журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ЗАКОНОДАВСТВО

ТЕМА НОМЕРА

РИНОК ПОЛІГРАФІЇ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

З ІСТОРІЇ КНИГОДРУКУВАННЯ

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

КНИЖКОВИЙ ДИЗАЙН

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №10, 2002

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

Видавництво без витрат, або Безкоштовна книга необмеженим накладом

Електронна версія українськомовних романів сучасників існує в Мережі вже понад два роки. Така форма випуску рукописів, безперечно, має безліч переваг: не потрібні кошти на видання твору, рекламування книги тощо. З іншого боку, і читачі мають змогу абсолютно безкоштовно прочитати романи, отримавши їх надзвичайно швидко. Про створення і перспективи "Української електронної роман-газети" розповів її засновник і головний редактор Валерій Нечипоренко.

Бібліотека роман-газети поновлюється кожних два місяці, тобто всього "видається" шість романів на рік. Валерій Нечипоренко називає дві причини такої кволості: по-перше, в організаторів сайту мало часу і коштів; по-друге, мало авторів справжніх високохудожніх творів сучасної української літератури, які згодні друкуватися на безгонорарній основі. Найімовірніше, що на заваді активному збільшенню кількості творів стоїть не перше, а друге. Взагалі ж опублікувати свій твір у роман-газеті надзвичайно просто. Для цього всього-навсього треба написати роман належного художнього рівня і мати його електронну версію. Потім потрібно електронною або звичайною поштою повідомити головного редактора про свій намір опублікуватися в УЕРі, повідомивши свої контактні реквізити для подальшого зв'язку. Звичайно ж, романи, що надсилаються в "твердій" копії (на папері), редакція не розглядає.

До речі, роман Василя Шкляра "Ключ", який свого часу був опублікований в електронній роман-газеті, невдовзі отримав дві літературних премії і вже вісім разів перевиданий.

На жаль, з причин недосконалості нашого законодавства і враховуючи надзвичайний розвиток технологій, редакція не гарантує, що авторські тексти не будуть вкрадені з сайту УЕР і використані деінде. Щоправда, оскільки гонорару за публікацію не передбачено, то й крадіжка безкоштовного не принесе збитків, а можливо, навіть переконає автора в тому, що його роман цікавий. Викрадають, як відомо, не лише те, що погано лежить, але й те, що має цінність.

До редколегії "Української електронної роман-газети" входять, крім головного редактора, Віктор Васильчук, Андрій Кокотюха, Світлана Короненко, Олександр Кривенко, Петро Перебийніс, Михайло Сидоржевський, Василь Шкляр. Сам Валерій Нечипоренко перечитує твори – претенденти на опублікування і одразу відсіює роботи авторів-графоманів, а потім розшукує членів редколегії і розсилає чи роздає їм примірники роману. Їх думки можуть розходитися щодо правильності побудування композиції, мови твору тощо, але високохудожній роман і талант автора, як правило, визнають усі.

Ще до створення електронної роман-газети Валерій Нечипоренко хотів видавати її паперовий еквівалент. Він знайшов спонсора і заручився його словом про фінансову підтримку, однак коли всі потрібні загальновизначені норми реєстрації були виконані, спонсор відмовився від своїх слів і зобов'язань. Валерій Нечипоренко саме тоді вирішив, що не хоче бути залежним від когось, і створив електронну роман-газету. Зараз у фонді "Відродження" запропонували подати проект оновленої і розширеної версії УЕР і, можливо, нададуть кошти на її реорганізацію. Вже є декілька цікавих ідей щодо цього проекту, наприклад, як надати можливість заробляти гроші на продажах текстів в електронному варіанті. Так, на сайті буде розміщено першу частину роману для всіх відвідувачів, а продовження буде висилатися на адресу зацікавленої людини, що оплатила рахунок. Більш відомі автори зможуть таким чином продавати повні електронні версії своїх романів чи збірок новел, які будуть набагато дешевшими за паперові варіанти. Планується, що тоді зміняться функції редколегії, яка дотепер лише визначає переможців. До обов'язків членів редколегії, таким чином, входитиме розгляд запропонованих авторами текстів для відбору творів належного художнього рівня.

Оскільки видання є некомерційним і неприбутковим, все, що зроблено до сьогоднішнього дня, було оплачено коштом головного редактора роман-газети. Надалі планується трансформувати сайт в універсальний портал своєрідних літературних галерей, але для цього потрібні ще більші кошти. За задумом, до літературних галерей будуть входити не лише сучасні романи, але й новели, вірші, повісті, загалом буде представлено всі жанри. Буде запроваджено голосування читачів (за лічильником відвідувань, що діє зараз, за два з половиною роки сайт роман-газети відвідали близько 15 тис. читачів).

Над сайтом працює сам Валерій Нечипоренко та члени редколегії, які є фанатиками сучасної української прози і погоджуються віддавати декілька годин на тиждень цій справі безкоштовно. Також над сайтом працюють, але лише в технічному плані, веб-дизайнер та програміст, які отримують зарплатню на контрактній основі.

Електронна роман-газета має простий дизайн, що полегшує і прискорює завантаження його в Мережі. Будь-хто, будь-де, навіть із найслабшим провайдером може продивитися роман-газету. Максимальна зручність сайту ще й у тому, що всі твори надано у форматі Zip-файлів, які швидко перекачуються на комп'ютер користувача і можуть бути розархівовані й прочитані вже офлайн.

З кожним випуском роман-газета "товстішає", починає займати все більше й більше місця. Безперечно, електронне періодичне українське літературне видання наближається до комерційних стандартів утримання сайту у Всесвітньому павутинні. На romangazeta.bigmir.net вже зараз представлена обмінна реклама з дружніми сайтами, можливо, згодом з'явиться і комерційна, але це, за словами Валерія Нечипоренка, аж ніяк не буде реклама тютюну, горілки тощо.

Проблема в УЕР зараз лише одна – в Україні досить слабо, у порівнянні з розвинутими країнами, розвивається інтернет-бізнес. Часто авторам і фінансовим структурам доводиться популярно пояснювати, що це взагалі за "диво" таке – електронний роман. Зрозумівши перспективи розвитку цієї галузі, ми зможемо мати повноцінний портал, що буде охоплювати всі галузі сучасного літературного життя України.

Підготувала Леся Костів

 
© агенство "Стандарт"