журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
КНИГА I РИНОК

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

ДИСКУРС

КОЛО ЛІТЕРАТУРИ

ФАНТАСТИЧНІ ОБРІЇ

ВИСТАВКИ

ЛІТПРОЦЕСІЯ

ЩО ЧИТАЄМО?

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №12, 2003

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

"Дорослий метелик махаон"

Огляд дитячих енциклопедій

"Дорослий метелик махаон" – це персонаж із "Твоєї першої енциклопедії" з серії "Енциклопедія для наймолодших" видавництва "Махаон-Україна". Книгарні охоче замовляють цю книжку, тому що вона дуже добре продається. Дитячі енциклопедії спокушають батьків тим, що це нібито не просто собі цяцьки-казочки, а корисна "розвиваюча" інформація, що проллє світло знань у незаймані дитячі мізочки. Зараз в книгарнях є досить багатий вибір енциклопедій для дітей шкільного віку, а от для наймолодших і дошкільнят чомусь майже не видається нічого такого розвивального-пізнавального, і цим, мабуть, пояснюється популярність "Твоєї першої енциклопедії". Але ті дорослі, що купують діткам оцю книжку, певне, так само, як немовлята, продивляються малюночки, не звертаючи жодної уваги на буквочки... Нещодавно в нас знову активізувалась санітарно-гігієнічна кампанія проти дитячої літератури, якісь міфічні дослідження доводять, що фон, папір, шрифти, кольори та малюнки погіршують зір і "спричинюють інші серйозні захворювання" в дітей. А зате писати в дитячих книжках можна що завгодно і як завгодно, ще жодної книжки не вилучили з продажу за відверто маразматичну маячню, що може спричинити, скажімо, розумову чи мовну недорозвиненість дітей – це не так "серйозно", бо, певне, не так помітно.

Хлєбніков відпочиває...

"Твоя перша енциклопедія" – це переклад лондонського видання Kingfisher First Encyclopedia, і вже ж бо не знаю, чи український переклад лише вдало передав усі автентичні іноземні бздури, чи ще й додав від себе власні бздури, рідні й питомі.

Почнемо із змісту. Це справжній витвір мистецтва, дивна симфонія звуків і образів, що втілює химерну красу і незбагненність світу, райдужний потік свідомості, магічний асоціативний ряд, що чарує повною відсутністю будь-якого смислу і зв'язку між словами, якому позаздрять Юрій Андрухович, і Велемир Хлєбніков – оцініть тонку естетику абсурду:

"Час – Вулкан – Всесвіт – Рік – Гори – Вантажівки – Гроші – Динозаври – Доісторичні часи – Дерева – Дороги – Європа –

Тварини – Замки – Зоопарк – Будівлі – Здоров'я – Земноводні – Земля – Звук – Виміри – Винаходи – Мистецтво – Історія – Королеви – Карти – Книжки – Комп'ютери – Кораблі і човни – Космічні дослідження"...

"Місяць – Ліси – Літальні апарати – Метали – Магніти – Механізми – Мімікрія – Ссавці – Музика – Комахи – Наука – Одяг – Охорона довкілля – Окам'янілості – Павуки – Печери – Писемність – Їжа – Планети – Оповідання – Погода – Узбережжя – Пустеля –Грунт – Правителі – Птахи – Потяги – Робота – Рослини – Дитина – Релігії – Рептилії"...

"Рибальство – Рентген – Світло – Північна Америка – Землеробство – Сонце – Степи – Спорт – Вистава – Танець – Людське тіло – Квіти – Колір – Електрика – Енергія – Південна Америка".

Принцип складання цього змісту є для мене загадкою Сфінкса – спочатку я подумала, що в англійському виданні слова йдуть за алфавітом, а наші просто переклали їх в тому ж порядку, але ні, не збігається. Може, слова добирались за якоюсь кабалістичною формулою? Справді, нагадує зачаровану дитину, яка вперше проказує слова, не знаючи, що вони позначають, а просто вслухаючись у їхнє звучання і маючи змогу позначити ними все, що завгодно...

"Тіло коливається,

коли дмуть у сопілку"

Жарти жартами, але це система для повних дебілів, яким однаково що павуки, що печери, що писемність, що їжа, що планети... Невже так важко було об'єднати поняття у тематичні розділи: "Тварини" – Риби, Земноводні, Рептилії, Комахи, Павуки, Птахи, Ссавці; "Континенти" – Європа, Азія, Австралія, Північна і Південна Америка, Арктика і Антарктида; "Рослини", "Ландшафти", "Фізичні явища", "Космос", "Історія", "Техніка", "Людина" тощо, щоб була якась логіка, взаємопов'язаність, щоб у дітей складалось цілісне уявлення про щось у світі. Як можна на початку книжки говорити про земноводних і Північну Америку, в середині пояснювати, що таке тварини і континенти, а в кінці – про рептилій і Південну Америку?! В крайньому випадку, якщо вже це енциклопедія, поняття мають хоча би бути поданими в алфавітному порядку, хоч для дітей це й не найкраще рішення, але все-таки якась логіка.

Визначення понять загалом надзвичайно пізнавальні для дітей: "Дерева – це найбільші живі створіння на землі", "Тварини – ... щоб жити і рости, одержують енергію з їжі", але це ще "квіточки". Ось як енциклопедія пояснює маленьким діточкам, що таке звук: "Звук – це механічні коливання середовища. Кожен окремий звук виробляється частинками, які коливаються. Звук невидимий і передається в повітрі хвилями. Звукові хвилі можуть проходити також через рідину і тверді тіла, наприклад воду, скло", – може, я вже стара й недорозвинена порівняно з молодшим поколінням, але я б, мабуть, і в своєму віці нічого з того не второпала б, якби не знала, що таке звук зі шкільного курсу фізики – а що казати про п'яти-шестирічних дітей? Читаємо далі: "Коли тіло коливається дуже швидко, наприклад, коли дмуть у сопілку, то виникає звук. Речі, які вібрують повільніше, наприклад контрабас, видають більш низький звук". Чиє тіло коливається дуже швидко, коли дмуть у сопілку??? – "есть многое на свете, друг Гораций, что и не снилось нашим мудрецам".

Найцікавіше те, що в іншій махаонівській "Енциклопедії для юного вундеркінда", призначеній для значно старших дітей, пояснення, що таке звук, набагато доступніше і зрозуміліше: "Звук – це вібрації або коливання повітря. Коли ми говоримо, то змушуємо повітря вібрувати. Вібрації поширюються у вигляді хвиль, які досягають вух оточуючих нас людей, і вони чують звук нашого голосу. Звуки поширюються не тільки в повітрі, а й в інших газах, а також у рідинах і твердих тілах"; "Звуки бувають високими і низькими. Це залежить від їх частоти. Частота звуку – це кількість коливань повітря, що відбуваються за 1 секунду". Чесне слово, краще б вже таке пояснення було подано для наймолодших, хоч воно й трошки заскладне для малих, але з нього, принаймні, хоч щось можна зрозуміти.

Якщо у видавців метелики в голові...

Переходимо до теми "мистецтво". Насамперед дізнаємось, що "Мистецтво – це повсякденне заняття багатьох африканців". Також "Мистецтво – це творче відображення дійсності" (от воно що, так би зразу й сказали! Щось зміниться, якби написати, що це "творче відображення недійсності", "творче невідображення дійсності", "недійсне відображення творчості" чи просто "створення дійсності/недійсності"? По-моєму, діти не зауважили б різниці... Стародавні греки пояснювали це значно мудріше, що, коли людина входить в особливий стан натхнення, в неї виникає сильне бажання творити: музику, скульптуру, слова, малюнки – все, що завгодно, і це було б близьким і зрозумілим дитині, тому що діти самі постійно щось творять у натхненні). "Живопис, різьба по дереву, каменю або кістці, гончарне ремесло і ткацтво – ось деякі види мистецтва. Твори мистецтва можуть розповідати яку-небудь історію або фіксувати місцевість, обличчя людини чи значну подію". Напевне, укладачі енциклопедії живуть ще в кам'яному віці, якщо для них мистецтво –

це в основному різьба по дереву, каменю або кістці, гончарне ремесло і ткацтво, а не, скажімо, музика, література, театр... Підбір матеріалу по мистецтву вражає своєю всеохопністю: стародавні греки (амфора), африканці (килимок), скульптор-полінезієць (страшна кам'яна пика), японський художник Хокусаї, Едгар Дега ("його цікавив рух") і Джек Поллок (!), який "брав полотно і кидав, капав або просто лив на нього

фарбу. При цьому фарба, лягаючи на полотно, створювала чудернацькі візерунки і форми" – "прикольніться", малята!

Вражає також перелік винаходів людства: колесо, холодильник, телефон (по телефону ти можеш поговорити з ким завгодно, а в холодильнику холодно), фотоапарат, телебачення ("Приносить зображення і звуки з усього світу в наші будинки. Ми дивимося телевізор, щоб учитися (!) або відпочивати"), пластмаса ("пластмасу виготовляють з хімічних речовин на заводі" – коротко і, головне, гранично ясно), кувез ("тепле закрите дитяче ліжечко" – то, певне, найвидатніший винахід з усіх), і як вінець усіх винаходів – зображення якоїсь химерної хитрої штукенції з паличками, шариками та роликами – "Дуже старий телескоп. Його виготовив Галілео Галілей".

Цікаві також розділи "Правителі" й "Королеви", звичайно ж, розміщені в різних кінцях енциклопедії: "Правитель – це людина, що керує країною або людьми. Деяких правителів називають вождями, королями або імператорами. Тепер правителів значно менше, а в більшості країн їх зовсім немає". Ти ба, виявляється, в більшості країн у нас тепер анархія... "Мамо, а Леонід Кучма – це правитель чи ні?" – поспитається допитлива дитинка. – "Хіба він не керує країною?" Мама може відповісти, наприклад, що Леонід Кучма не годен керувати власною дружиною, а не те, що волелюбною Україною, що Леонід Кучма – то не правитель, а Татусько або представник народу, виразник народної волі і захисник народних інтересів, а по сумісництву голова уряду і Головнокомандувач Збройних сил України.

А от "Королева – це жінка, що править країною". (Як то кажуть, "гендер попер"! Ой, люде, нема на вас феміністок: що це за неподобство, що правитель – то людина, а королева – то жінка, значить, жінка – це не людина, та як ви смієте навіювати дітям сексистські цінності, фалократи нещасні!) Прикладом королеви є Клеопатра: "Королева Клеопатра правила Стародавнім Єгиптом. (Відколи це Клеопатра стала королевою, якщо вона завжди була царицею?) Вона була дуже вродливою і розумною. Клеопатра відома тим, що вкоротила собі віку, примусивши змію вжалити її". Тим тільки і відома – до Клеопатри ніхто не міг примусити змію до такого насильства над особистістю.

Також цікаво мені, чи знають дяді і тьоті, що укладали енциклопедію, чим земноводні відрізняються від рептилій (знову ж таки розміщених в різних кінцях книжки)? "Жаби, ропухи, саламандри і тритони – все це земноводні, або амфібії. Більшість земноводних народжуються у воді. Коли вони підростають, то змінюються настільки, що можуть жити і на суші". "Все тече, все міняється": змінюються люди, змінюються й земноводні... Невже так важко замість "змінюються настільки" просто пояснити, як пуголовок перетворюється на маленьку жабку?

"Земноводні належать до холоднокровних істот. Це означає, що температура їхнього тіла залежить від температури повітря чи води.

У земноводних є хребет, тому вони називаються хребетними".

"Рептилії – це ящірки, крокодили, черепахи і змії. Деяка частина рептилій живуть у воді, а деякі на суші". Чому жаби, ропухи і саламандри – то земноводні, а ящірки, крокодили і змії – то рептилії – загадка природи! Коли достатньо лише пояснити, що шкіра рептилій, на відміну від шкіри земноводних, вкрита лускою, що захищає її від висихання, і тому земноводні не можуть жити без води, а рептилії можуть. "Всі рептилії – холоднокровні істоти. Це означає, що, перш ніж рухатися, вони повинні зігрітись на сонці. Якщо ж їхні тіла перегріваються, то вони повинні охолоджуватись у затінку". Ти ба, як можна по-різному трактувати холоднокровність! Наявність хребта у рептилій чомусь проігноровано – це дискримінація, що про них не сказано, що вони називаються хребетними.

"Ссавці – ... більшість ссавців живородні". Що означає "живородні" – для дітей, звичайно ж, покрито мороком туманного Альбіону. "Леви живуть сімейними групами, які називаються прайдами" і "шимпанзе живуть сім'ями", які чомусь ніяк не називаються... "Дельфіни – це ссавці, що живуть у морі" – і дитина має всупереч дитячій логіці повірити на слово, що дельфіни – це ссавці, а не риби.

"Здоров'я – ... щоб людський організм працював вправно, потрібно бути здоровим". Який повчальний образ: здоровий організм вправно працює, а хворий – лінивий і невмілий. "Організме, до роботи!" – "В мене порвані чоботи..." Також дітям "потрібно щодня чистити зуби, щоб зберегти їх у майбутньому"! Якщо не виб'ють, звичайно – проти того вже ніяким чищенням не зарадиш...

Але найбільше мене вразив розділ "Тіло людини" – явно не для "слабонєрвних і женщін с бєрємєнним рєбйонком". Самі бачите, які там ілюстрації – скільки живу, а такого ще не виділа! Може, для маленьких холоднокровних англійців, які, перш ніж рухатись, повинні зігрітись на сонці, це сприймається цілком нормально... Але дитячі фігурки з симпатичними личками і зворушливими шортиками, з яких вивалюються кишки, скелетики, носоглотки, криваві сітки судин і м'язів – як на мене, то це посильніше від найстрахітливіших Босхів і Фредді Крюгерів... Мені можуть заперечити, що сучасні діти граються самими тільки монстриками, так що такими малюночками їх не вразиш. Але ж монстрики не зроблені в формі спотворених дітей, діти не ідентифікують себе з ними. А з таких милих картинок дитяча уява, як засвоїть, що там всередині її власного тіла, то дуже ймовірно, що дитині після того насняться страхіття. Не знаю, яка садистська потвора тойвово малювала й навіщо, невже не можна було, як у підручниках, просто зобразити контури людського силуету, а в ньому кістки і органи – це сприймалося б абстрактно й нейтрально.

З книжок "Махаона" приколювались вже не раз, писалося вже, наприклад, що в їхніх казках ліс "неходжений і небачений", а "мати усіляко пестила рідну доньку", але махаонівці то все мали десь, вони собі й вусом не моргають. Якщо у видавців метелики в голові, то вони ж так і називаються – "Махаон".

Але ж і можуть...

Антиподом якості тексту "Енциклопедії для наймолодших" є, наприклад, "Енциклопедія тварин і рослин" львівського видавництва "Аверс". Тварини і рослини розподілені за природними зонами: Арктика і Антарктида, Тундра, Тайга, Листяний ліс, Степ, Пустеля, Савана, Тропічні ліси, Гори, Підводний світ, – "Махаон" би певне розмістив їх в оригінальнішому порядку: Арктика – Савана – Тундра – Тропіки... Як на мене, то в цій енциклопедії дуже гарний цікавий текст – все доладно, просто й зрозуміло – маса всіляких цікавинок, симпатичні ілюстрації. І хоча енциклопедія "Махаону" коштує двадцять гривень, а енциклопедія "Аверсу" – тридцять, але в рейтингу "Книжника-review" остання цілком заслужено посіла перше місце за продажем.

Слід визнати, що інша махаонівська енциклопедія для дітей молодшого шкільного віку "Книга юного вундеркінда", з якої я вже цитувала адекватне пояснення, що таке звук, дещо краща від "Енциклопедії для наймолодших". Зміст там також відображає химерні чари світу знань:

"Двигун – День і ніч – Рідина – Жива природа – Звукозапис – Звук – Земля – Дзеркало – Зодіак – Вимірювання – Медицина – Мікрохвилі – Вогонь – Плавання – Плавлення і кипіння – Погода – Політ – Розмноження – Радіо"...

Плавання розплавленого вогню у польоті розмноження... Пояснення і добір матеріалу таки кращий, ніж для наймолодших, але й тут різних проколів предостатньо. Цікаво, наприклад, дізнатись, що в Китаї 2000 років тому винайшли "парасоль". У розділі "Зодіак" про Зодіак сказано два речення, а далі, як Пилип з конопель, по алфавіту виникають "Нуль (зеро)", "Застібка-блискавка" і "Зоологія"! В змісті вони не вказані, бо явно прийшли з іншої книжки – цікаво, для чого "Махаон" заводить собі редакторів? Для внутрішніх потреб? У розділі "Тіло" ті ж милі усміхнені дітки роблять собі харакірі...

І нарешті, коли читач "Махаону" змужніє, примножить свою мудрість і доросте до "Великої шкільної енциклопедії", то його раптом приголомшать нормальною, якісною, цікавою книжкою, щедро воздаючи за минулі страждання над енциклопедіями для дошкільнят. "Велика шкільна енциклопедія" – це мудра класна книжка, там є розділи "Всесвіт", "Земля", "Наука і техніка", "Рослини", "Тварини", "Древня історія", "Нова історія" і "Географічний атлас", вона дійсно зацікавить і стане в пригоді школярам, що мають нахил до науки. Дивно якось: хто б оце сподівався гарної книжки від видавництва, що зазвичай "гонить пургу"? Насправді, "Махаон" – це серце красуні, що "склонно к измене и перемене, как ветер мая".

Інна Волосевич

 
© агенство "Стандарт"