журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ПРЕЗЕНТАЦІЯ

ТЕМА НОМЕРА

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

КНИЖКОВI НОВИНИ

ГРИМАСИ РИНКУ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

СУБ’ЄКТИ РИНКУ

ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО НАДРУКОВАНОГО

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №11, 2002

ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО НАДРУКОВАНОГО

«Втома металу»?

Інший погляд на львівський Форум видавців

У попередньому числі “Книжкового огляду” про львівський Форум видавців написано чимало. Принаймні, так стверджував головний редактор, коли погоджувався і на мою пропозицію написати про подію. Не читала, що вже є у редакційному портфелі, але ризикую, бо є галичанкою, закинутою долею до гурту “київарбайтерів”, а отже, можу внести екзотичну нотку небайдужості і заангажованості до столичної палітри думок.

Отже, Форум. На початку було, як не важко здогадатися, Слово. А потім – ідея провести виставку найкраще видрукуваного і втіленого Слова. Від першого Львівського форуму, що проходив на східцях Національного музею, доросли до дев’ятого у приміщенні Палацу мистецтв і на пленері довкола. Як тоді було затісно на сходах, так і тепер затісно. Тоді приїхало заледве 50 учасників, тепер – понад 500. Як жоден інший захід, Форум видавців унаочнює нагальну потребу організації саме у Львові, на західному кордоні України, виставкового Експоцентру, що став би візитівкою України, демонструючи її матеріалізовану економічну і духовну (у випадку книжкового ярмарку) потугу. Але це не наше питання. Наше питання – видрукуване і вигідно продане Слово.

Бізнес не позбавлений людських якостей, людського обличчя. Йому властиві і ревнощі. Київ, спокусившись репутацією Львівського форуму і підтримуючи столичний статус, вже кілька років поспіль намагається практично одночасно з Форумом проводити власний книжковий ярмарок в Українському домі. Ви бачили коли-небудь черги на сходах Українського дому? Чи пересічний киянин знає щось про “Книжковий світ”? Мабуть, ні. Але кожен мешканець столиці знає про Петрівку. Для чого ходити на виставку і дивитися на найкраще, якщо можна на Петрівці купити ужиткове?

Беруся на відвагу припустити, що книга втратила властивість бути витвором мистецтва, бути цілісним продуктом духу і ринку водночас.

У Львові намагаються поновити цей шлюб. Десь вдається, а десь – ні. Але сама лиш спроба варта уваги. Саме вона спокушає тисячі львів’ян протягом трьох днів товктися у натовпі перед воротами Палацу мистецтв, стояти у немалих чергах, аби потрапити до залів ярмарку, призначати побачення і зустрічі поблизу Форуму, що гарантує стовідсоткову перемогу над омріяною дівчиною (юнаком), чи репутацію не зовсім “лоха” серед друзів. Та це емоції.

Книга – бізнес. Судячи з завалених макулатурою книжкових яток, ми це нарешті зрозуміли. Навіть не ми самі, а “нам зрозуміли” російські видавництва, які легко і безперешкодно завоювали наш ринок. І не дивно. Найдостойніші з них почали з того, що сформували власне обличчя – обкладинки, формати, дизайн, поліграфію, матеріали. Зрештою, тематика і автори– усе має бути впізнаваним, прив’язаним асоціативно до того чи іншого видавництва. Чи побачили ми це на Форумі? За рідкісними винятками, спостерігалася цілковита протилежність – такий собі “універсалізм” видавців, що продукують під одним брендом будь-що – від кулінарних книг до філософських трактатів. Повторюю – винятки все-таки були. Але вітчизняний книжковий ринок не формується винятками – він складається з наявного почуття стилю масових видавництв. А його якраз і бракує. З великими допусками можна назвати деякі серійні впізнавані видання спробою формування стилю і образу видавництва. Їх занадто мало і вони занадто “високого польоту” (ті ж “Основи” чи видання часопису “Ї”, та ж “Кальварія” чи “Фоліо”, ще кілька), аби стати масовим обличчям українського книговидання. Більшість таки сіра, ніяка, і нагадує фарш для “общєпіта” – всього потрохи, крім якісного м’яса.

А ще цьогорічний Форум чомусь здався втомленим. Не сталося жодного, найменшого прориву, яким колись вибухнула, скажімо, “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА” у дитячій книзі, чи “УСЕ” серед енциклопедій. Відчувалася втома, “втома металу”. Ризикну запідозрити, що це втома всеукраїнська, втома режиму.

Та все ж Форум тамує голод – інформаційний і духовний. Як сказала Олександра Коваль, багаторічний автор і натхненник акції, Президент громадської організації “Форум видавців”, він втілює волю до читання, що може бути тісно пов’язана з волею до життя. А з цим у нас якраз і проблема, яка просто не має об’єктивної статистики.

Марта Філь

 
© агенство "Стандарт"