журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
КНИГА I РИНОК

ТЕМА НОМЕРА

КНИЖКОВИЙ РИНОК

РИНОК ПОЛІГРАФІЇ

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

З ІСТОРІЇ КНИГОДРУКУВАННЯ

IСТОРIЯ I СУЧАСНIСТЬ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №12, 2002

ТЕМА НОМЕРА

Закон-реаніматор для української книги?

http://cherkiz.net/opt/childs/ детская одежда bonito kids оптом.

Чарльз Діккенс колись сказав, що з-поміж усіх винаходів та відкриттів у науці та мистецтвах, з-поміж усіх великих результатів дивовижного розвитку техніки на першому місці стоїть книгодрукування. Як же так трапилося, що у нас воно опинилося на останньому місці? І чому йому приділяють так мало уваги?

Як констатував недавно народний депутат України Павло Мовчан, загальні тенденції в україномовному книговиданні стають дедалі похмурішими. Продукція державною мовою на ринку книги складає лише кілька відсотків. Щороку в Україні надходить на книжковий ринок усього 8-9 млн. примірників книжок вітчизняного виробництва ( у Росії – 400 млн., у Польщі – 200 млн. примірників).

Складна ситуація в книговидавничій галузі підтверджується фактами найнижчого співвідношення випущених книг до кількості населення в країні. В Україні випускається близько однієї книги на рік на одну людину (українською мовою – ще менше), тоді як у Росії – до п'яти, у Білорусі – до семи, у країнах Західної Європи – 12-17.

Важкий анамнез

Собівартість української книги в декілька разів вища російської, що ставить наших книговидавців у нерівні умови і робить їхню продукцію неконкурентоспроможною. Щороку російські видавці продовжують заробляти на українському ринку як законно, так і нелегально, до $250 млн.

Жахливою є ситуація з дитячою книгою. Так, у 2000 році для дітей дошкільного віку було видано всього 38 назв книг загальним тиражем 331 тисяча, а для школярів – 69 назв накладом 309 тисяч примірників. І з кожним роком становище погіршується. Так, за 7 місяців цього року "Поліграфкнига" випустила продукції на 3 тисячі 535 мільйонів гривень, з них на підручники припадає всього 921 тисяча, що вдвічі менше у порівнянні з минулими роками.

Надто серйозними є проблеми, які існують і у розвитку державного поліграфічного комплексу.

Нині в Україні діє розгалужена система поліграфічних підприємств різних форм власності (близько 2 тисяч). Поліграфічні підприємства працюють на обладнанні, зношеність якого складає 80%, і якому вже понад 15 років. Брак обігових коштів не дозволяє власними силами самих видавців здійснити переоснащення матеріально-технічної бази.

Вкрай зношене обладнання не дає можливості виробляти конкурентоспроможну продукцію ні за якісними, ні за вартісними показниками, у зв'язку з чим зменшується кількість замовників, падають обсяги виробництва, підприємства працюють на 30-40 % від своєї потужності, що спричиняє скорочення робочих місць.

Аналогічна ситуація на поліграфічних підприємствах комунальної власності. Якщо протягом останніх років більшість редакцій газет зуміли придбати комп'ютерні видавничі системи, то міські, районні друкарні не мають змоги забезпечити друкування газет офсетним способом через відсутність необхідного устаткування.

Механізм державної підтримки книговидання далеко не досконалий, кошти, що виділяються на ці цілі, є дуже мізерними. Так, бюджетні видатки Міністерства культури і мистецтва України на книговидання не перевищують 0,2% відсотка.

З-поміж держав Європи в Україні на книжку накладено найвищі податки. Наприклад, в 11 країнах світу податок на додану вартість не стягується взагалі, а у державах Європейського Союзу – не перевищує п'яти відсотків.

Без сумніву, ситуація, яка склалася з українською книгою, лежить у площині загальнодержавної політики. Досі ні Міністерство фінансів, ні Міністерство економіки, як і всі інші поважні міністерства, не погоджувалися на жодні пільги для книгодрукування.

Історія хвороби

Дану сферу регулюють такі Закони України: "Про видавничу справу", "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про єдиний митний тариф", "Про внесення змін до деяких законів України" № 2410-ІІІ від 17.05.2001 (термін дії якого закінчується 31.12 2002 р.).

17 травня 2001 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування № 2410-3, завдяки якому тимчасово, до 1 січня 2003 року, забезпечувалась підтримка на державному рівні вітчизняних суб'єктів видавничої справи.

Як показав практичний досвід, підтримка виявилась вельми ефективною, завдяки їй вітчизняні виробники видавничої продукції змогли більш-менш ефективно конкурувати з подібним експортним товаром. Однак говорити про остаточний або стабільний розвиток вітчизняних суб'єктів видавничої справи, а також про реальну можливість їхньої конкуренції із зарубіжними виробниками подібної продукції на ринках України без державної підтримки, на жаль, ще зарано.

Закон "Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування" від 17.05.2001 року виявився позбавленим найголовнішого – економічного ефекту й очікуваного кінцевого результату. Надання тимчасових податкових пільг, на жаль, прийнято без повного врахування специфіки галузі. Тому лише комплексом заходів політичного, економічного й правового забезпечення розвитку видавничої справи можна реанімувати книговидавничу галузь України.

Спроба інтенсивноЇ терапії

Нарешті крига скресла. 28 листопада Верховна Рада України прийняла Закон України "Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні", розроблений Державним комітетом інформаційної політики, телебачення і радіомовлення спільно з Українською асоціацією видавців та книгорозповсюджувачів.

При розробці законопроекту Держкомінформ України спирався на взірці світового досвіду щодо визнання духовної функції книги в суспільстві.

Документ визначає основні засади державної підтримки книговидавничої справи в Україні. Ним передбачається пільга з ПДВ; звільнення від оподаткування прибутку вітчизняних видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії та книгорозповсюдження, отриманого від видавничої діяльності, діяльності з виготовлення та розповсюдження книжкової продукції; пільга зі сплати ввізного мита та податку на додану вартість при імпорті матеріалів, сировини та технологічного устаткування.

На думку його розробників, закон спрямований виключно на підтримку української книги. Він передбачає повне звільнення від податків на додану вартість та прибуток кожного етапу книговидання: від закупівлі необхідної сировини, підготовки до видання та видання, виготовлення розповсюдження книжкової продукції – на 5-річний термін. Законом чітко окреслений терміном: з 1 січня 2003 року до 1 січня 2008 року.

У сфері митного регулювання закон передбачає звільнення на аналогічний термін від сплати мита та ПДВ товарів, які не виробляються в Україні та завозяться на митну територію України для книжкової продукції.

Світова практика свідчить, що такий режим податкового сприяння є достатньою передумовою для виходу книговидавничої справи з кризи, надає необхідні можливості для підвищення конкурентоспроможності української книжки.

Закон констатує засади державної політики на видавничій справі як такі, що грунтуються на принципах свободи книговидання та протидії галузевій, ідейній, ринковій чи будь-якій іншій монополізації, спрямовується на повномасштабне задоволення духовних, освітніх і культурних потреб суспільства.

На думку розробників закону, цей формат передбачає повну зміну правил гри у книговиданні. Якщо це відбудеться, і якщо насправді буде створено пільгові умови, то це рівноцінне інвестуванню у книговидавничу справу, книговидавничу сферу. Це має змінити ситуацію і з переоснащенням поліграфічних підприємств.

Як передбачають автори законопроекту, закон не буде витратним для економіки, незважаючи на те, що внаслідок запровадження пільг, за орієнтовними розрахунками, сума недоотримання до бюджету складе близько 100 млн. грн. на рік. Але тільки через те, що на нашу територію завозяться книги з Росії, з Білорусі, ми втрачаємо щороку уп'ятеро більше – понад 500 мільйонів.

За прогнозами авторів законопроекту, одним із результатів його прийняття стане створення 20 тис. нових робочих місць, а сума додаткових надходжень складатиме 77 млн. грн. мільйонів гривень на рік. Передбачається також збільшення тиражів і кількості назв книг приблизно у у 3-3,5 рази. На їхню думку, він матиме важливі економічні наслідки для суб'єктів господарювання, які займаються книговиданням в Україні, та соціальні наслідки для суспільства внаслідок здешевлення книговидавничої продукції, і не передбачає додаткових фінансових вливань за рахунок бюджету. Автори законопроекту переконані, що дія закону сприятиме духовному та моральному відродженню нації (книжка стане більш доступною для переважної більшості населення України), збільшенню кількості книг на душу населення, дасть змогу значно поновити технологічний парк поліграфічного обладнання підприємств, збільшенню додаткових робочих місць, залученню до українського ринку грошових потоків та інвестицій, зробить видавничо-поліграфічну сферу однією з найприбутковіших галузей в країні.

Підготувала Марта Філь

У підготовці матеріалу використано Пояснювальну записку до проекту Закону України "Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні", коментарі Недержавного аналітичного центру "Інститут Реформ", а також текст стенограми засідання Верховної Ради України 19 листопада 2002 року.

 
© агенство "Стандарт"