журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
КНИГА I РИНОК

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

ІЛЮСТРАЦІЯ СЛІВ

ПЕРЕД ОЧИМА ДІЛО

ІНТЕРНЕТ-ТЕМА

ДИСКУРС

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

ПО ДІАГОНАЛІ

ФАНТАСТИЧНІ ОБРІЇ

КОЛО ЛІТЕРАТУРИ

ЩО ЧИТАЄМО?

ЛІТЕРА І ДУХ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №2, 2004

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

Шекспір у Школі

(Вільям Шекспір. Вибране. Для середнього та старшого віку. Київ, вид-во "Школа", 2003, 364 с.)

Видання серії "Шкільна хрестоматія" у видавництві "Школа" вже зажило популярності, і мені непросто було в моєму районі в Києві придбати книжку Шекспіра, що її упорядкував відомий критик, поет і перекладач Іван Андрусяк. Учні одержали чудові взірці української шекспіріани в чудовій методичній презентації відповідно до офіційних вимог сучасного шкільництва. І, що також дуже важливо, за вельми помірну ціну.

У книжці представлені класичні перекладацькі роботи Дмитра Паламарчука, Максима Рильського, Леоніда Гребінки та Ірини Стешенко, онуки Михайла Старицького, котра заслуговує на те, аби її спадщину видали окремим томом. Загалом, не завадило б подати нинішнім учням якусь інформацію про перекладачів: на тлі умов доби їхні творчі манери стануть зрозумілішими.

Можливо, у майбутніх виданнях Шекспіра можна буде подати більше ілюстративного матеріалу, що наочніше подавав би уявлення про побут і про театр "Ґлобус".

Але є одна річ, що на неї хотілося б звернути ще раз увагу для добра майбутніх перевидань. Тексти книжки, примітки, біографічні та критичні матеріали запозичені з деякими вправленнями з найповнішого українського видання вісімдесятих років, котре неодноразово критикувалося в друці, але, враховуючи тогочасні правила гри, далеко не все можна було прилюдно висловити. Так, у шеститомнику був за наполяганням Дмитра Павличка поданий переклад твору, котрий Шекспірові ніколи не належав і не міг належати, – це відома в літературі фальсифікація одного британського викладача. Дуже багато було огріхів і непорозумінь в коментарях до п'єс, а тому передруковувати їх, либонь, не варто. У кожному разі слід їх критично переглянути. А ще краще – скористатися сучасними академічними коментарями з британських або американських видань.

Українська шекспіріана Дмитра Затонського також дуже неповна, бо за тих часів він не зміг залучати матеріали, пов'язані з перекладами та використанням мотивів Шекспіра в українській діяспорі. Пан Затонський пропустив у своїй роботі праці Гливенка і Стороженка (особливо ті, що виходили в неросійській Україні).

За радянської доби не заохочувалося підкреслення інтелектуальних зв'язків між Україною і Польщею, а тому в матеріалах Затонського російський ухил переважає. Тим часом українці знайомилися з Шекспіром ще в 18 сторіччі завдяки польському театру та німецьким текстам романтичних прозових шлеґелівських перекладів. Адже не треба забувати, що західноукраїнська інтеліґенція здобувала освіту в німецькомовних закладах, а тому варто було згадати й австрійську школу.

І наостанок ще одне. Міністерські настанови – це важливо і добре. Але 21-е століття підказує й своє. До шкільних видань з зарубіжної літератури час запроваджувати паралельні тексти (оригінал і переклад), що буде добрим містком до вивчення іноземної мови, а також спонукою для старшокласників зацікавитися теорією перекладу, котра давно потребує свіжих лав. На перспективу можна було б також подбати про видання хрестоматій на електронних носіях, що й для видавництва було б простіше, й для кишені багатьох батьків учнів виявилося б полегшею, бо на одному компакті можна видати кілька річних комплектів хрестоматій… На компакті легше було б розповісти про спадщину Шекспіра в українському образотворчому мистецтві, оперовому театрі. Адже надворі 21-е сторіччя.

Але згадувати про це має не видавництво, що сумлінно впоралося зі своїм завданням, а освітянське міністерство.

Лесь Герасимчук

 
© агенство "Стандарт"