журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
КНИГА I РИНОК

ТЕМА НОМЕРА

КНИЖКОВИЙ РИНОК

РИНОК ПОЛІГРАФІЇ

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

З ІСТОРІЇ КНИГОДРУКУВАННЯ

IСТОРIЯ I СУЧАСНIСТЬ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №12, 2002

КНИЖКОВИЙ РИНОК

Роздрібна торгівля книгами
Канали розподілу, їхні плюси та мінуси

Качественное строительство сауны Брянск с применением прочного материала по низкой цене.

В Україні нині існує безліч організацій, котрі займаються торгівлею вроздріб різними товарами, і, зокрема, книгами. Після розпаду Радянського Союзу було практично знищено налагоджену раніше схему продажу книг, з'явилися книжкові базари, розпочалася торгівля з рук на стихійних ринках тощо. Тепер нарешті ми потроху запозичуємо схеми бізнесу розвинених країн.

Взагалі до роздрібної торгівлі належать усі види діяльності, пов'язані з продажем товарів і послуг безпосередньо споживачам для особистого, некомерційного використання. Роздрібний торговець (магазин) – це будь-яка комерційна організація, основна частина прибутку якої утворюється за рахунок роздрібної торгівлі. Будь-яка організація, що здійснює подібну діяльність, чи то сам виробник, чи підприємець з маленькою яточкою на віддаленому ринку маленького містечка, веде роздрібну торгівлю. При цьому не має значення, як продаються книги (особисто, поштою, по телефону, через автомат) і де це відбувається (у магазині, на вулиці, у споживача в будинку).

Умовно кажучи, можна розділити продаж книг через дві мережі. Це магазини в їхньому класичному розумінні (великі, середні і малі), і немагазинний спосіб роздрібного продажу.

Немагазинний спосіб роздрібного продажу книг

Інтернет

Зараз через Інтернет продається безліч усіляких речей, але починалося все саме з книги. Це товар, який не розіб'ється в дорозі, попит на відомі видання стабільний, книга не втратить своєї вартості через затримку в доставці на декілька днів, має зручну і компактну форму, зміст її легко описати. Можна сказати, товар ідеальний для продажу через Інтернет.

В Україні вже існує десятків за два сайтів, які успішно і не дуже продають книги через всесвітнє павутиння. І хоча у книжкових інтернет-магазинів надзвичайна кількість переваг, на жаль, більшість пересічних українців не мають доступу до таких сайтів. Мешканці великих міст можуть купити потрібні їм книги в книжкових магазинах чи на базарах, тому вони особливо й не переймаються проблемою відсутності можливості купити книгу через Інтернет. А от жителі сіл і невеличких міст, в яких немає книжкових магазинів, не можуть на місцях придбати книгу, адже Інтернету там, як правило, немає, а підприємці книги не повезуть у село. Щоправда, є вихід і з цієї ситуації, а саме – книга через пошту.

Книга – поштою

На щастя, навіть у найвіддаленіших районах України, в маленьких селах та хуторах, де іноді немає й телефону, діє звичайна пошта. Відповідно, цим скористалися деякі підприємці і зайняли свою нішу на ринку продажу книг. На перший погляд, все здається майже ідеальним: будь-яка людина, де б вона не жила, має змогу купити будь-яку (майже) книгу завдяки доставці Укрпоштою. І навіть оплата книг відбувається після отримання посилки.

Наприклад, видавництво "Фоліо" вже досить давно поширює свої книги шляхом форм-замовлень у своїх буклетах, продаючи власні книги за власними цінами без посередників. Але безсумнівним лідером на українських теренах у цій галузі є харківський філіал міжнародного підприємства "Клуб сімейного дозвілля". Купивши декілька перших книг за супермалою ціною, шанувальник книги вступає до клубу і користується багатьма пільгами, іноді виграє призи, має знижки в деяких магазинах великих міст України, отримує заохочувальні подарунки. Щоправда, ціни на книги в каталозі "Клубу сімейного дозвілля" не зовсім такі, які могли б собі дозволити пересічні українські громадяни – як правило, вони є вдвічі або й втричі вищими, ніж на столичній Петрівці. Крім того, існує ще оплата пересилки посилки з книгою, а також оплата поштового переказу у Харків – все це збільшує ціну книги ще на декілька гривень. Врешті-решт, ціна товару в декілька разів перевищує її справжню ціну на ринку, що підриває інтерес до такого роду продажу книжок, який тим не менше користується значним попитом.

Петрівка

Мало хто зараз пам'ятає, з чого починалася сучасна "Петрівка". Декілька десятків столів і книги на землі – ось все, що було на початку. Зараз ринок "Петрівка" складається з окремих критих павільйонів, зникли вантажні автомобілі, прямо з яких книжки продавалися, кожна ятка зачиняється на ніч. Звичайно, господарі базарів не хочуть пасти задніх і розуміють швидкоплинність сучасного ринку, адже зараз потрібно не лише продавати товар, але й презентувати його якісно і зручно. У Петрівки і сьогодні залишилася одна значна перевага, яка притягує до неї покупців з усього Києва і навіть області, – це низька ціна. Щоправда, останнім часом все більше доводиться переконуватися, що низька ціна на Петрівці – це здебільшого міф.

Книги з яток

В звичайних підземних переходах або і просто на вулиці можна легко знайти ятку з книгами. Поспішаючи на роботу чи додому, люди затримуються на деякий час біля них. Лише деякі дозволяють собі тримати на прилавках дорогі і складні видання, в основному предметом уваги стають книжечки середньої руки за декілька гривень, класична і сучасна художня література, перед навчальним роком – підручники. Непристосованість до загальних санітарних стандартів, відверто нелюдське відношення до продавців, які часто стоять просто на протязі, вже неодноразово викликало занепокоєння з боку влади. Були спроби закрити такі ятки, але ті виростають знову, як тільки вляжеться "буря". Значить, є попит. А є попит – буде і пропозиція.

Виставки

На виставках-ярмарках видавництва мають змогу продати свої книги без посередників. Виробники одягу та взуття вже давно зрозуміли всі переваги продажу своєї продукції на виставках, і тепер, принаймні в Києві, після закінчення виставки в одному місці, через деякий час відкривається нова в іншому місці. Часто відбуваються виставки одразу в двох або трьох місцях. Вітчизняний виробник зрозумів, що найкраще зберегти низьку ціну на свою продукцію – це продавати самим, сплачуючи невелику орендну плату. Коли нарешті буде поставлено виставковий бізнес у книжковій галузі, поки що невідомо.

Роздрібна торгівля книг через магазини

Роздрібні магазини, як і товари, проходять через стадії росту й спаду, тобто можна говорити про життєвий цикл роздрібного підприємства. Підприємство роздрібної торгівлі з'являється, отримує спочатку всі задоволення від прискореного росту, досягає зрілості, а потім починаються регресивні процеси. Старим формам роздрібної торгівлі потрібно багато років, щоб досягти зрілості, більш сучасні "виростають" набагато швидше. Універмагу на це потрібно 80 років, у той час як молодій формі роздрібної торгівлі, наприклад, магазину складського типу, – всього 10 років.

Однією з причин появи нових форм роздрібної торгівлі є принцип роздрібного кругообігу. Звичайні магазини пропонують своїм покупцям безліч послуг, але за них потрібно платити (природно, споживачам) і торгові націнки виявляються досить високими. Оскільки існує висока ціна, значить, виникає можливість для появи нових типів магазинів, що, наприклад, торгують за нижчими цінами.

Ці нові магазини пропонують більш низькі ціни, менший набір послуг сервісу, мають невисокий престиж, але і витрати в них менші. Багато покупців йдуть у звичайний магазин, щоб зрозуміти, що їм потрібно, а потім купують товар, який сподобався, у більш дешевих магазинах. В міру збільшення частки ринку, вони пропонують усе більше послуг, обновлюють і поліпшують свої приміщення. Одночасно з цим збільшуються і витрати, що призводить до поступового зростання цін на пропоновані товари. У результаті вони стають схожими на звичайні магазини, що колись самі витиснули. І як наслідок, стають вразливими для нових типів дешевих підприємств. Принцип кругообігу роздрібної торгівлі почасти пояснює той успіх, що мали американські універмаги на зорі свого виникнення, і ті проблеми, з якими вони зіштовхуються зараз.

Спеціалізовані магазини

Це магазини, що продають лише книги, а інші товари на їхніх прилавках вважаються супутніми. Спеціалізовані магазини можна класифікувати за ступенем вузькості продуктової лінії. Наприклад, магазин, що торгує різними книгами, є звичайним спеціалізованим, той, який торгує лише технічною книгою – вузькоспеціалізованим, а торгуючий лише книгами з комп'ютерних технологій – суперспеціалізованим. Деякі аналітики вважають, що в майбутньому саме останні будуть рости швидше всього завдяки перевагам, що дають вузька спеціалізація і можливість максимального задоволення вимог сегменту.

Дуже часто спеціалізовані магазини розташовані поблизу, або навіть в приміщенні видавництва. Ціни на книги в таких крамницях не набагато дешевші, адже доводиться платити орендну плату, але й не занадто високі, як у фірм, що намагаються заробити на накрутці.

Універмаги

Пропонують кілька різновидів продуктів (звичайно це одяг, прикраси, домашні меблі, інші товари для помешкання). Кожен тип товару продається у своєму відділі, яким керують продавці-мерчендайзери (фахівці з торгівлі і збуту). Це відносно великі підприємства, що мають більш низькі (у порівнянні зі звичайними магазинами) торгові націнки.

На жаль, зараз в українських універмагах книги займають незаслужено мало місця, і, як правило, розташовані на території, орендованій приватним підприємцем у самого універмагу. Це не надає ніяких переваг, і їх можна прирівняти до звичайних яток на вулиці, з тією різницею, що в універмагах місця для продажу книг більш комфортабельно обставлені.

Супермаркети

Звичайна форма торгівлі – самообслуговування. Головне завдання – задовольнити основні потреби людини в їжі, а також у деяких товарах і послугах для будинку. Незважаючи на тверду конкуренцію з боку інших магазинів, саме в супермаркети люди найчастіше ходять за покупками.

Прикладами книжкових супермаркетів можуть бути торговельна мережа "Орфей", "Сяйво", деякі відділи в "Світі книги" та "Метрограді", а також недавно відкрита в центрі Києва "Буква". Покупців приваблює те, що можна годинами ходити, обираючи потрібну книгу, переглядаючи і читаючи багато видань, не відволікаючись на зауваження продавців.

Невеличкі магазинчики

Невеликі торгові заклади, розташовані поблизу житлових (спальних) кварталів міст, відкриті допізна, працюють без вихідних. У них представлений обмежений асортимент товарів з високою швидкістю товарообігу. Невеликий асортимент змушує власників підвищувати торгову націнку, однак подовжений час роботи, наявність широкого асортименту, повсякденний попит і зручне розташування дозволяють задовольнити важливі потреби покупців, які готові платити за це.

Після економічної кризи на початку 90-х років минулого століття в Києві залишилося лише декілька десятків таких магазинів. За часів Радянського Союзу книжковий магазин був у кожному більш-менш великому селі. Не витримавши змін, вони зникли. Зараз потроху починає відбудовуватися ця галузь, і все більше з'являється книжкових крамничок у спальних районах великих і малих міст, а також відділи книги в сільських магазинах побутових товарів.

Гіпер- та мегамаркети

Займають величезну площу і поєднують у собі принципи супермаркету, магазину знижених цін і оптової торгівлі. Асортимент товарів, представлених у таких крамницях роздрібної торгівлі, вміщує, крім продуктів, також меблі, велику і дрібну побутову техніку, одяг і багато чого іншого, в т.ч. книги. Найчастіше товар розташовується на примітивному прилавку, що вимагає мінімуму зусиль з перенесення і транспортування з боку торгового персоналу. Ця форма роздрібної торгівлі досить популярна в Європі.

В Україні перші мегамаркети не торгували книгами, зараз ця тенденція поволі змінюється. Адже людина, яка завітала в магазин і купила їжі на тиждень, холодильник для їжі і телевізор для перегляду під час приготування цієї ж таки їжі, а також меблі на кухню, щоб зручніше було готувати, і одяг для себе, може ще й витратити відносно невеликі кошти на книжечку, щоб почитати після смачного обіду.

Зрештою, сучасне життя швидкоплинне, і лише за умови ретельного спостереження за сучасним ринком книгопродажу і його тенденціями книгопродавець може примножити власний капітал. Комбінування декількох видів діяльності дає більше шансів розвинути власну справу. Відкривши супермаркет в Києві і декілька його філіалів у найбільших містах України, а також налагодивши продаж книг через пошту і Інтернет, можна зменшити ціну товару і привабити покупців.

Журнал "Книжковий огляд" провів опитування пересічних жителів столиці різного віку, щоб з'ясувати, де купують сьогодні українці книги, і чи купують взагалі. Найтиповіші і деякі оригінальні відповіді приводимо нижче.

Тетяна Т. (вчителька математики середньої школи в Донецькій області, яка приїхала подивитися на столицю, 35 років): "Насправді, мене найбільше вразили саме столичні магазини. Особливо "Метроград" і "Глобус". Була і в "Букві" – захоплює. Безліч книг різної тематики. На жаль, моя зарплатня не дає змоги купити все, що хочеться, але три-чотири книги обов'язково придбаю. Вдома ж майже не купую книг, є власна бібліотека, але сучасними авторами її не поновлюю. Якщо за весь рік купую 10 книг – це вже добре."

Дмитро С. (інженер, 45 років): "Зараз усі книги, які купуємо – це підручники. У нас троє дітей, і кожному потрібно придбати комплект підручників, а до них ще й зошитів. Кожна книга коштує в середньому 10 гривень, ось і порахуйте, скільки грошей я маю витратити, щоб діти вчили і знали всі предмети. Звичайно, деякими підручниками забезпечує школа, але пропоновані книги переважно застарілі, нецікаві. Крім того, не можна ж викладати і вчити історію України за підручником 1989 року випуску. Ось і доводиться цілий рік відкладати гроші, щоб перед новим навчальним роком купити повний комплект для навчання. Як правило, йдемо на Петрівку і декілька днів бігаємо, всім і кожному з продавців підсуваючи чималенький список назв потрібних книжок".

Леся Л. (студентка, 22 роки): "Я люблю невеличкі книжечки в тонкій палітурці за 3-4 грн. Такі купую часто, причому для цього не обов'язково їхати в центр чи на Петрівку. Вони продаються навіть на маленьких господарчих базарчиках, що є в кожному мікрорайоні Києва. Серйозні книги дещо дорожчі, тому не так часто дозволяю собі таку розкіш. На стипендію можна придбати лише дві-три книги, і то не з найдорожчих. На жаль, зараз доводиться купувати підручники для навчання в університеті, адже викладачі в списку необхідної літератури називають найновіші видання, якими ще не укомплектована бібліотека. Останнім часом часто заходжу в "Букву", щоправда, не кожного разу купую там книги".

Валерій М. (безробітний філософ, 31 рік): "Книги потрібні для духовності. Зараз грошей немає, але я все-одно купую хоча б одну книгу на тиждень. Живу поруч зі "Світом книги", що біля метро "Арсенальна", і кожного разу, коли проходжу там, виникає бажання купити хоч якусь найменшу книжечку. Раніше годинами блукав на "Петрівці" і розглядав нові цікаві видання, зараз (особливо взимку) більше люблю тепло, тим більше, що з'явилися відділки в універмагах з книгами, супермаркети тощо".

Євген Р. (учень середньої школи, 13 років): "Не люблю читати книги і не читаю. Підручники ще хоч якось, куди ж подінешся, а всяку там муру художню – та ніколи в житті. Коли приїхав на Петрівку, то вирішив, що не туди потрапив. Хіба може стільки людей цікавитися вигаданим життям на папері?"

Сергій Т. (програміст, 23 роки): "Часто буваю на Петрівці, але в основному для того, щоб придбати потрібний компакт-диск. Зараз стільки книг є безкоштовно в Інтернеті та на компакт-дисках, що я думаю, що врешті-решт книги просто зникнуть. Наприклад, повне зібрання творів Шекспіра, як англійською так і російською мовою, я можу "скачати" за якихось 15 хвилин, а ви подивіться – скільки він коштує в класичному варіанті. Я вже не кажу про енциклопедичні видання, які набагато зручніші в електронному вигляді. В мене вдома немає книг, ну хіба що декілька примірників "Как закалялась сталь" десь завалялися на антресолі".

Тамара Ю. (пенсіонерка): "Я пам'ятаю ще ті часи, коли книжечки коштували 5 коп. Шикарне видання можна було купити за декілька карбованців. На жаль, тоді не було такого величезного вибору, як зараз. Книги доводилося купувати не ті, які хотілося, а ті, які були. Зараз, звичайно, в цьому плані краще, але й купити щось більш-менш пристойне я на свою пенсію не можу. Іноді купую дитячі книги для онучки, оце й усе. А духовно розвиваюся, купуючи газети за 35-40 коп. у метро".

Леся Костів

У 2003 році до уваги читачів "Книжковий огляд" планує підготувати серію публікацій, присвячених окремим варіантам роздрібного продажу книг, зокрема, на теми швидкого завоювання книгами супермаркетів в Києві, появи нових маленьких магазинчиків книги у віддалених районах, про сучасні проблеми вузькопрофільних магазинів книги тощо.

 
© агенство "Стандарт"