють їх глибоко. Ось критерій".

Генрі Лайон Олді (Харків), письменник-фантаст: "Різноманітність – ось чого не вистачає нинішній фантастиці. А по-друге, хотілося б зупинитися на серйозній проблемі, що нею страждає сучасний фантастичний процес. Йому не вистачає літературної професійності. Є ідеї, є сюжети – а техніки виконання катма. Наша порада молодим фантастам: більше читайте не фантастичної літератури. Займайтеся самоосвітою. Працюйте з мовою. Експериментуйте з різними стилями... Зрештою, є підручники зі стилістики та майстерності! І ще. Не лінуйтеся зайвий раз перечитати свій текст..."

Марія Галіна (Москва), критик, письменник: "Фантастика не повинна сама себе садити в дитячу пісочницю. Процес почне розвиватися тоді, коли фантастика сама до себе застосує вимоги, як до "великої" літератури. Зараз практично кожен із літературних стилів використовує фантастичні елементи – від інтелектуальної прози до детективу – але при цьому не позиціонує себе, як фантастику. Так от, хай фантастика заявить про себе, як про Літературу, – і тоді вона почне розвиватися не вшир, а углиб".

Олег Дивов (Москва), письменник-фантаст: "Мої уявлення про фантастику відрізняються від думок багатьох. Фантастика, що її пишу я – це психологічна проза, де фантастичні елементи використовуються для розкриття характеру героя. Тобто, фантастика – це прекрасна можливість поставити героя в такі умови, при яких він розкривається повністю. Я можу писати в різних стилях, і жанр – НФ чи фентезі, кіберпанк чи сайєнс, – обираю в залежності від завдань, котрі ставлю перед героєм. Для мене основа твору – герой. А все інше – антураж, події, – відтіняють і підкреслюють його психологію. Проблема вибору в неможливих і незвичайних умовах – ось тема, яка хвилює і цікавить особисто мене.

Що ж стосується фантастики загалом, то зараз настав час "епохальних" творів. Необхідно дати людям позитивну ідею розвитку, надію на майбутнє. Передбачаю, що скоро наступить час "гепі-ендів" та справедливих кінцівок."

А що ж "офіційні" заходи асамблеї?

Хотілося б детально зупинитися на одному з семінарів "Порталу", що його вели брати Віталій та Дмитро Капранови – апологети розвитку української фантастики. В рамках цього семінару була презентована нова серія фантастики "Алфізика", і авторів цієї серії тут-таки посвятили в орден Зеленого Пса. Потім учасники семінару говорили про використання містичних вчень у фантастиці та про стан української фантастики загалом, а я відловила ту половину братського тандему, котра Дмитро, і запитала в нього таке:

– Чи можна ділити фантастику за етнічною ознакою?

– Так, – відповів пан Капранов, – оскільки культура повинна мати етнічні особливості, то й літературу, як частину культурного процесу, теж можна ділити за цією ознакою.

– Тоді ж які основні ознаки української фантастики? – продовжила я допит.

– З точки зору "внутрішнього читача", тобто читача українського, українська фантастика – це "плоть від плоті" української культури з усіма ознаками останньої, а з точки зору читача закордонного – українська фантастика ще тільки шукає свої індивідуальні риси. Треба, щоб кількість переросла в якість. Має з'явитися процес, – від потоку рукописів до потоку книжок і масового читача. Потім з'явиться критик, а як наслідок – кращі письменники. І тоді на древі української фантастики вродять чарівні плоди... (Коріння в якої, до речі – дуже глибоке і міцне! – Г. Б.).

Цікавою також була доповідь харківського фантастичного дуету Генрі Лайона Олді. Письменники, відомі майстри слова, філософи від фантастики, практики насамперед, вони і цього разу зачепили вельми важливу практичну тему: достовірність фантастичного твору. Бо саме достовірність – вельми важливий критерій сприйняття книги читачем. І тут, – кажуть Олді, – фантаста підстерігають дві протилежні партії. З одного боку – "ліві екстремісти", які вважають, що достовірність фантастиці не потрібна узагалі, все одно фантастика – це вигадка, плід авторської уяви... До цієї армії належать багато авторів, особливо не обтяжених ерудицією. На другому полюсі – "праві радикали", які вважають, що фантастика мусить бути достовірнішою, аніж достославний соцреалізм. На цьому боці – армія "знавців", які точно знають, як штурмувати фортеці, як працюють міжгалактичні зорельоти і чим відрізняється політ гребінчастого дракона від польоту дракона пазуристого.

З цього усього письменники роблять висновок: достовірність – поняття суб'єктивне, і як би детально не був виписаний світ у книзі, все залежить від сприйняття читача. Якщо резонанс між автором і читачем виник, – все в порядку. І якщо читач прийняв достовірність книги – це індульгенція для автора, навіть якщо він допустив десь неточність. А коли ж виникає ця достовірність? Тоді, коли автор знає в десять разів більше про предмет, який він описує, ніж написано. Якщо читач відчуває, що автор НЕ сказав набагато більше, аніж сказав.

Неофіційна частина на конвентах, як правило, проходить значно веселіше. Думки висловлюються сміливіше, суперечки ведуться гостріше, опоненти ведуть себе настирливіше. Кипить-гуде море людське, нуртують стихії і хвилюється ноосфера. Конвентщики у кулуарах спілкуються. Тут вам і про драконів та їхні різновиди розкажуть, і про квантові зорельоти, і про ваш родовід гоблінський до сьомого коліна. Це в одному кутку.

В іншому ж – розмова солідніша. Тут розмірковують про те, чи ще не вмерла фантастика? Через 10 хвилин всі зітхають з полегшенням: а таки ще жива. І навіть розвивається...

...То що ж таке сучасна фантастика? І чи є, власне, українська фантастика? Навіщо вона? Як вона розвивається? Що робити? І хто винен?

"В Україні не час для фантастики", – вважає Марина Дяченко. А Андрій Валентинов підсумовує: "Сучасна українська фантастика? Тут у кожному слові проблема. Але проблема – це краще, аніж пустота... чи ніж безпроблемний некролог..."

До речі, про проблеми. Чи були вони в організації "Порталу"? Напевно, без організаційних проблем не обходиться жодна подія і жодна акція. Та й зауваження краще сказати нишком організаторам, а не виносити на читацький загал (ми ж не жовта газета!). Єдине, що насправді спостерігалося, і від чого було трохи сумно – це те, що гості фантастичної асамблеї часто-густо відчували себе придатками до комп'ютерів. Але фантастичного процесу це вже не стосується...

...От тільки шкода, що я так і не змогла з'ясувати, що ж воно таке – нектар та амброзія? Адже цілком може бути, що саме там лежить відповідь на всі запитання...

Лауреати Міжнародної асамблеї фантастики

"Портал-2004":

lУ номінації "Крупна форма" кращим визнаний Геннадій Прашкевич (Новосибірськ).

lУ номінації "Середня й мала форма" премію здобув Євген Лукін (Волгоград).

lКращим україномовним фантастом цього року названо Юрія Винничука.

lУ номінації "Критика й публіцистика" нагороду вручили Кіру Буличову (посмертно) за останню його книгу про фантастику "Пасербиця епохи".

Спеціальний приз "Наднова зірка" отримав молодий харківський фантаст Олександр Зорич (до речі, це теж "нік", під яким ховаються двоє авторів).

Приз від українських книготорговців "Бомба року" отримав "кращий фантаст Європи" Сергій Лук'яненко, чиї книги незмінно очолюють списки бестселерів.

Була на "Порталі" й спеціальна премія: "Сонячна машина" – премія, яку фантасти вручають видатним сучасникам, не фантастам, які сприяють розвитку фантастики. Її вручили Київському театру опери і балету ім. Тараса Шевченка.

Громовиця Бердник, ведуча рубрики

 
© агенство "Стандарт"