журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
КНИГА I РИНОК

КНИГА I РИНОК

ІНТЕРНЕТ-ТЕМА

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

ДИСКУРС

ПЕРЕД ОЧИМА ДІЛО

КНИГА І СУСПІЛЬСТВО

КОНКУРСИ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

ФАНТАСТИЧНІ ОБРІЇ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №10, 2003

КНИГА І СУСПІЛЬСТВО

"Русская кніга" у центрі Львова

Порозмовляти на суахілі і почитати Андруховича на "общєпонятном"?

Влітку в центрі Львова відкрилась книгарня російської мережі кафе-книгарень "Проект ОГИ" під назвою "Відкрите кафе", яку львів'яни між собою називають не інакше, як "Русская кніга". Аналогічна книгарня давно вже провадила тихе-мирне й досить непомітне існування на Подолі в Києві, а у Львові вона зчинила страшенний шкандаль, галицький П'ємонт не міг стерпіти такої наруги від москалів. Львів як завжди мусив зі шкури вилузуватися, аби підтвердити свою шляхетну націоналістичну репутацію: посипалися протести львівських патріотів щодо того, що в самісінькому серці славного королівського міста звилося гадюче гніздо кацапізму – це при тому, що майже всі центральні книгарні Львова милують око абсолютно однаковим асортиментом російської книжкової попси.

Тим часом "Відкрите кафе" одразу ж закосило під такий собі андеграунд, створивши приголомшливий креатив: "тут можна: розмовляти російською мовою, розмовляти українською мовою, розмовляти на суахілі" – ну звичайно, єдине місце у Львові, де не стріляють за російську і знають суахілі.

Отже, "Відкрите кафе", по-перше, відразу отримало безкоштовну рекламу і скандальну популярність, а, по-друге, вигідно відрізнялось від львівських книгарень рідкісною, передусім перекладною, літературою, а також гарною музикою, вільним доступом до книжок та можливістю сісти за стіл і спокійно почитати обрану книжку. І ще це перша у Львові цілодобова книгарня – розкіш для львів'ян, що звикли до книгарень із двома вихідними та обідньою перервою. На відміну від Києва, у Львові дуже відчутний брак якісної літератури російських видавництв – як перекладної, так і власне російської, не кажучи вже про російські літературні часописи, тому "Відкрите кафе" стало оазою для львівських книголюбів, не обтяжених псевдопатріотичним дурнуватим бойкотом усього російського. Здається, це єдина книгарня у Львові, де можна придбати Андруховича російською мовою, до речі, наприклад, "Перверзія" перекладена на диво добре. Крім того, у книгарню потроху почали проникати й книжки українських видавництв, але поки що їх дуже небагато.

У "Відкритому кафе" можна замовити будь-яку російську книжку і, якщо її привезуть, вам відразу зателефонують: спочатку нарід ся дуже втішив, і всі кинулись замовляти омріяні книжки, але з моїх численних знайомих так нікому і не зателефонували – видно, книгарня не дуже зацікавлена задовольняти ці замовлення, так що читачі вже якось втратили інтерес до цієї послуги.

Також від часу відкриття асортимент "Відкритого кафе" відчутно перехилився від гарної перекладної літератури, якою колись так приваблювала книгарня, в бік сучасної російської, маловідомої в Україні.

Нещодавно при книгарні нарешті відкрилося кафе, але, на відміну від "Бабуїну", до кафе не можна брати книжок, таким чином, кафе і книгарня просто співіснують, не перетинаючись, вони не сполучені в одне ціле. До того ж "Відкрите кафе" уподобала собі неформальна тусовка, екзотична молодь невилазно сидить там зранку до вечора, тож колись тиха комфортна книгарня майже перетворилась на молодіжний клуб – для когось це добре, для когось погано, але не думаю, щоб це сприяло збільшенню продажу книжок.

"Відкрите кафе" у Львові виглядає значно успішнішим, ніж "Русская книга" в Києві, але мені особисто значно приємніше піти в "Русскую книгу", тому що там завжди майже нікого нема, купа вільних столиків і ніхто не галасує, отже, там можна дійсно комфортно просидіти з книжкою хоч цілий день.

Інна Волосевич

 
© агенство "Стандарт"