журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ПРЕЗЕНТАЦІЯ

ТЕМА НОМЕРА

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

КНИЖКОВI НОВИНИ

ГРИМАСИ РИНКУ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

СУБ’ЄКТИ РИНКУ

ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО НАДРУКОВАНОГО

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №11, 2002

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

Що і навіщо друкувати?

Чим керуються видавці, обираючи ту чи іншу книгу до друку?

На книжкових полицях вдосталь усілякої літератури. Уподібнившись неофіту, вирішила з’ясувати для себе: "Хто займається виданням такого розмаїття книжок?" У даному випадку мене зацікавило: якими критеріями керуються видавці наукової, навчальної літератури та класичних творів, обираючи ту чи іншу книгу до друку. Адже це не те популярне читво, яке читається навипередки та розкуповується тисячами примірників.

Для прояснення ситуації “відбору” я звернулася до представників трьох видавництв: головного редактора “Факту” Леоніда Фінкельштейна, директора “Наукової думки” Ігоря Алексеєнка, директора видавничого центру "Академія" Василя Теремка.

Видавничий центр "Академія"

Основний напрям діяльності видавництва – друк навчальної літератури. Запропоновані рукописи детально вивчаються, після чого фахівці вирішують, що з ними робити далі. У виданні книг важливою є наявність відповідної дисципліни у навчальному плані вузів. Василь Теремко, керуючись маркетинговим принципом, вважає, що, окрім знання потреб ринку, неабияку вагу мають досвід та інтуїція.

Щодо критеріїв, за якими відбирають книги, то вони такі:

- самодостатність;

- поліфункціональність;

- адекватність її (книги) сукупним споживчим характеристикам пересічного споживача.

Видавничий центр працює у режимі комерційного ризику, на своїх коштах. Тому при виданні книги потрібно не помилитися щодо попиту на неї.

Видавництво "Наукова думка"

Видавництво за формою власності державне, головним замовником є Національна академія наук України. Щодо наукової літератури, то авторів відбирає відділення наук НАН України, котре вирішує, яка тематика є найбільш актуальною, чи добре підготований той або інший рукопис. Відповідно до цього рекомендують книги до друку.

Коли мова йде про наукову літературу, то таке поняття як маркетинг тут не зовсім підходить, вважає Ігор Алексеєнко. Книга – це завершальний етап серйозного дослідження, і не має значення, розрахована вона на 100 чи 2000 фахівців – її все одно потрібно видавати, адже це людське знання. Коли почали видавати "Бібліотеку школяра", були спроби з’ясувати потреби споживачів. Зробили висновки, що зовсім немає книг, передбачених шкільною програмою. Більше того, наприклад, “Кобзар” тоді був тільки у подарунковому виданні, і це означало, що, по-перше, не всі зможуть його придбати, а, по-друге, те, що дитина не зможе скористатися дорогою книгою в школі для роботи на уроці.

Головне ж, чим керуються у "Науковій думці", вирішуючи долю рукопису (чи його побачить громадськість, чи припадатиме пилом у шухлядці) – це те, наскільки книга потрібна нашому читачеві.

Видавництво "Факт"

На думку головного редактора Леоніда Фінкельштейна, у теперішніх умовах не можуть існувати видавництва всеохоплюючого профілю. Навіть за часів Радянського Союзу "державні монстри" книжкової справи обов'язково спеціалізувалися на певній тематиці.

До речі, своєрідна довідка для тих, хто не знайомий з "Фактом". Основними напрямками роботи є видання: 1) навчально-методичних посібників з математики; 2) класичної та елітної сучасної української літератури; 3) літературознавчих та культурологічних студій; 4) науково-пізнавальної і дитячої літератури.

Тепер про те, на що (на кого) звертають увагу видавці, відбираючи книжку: 1) постать того, хто написав (автор, упорядник, науковець, навіть той, хто працює над примітками);

2) соціальна значимість твору.

Леонід Фінкельштейн звернув увагу на таку тенденцію: якщо раніше приносили твори, то тепер пропонують надрукувати дисертації, вважаючи їх обов'язково потрібними всьому людству. До такого ставляться обережно, оскільки книга перш за все повинна бути книгою.

Маркетинговими дослідженнями видавництво "Факт" займається досить серйозно, але, на превеликий жаль, вивчення ринку додає ще більшої впевненості в тому, що продаж складатиме не більше двох-трьох тисяч примірників певної книги на рік. До того ж про попит на деяку літературу важко судити, оскільки про авторів не знають навіть ті, хто мав би про це знати. "Я сказав би, що дослідження, які ми проводимо – більшою мірою для заспокоєння власної совісті", – така думка головного редактора видавництва Леоніда Фінкельштейна.

Звичайно, після розмови лише з трьома фахівцями не можна робити висновків про всю книговидавничу галузь, але, принаймні, це були такі собі "роздуми на тему", обмін думками, у яких, сподіваємося, буде продовження.

Вікторія Падалко

 
© агенство "Стандарт"