журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
КНИГА I РИНОК

КНИГА I РИНОК

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

КНИЖКОВI НОВИНИ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

ПРЕЗЕНТАЦІЇ

ЛАБІРИНТИ ПРАВОЗНАВСТВА

ВИДАВНИЧІ ПРОМОЦІЇ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №5, 2003

КНИГА I РИНОК

Торгівля раритетами як букіністичний бізнес

На сьогодні серед букіністичних магазинів переважають книгарні, що існували ще за радянських часів. Там працюють фахівці, які все життя присвятили книзі. Нові ж магазини засновують енергійні молоді люди, які, не маючи часом навіть відношення до книготоргівлі, ведуть цей бізнес досить успішно. Все ж, зі слів деяких букіністів, стає очевидним, що в Києві не існує цивілізованого ринку букіністичної літератури, скоріше він хаотичний. І є навіть такі підприємливі букіністи, яким вдається заробити гроші на купівлі книги в одному магазині та продажу її в іншому.

І один у полі воїн...

Букіністичні магазини та великі відділи, де можна купити стару книгу, в нашій столиці можна на пальцях перелічити. Зокрема, це "Букіністична книга" на вулиці Сагайдачного; відділ у книгарні "Мистецтво" на Хрещатику; "Сучасник" на проспекті Перемоги, "Букініст" на Голосіївському проспекті; "Букініст" на вулиці Лютеранській; "Букіністична книга" в торговельному комплексі "Квадрат" на площі Слави; відділ у книгарні "Медична книга" на вулиці Червоноармійській. Окрім того, в Києві існує так зване "Поле чудес" – місце за книжковим базаром "Петрівка". На вихідних у суботу та неділю тут іноді творяться дива – рідкісний раритет можна придбати за смішні гроші.

"Букіністична книга" на вул. Сагайдачного займає площу 60 м2, на якій сконцентровано товару більш як на 150 000 грн. Книги у магазині розраховані на різні категорії покупців, тут представлена література різних напрямків: мистецтво, історія, філософія та інші, окрім видань з медицини, оскільки в Києві є книгарня "Медична книга" зі своїм букіністичним відділом.

Книжковий магазин "Мистецтво" на Хрещатику працює вже сорок років, має букіністичний відділ. Тут представлена не лише мистецтвознавча література, а й книги, які видавалися раніше: з історії Києва, України, вітчизняних музеїв. Книгарня вдало об’єднує нові видання – на першому поверсі; і букіністичну книгу та нотно-музичний відділ – на другому. Тут потенційним клієнтам ніколи не говорять "ні". Якщо книги немає серед нових, обов’язково радять подивитися у букіністиці.

У "Букіністичній книзі" в торговельному центрі "Квадрат" можна знайти літературу і дореволюційну, і радянських часів (до 90-х років). Щодо антикварних видань, то тут основним напрямком є подарункова книга українською та російською мовами, особливо те, що ще недавно було забороненим. Представлені в магазині, але у меншому обсязі, також твори іноземної класики мовою оригіналу.

Підприємці завжди неохоче розповідають про націнки на товар та торгові обороти. Все ж нам пощастило дещо дізнатися. А саме те, що в середньому націнки на дореволюційні книги складають 20-30%, іноді доводиться знижувати до 5%, на книги радянського періоду – 30-50%. Щодо торгових оборотів, то у "Букіністичній книзі" на вулиці Сагайдачного вони можуть коливатися від 20 000 до 60 000 грн. на місяць. А в книгарні "Мистецтво" 20% торгового обороту складає виторг букіністичного відділу. Цей показник, вважає директор магазину Неля Васильєва, можна збільшити за допомогою розширення асортименту та реклами у ЗМІ.

Раритети та "поюзані"

Букіністичні книги можна поділити на дві категорії: дореволюційні видання та періоду існування Радянського Союзу.

Література радянського періоду – це річ ностальгічна, адже на даний момент наша поліграфія почала випускати якісні та конкурентоспроможні видання. Сьогодні спостерігається тенденція купівлі книг на подарунки, у такому випадку обирають дореволюційні видання. А те, чим ми зачитувалися колись, наприклад "Три мушкетери" О. Дюма та ін., коштує нині 1,2-1,5 грн. Практично у всіх подібна література припадає пилом на поличках. Найкраще ж продаються книги з філософії, психології, зібрання творів. Серед дитячої літератури це книги Фенімора Купера, Майна Ріда, Жюля Верна. Користуються попитом також видання, які не друкувалися взагалі або не в повному обсязі: Ільфа і Петрова, Л.Фейхтвангера. Менше цікавляться книгами з історії. Зрідка купують Льва Толстого, Олександра Пушкіна.

Дореволюційна книга – це вже зовсім інше явище, і людей, які її колекціонують, небагато. Така література є унікальною. Рідкісними вважаються видання з 1710 до 1800 рр. Трапляються книги XVII століття, та їх купують рідко, тому що до 1708 р. все друкувалося старослов’янською мовою.

Дедалі помітнішою стає тенденція зменшення кількості дореволюційних видань, хоча серед них трапляються дуже рідкісні, наприклад, "Твори Пантелеймона Куліша" (видання ТОВ "Просвіта", Львів, 1908 р., 6 т.), "История о странствиях вобще по всем краям земного круга. Сочинения господина Прево" (XVIII, 1786 р.), "Большая энциклопедия" С.Н. Южакова, "История России в портретах по столетиям" (1903 р.), "Список гражданским чинам первых четырех классов" (1870 р.). Найбільшим попитом користуються історичні книги, в яких висвітлені зовсім інші погляди на минуле, та енциклопедичні словники. Одне з таких видань: "Энциклопедический словарь" Ф. Брокгауза і А. Ефрона (Спб., 1890-1907, 86 т., наклад 60 000) – найповніший на сьогодні словник російською мовою, з початку ХХ століття його не перевидавали. Тепер навіть найбільші радянські енциклопедії не можуть з ним конкурувати.

Колекціонери духовної спадщини та обкладинок

Три-чотири роки тому стало модним купувати книги-раритети, і деякі колекціонери укомплектували собі дуже гарні бібліотеки. Раніше ж людей, які роками збирали певні книги, було набагато більше. Це були, як правило, цікаві особистості, нерідко набагато обізнаніші, ніж працівники букіністичних магазинів. За словами директора "Букіністичної книги" Ольги Гамар, бували випадки, коли до магазину надходило рідкісне видання, і для того, щоб оцінити його, доводилося телефонувати колекціонерам.

У радянський період, коли у букіністичному магазині з’являлася цікава книга, спершу про неї дізнавалися у бібліотеках. Якщо таке видання там уже було, тоді воно йшло на продаж. Тепер літературу зрідка купує Національна парламентська бібліотека.

Букіністична книга може бути дуже гарним подарунком. Посадовим особам, зокрема, часто дарують Біблії 1800-1900 років з ілюстраціями як предмети антикваріату. Постійними покупцями є великі фірми, дипломатичні представники. Іноземні дипломати цікавляться всім, що пов’язане з українським мистецтвом, історією, культурою.

Тепер частина покупців букіністичної книги виїхала за кордон, але з’являється нове покоління колекціонерів, життя продовжується.

Реставрація

Не секрет, що дореволюційні видання, яким по 100-200 років, до букіністів потрапляють, як правило, в поганому вигляді. А продають їх уже після реставрації, що може тривати від одного дня до року, в середньому тижнів зо два. Все залежить від цінності видання. Деякі книги зустрічаються в десяти-двадцяти примірниках, відшукати сторінки, яких не вистачає, практично неможливо.

Тоді замовляється і підбирається спеціальний папір, якому декілька сотень років. На ньому роблять копії або відтиски за допомогою кліше. Останній прийом доводиться застосовувати у реставрації книг XVIII століття, адже там, як правило, глибокий друк і ксерокопія буде помітною. Хоча покупець обов’язково бачить книгу до та після відновлення, йому набагато приємніше, щоб копія якомога більше нагадувала оригінал. Тому матеріали для реставрації підбирають довго та ретельно.

Проблеми та перспективи

Букіністичний бізнес – екстенсивний. Можна кілька місяців працювати збитково, а потім трапляється цінна книга, яка покриває витрати. Оскільки це справа нестабільна, то прибутки наперед не спрогнозуєш, як у випадку торгівлі новими виданнями. У антикварному бізнесі все навпаки: виграєш чи ні – залежить від того, що хтось принесе цікаву книгу, а інший її придбає.

За словами працівників букіністичних магазинів, проблемою книгарень також є те, що в нашій державі однаково, що брати на комісію: телевізор чи книгу. У часи існування Радянського Союзу для книжкової торгівлі існувала спеціальна інструкція, яка ставила книгу на особливе місце, вирізняла її з-поміж інших товарів. П’ять років тому директор "Букіністичної книги" Ольга Гамар брала участь у розробці подібної інструкції, яка до сьогоднішнього дня так і не була затверджена.

Для того щоб не припиняти функціонування букіністичних магазинів, часто доводиться поєднувати діяльності: торгувати новою книгою, канцтоварами, здавати приміщення в оренду. Та працівники книгарень не впадають у розпач, бо вважають, що нова література не є конкурентом букіністичній. Адже ці книги мають свої ціни та своїх покупців.

Вікторія Падалко

 
© агенство "Стандарт"