журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ТЕМА НОМЕРА

РЕНЕСАНС

ХРОНІКА ПОДІЙ

ЯРМАРКИ

IНФРАСТРУКТУРА РИНКУ

ЛІТЕРАТУРНЕ ЖИТТЯ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №1, 2001

РЕНЕСАНС

Книги ручної роботи

Ще в глибоку давнину в монастирях поряд із переписувачем обов'язково працював палітурник. У пам'яті людства збереглося ім'я одного з найдавніших палітурників — ірландського монаха Дагеуса, який жив у YI столітті. Як свідчать історичні джерела, конструкція книги у вигляді паперових блоків, прошитих нитками і склеєних у корінці марлею, з'явилася десь у YII — IX століттях. Для покриття кришок використовували шкіру (свинячу, телячу, козячу тощо), пергамент та тканину, але з XVIII століття починають застосовувати також різнокольоровий папір.
Нині, вже в третьому тисячолітті, у київській агенції "Стандарт" відроджуються дані традиції виготовлення ділових щоденників та записних книжок у шкіряних оправах найвищої якості.

Техніка ручного оправляння книг відпрацьовувалася впродовж віків: розширювався асортимент інструментів, велися пошуки матеріалів, створювалися найбільш раціональні конструкції палітурок і способи їх скріплювання з книжковим блоком. Оправа з'являється одночасно з книгою, зробленою у формі "кодексу", в перші віки нашої ери, і в подальшому у них спільна доля. Основним призначенням оправи було збереження рукописної книги від пошкодження, оскільки книга становила в давні часи величезну цінність. Процес створення та оздоблення книги був трудомісткий, тому найголовніше завдання майстрів книжкової справи полягало в тому, щоб забезпечити їй тривале "життя". Час показав, що книга саме в формі "кодексу" є найбільш придатною для зберігання та повсякденного використання інформації, яку містять її сторінки.

Зовнішній вигляд книги (і, перш за все, її оздоблення) залежав від багатьох чинників: типу книги, її призначення та соціальної орієнтації (коли майстер або майстерня працювали на продаж або на замовлення). Технологія виготовлення оправи була більш консервативною частиною процесу створення книги і тому функція збереженості прямо не була пов'язана з грошовим статком замовника. Вона більш залежала від обсягу рукопису, матеріалу книжкового блока (папір чи пергамент) або кришок (дерево чи картон), розмірів аркушів, тобто суто фізичних характеристик.

Важливим для визначення форми книги було її призначення. Так, крім традиційної форми кодексу існували ще й інші, прямо зумовлені практичними потребами суспільства. Майстри-палітурники нерідко створювали дивовижні витвори палітурного мистецтва, такі як книжка-кошіль і книжка-сумка із замком, книжка-"серце" і книга-валіза, потрійна книжка в одній оправі.

Загалом, процес виготовлення оправи складається з кількох етапів, а саме:

1. Процес брошурування (складання) окремих аркушів рукопису в зшитки.

2. Підібрані зшитки майбутньої книги зшиваються разом в одне ціле — книжковий блок. Способи шиття і кріплення блока до кришок надзвичайно різноманітні.

3. Після зшивання та оброблення корінця обрізають краї аркушів рукопису. Завершальним процесом оброблення блока є оздоблення зрізів.

4. Після обрізування блока до нього прикріплюють кришки, тобто спеціально оброблені дошки з дерева.

5. Після цього кріпиться каптал, що його виплітають з різного матеріалу і який може мати простий або вишуканий вигляд.

6. Зовнішня поверхня кришок разом із корінцем книжкового блока покривається (обтягується) шкірою.

7. Завершальним процесом є оздоблення покриву оправи — тисненням або металевими прикрасами. До кришок оправи прикріплюються застібки, які в закритому стані стягують книжковий блок і жорстко фіксують аркуші.

Найчастіше на оправах використовують такі види фурнітури як застібки, жуки, середники, наріжники, зав'язки. Середники — накладні елементи, різноманітні за формою (овальні, прямокутні) та технікою виконання (лиття, просічка, гравірування тощо), що кріпляться в центрі верхньої кришки оправи. Наріжники — накладні елементи, різноманітні за формою (трикутні, овальні, прямокутні) та технікою виконання (аналогічно до середників), що розміщуються в кутах кришок оправи. Наріжники можуть кріпитися як на верхній, так і на нижній кришках. Жуки (жуковини) — невеликі за розміром металеві накладні елементи у вигляді напівсфери, гвіздка (головка може мати різноманітну форму: квадратну, круглу, ромбовидну, краплевидну тощо), потовщення на стрижні, які розміщуються найчастіше в кутах кришок оправи.

Крім названих накладних металевих елементів оправи оздоблюють гравіруванням та тисненням, причому тиснення роблять не тільки на кришці (лицьовий бік та ребра, поволочені шкірою), але й на корінці. Майстри з агенції "Стандарт", які виробляють ексклюзивні шкіряні оправи та книги ручної роботи, використовують при цьому давні інструменти для тиснення (дорожники, басми, накатки (ролики, прокати) середники, косинці (наріжники, кутики) словесники, філети), а також стародавню техніку оздоблення (тиснення золотом, інкрустація).

Тарас Луків

 
© агенство "Стандарт"