журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ПРЕЗЕНТАЦІЯ

ТЕМА НОМЕРА

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

КНИЖКОВI НОВИНИ

ГРИМАСИ РИНКУ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

СУБ’ЄКТИ РИНКУ

ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО НАДРУКОВАНОГО

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №11, 2002

СУБ’ЄКТИ РИНКУ

Сьогодення картографічної справи в Україні

Забезпечення якісною картографічною продукцією як пересічних громадян, так і державних службовців – важливе і відповідальне завдання. У цій справі будь-яка, навіть, здавалося б, незначна помилка може призвести до негативних наслідків. Картографічна сфера України почала зовсім по-іншому розвиватися після розпаду Радянського Союзу. Про теперішній стан справ на Державному науково-виробничому підприємстві “Картографія” розповів його директор Ростислав Сосса.

“Книжковий огляд”: Ростиславе Івановичу, недавно у вас з’явився новий “Атлас світу”. Розкажіть, яку роботу здійснив ваш колектив для його видання.

Ростислав Сосса: Насправді зараз вийшло в світ вже друге видання “Атласу світу”, яке ґрунтовно допрацьовано. Перше було здійснене 1999 року. Основна робота велася власне з актуалізації географічної інформації, а також з уточнення передачі географічних назв українською мовою. Друге видання багато в чому базується на першому, але були внесені певні корективи в транскрипцію. Ми в повсякденному житті не надаємо цьому особливої уваги, хоча в світі проблема правильної передачі географічних назв досить актуальна. Скажімо, в ООН сформована спеціальна група експертів, яка займається лише географічними назвами. Якщо, наприклад, станеться екологічна аварія, то потрібно точно ідентифікувати місце, де це відбулося. І якщо кожна країна почне передавати назви географічних об’єктів відповідно до правил і норм власної мови, то може виникнути питання – що ж це за населений пункт? Зараз у світі застосовується міжнародна практика фонетичної передачі, тобто існує правило: як вимовляється географічна назва в мові народу, що мешкає на даній території, так вона і пишеться іншими мовами світу. Однак у нас, з причини неусталеності деяких правописних норм, нерідко виникають протиріччя між правилами української й іноземних мов. Наприклад, за правилами української мови потрібно писати “Сирія”, а не “Сірія”, адже після букви “с” не можна писати літеру “і”. Але за міжнародними нормами правильно все ж таки писати “Сірія”. Це легкий приклад, а буває, що назва населеного пункту спотворюється так, що його неможливо ідентифікувати. Оскільки Україна прагне інтегруватися до світового співтовариства, то ми опрацьовуємо правила й інструкції у відповідності до міжнародних стандартів з передачі географічних назв. Ось і друге видання “Атласу світу” знаменує собою підсумок роботи в цій сфері. Крім того, це велика робота з уточнення географічних даних, адже змінюються назви населених пунктів, змінюється їхня чисельність, міняються назви держав. Тому для створення цього видання було залучено багато спеціалістів. Робота тривала півтора року.

“КО”: Яка частина нового “Атласу Світу” приділена власне Україні?

Р.С.: Оскільки український читач прагне отримати інформацію не лише про весь світ, але і про рідну країну, є окремий розділ, присвячений Україні. Тому карта України в “Атласі світу” детальніша, ніж інші, але фактично це одна карта, яка розміщується на декількох сторінках.

“К.О”.: За загальноприйнятою практикою до атласів світу додаються статистичні дані. Що в цьому плані зроблено в новому “Атласі світу”?

Р.С.: Так, звичайно, картографічне видання доповнюється довідковою статистичною інформацією. Пересічний читач, який використовує атлас не лише для розв’язування кросвордів, цікавиться найрізноманітнішою інформацією: які річки і озера є на території тієї чи іншої країни, якою є кількість населення країни та столиці і динаміка змін кількості, як називається грошова одиниця країни тощо. Вже впродовж останніх 20 років з’явилася міжнародна тенденція: атласи світу доповнюються статистичними даними. Стосовно України, то кількість населення подано за останнім переписом з найновішими даними (як по країні в цілому, так і по областях, а також надано інформацію про чисельність населення найбільших міст). Від міжнародних статистичних центрів ми також отримуємо інформацію з приводу кількості населення в різних країнах, і подаємо її в новому “Атласі світу”. На жаль, ми володіємо інформацією не по всіх країнах, оскільки щодо деяких з них з певних причин її не існує взагалі. В таких випадках ми використовуємо інформацію кількарічної давності.

“КО”: За радянських часів атласи світу виходили російською мовою. Українською вийшов атлас світу лише 1999 року. Чому потрібно було так багато часу на його створення?

Р.С.: У Радянському Союзі вже з 70-х років всі карти видавалися виключно російською мовою. Лише в другому виданні Української Радянської Енциклопедії були кольорові карти-вкладки – ось це і був найповніший перелік географічних назв українською мовою. Ще українською видавалися навчальні карти та атласи до них. До речі, 1 листопада ми святкували 11-ту річницю створення Державної картографо-геодезичної служби України. Ось тому лише з 1991 року чільне місце зайняло у нас видання карт українською мовою.

Малий атлас світу, в 4-5 разів менший за щойновиданий “Атлас світу”, вийшов 1995 року. Але для того, щоб цей атлас побачив світ, потрібно було провести велику роботу, зібрати всі матеріали, можна сказати, майже з нуля. Так, за радянських часів у Москві діяв науково-дослідний інститут, де працював цілий підрозділ з передачі географічних назв (він створив 60-70 інструкцій з передачі географічних назв усіх країн світу, скажімо, Анголи, Намібії, Південної Африки і т. ін.) російською мовою. Щоб зробити відповідне транскрибування українською мовою, ми провели титанічну роботу. Скажімо, як правильно написати українською мовою: Хельсінкі чи Гельсінкі? Адже в російській мові немає українського “Г”, а є лише його відповідник “Ґ”, тому вони і пишуть “Хельсинки”. А як у нас? Необхідно діяти у точній відповідності до інструкції, адже потрібно точно знати, як передати з мови-носія їхню букву “H” – нашою “Г” чи “Х”. Отже, тепер знаємо, що правильно українською мовою буде Гельсінкі. А таких назв тисячі, і всі їх потрібно уточнити, правильно записати.

“КО”: Чи збільшується з кожним роком кількість назв карт, що входять до “Картографії”?

Р.С.: Прискорив процес видання, звичайно ж, розвиток комп’ютерних технологій виготовлення карт. Раніше цей процес був надзвичайно тривалим, матеріаломістким та працезатратним. Використання фотографічних технологій було шкідливим як для здоров’я працівників, так і для довкілля. Тепер збільшилися можливісті графіки і дизайну. З початку 1998 року ми припинили готувати карти за старими технологіями і повністю перейшли на нові. Звичайно, в світі це відбулося раніше, а ми, як завжди, відстаємо, але за останні 1-2 роки за якістю виданих карт “Картографія” вийшла на світові стандарти.

Минулого року ми видали 120 різних карт загальним накладом 3,5 млн. примірників. Звичайно, велику частку становить навчальна тематика, але суттєво збільшилась і кількість довідкових карт. Цього року станом на 1 жовтня 2002 року було видано вже 133 найменування, і, будемо сподіватися, до кінця року ця цифра становитиме близько 150 назв. На жаль, зараз немає розвиненої системи оптових фірм, що дозволило б значно розширити можливості щодо продажу нашої продукції, в той же час як за радянських часів ми взагалі не займалися цією справою. Отримали замовлення, виконали його і все. Зараз у нас працює маркетинговий відділ, ми взяли на себе ще й функції продажу карт, причому не лише своїх, але й інших підприємств. Оптовиків, які працювали б в маштабах всієї України, взагалі немає, є лише регіональні.

“КО”: “Картографія” бере участь у міжнародних книжкових виставках-ярмарках, в тому числі і в одній з найбільших у світі – Франкфуртській. Які останні новини звідти?

Р.С.: З 1995 року ми незмінно беремо участь у Франкфуртському ярмарку, орендуючи окремий стенд у павільйоні, котрий присвячено туризму. Там виділено площу для картографічних фірм. Участь у Франкфуртському ярмарку дозволяє нам відслідковувати тенденції розвитку картографії в світі і ті процеси, які відбуваються в постсоціалістичних державах. Це дозволяє нам утримувати ті позиції на картографічному ринку України, які ми, власне, зараз посідаємо, мати змогу слідкувати за змінами в картографії, брати участь у створенні нових видів картографічної продукції. Тому без участі у Франкфуртській ярмарці ми себе, як підприємство, не уявляємо.

Роздача деякої нашої продукції (в основному це невеликого формату карти України українською і англійською мовою з державною символікою) служить пропагуванню і взагалі донесенню до Європи інформації про нашу державу. Хоча ми і державне підприємство, кошти на поїздку до Франкфурту-на-Майні ми витрачаємо власні.

“КО”: Розкажіть, будь-ласка, коротко про плани “Картографії” на перспективу.

Р.С.: Продовжуючи тематику “Атласу світу”, плануємо видати набагато більший атлас, як за форматом, так і за кількістю карт, а це, звичайно ж, дає можливість відображати нашу планету в значно більших масштабах. Якщо у останньому виданні у нас було всього близько 20 тис. географічних назв, то в наступному їх буде вже понад 80 тис. Майбутнє видання планується на серпень наступного року.

Зараз з’являється багато нових тем, котрі потребують забезпечення належними картами. Наприклад, пішохідний, гірський, зелений туризми починають дедалі швидше розвиватися. Крім того, збільшується попит на адміністративні карти, автомобільну тематику, плани міст. Ця ніша в Україні і досі не зайнята, або зайнята лише частково.

Ми намагаємось зменшувати ціни на продукцію, бо споживач голосує своїм гаманцем.

“Картографія” розпочала видавати серію адміністративних карт областей України масштабом 1 : 250 000. Родзинкою цієї серії є відображення меж сільських рад, чого раніше не було. Започатковуємо серію карт автошляхів областей України. Зараз триває велика робота зі створення адміністративної карти України масштабом 1 : 500 000, і такого ж масштабу атласу автошляхів України.

Інтерв’ю провела Леся Костів

 
© агенство "Стандарт"