журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
КНИГА I РИНОК

КНИГА I РИНОК

ЛЬВІВСЬКИЙ ФОРУМ ВИДАВЦІВ

КНИЖКОВI НОВИНИ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

ФАНТАСТИЧНІ ОБРІЇ

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

АНОНС

ГРИМАСИ РИНКУ

КНИГА І СУСПІЛЬСТВО

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №9, 2003

ЛЬВІВСЬКИЙ ФОРУМ ВИДАВЦІВ

Чи варто брати участь у міжнародних виставках?

Український ринок авторських прав не розвинутий і не цікавий для іноземців

На прес-конференції Львівського форуму видавців вкотре обговорювалося питання, чому ми не спроможні вийти на міжнародний рівень, чому до нас не приїжджають іноземні видавництва. Діалог українських книгарів з європейськими, певне, виглядає приблизно так: “Приїжджайте до нас, ми будемо так раді вас бачити!..”, на що ті ґречно відповідають: “Красно дякуємо, але краще ви до нас!” І справді, деякі українські видавці полюбляють подорожувати європейськими книжковими виставками – цікаво ж розпитати в людей, як воно там, де нас нема. Я запросила до розмови пана Романа Коника, редактора відділу дитячої літератури львівського видавництва “Афіша”.

– Пане Романе, я знаю, що ви з колегами у травні їздили на Варшавський книжковий ярмарок – цікаво порівняти його з Форумом видавців…

– Не знати, що із чим порівнювати: чи Варшавську виставку порівнювати з Львівською, чи, навпаки, Львівську з Варшавською, чи взагалі є сенс їх порівнювати... Але однозначно, що саме Варшавська виставка була взята за зразок для формування нашого форуму видавців.

– Але ми в цьому не признаємось?..

– Чому ж, організатори Форуму не раз відверто говорили про це, бо не гріх було взяти те, що є вдало організованим, цілковито в культурній традиції Східної Європи. На Варшавському ярмарку я був тільки в перший день, коли його відкрито лише для фахівців або людей, що до них уподобились. Це є справді ярмарок, тому що практично на будь-якому стенді можна було придбати літературу, що там виставлена – за винятком іноземних видавництв.

– У нас так само.

– У нас так само, але в нас усе-таки акцентується на тому, що торгівля виноситься за межі палацу і деякі видавництва торгують тільки на вулиці. У Варшаві ж на кожному стенді було обладнане спеціальне місце для торгівлі, з касовим апаратом – все, як належиться. Взагалі все було чинно, спокійно, людей було не дуже багато, напевне, тому, що всіх іще не пускали, але, незважаючи на це, туди якось проникали купки студентів й інших “ліваків” – все майже так само, як у нас… Щодо книжок, то було дуже багато перекладних видань, енциклопедій, довідників, які в нас продаються російською мовою, видані “Росменом”, “Махаоном” та іншими. От і там були всі ті самі видання, особливо дитячі й усілякі енциклопедії для підлітків, лишень польською мовою.

– Глобалізація…

– Взагалі польських перекладів було дуже багато і, відповідно, дуже багато видавництв, що скуповують авторські права й створюють польські версії. Було декілька екзотичних видавництв: наприклад, було видавництво, яке висвітлювало злочини українців проти поляків під час другої світової війни.

– А ще щось висвітлювало?

– В тому-то й річ, що більше нічого не висвітлювало… Література цього видавництва присвячена виключно отакій тематиці. Щодо кількості книжок, то із Львовом це, звичайно, не до порівняння...

– У них більше?

– Значно більше. Але автентичних польських книжок не так багато, переважно переклади. Почесним гостем Варшавської виставки в цьому році була Іспанія, представлена рядом видавництв, а також інститутом Сервантеса, що займається просуванням іспанської літератури за кордоном та сприяє здійсненню перекладів. З Італії було мало видавництв, тому що напередодні Варшавської виставки відбулася книжкова виставка в Болоньї, почесним гостем якої була Польща, і після цього італійським видавництвам їхати в Варшаву не було ніякого сенсу. Натомість багато було німецьких та англійських видавництв; здається, чисто формально були присутні кілька російських видавництв, біля стендів котрих куняли якісь напівсонні дами; була експозиція з Японії, зокрема, вони рекламували книжки про орігамі; був також стенд із Литви, мабуть тільки тому, що Литва має інтегруватися в європейську спільноту.

– А українці там були, крім вас?

– Ми ж не брали участі у виставці, ми просто заїхали подивитись, що відбувається в наших сусідів. Жодного українського видавництва протягом першого дня виставки я там не бачив.

– А українські видання, перекладені польською?

– Якщо й були, то мізер. Скажімо, краєзнавчі чи мистецькі видання, якось пов’язані з історією Польщі, які можуть зачепити серце поляка – оце й усе. Та ще два-три переклади сучасних українських авторів. Ми показували їм наші казки: гарно, кажуть, – гарно й гарно, але ніякого комерційного інтересу.

– Набридливе питання: як ви гадаєте, чому Львівський форум не приваблює іноземні видавництва, незважаючи на всі зусилля організаторів, а от Варшавська виставка справді є міжнародною?

– І на Варшавській, і, як мені розповідали, на Франкфуртській чи Московській виставках діяльність видавництв зосереджена на продажу й купівлі авторських прав. Український ринок авторських прав не розвинутий і не цікавий для іноземців. Крім того, розмовляючи з англійськими та італійськими видавництвами, ми довідалися, що російські видавництва працюють з авторськими правами дуже цікаво: вони часто купують права на переклад водночас і російською, і українською мовою. Хоча не факт, що українські видавництва колись зможуть дозволити собі придбати ті права, що їх купують росіяни... А на Львівський форум видавництва приїжджають, скажімо, задля того, щоб показати, що вони існують.

– Ми маєм в серці те, що не вмирає?

– Приблизно. Жодного комерційного значення, крім книготоргівлі, участь у Львівському форумі не має. Український книжковий ринок досить компактний, всі всіх знають, менеджери регулярно спілкуються по телефону, видавництва намагаються оперативно сповіщати книготоргівців про свої новинки... Це просто гарна нагода одягнути костюм з краваткою, потусуватися і попити пива чи кави.

– Чи безпосередній контакт із іноземними видавництвами на міжнародних виставках полегшує придбання авторських прав?

– Звісно, попередні переговори на книжковій виставці можуть полегшити і прискорити процес придбання авторських прав, принаймні, можна відразу на місці ознайомитись із каталогами видань, умовами придбання прав... Але це тільки початковий етап, далі однаково треба контактувати з офісом видавництва.

– А в літературні агентства є сенс звертатися?

– Краще, звичайно, напряму контактувати з видавництвами.

– Взагалі чи варто українським видавництвам брати участь у міжнародних виставках, як-от Варшавська?

– Мабуть, що ні. Але варто побувати на них, подивитися, поспілкуватися, вловити якісь тенденції...

– Отже, українським видавцям наразі краще на світ подивитися, аніж себе показати...

Інтерв’ю провела Інна Волосевич

 
© агенство "Стандарт"