журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ЗАКОНОДАВСТВО

ТЕМА НОМЕРА

РИНОК ПОЛІГРАФІЇ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

З ІСТОРІЇ КНИГОДРУКУВАННЯ

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

КНИЖКОВИЙ ДИЗАЙН

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №10, 2002

ТЕМА НОМЕРА

Потім брали книжку двома пальчиками і казали: «Фе...»

Після Форуму, коли трохи притлумилися "виставкові" емоції, Уляна Глібчук підійшла до головного редактора газети "Книжник-Ревю" та організатора щорічної акції "Книжка року" Костянтина Родика, аби той розтлумачив їй деякі тонкощі львівської книжкової толоки.

Костянтин Родик: Форум залишається єдиною повноформатною виставкою на кшталт західних. Росія, лишаючись політичною "азіопою", у книжковому розумінні вже Захід. Ми – ще ні. Жодна нормальна країна не може дозволити собі існування двох одноформатних книжкових ярмарок. Скажімо, у Німеччині (Франкфурт та Лейпціг), у Польщі (Варшава і Краків) виставки позиціонуються по-різному. Так само у Москві, де співіснують три різні виставки: "Книжка року" – навесні, "Міжнародна московська книжкова виставка-ярмарок" – восени і Non/fiction – у листопаді. Вони всі різняться між собою. Московська "Книжка року" – "гра мускулів", спроба передбачити майбутнє. Non/fiction – ярмарок інтелектуальної літератури без жодних авторських вечорів. Думка, що можна створити щось подібне до Форуму видавців будь-де, у Києві чи у Харкові, є хибною. Вона лише відволікає від головної мети видавничої справи – створення культурного середовища. У Львові воно є, в Києві – немає.

"Книжковий огляд": Але ж і в Києві маємо ярмарки-виставки…

К.Р.: Позиціонуються вони не вірно. Не треба змагатися з Форумом. Даремна трата грошей, енергії та часу. Зробити киян львів'янами неможливо. Утопічна мета. Якщо "Книжковий сад" та "Книжковий світ" хочуть жити далі, їм треба замислитись над власною індивідуальністю. Або перетворитися на ярмарку регіонів чи на фестиваль авторів…

"КО": А Форум видавців?

К.Р.: У нього свої проблеми, і вони лежать на поверхні. Розвиватися "топографічно" йому вже нікуди. Усі три поверхи, усі галереї Палацу мистецтв – переповнено. Відмовляти видавцям? Піднімати орендну плату за стенди?

"КО": Очевидно, має пройти якийсь час, настати новий етап розвитку, чи що…

К.Р.: Зміни мають відбуватись не в календарі, а у головах організаторів та видавців. Єдиний рецепт – думати. Живемо в згущеному молоці ноосфери. Стільки ідей висять у повітрі – тільки встигай зрізати з ниточок.

"КО": Чим пояснити ігнорацію "Книжника" на Форумі?

К.Р.: Мабуть, ментальністю. Доки півень не клюне у пікантне місце, доти не втямимо, що справа вимагає загального об'єднання сил. Тільки тоді чогось досягнемо. Ігнорувати один одного – непродуктивна позиція. Що цьому можу протиставити? Хіба що викреслену годину зі сну. Більше працюватиму. Тільки так. Мало не у кожному місті виникають якісь "книжки року", і це свідчить, що всі хочуть мати свою "книжку". Мені дуже сподобалось те, що зробила Леся Коваль минулого року. Вона вийшла на сцену і сказала: "А це нагорода від мене". Які можуть бути претензії? Одне видавництво їй подобається, інше – ні…

"КО": Наскільки "якісним" є цього року журі Форуму?

К.Р.: На моє переконання, найкращі ідеї виникають на перехресті чогось. Так само й книги. Успішною є та, котра може належати до кількох номінацій. Зараз у журі Форуму дещо інші проблеми, які ми вже проминули. Зрозуміли, що не можна "формувати експертів" з розкручених імен. Причина банальна: вони не читають. При усій моїй повазі до "депутатської" групи Форуму… Вранці приїхали, поки розмістилися в готелі, поки попили львівської кави. А потім зібралися разом і побачили гори книжок. Як тут не розгубитися? І потім, якщо я більш-менш можу оцінити художню літературу, то із вузькофаховою справитись нелегко. Візьмімо хоча б отой геодезичний словник. Маю підозру, що для Танюка чи Поповича це теж малопідйомна задача.

"КО": Чим пояснити розбіжність результатів рейтингів Форуму та "Книжки року"?

К.Р.: На Форум потрапляють буквально "гарячі" книжки. У цьому його "цимус". Малкович забрав з друкарні "Гаррі Поттера" за дві години до потягу на Львів. Так само "Кальварія" привезла на виставку щойно віддрукований тираж. Але чи помітило їх журі? Книги Вольвача, Герасим'юка, Охрімовича зігнорували, хоч вони не поступаються "Діві Обиді" Римарука. Серія одна. Якість теж однакова. Є така техніка "хенд мейд" (ручна вклейка ілюстрацій). Не помітили і трьох книг Пауло Коельо у прекрасному перекладі Віктора Морозова… Директор "Класики" не подавав їх на конкурс, мотивуючи тим, що "не вірить у жодні конкурси".

"КО": Київських "Основ", здається, теж не помітили…

К.Р.: В кулуарах різне балакали… Мовляв, представлена в журі депутатська група взяла "процес" у свої руки. Вони це вміють. І трибуни захоплювати, і володіти словом на рівні переконання. А потім брати книжку двома пальчиками: "Фе-е…". Мовляв, це що – література?.. Цікава ситуація виникла з "Гайдамаками" видавництва "Просвіта". Чудове подарункове видання. Коментар журі межував з абсурдом. Мовляв, отримала "Просвіта" грант від "Держінформполітики" і спромоглася видати одну книгу, а ми, мовляв, цінуємо книги, які випускаються на власний ризик. Лукаво. За кожною "конкурсною" книгою – якщо не "Відродження", то інший фонд. Про який ризик йде мова? Мають бути рівні правила гри для всіх.

Інтерв'ю записала Уляна Глібчук

 
© агенство "Стандарт"