журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ПРЕЗЕНТАЦІЯ

ТЕМА НОМЕРА

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

КНИЖКОВI НОВИНИ

ГРИМАСИ РИНКУ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

СУБ’ЄКТИ РИНКУ

ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО НАДРУКОВАНОГО

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №11, 2002

КНИЖКОВI НОВИНИ

Знаки тривкостi буття

Теоретик українського піару, вдовольнившись казками, тепер вивчає семіотику

Якщо ви побачите людину, котра носить краватку на лобі, а окуляри – на шиї, то безумовно подумаєте, що в неї не все в порядку з головою. Але ж у повсякденному житті ми не задумуємося над тим, як правильно носити краватку чи окуляри. Ми просто це знаємо. Нас оточують знаки і умовності, яких ми самі не зауважуємо. Ці знаки й умовності і вивчає досить молода наука – семіотика. Георгій Почепцов презентував свою нову книгу “Семіотика” у літературному кафе книжкового супермаркету “Буква”.
А взагалі розмова точилася більше про предмет книги, ніж власне про книгу.

Cеміотика як наука почала розвиватися лише 20 років тому. Спочатку вона займалася вивченням лише знаків, але в наш час її категорії значно розширилися – це і знаки, і символи, і структура. Георгій Почепцов – семіотична особистість, він довгий час писав дитячі казки, а ще раніше – навчав майбутніх журналістів граматиці російської мови. Коли в середині 90-х років з’явилися книги з інформаційних технологій, більшість читачів просто вирішила, що це якийсь зовсім інший Георгій Почепцов. А виявилося – той самий.

Нині Г. Почепцов – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедрою інформаційної політики Української академії державного управління при Президенті України. Автор книг з тематики піару, іміджології, семіотики тощо.

Семіотика займається аналізом структурування дійсності з чисто людської точки зору. Кожна наука (наприклад, фізика, хімія) вивчає свій спосіб структурування світу і вводить свої елементарні одиниці такого структурування. Семіотика вивчає світ з позиції елементарної одиниці, яка називається знак. Семіотичний інструментарій ще не був достатньо використаний в сучасному світі. Він ще розвивається.

В “Семіотиці” вперше в системній формі розглядається наука, яка отримує все більше розповсюдження. Семіотичний аналіз дає розгорнуту картину того, як людина сприймає об’єкти оточуючого середовища, світу, що особливо важливо стосовно об’єктів, які створила сама людина. До презентованої книги в якості ілюстративної частини включено семіотичне дослідження радянського періоду, а саме “радянську семіотику”. Розділи “Семіотика радянської цивілізації”, “Семіотика радянської міфології”, “Семіотичні коди соціалізму” присвячено впливу на пострадянський простір залишків радянських знаків, правил і умовностей. Якщо радянська героїка будувалася на жертовності заради держави (наприклад, Зоя Космодем’янська), то західна кіногероїка дозволяла ставати мільйонерами колишнім чистильникам взуття, тобто варіант Попелюшки був аксіоматичним і обов’язковим. Зіткнення цих двох семіотичних світів (на перехресті яких ми зараз і перебуваємо) призводить до розчарування, помилок тощо.

Розділ “Семіотика і реклама” присвячено впливу на свідомість знаків гарного життя. Наприклад, реклама переводить споживачів у інший світ, де вони почуватимуться комфортніше. Цей світ більше, ніж їхній власний, насичений символізмом. В цьому світі вас люблять сильніше, ніж у власному. Там про споживачів піклуються. Пиво, наприклад, як об’єкт реклами, акцентує увагу не на смаковій якості, а на соціальному аспекті – “Потрібно частіше зустрічатися з друзями” тощо. Поняття паблік рілейшнз, його методи і заходи, що використовуються в рекламній сфері, психологічні мотиви і підґрунтя для правильного впливу на потенційних клієнтів і партнерів, новітні технології як інструмент піару – це теми, які вже давно активно вивчаються на Заході. В Росії також створюються відповідні кафедри при університетах.

У нас поки що “руки не дійшли”. Лише незначна кількість книг Георгія Почепцова, що присвячені цим проблемам, продаються в Україні, всі інші – за межами нашої держави.

“Україну зараз не знають в світі. Ми не те що не маємо фігур, котрі здатні заявити про нас, але навіть не випромінюємо хоч якоїсь аури. Нас ніби не існує. Ми не маємо своєї думки, психології народу. Вона сформована знаковими системами мильних опер та телесеріалів Південної Америки, Європи, Росії. Пригноблена точкою зору сусідів”, – сказав на презентації автор книги “Семіотика”.

Можливо, починати, так би мовити, реформи, треба за рецептами пана Почепцова – з засвоєння законів семіотики, щоб, озброївшись ними, багатовекторними кроками прямувати до цивілізаційних вершин?..

Леся Костів

 
© агенство "Стандарт"