журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ЗАКОНОДАВСТВО

ТЕМА НОМЕРА

РИНОК ПОЛІГРАФІЇ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

З ІСТОРІЇ КНИГОДРУКУВАННЯ

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

КНИЖКОВИЙ ДИЗАЙН

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №10, 2002

ТЕМА НОМЕРА

Як з білих плям зробити «Білу книгу»

У рамках спільного проекту Міністерства освіти і науки України, Програми розвитку ООН, Міжнародного фонду "Відродження" та Світового банку "Освіта для реформ" відбулася дискусія "Біла книга освіти України".

Спершу – коротко про проект. Його мета – грунтовний всебічний аналіз освітньої системи України, створення Національної доктрини розвитку освіти із залученням та врахуванням громадської думки. Перший етап проекту закінчився наприкінці 2001 року презентацією семи аналітичних досліджень, результатів дев'ятимісячної праці семи груп аналітиків у таких напрямках, як рівний доступ до якісної освіти, удосконалення структур і методів управління освітою, економіка освіти, моніторинг якості освіти і адекватність змісту освіти. В Національній доктрині було висвітлено ключові проблеми, "білі плями" та "чорні діри" освіти, але практично не запропоновано шляхів виходу з кризи. У квітні 2002 року розпочався другий етап проекту, що має на меті підготовку конкретних рекомендацій урядові України щодо втілення найбільш актуальних завдань, визначених доктриною. Результати другого етапу заплановано оприлюднити в червні 2003 року в так званій "Білій книзі", яку буде присвячено проблемам освіти та пропозиціям щодо їх вирішення. До обговорення цих пропозицій буде залучено громадськість.

При обговоренні проекту на Форумі видавців стало зрозуміло, що, принаймні, такий підхід викликає значно більше поваги і довір'я, ніж сумнозвісна реформа розтягнення шкільної освіти на дванадцять років, без будь-якого вивчення питання і без будь-яких підстав для такої реформи. Освітня система України взагалі дотепер не досліджувалася і не аналізувалася – саме тому йдеться про "білі плями". Замість того, щоб зробити освіту якіснішою, доцільнішою, ефективнішою, її розтягнули на дванадцять років, витративши на це купу грошей, розвівши бюрократичну тяганину та зіпсувавши життя багатьом дітям, продовживши період їх інфантильності та залежності від батьків. Коли людина в дев'ятнадцять років закінчить школу, а в двадцять п'ять – вищий навчальний заклад, наскільки ще зменшиться і так невелика працездатна частина населення? В проекті "Біла книга" значну увагу приділено моніторингу якості освіти, який застосовується в усьому світі, – постійне вимірювання якості й ефективності освіти та постійне самовдосконалення замість того, щоб збільшувати час протирання штанів на шкільній лаві.

Дискусія "Біла книга освіти України" була присвячена проблемі якісних шкільних підручників. Ця проблема безпосередньо стосується трьох напрямків проекту "Білої книги": управління освітою, економіки освіти та адекватності змісту освіти. Ведучий дискусії Павло Кобзей, національний експерт з питань управління освітою, окреслив два аспекти питання: перший – брак якісних підручників, другий – надлишок таких, з якими неможливо працювати. Обговорювалося п'ять етапів: потреба в створенні підручника, підготовка рукопису, надання грифу та апробація, тиражування, доставка та розповсюдження. В однієї з авторок цієї статті склалося враження, що проблема полягає не в нестачі талановитих авторів підручників, а в корумпованості певних установ. Відомо, що олігополія "допущених" підручників і держзамовлень належить чотирьом видавництвам. А всім іншим – зась. Багато учасників дискусії нарікали на заангажованість Міністерства освіти, що видає грифи, його протекціоністську політику щодо "корифеїв" сучасної навчальної літератури. Цікаві, сучасні, професійно зроблені підручники роками вилежуються в шухлядах лабораторії підручникотворення (це не мовний зворот, така насправді існує). Йшлося про те, що торік був проведений конкурс серед авторів підручників, але результатів жоден із конкурсантів не знає й досі. Певне, одним з критеріїв оцінювання була вага книжки. Наприклад, з підручника заслуженого вчителя України Мирослави Чорної було викинуто певну частину, щоб не перевантажувати учнів, і автора просто поставили перед фактом. Другою перешкодою для створення якісних підручників є постійна зміна навчальних програм, що також є звичною бюрократичною імітацією діяльності. Відверто кажучи, здалося, що загальний настрій і оцінка шансів вирішення проблеми браку якісних підручників – "нема на то ради!".

Ірина Дробіт, Інна Волосевич

 
© агенство "Стандарт"