журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
КНИГА I РИНОК

КНИГА I РИНОК

ІНТЕРНЕТ-ТЕМА

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

ДИСКУРС

ПЕРЕД ОЧИМА ДІЛО

КНИГА І СУСПІЛЬСТВО

КОНКУРСИ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

ФАНТАСТИЧНІ ОБРІЇ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №10, 2003

ІНТЕРНЕТ-ТЕМА

Ринок інтернет-літератури:

специфіка росту і закономірності стагнації

На думку президента видавництва "Діа Софт" Олександра Відоменка, випуск та широта цієї літератури вже досягли свого максимуму, а показники споживання зменшуються.

– Пане Олександре, як би ви могли охарактеризувати ситуацію на українському та російському ринках літератури з Інтернет-тематики?

– Передусім хотілося б визначити свою позицію щодо того, що таке "література про Інтернет" у моєму розумінні, що я маю на увазі, відповідаючи так чи інакше.

Інтернет – явище бурхливе та неосяжне. Ми в своїх аналітичних розрахунках підходимо до видань про глобальну мережу, розглядаючи наступні тематики: "Використання Інтернету" – це браузери, самовчителі, електронна пошта, довідники сторінок, реклама, електронна комерція, атаки, зломи, захист, хакери та інше (все, для чого він потрібен і чим цікавий як явище); "Програмування для Інтернету" – це мови, системи, техніка програмування; "Графіка для Інтернету" – це підготовка графіки для Інтернет, дизайн та стиль; "Адміністрування Інтернету" – це книги про організацію інтернет-послуг з технічного та практичного боку. Я не буду надто глибоко торкатися технічного боку Інтернету: апаратної частини, операційних систем, мереж та мережевих протоколів як самостійних розділів комп'ютерної літератури більш широкого застосування, ніж Інтернет, а також самовчителів з комп'ютерів, які майже завжди містять інформацію щодо Інтернету. Тому прошу враховувати це в моїх оцінках. Використовуватиму я здебільшого показники нашого відділу продаж (видавництво "Діа Софт"), які виражені в числах.

Тож, відповідаючи на перше питання, можу сказати, що ситуації на комп'ютерних ринках Росії та України в цілому однакові. Час "моди" на комп'ютерні книги, період, коли, наприклад, видання про Unix купували здебільшого з цікавості, минув. Тепер комп'ютерна література потрібна більше для використання чи для співвіднесення своїх знань та навичок сучасним вимогам. Якщо вести розмову про видання книг та їх споживання, можна сказати, що випуск та широта вже досягли свого максимуму, а показники споживання зменшуються. Хоча намагання розширитися ще попереду, і втілене воно в пошуку та надії видавництв на краще. Та це, на мій погляд, прагнення, яке здебільшого не має кінцевого результату – успіху.

Комп'ютерні технології необхідно десь застосовувати, зокрема в успішному бізнесі. Ейфорія від думки, що бізнес буде вдалим із застосуванням комп'ютера, електронної комерції, проходить. Я не стверджую, що це невигідно чи не потрібно робити, просто хочу сказати про те, що сподівання були більшими. Сьогодні комп'ютер встановлюють лише там, де без нього не обійтися (там, де рахують гроші). Дещо завинив "галоп" комп'ютерних технологій та розвиток техніки. Ми не можемо "переварити" прогрес, але здебільшого відчутний вплив економічної ситуації в країні – краще стане жити людина, динамічніше запрацює бізнес, буде економічно обумовлений споживач книг, і не лише з комп'ютерної тематики. Зазначу також, що збільшується "вододіл" у показниках споживання столиць, високорозвинутих міст та іншої частини ринку. Це пояснюється меншою концентрацією бізнесу, рівнем життя у малих містах, нерозвиненістю там системи книгорозповсюдження. Спостерігається така тенденція: чим менша кількість населення, тим менше завозиться у місто книг. Внаслідок того, що ринок комп'ютерної літератури розширився і ризиковано привозити вузькоспеціальні видання, покупець їде в столицю і збільшує "столичну" долю споживання.

Якщо детальніше зупинитися на книгах інтернет-тематики, то, за нашими розрахунками, їх частка складає 16-18% від валу продажів усієї комп'ютерної літератури. Ця цифра за останні роки збільшувалася, а тепер стабілізувалася.

– Які позитивні чи негативні тенденції відбуваються на ринку інтернет-літератури?

– Основні тенденції – ринок став жорсткішим, багато книжок ризикують бути непроданими в результаті старіння програмних продуктів, техніки та технологій. Я бачу більше негативного для виробників, продавців, що в майбутньому виллється в негатив для споживачів чи в перерозподіл ринку. Структура ціни в Росії була наведена на Франкфуртській виставці російською фірмою "Топ-Книга" – 102 магазини по Росії: $2 – середня вартість книги у нас, $14–17 – в Європі та США, це при однакових світових цінах на папір та друк. Тобто всі інші проміжні ланки при друку книги оплачуються в 10 разів менше. Те саме можна сказати про Україну. Могла, звичайно, втішати наша "оптимізованість", якби не було так прикро, що ланки ці не розвиваються. Кращі автори, перекладачі, продавці, менеджери ідуть.

– Пане Олександре, чи існує на сьогодні конкуренція на цьому ринку?

– Існує, і дуже жорстка. Можна зустріти масу книжок різних видавництв, присвячених одному напрямку. Усі товчуться на одній і тій же клумбі.

Поки що досить оптовиків, торговців, хоча робляться спроби побудови монолітної торговельної мережі книжкових магазинів по Україні та Росії, яка суттєво може відтягнути до себе споживача і викликати перебудову ринку. Існує чимало магазинів із пільговою оплатою (я не проти цього, але щоб вона була для всіх), з'явились незалежні комерційні магазини, існують видавничі мережі та структури розповсюдження.

– Наскільки прибутково в Україні видавати літературу з комп'ютерної тематики, зокрема для користувачів Інтернету?

– На сьогодні ця справа надто ризикована. Хоча, звичайно, є вдалі книги та проекти. Про це потрібно подумати державі: як і що зробити, чи потрібно це взагалі. Очевидно, що ресурсів виховати споживачів, навчити їх, комп'ютеризувати всі сфери нашого життя, у нас немає.

– Чи є прибутковим друк таких книжок українською мовою?

– Звичайно ні! Щоб це було прибутково – тепер за це потрібно платити. Що і роблять деякі країни. Щоб завтра україномовна література користувалася більшим попитом, необхідно більш жорстко вводити українську мову, зробити спілкування рідною мовою більш стильним, сучасним, модним та таким, що викликає почуття гордості. Необхідно, щоб більше людей їздило за кордон і розуміло, що таке нація, хто ми є, і що іноземці у нас повинні бути гостями.

– На вашу думку, чи достатньо повно на ринку представлена література для бажаючих ознайомитися, працювати з Інтернетом, дізнатися більше про можливості мережі?

– Більш ніж достатньо, але книга такий продукт, що всім не догодиш. Потрібна література різна за стилем, ціною, об'ємом. Усі параметри можна заповнити, окрім стилю – авторського, дизайнерського.

– Книги якої вузької тематики щодо роботи з Інтернетом користуються найбільшим попитом?

– На сьогодні це, без сумнівів, РНР. Минув час статичних веб-сторінок, настала ера динамічних, які створюються за потребами кожного користувача заново, індивідуально. Для цього є велика кількість засобів, особливо РНР, хоча Python і краще, та РНР виступає золотою серединою.

– Яким накладом у середньому виходить у світ комп'ютерна література, у тому числі у вашому видавництві? З чим це пов'язано?

– У середньому це 2 500 – 4 000. Є наклади і 1 000 , і 30 000 примірників. По 1 000 – десятки найменувань, а більш як 10 000 – одиниці. Врахуйте, що в Україні – це 30% від цієї кількості, і доля зменшується не від українізації, а від розвитку Росії.

– Яким чином налагоджена система розповсюдження літератури даного напрямку в Україні та Росії?

– У цих сусідніх країнах система розповсюдження налагоджена приблизно однаково: видавець – оптовик – торгова точка. Нерідко оптовик випадає з ланцюга. Великі видавництва мають свої представництва по обидва боки кордону, дрібні обирають собі декількох партнерів. Ініціатива розповсюдження частіше залишається за видавцем, і чим менше видавництво, тим вона сильніше. Нещодавно у нас з'явилися і мережі магазинів, але тієї частки ринку щодо комп'ютерної літератури, яка їм притаманна в інших країнах, тут вони не мають. Можливо, це справа часу. За дослідженнями тієї ж "Топ-Книги", далеко в глибинку ці магазини не рухатимуться, максимум до міст з населенням 200-100 тисяч. Актуальною для них є також проблема площі – всього на рік виходить з друку 70 000 найменувань, а представити можна лише 25 000 – 30 000. Здавалося б, є вихід: "Книга – поштою" чи "Електронний магазин", але вони складають сміховинну (близько 0,01%) частку у валу продажів літератури, присвяченій комп'ютеру. Система налагоджена погано, 60% населення не бачить 60% книг, а щодо комп'ютерних видань – ще менше.

– Розкажіть, будь ласка, як відбувається пошук нових авторів, робота з постійним авторським колективом?

– Наше видавництво "Діа Софт" більше десяти років доволі широко відоме серед комп'ютерників. Ті, хто хоче спробувати себе на новій ниві, частенько надсилають свої пропозиції. Ми завжди даємо об'яви в своїх книгах, а також користуємося такими чудовими нагодами, як ця: автори, редактори, перекладачі: приходьте, надсилайте свої резюме (www.diasoft.kiev.ua). Перспективні тематики визначаються за аналітичними дослідженнями, іноді вибір залежить від думки групи спеціалістів. Широкомасштабні дослідження не відбуваються через фінансову неспроможність на такі витрати будь-якого нашого проекту.

– Хто користується більшим пріоритетом "у відборі": українські чи закордонні автори?

– Ми намагаємося працювати з нашими авторами – очевидно, що це перспективно. Наші люди розумні, та й їхній стиль ближчий читачеві. Та, якщо, на наш погляд, певна тема буде цікава, обираємо іноземні книги.

– Чи могли б ви розповісти про досвід закордонних видавництв, які випускають літературу з інтернет-тематики?

– Думаю, що ми там би вижили, а от вони у нас... Практика виходу російського видавництва на закордонний ринок є, а от про іноземні представництва у вітчизняному книжковому бізнесі я не чув.

– З якими проблемами стикається вітчизняний видавець комп'ютерної літератури?

– Я би міг назвати всі робочі проблеми, та вони далеко не головні. Економічний стан ринку і питання: як вижити – ось основна проблема. Все ж хотілося б закінчити на оптимістичній ноті і сказати, що проекти у нас є, нові шляхи шукаємо і займаємося книгами з любов'ю та задоволенням!

Спілкувалася
Вікторія Падалко

 
© агенство "Стандарт"