журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ПРЕЗЕНТАЦІЯ

ТЕМА НОМЕРА

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

КНИЖКОВI НОВИНИ

ГРИМАСИ РИНКУ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

СУБ’ЄКТИ РИНКУ

ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО НАДРУКОВАНОГО

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №11, 2002

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

У пошуках «золотої середини»

Про те, як сьогодні виживають і розвиваються видавництва середнього рівня

Дилема “кількість – якість” завжди була актуальною для виробника середньої ланки. Не є винятком і невеликі поліграфічні підприємства. Одні з них сьогодні надійно осіли в обраних видавничих нішах, інші – продовжують “обтиратися” на ринку, весь час відкриваючи нові обрії.
Київські фірми “Аверс-2000” та “Павлім” реально стартували як поліграфічні приблизно в один час – у середині 90-х. Однак шляхи розвитку обрали різні. У певному розумінні можна сказати – протилежні. Між тим, цікаво, що в проекції на український ринок, щодо просування в обох, висновок напрошується один. А саме: “золота середина” в пропорції “кількість – якість” для середнього українського виробника поліграфії поки що залишається мрією. Хоча є й відмінність. Як показує практика, шальки економічних терезів поки що схиляються на бік першої величини – кількості.

Краще менше та краще?

“Те, що ми правильно обрали нішу на книжковому ринку, – каже директор видавничо-комерційної фірми “Аверс-2000” Лариса Соколовська, – нас переконав 5-тисячний тираж першої книги. Адже її розмели з прилавків книгарень буквально за три місяці…”

Фірма пані Лариси працює над виданням виключно подарункових книг. Переважно – це перекладацька література, а також призначена для сім'ї та дому.

Основною умовою в проекті підготовки цих видань була і залишається якість вищого ґатунку. Оскільки ж належної поліграфічної техніки, яка б забезпечувала цю умову, в Україні поки що немає, книги друкуються в Словаччині. Така принципова позиція додає в актив підприємства ще один плюс – зводить конкуренцію поміж видавців поліграфії такого рівня до мінімуму.

Втім, кілька останніх років роботи на вітчизняному ринку значно прохолодили ейфорію Лариси Анатоліївни. І причина тому, за її власним свідченням, у відсутності в державі централізованої системи книгорозповсюдження. Така мережа існувала за радянських часів. Нині ж книгарні працюють автономно, а видавці змушені виходити на них самостійно.

На сьогодні фірма “Аверс-2000” уклала понад 100 угод з різними реалізаторами. Що, між тим, не рятує ситуацію. Адже переважна більшість книжкових магазинів реагують на пропозицію видавця, образно кажучи, за принципом “центрифуги” – з шаленою швидкістю накручуючи ціни. А разом з тим – відмітаючи покупця того рівня, на якого розраховано книги. Як правило, торговельні надбавки сьогодні становлять до 50 відсотків. Тобто подарункове видання собівартістю 26 грн. автоматично пропонується покупцеві за 40 грн.

Останнім часом до цієї проблеми додалася ще й інша: мито на транспортування готової поліграфії зі Словаччини зросло від 5 до 15%. Що теж лягає на вартість книжок. А їх, до речі, за весь цей час фірма видала 10 найменувань.

Поволі така ситуація призвела до помітного охолодження уваги покупця до високоякісної продукції підприємства. Як наслідок, фірма вимушена була заморозити інші проекти, які знаходяться на різних стадіях підготовки матеріалів до друку.

Вихід із непростого становища Лариса Соколовська бачить у прийнятті Верховною Радою законів, які б чітко врегульовували процеси на українському ринку поліграфії.

Новi iдеi, новi обсяги!

Приватне поліграфічне підприємство “Павлім” від початку свого існування спеціалізувалося на дитячій літературі. За останні п'ять років фірма на власній поліграфічній базі видала 100 видів розфарбовок, майже 80 збірочок казок та ще 20 книжок-вирізалок.

Утім, вдячним ринком дешевої дитячої літератури підприємство вирішило не обмежуватись. Як розповідає керівник ПП “Павлім” Едуард Карпенко, нині підприємство робить ставку на авторів конкурентоспроможних вітчизняних детективів. Нині тут вже видано чотири томики із серії “Бандитське життя” за авторством молодого українського письменника Олександра Чорнобука. Готуються до друку ще три романи різних вітчизняних авторів.

Шукати нове й реалізовувати сміливі проекти для Едуарда Миколайовича стало стилем роботи. Ще на початку 90-х, коли починав працювати на книжковому ринку, досліджуючи попит та пропозицію (адже займався завезенням дитячої літератури із сусідньої Росії), він і гадки не мав, що колись самому доведеться займатися поліграфією. Та настав час, коли дійшов висновку: “досить годуватися з Москви, треба розвивати своє власне виробництво”. Це була справді авантюра: без спеціальної освіти зайнятися видавництвом. Як виявилося, життєвого досвіду вистачило.

Нині у ПП “Павлім” працює 40 осіб. Є дві власні поліграфічні бази, магазин.

Однак, як відомо, у кожної медалі завжди є зворотний бік. Ті, хто обрав шлях поступового розвитку на власній матеріальній базі, як правило, мають у своєму розпорядженні застарілу і значною мірою відпрацьовану техніку. Відповідно і якість продукції не завжди відповідає бажаним стандартам.

Зрозуміло, що такі видавці завжди скаржаться на брак коштів. Адже сьогодні найдешевший поліграфічний агрегат, що вже був у використанні, коштує приблизно $15 тис., а новий, сучасний, може й потягнути на півмільйона умовних.

Разом з тим, часи, коли співробітники таких невеликих поліграфічних підприємств самі оббивали пороги замовника, поволі проходять. Нині, аби задовольнити всіх бажаючих надрукувати замовлення, у підприємства не вистачає технічних потужностей.

Крім цього, як поінформував Едуард Карпенко, сьогодні його фірма взяла курс на реалізацію власних проектів. Суть їх полягає в тому, щоб за кошти фірми придбати матеріал, отримавши на нього ексклюзивне право, довести твір до кондиції та видати. Це, хоча й значно витратніший процес, зате й вигода – очевидна. Саме таким чином “Павлім” видає вищезгадані детективи та романи.

Між тим, директор “Павліма” впевнений: підприємство працює і розвивається в першу чергу завдяки правильно побудованій стратегії та сміливим рішенням друкувати вітчизняних, ще нікому не відомих авторів.

Тенденція, однак...

З огляду на насиченість вітчизняного книжкового ринку українськими виданнями, діагноз – “пацієнт скоріше живий, аніж мертвий” – звучить обнадійливо. Однак паралельно прослідковується й інша тенденція: якісні й дорожчі, а також україномовні книжки продовжують поволі поступатися місцем дешевшим і російськомовним. А це тільки віддаляє український поліграфічний продукт від омріяної “золотої середини” в оптимальному поєднанні двох величин – якості та кількості.

Змінити вітер у напрямку національної книги під силу українським законодавцям, які мають врегулювати нормативне поле та створити сприятливий економічний клімат для формування і розвитку середнього бізнесу загалом і поліграфічних фірм зокрема.

Ірина Столяр

 
© агенство "Стандарт"