журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
КНИГА I РИНОК

КНИГА І СУСПІЛЬСТВО

ДИСКУРС

ВИЗНАЧНІ ПОСТАТІ

ФАНТАСТИЧНІ ОБРІЇ

КОЛО ЛІТЕРАТУРИ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

ПЕРЕД ОЧИМА ДІЛО

ПО ДІАГОНАЛІ

ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ ЕКСКУРСИ

ІНТЕРНЕТ-ТЕМА

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №4, 2004

КНИГА I РИНОК

"Шкільні" проблеми

Головний редактор видавництва "Школа" Олесь Шевченко: "Нас стимулює увага читача"

– Пане Олесю, останнім часом із вуст видавців усе частіше доводиться чути скарги на те, що умови, в які нинішній уряд із нового року поставив українські видавництва, є фактично неможливими для повноцінного функціонування і розвитку української книжки. Як у цих умовах ведеться видавництву "Школа"?

– Умови, в яких жила й розвивалася українська книжка і взагалі українська мова протягом усього попереднього століття, не кажучи навіть про ще раніші часи, були завжди несприятливими, так що видавці вже звикли і жити, й працювати, й творити в цих несприятливих умовах. Ця пристосуванська позиція українського видавця – аби вижити – має свої і плюси, і мінуси. Плюси – бо якщо ми виживаємо в таких умовах, то коли прийдуть сприятливі, можна не сумніватися, що видавці готові будуть працювати значно потужніше й продуктивніше. Але разом із цим постійні несприятливі умови для української книжки творять у видавця цілу низку комплексів – неповноцінності, страху перед завтрашнім днем, вічних компромісів і т. ін.

Отакі парадокси нашого існування. Вони, наголошую на цьому, закомплексовують українського видавця, – так само, як і українського читача. Це позначається й на асортименті книжки, на його постійному то звуженні, то розширенні, що вкрай негативно відображається на читачеві.

– Тим не менше, видавництво "Школа" уже видало декілька назв у 2004 році і, наскільки я знаю, ще чимало цікавинок готує. То чи є у вас навіть у цій ситуації почуття оптимізму?

– Так, безперечно. Ці умови, повторюся, не лише закомплексовують видавця, але й загартовують його. Ми, попри все, не складаємо рук, не впадаємо в паніку, – ми знаємо, що книжка має жити, і ми разом з нею. Тож докладаємо всіх зусиль для того, щоб справа наша не зупинилася. Тим паче, що вже 5 років ми працюємо на ринку, і зараз просто підняти руки догори й сказати, що ми втомилися, ми не хочемо, скільки можна знущатися з нас, видавців, давайте перекваліфікуємося й почнемо іншою справою займатися – це було би просто безглуздо. Ми до кінця, незважаючи ні на що, навіть якщо нам створять іще гірші умови, а все одно будемо працювати.

Навіть цього року, попри все, ми вже видали понад три десятки книжок, серед яких майже половина перевидань, 52 назви перебувають на виробництві – це свідчить про те, що видавництво набрало солідних обертів, що наша книжка потрібна читачеві. Ось ви щойно були присутні, коли читач телефонував і цікавився нашими виданнями. Це не поодинокий дзвінок, читачі щоденно телефонують і до мене, й у відділ реалізації, й до директора, запитують, де можна придбати ті чи інші наші видання. Це, звичайно, стимулює. У нас зараз у роботі понад 20 книжкових серій різної тематики, розраховані на різні вікові групи – для найменших, для підлітків, школярів, і читачі чекають на їх продовження. Торік ми відкрили нову редакцію юридичної літератури, де виходять закони, кодекси, підручники, посібники з юриспруденції. Так що зупинятися ми не маємо права.

– Від критиків і ваших колеґ-видавців мені інколи доводилося чути, що більша частина продукції "Школи" нібито неориґінальна, себто, у вас чимало перекладів. Що ви могли би відповісти на такі закиди?

– Це вже так повелося – заглядатися на господарство сусіда й думати про те, що в нього все краще, йому легше, ледь не манна з небес падає. Ця заздрість породжує якусь нездорову, так би мовити, "конкуренцію". Я ж волію натомість добачати в роботі своїх колеґ насамперед позитив, і вважаю, що ми, видавці, лише доповнюємо один одного. Не перетинаються наразі наші шляхи, хоча є, звісно, й багато інших видавництв, які орієнтуються на запити й потреби школи. Наші видання займають свою, окремішню нішу, яку ніхто не заповнював до нас і майже ніхто не претендує наразі на те, щоби її заповнювати. Не забуваймо також і про мізерні тиражі переважної більшості українських видавців, які аж ніяк не можуть між собою конкурувати.

Що ж до перекладів, то ми справді купуємо чимало готових цікавих і корисних проектів у партнерів по книжковому бізнесу, – бо чого б ми мали винаходити той самий велосипед, якщо вже чимало є напрацьованого, зокрема в царині пізнавальної літератури. Ми перекладаємо ці проекти, адаптовуємо їх до українського читача, і така книжка виходить значно швидше, ніж якби ми почали з нуля створювати той самий продукт. Я вважаю, що це досить раціонально, і це позитивний досвід книговидання в усьому світі. А перекладаємо ми, як ви напевно помітили, не тільки з російської мови, – ми купуємо права на цікаві, престижні проекти і в Естонії, й у Польщі, Великій Британії, Німеччині, Італії. Чомусь на ці видання критики мало звертають уваги, а от якщо ми перекладаємо з російської, відразу виникає якийсь нездоровий ажіотаж, підозри, що ти зрадник, запроданець, щонайменше тобі бракує патріотизму .

– Очевидно, цей ажіотаж стосовно російських проектів спричинений тим, що росіяни, особливо в підлітково-пізнавальних виданнях, як то кажуть, себе не обділяють, – себто, подають максимум інформації здебільшого про себе, зі своєї точки зору, і ця інформація далеко не завжди збігається з точкою зору українською. Як ви з такої ситуації виходите?

– Ми не сліпо перекладаємо, – наші домовленості з партнерами обов'язково передбачають право на адаптацію. І ми вилучаємо не тільки окремі вислови чи акценти, а нерідко й змінюємо, переписуємо чи додаємо цілі розділи, подаючи інформацію, яка справді потрібна, корисна й зрозуміла нашому, українському читачеві.

Наші перекладачі й редактори думають насамперед над тим, як та чи інша інформація буде сприйматися нашими читачами. Скажімо, у нашій серії дитячих пізнавальних енциклопедій "Я пізнаю світ" вийшла цікава книжка "Релігії", де подається інформація про всі релігійні конфесії, які існують у світі. Ми не оминули тут і проблем, які існують сьогодні в нас на цій ниві; максимально неупереджено розповіли про історію православ'я, католицизму, протестантизму в Україні тощо.

– До речі, пане Олесю, у вас є чималий козир супроти закидів щодо "неориґінальних" проектів видавництва "Школа". Я маю на увазі присудження вам цього року премії Ліги українських меценатів імені Дмитра Нитченка із формулюванням "за пропаґанду української книжки".

– Я вважаю, що нині ми справді є лідерами на ниві пропаґанди української книжки, бо за 5 років свого існування "Школа" видала понад 380 назв книжок українською мовою накладом понад 3 мільйони примірників. Я не знаю, як багато українських видавництв може похвалитися такими цифрами.

Але за цифрами цими стоїть копітка й без перебільшення титанічна робота невеликого колективу штатних і безумовно великого колективу позаштатних працівників і авторів видавництва. Серед наших авторів відомі українські письменники, перекладачі з різних мов – Ольга Сенюк, Євген Попович, Анатоль Перепадя, Петро Таращук, Євген Литвиненко, Олександр Мокровольський, Надія Кир'ян, Микола Ілляш, Валерій Шевчук, Ростислав Доценко, Євгенія Горева, Лесь Герасимчук, Олександр Ірванець, Володимир Цибулько, Оляна Рута, Олесь Ільченко, Дмитро Чередниченко, Галина Кирпа, Анатолій Костецький, Богдан Чайковський і багато інших. Це непересічні особистості з великим багажем знань і неабияким видавничим досвідом зокрема.

Чомусь критика не помічає такі наші ориґінальні серії, як "Хрестоматія школяра" і "Шкільна хрестоматія". Скажімо, "Хрестоматія школяра" розрахована на молодших школярів, там подаються тексти, які вивчаються в школі й поза шкільною програмою. Крім класиків української і зарубіжних літератур, ми подаємо в цій серії цікаві тематичні збірники – "Про маму", "Пори року", зараз готуємо книжку "Дітям про тварин" тощо. Це книжки доступні за ціною й змістовні, вони із задоволенням сприймаються дітьми. А для дорослішого читача – педагогів, учнів старших класів ми готуємо серію "Шкільна хрестоматія", де окрім самих текстів подається "Додаток до прочитаного, що стане в пригоді вчителеві та учню" – розлогі коментарі й примітки до текстів, матеріали до біографії та творчості письменника, інші методично-навчальні матеріали.

Особливо радують мене останні видання цієї серії. Зокрема, до ювілею Тараса Шевченка ми встигли видати не лише його "Вибране", але й "Щоденник", уперше в повному обсязі перекладений українською мовою. Перше видання "Щоденника" українською, як відомо, було здійснене ще Олександром Кониським, але там було багато купюр, які тільки сьогодні вперше перекладені Валерієм Шевчуком і його братом Анатолієм Шевчуком.

У цій серії нещодавно вийшли також вибрані твори Вільяма Шекспіра в найкращих українських перекладах, збірка оповідань про Запорозьку Січ "Січ-мати", "Портрет Доріана Ґрея" Оскара Вайлда в чудовому перекладі Ростислава Доценка. Зараз ми працюємо над підготовкою вибраних творів Івана Франка і, на відзнаку року Польщі в Україні, Адама Міцкевича.

– А хіба в пізнавальних серіях "Я пізнаю світ" чи "1000" виходять лише перекладні проекти?

– Не тільки. В цих серіях справді вийшло чимало перекладних, адаптованих книжок, але зараз ми інтенсивно готуємо тут цілу низку й ориґінальних видань. Уже побачили світ у серії "Я пізнаю світ" книжки "Українська мова" і "Географія України". До речі, під особливим контролем редакції перебувають і ориґінальні проекти цієї серії, які нині готуються до друку – "Українська література" й "Історія України".

А в серії "1000", де вже вийшло 9 перекладних книжок німецьких авторів, також готуються власні проекти. Незабаром у книгарнях з'являться книжки відомого журналіста й історика Сергія Махуна "1000 полководців XI – XVII століть" і журналіста Георгія Мельничука "1000 незабутніх імен України". Таким чином, поповнившись цими книжками, нового, більш ориґінального статусу набере й ця серія.

– Олесю Євгеновичу, яку із серій видавництва "Школа" ви особисто вважаєте найуспішнішою і найцікавішою?

– У мене немає улюблених чи не улюблених серій – у кожну разом зі своїм колективом вкладаєш душу і серце. Кожна серія має своє обличчя, вони не повторюють одна одну. Це так само, як неможливо сказати, кого ти в родині любиш більше, а кого менше, – кожна дитина прекрасна й чудова, кожна з своєю вдачею і своїм талантом. Тому кожна з наших серій мені дорога.

Ось, приміром, "Золота бібліотека видавництва "Школа", яка користується великим попитом у читачів. Тут уміщені найкращі твори вітчизняної і зарубіжної класики для дітей і юнацтва. Зарубіжної, щоправда, більше. Скажімо, останнім часом нас особливо потішило видання двотомника "Пригоди Муфтика, Черевичка і Мохобородька" відомого естонського письменника Ено Рауда в перекладі визначного українського перекладача Олександра Завгороднього. В цій же серії вийшли нещодавно "Малий і Карлсон…" Астрід Ліндґрен, "Мауґлі" Ред'ярда Кіплінґа, "Мері Поппінс" Памели Треверс тощо. Чимало творів, які ввійшли до "Золотої бібліотеки", як бачите, видавалися й раніше, але є такі твори, які вперше у нас з'явилися в українському перекладі. Так, із трилогії Астрід Ліндґрен "Знаменитий детектив Блюмквіст" в Україні досі видавалися лише перші дві повісті, та й то востаннє років десять тому, а в нас нещодавно ця трилогія в перекладі Ольги Сенюк вийшла повністю. Справжнім подарунком нашим читачам є й уперше перекладена українською мовою "Поліанна" Елеонори Портер – чудова, як на мене, книжка, котра безперечно завоює серця наших юних читачів. Зараз із нетерпінням очікуємо в цій серії з'яву першого в "Школі" бестселера на рівні "Гаррі Поттера" – авторка цієї книжки, надзвичайно відома німецька письменниця Корнелія Функе вже завоювала книжковий ринок і читацькі авдиторії в себе на батьківщині і в Америці та Європі. Ця книжка називається "Володар над злодіями". Вона готується в чудовому перекладі добре знаного в Україні та за її межами майстра Олекси Логвиненка.

Невдовзі в серії "Золота бібліотека" почнуть активно виходити і книжки української класики. Перші ластівки вже на порозі: найкращі оповідання для дітей Володимира Винниченка і розкішна проза Степана Васильченка.

– Яких іще цікавинок слід незабаром чекати читачеві від видавництва "Школа"?

– Ми вперше українською мовою видали "Книгу рекордів Ґіннеса" – і в 2003, і в 2004 роках. Ми продовжимо цю серію й видаватимемо книгу рекордів 2005 року.

Звертаю вашу увагу на без перебільшення унікальну книжку "Тварини", яка щойно вийшла в світ. Це найсучасніша енциклопедія про тварин із розкішними ілюстраціями, ориґінальним дизайном. Вона містить наукову і водночас загальнодоступну інформацію про всіх представників фауни від найменшого безхребетного до найбільшого ссавця. Ця книжка, мені здається, прикрасить будь-яку бібліотеку, як особисту, так і публічну. Звичайно, вона не є доступною за ціною, адже книжки такого рівня виконання не можуть коштувати дешево. Проте ця обставина, сподіваємось, не зупинить справжніх бібліоманів, тим паче, що тварини – не єдина енциклопедія в цій серії. Зараз ми готуємо наступну – "Земля". У подальших планах видати такого ж обсягу й рівня енциклопедії про рослини і про людину.

Розмову підтримував
Олег Шаган

 
© агенство "Стандарт"