журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
КНИГА I РИНОК

КНИГА I РИНОК

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

КНИЖКОВI НОВИНИ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

ПРЕЗЕНТАЦІЇ

ЛАБІРИНТИ ПРАВОЗНАВСТВА

ВИДАВНИЧІ ПРОМОЦІЇ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №5, 2003

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

Мовна цнота: за та проти

Зауваги щодо створення перекладного сленгового словника

Є у нас сьогодні в Україні три напрямки в розвитку рідної мови: 1) як хотілося б, аби воно було; 2) мусить бути отак; 3) так воно є насправді. Уся увага мовознавців та інших охочих сперечальників зосереджена на перших двох напрямках, а мені як перекладачеві та редакторові здебільшого доводиться мати до діла з реальним станом речей. Треба перекладати не тільки давню класику або ті ідеальні тексти, котрі можна було б мати, якби нинішні автори ставилися до своїх текстів так, як це робили класики. Тобто по сто разів переписували та редаґували, інколи переключаючи художню увагу з фізіологічних потреб свого нужденного організму на проблеми, що мають нагальніше значення для соціуму. Реальні тексти письменників, котрі до глибокої старості зберігають схильність до вибриків періоду статевого дозрівання, розкутих четвертовладників, не кажучи вже про чиновників та малописьменну еліту, сповнені сленґу, що є для наших мовознавців перелогами, а для перекладачів – пекельними муками за Котляревським.

Я вже не кажу про звичайнісіньке наше повсякдення, коли багатоповерхові роздуми чуєш і з вуст мудрих проводарів народу, і з вуст цнотливих школяриків, які вирвалися з уроків на свободу.

І це не відмітна ознака українського життя, а властивість функціонування мови за всіх часів, лишень у періоди трансформацій, біди тощо оновні процеси в мові прискорюються. Ще й оновлення ці відбуваються далеко не завжди за рахунок філософських неологізмів або запозичень нових понять з економіки. Часто з соціального дна піднімаються такі шари, що про них і згадувати серед пристойного панства гріх. Однак саме слово шириться і завойовує світ, як от "рок-н-рол". Попри те, що обидва його складники спочатку мали непристойне значення. До речі, за середньовіччя так було з лексикою багатьох пристрасних співів про різних дів, про соловейка з трояндою у різних фазах її розквіту. Не згадуючи про поетів чи прозаїків, котрі писали, переважно вдаючись до ненормованої, табуйованої та іншої квітчастої лексики. Балакати про це можна багато, що й відбувається з нашими мовознавцями.

На цю тему чимало пишуть і писали в усьому світі, а в світі інтернавтів, цебто користувачів Інтернету, бібліографія нараховує сотні тисяч позицій. У більшості народів світу про це виходять грубі томи досліджень, енциклопедій, дво- й багатомовних словників. Є видання на твердих носіях, а є й спеціальні електронні перекладачі.

Далебі йдеться не лише про батькування чи вирази на кшталт "викинули дефіцит". Ви пробували колись перекласти на мову народу, який не жив у концентраційному чи соціалістичному таборі, вислів "попрацюймо за того хлопця" або "сталінський сокіл", чи "котлети дружба"?..

Ось уже майже десять років я починаю вести мову в різних видавництвах про створення перекладного сленґового словника. Показую аналогічні видання не тільки позатабірних країн, але й книжки з Білорусі, Росії…

– Ні, – відмовляють мені милі пані. – Хіба ви хочете, щоб мої діти в хаті отак балакали?

– Ні, – обурюються шляхетні пани. – Ми до нашої мови цього не пустимо!

І далі подають традиційний ксенофобський перелік більших і менших народів, котрі одібрали українській мові цноту.

– А як же з самим народом, з сороміцькими піснями, красним письменством, телебаченням, денниками… навіть з Верховною Радою, прости Господи? – запитую.

– Треба мінять стан справ і все тоте блокувати! – одказують.

Що міняти? Висадити в повітря телебачення й блатне радіо? Заборонити хіти й пресу? Перевіряти наявність і законність одержання атестатів зрілості в депутатів? А чи не простіше… почати це все до ладу вивчати, видавати. І не конче. Адже пані й панове знаходять спосіб не давати малюкам до рук підручники зі статевої психопатології абощо.

Бо, йдучи цим шляхом, ми можемо опинитися в тому стані, коли залишаться тільки мрійники про мову та ті, хто посадово знає, як усе до ладу має бути. І, мабуть, тим, хто стоїть за видавництвами, легше сьогодні поміняти видавців, ніж народ.

А про економічний ефект від цих видань для фахівців я навіть і не згадав. Це навмисно. Бо, гадаю, домислити це у керівників вітчизняного видавничого процесу кебети вистачить.

Лесь Герасимчук

 
© агенство "Стандарт"