журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ПРОЕКТИ

КНИГА I РИНОК

КНИЖКОВI НОВИНИ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

СУСПІЛЬСТВО І КНИГА

АНОНС

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №7, 2003

КНИГА I РИНОК

Споживчий кошик українського читача

Знавці стверджують, що попри те, що сьогодні в Україні видається 0,4 примірника книги на душу населення, ми залишаємося нацією, яка читає. Тепер настав час уточнення, що ж саме ми читаємо чи то пак дозволяємо собі читати.

Як відомо, споживчі кошики з не вельми щедрої владної руки важко порівняти з рогом достатку. Ну, дозволили нам мати пару скоринок хліба і всякої всячини майже на 400 гривень… Причому – не на рік, а на якихось тридцять днів. Та кажуть, не хлібом єдиним… Все більше чути думок, що іноді ми ще читаємо книжки, дивимося кіно, ходимо в театр і слухаємо музику – намагаємось отримати інтелектуально-естетичну насолоду. Що ж, може, якась рація в цьому є, та тільки хто ж повірить, якщо хоч трохи знає математику?

Порахуємо разом специфічну витратну колонку – книжкову.

Якщо ви не маєте вимушених потреб проведення вільного часу на городі, на кухні тощо, неодмінно хоч пару разів на тиждень тримаєте в руках «джерело знань».

Вартість книжки нині залежить від багатьох факторів, не на остан-

ньому місці – престиж видавництва, книгарні, тема, автор і, звісно, цільова авдиторія. Ціни також залежать і від року видання. І хоч книжковий окіл можна умовно розділити на «до і після 98-го», сьогодні рідко можна побачити порівняно недорогі «старі» книжки в «нових» книгарнях. Жевріє деінде «Букініст», і порпатися на порохнявих полицях приємно, але це явище не надто поширене.

Книжок ми, інтелектуали, потребуємо різноманітних. Найбільш «невибагливі» ті, хто реґулярно зникає в нетрях так званого читва. Цих читальників кількістю не перевершить ніхто. Попит породжує пропозицію, відтак і книжкові ятки наповнені різноманітними pocket-books. Як правило – крикливе серійне оформлення, дешевий папір і невибаглива палітурка, зручний для носіння формат.

Хто не задовольняється дешевим російським читвом (до 5 гривень), для них є й українське, але – дорожче. Популярні серії, приміром, «Коронація слова» чи «Золотий Бабай», за пару років підвищили свою ціну й тепер удвічі й більше дорожчі за російські для того ж читача. Чи можна стверджувати, що україномовний читач заробляє більше? Навряд. Така от дискримінація...

Читво – фактично найдешевше з книжок. Над його зовнішнім виглядом і користувач особливо не тремтить: обгортає в ліпшому випадку ґазеткою й дає широку дорогу до таких же шанувальників емоційно насиченого слова, як і сам. Видавцеві ця дешевинка по-своєму вигідна. Таку систему в одному з інтерв'ю Костянтин Родик, організатор і натхненник рейтинґової акції «Книжка року», якось окреслив як «технологію пиріжків»: копітка й сумлінна робота над дрібним приносить зиск. Тим часом український книжковий ринок час від часу смикає воза на цеглинах іншої технології – «тортів». Видається 2-3-кілограмова книженція захмарної ціни й спочиває на полицях книгарень в очікуванні товстих гаманців.

Ціна такого видання коливається (як мінімум) навколо сотні гривень. Із останніх, без сумніву – приємних, новинок засмучують бюджет читача та ж «Українська міфологія» від видавництва «Либідь» (близько 80 грн.), «Український літопис вбрання, т. 1.» Зінаїди Васіної, видавництво «Мистецтво» (близько 200 грн.). Такі видання не лише прикрашають приватну збірню, вони входять до освітнього «мінімуму» вибагливого читача. (Наразі маємо на увазі читача без специфічних професійних ухилів).

Повертаючись до художньої літератури, мушу завважити, що останнім часом все більше з'являється зарубіжної класики й сучасних іноземних авторів. При цьому їх найнижча ціна усього на 10-15% перевищує витрати покупця на українського автора, найвища ж приблизно відповідає окремим виданням вітчизняного письменства, наближаючись іноді й до півсотні гривень. Часом, щоправда, дивуєшся з таких цін. Приміром, «Фуршет» від Марії Матіос коштує саме стільки, хоча ані поліграфія, ані папір особливою вибагливістю не вирізняються, натомість саме на масового читача ця книжка розрахована. Тим часом «Фактівська» «Сестро, сестро» Оксани Забужко коштує майже вдвічі менше, але авдиторія її значно більш специфічна, і делікатність видання приємно вабить.

Поетичні томики завше важко торували собі дорогу до читача. І тут демпінґувати нікому. 10-15 гривень за маленький томик (хоча б «Кальварії») любителю, можливо, не стане шкода. А от хто полюватиме за невеличкими «Актівськими» накладами (того ж Василя Голобородька) ціною в три-чотири добрих неморожених курки?..

Посумувати можна й з приводу дитячої книжки. До «галамагівських» цін уже наче й призвичаїлися, коли ті світять на чужих поличках. І, можливо, раз на рік (на день народження?) гривень двадцять викладеш за якусь азбуку чи красиву історію про королеву (пам'ятаючи, що є важливіші, хоч і значно дорожчі покупки). А дитина потребує свіжої книжки частіше. Тут варто згадати харківські серії «Ранку» або книжечку Андрія Куркова «Пригоди Пустомеликів та інші історії», що вийшла в серії «Всі-всі-всі найулюбленіші книжки» видавництва «Махаон». Оформлені простіше за книжки Малковича, але й ціна – в півтора рази менша.

У славетній Британії, стверджують соціологи за даними опитувань, половина молодих людей не має уявлення про те, хто такий Зиґмунд Фройд. Не знаю, може, в них також коштів на Фройда не вистачає... У нас же мислителі на папері є на різні смаки й на різні гаманці. І тут ціни так само коливаються залежно від моди й актуальності імені. Однак ці книжки – необов'язкова графа звичайного читача.

Зазирнемо на інший бік проблеми: від бажаного – до дійсного.

У вересні 1999 року компанія «ЕТС» з метою з'ясувати потреби покупців книжок провела ряд цікавих досліджень. Було опитано читачів Києва на найбільшому книжковому ринку міста Петрівці, в п'яти центральних книгарнях і біля центральних книжкових розкладок. Наведу ці, безперечно – показові, дані тому, що, хоч за чотири роки розрослася мережа книгарень й змінилися окремі пріоритети й прибутки населення, на сьогодні ці висновки ще цілком актуальні.

Майже 70% всіх опитаних мають вищу й незакінчену вищу освіту. Найбільш освічені – відвідувачі магазинів. Більшість покупців книг складають жінки (60%). Опитування виявило, що найбільше цікавляться книгами працівники бюджетної сфери. На другому місці серед тих, хто формує попит на книги – студенти вищих і середніх навчальних закладів, на третьому – працівники комерційних підприємств. Більшість покупців – до сорока років.

Близько 60% опитаних купують книги заради інтересу або за звичкою (переважно це любителі читва). Більше третини респондентів купують книги для роботи, стільки ж – для навчання, до 20% опитаних – для освіти дітей, 10-15% – на подарунок.

За результатами даного опитування, близько 10-15% респондентів у Києві не купують книги взагалі. Найчастіше розкошелюються на книги ті, хто купує їх для роботи (в основному це актуальні книги з економіки, бізнесу, менеджменту, маркетинґу, юриспруденції, права, комп'ютерів).

Респондентам також ставили питання, що стосуються тематик книг, які вони частіше за все купували останнім часом, і тематик, яких, на їх думку, видається недостатньо. Класичну й сучасну літературу понад 20% опитаних купують частіше за все, стільки ж респондентів вважають, що такої літератури сьогодні не вистачає. 30% опитаних зазначають, що мало видається дитячої, передусім – розвивальної, літератури.

Значна кількість опитаних останнім часом купувала сентиментальну, детективну літературу (на думку більшості, книг цих тематик на ринку сьогодні досить). Не насичений, як вважають кияни, ринок філософської, технічної і довідково-енциклопедичної літератури. Більшість опитаних відзначили нестачу книг на українській мові практично всіх тематик і жанрів.

Серед тематик художньої літератури найпопулярнішою виявилася класична й сучасна література. На другому місці – детективна й пригодницька, далі – сентиментальна й нарешті – фантастична література. Більшість покупців художньої літератури в пошуках потрібної книги звертають увагу насамперед на автора або назву.

Якісне поліграфічне й художнє оформлення має також важливе значення для купівлі художньої книги. Невисока ціна як чинник купівлі – на третьому місці.

Тільки 8% респондентів відповіли, що вибирають книги за змістом, така ж кількість опитаних купують книги певних серій. Що стосується «віку» різних тематик художньої літератури, то «найстаршою» за віком є класична і сучасна література: серед її шанувальників читачі від 20 до 40 років і від 50 до 60 років. «Молодою» виявилася фантастика і містика – її вибирає переважно молодь до 30 років. Детективну, пригодницьку і сентиментальну літературу назвали улюбленою більшість респондентів від 20 до 40 років. Найбільша кількість людей із вищою освітою серед читачів і покупців класичної і сучасної літератури, найменше – серед любителів сентиментальної літератури. Серед тих, хто захоплюється детективною й пригодницькою літературою, половина має вищу освіту.

У межах окремих тематик як спеціальної, так і художньої літератури «статеві» переваги дуже відрізняються. Детективну, пригодницьку, фантастику і містику купують і читають в основному чоловіки, сентиментальну, класичну і сучасну літературу – жінки. Дитячу літературу, підручники для вищої і середньої школи також переважно жінки. Багато читають жінки і філософської літератури. «Чоловічими», без сумніву, є комп'ютерна й технічна література. Серед покупців літератури з питань держави і права також більшість чоловіків.

Висновки частково можна класифікувати як втішні. Книжки купують. Хоча можна купувати ще більше – був би «мінімум» у гаманці.

Тетяна ЩЕРБАЧЕНКО

 
© агенство "Стандарт"