журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ЗАКОНОДАВСТВО

ТЕМА НОМЕРА

РИНОК ПОЛІГРАФІЇ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

З ІСТОРІЇ КНИГОДРУКУВАННЯ

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

КНИЖКОВИЙ ДИЗАЙН

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №10, 2002

ТЕМА НОМЕРА

Лев, равлик і слимак…

Символ Форуму видавців – равлик – означає "життя і смерть, вогонь і воду, безсмертя, активність, витривалість, поміркованість і розважливість" ("Словник символів" В. Копалінського).

Львів. Готичні шпилі, стародавній брук, зчорнілі од старости стіни. Око місцевого божевільного пильнує хруст порохнявої крокви, б'є на сполох в іграшковий дзвіночок: "Холєра, Львів у небезпеці". Пророк Ієремія ридає "над стінами старого міста". Але навіть психічно здорове око помічає: "Холєра…". Фауна міста проростає крізь брук, ошивається вкруг "високих замків", провадить більш вегетативний, аніж світський спосіб життя. Вона освічена, навіть інтелектуальна. Пруст, Гайдегер, Джойс… "Спостерігає за спостережником". Через замкову щілину дубових дверей, котрі ведуть до покоїв таких же старих, поточених шашелем історії помешкань. Будинки ці "фауна" сприймає виключно як "м'ясо" поезійного декадансу. Турист, роззявивши рота, вицокує язиком: йому подобаються "карієсні щелепи" кам'яниць. А ще "москальська" попса у кав'ярнях та барах на вулицях Дудаєва, Чорновола, Коперника… "Дівчата, це у вас таке львівське FM?" "Так, радіо "Люкс". Холодно-байдужі спадкоємиці колись гонорового Львова… До гонору плебейська доба додала ще гоноровішу пайку запопадливості. Літератори та близька до мислення публіка смакують львівською присутністю Лема. (Геній жили у Львові!) Високо задерта голова, випнуте підборіддя. Лем не винен, йому вісімдесят з гаком. Написав "Високий Замок. Спогади про Львів", принципово відганяє набридливих мух української журналістики. Поки не вирішиться "личаківське питання"?.. Пережите, сотворене, плюс дрібка імперської історії можуть собі дозволити кирпу...

Українську "білу кісточку" вимили криваві паводки "червоного визволення". Середньовічний центр заселила "гебня". Їх законні "супружниці" спочатку трохи розгубилися. У нічних вазах варили суп (такіє мілиє сімпатічниє кастрюлькі), в пеньюарах "шпацірували" до театру. Міфи?.. Десять років незалежного процвітання теж не минули без наслідків. Сталося так, що націоналістичні сили Галичини перемогли, прийшли до влади і тут же зійшли на пси. П'ємонт виявився картонним. Натомість кілька самозакоханих паяців завили до місяця щось про галицький сепаратизм. Смерть Ігоря Білозора перевірила поспільство "на вошивість". Погаласували, повимахували топірцями… І все по тому. Вже знають, як смакує запашна по-віденськи чи по-східному зварена кава "під шуфутинського".

Таким є тло. Воно ж, в силу своєї сірості, передбачає яскраві плями. Нещодавно Палац мистецтв – місце зустрічі книговидавців України – опинився в облозі бібліоманів. Дев'ятий Форум. Львів'яни до нього готуються заздалегідь: наперед складають копійчину. Потім вибудовують довжелезні черги, аби, придбавши квиток, потрапити до Палацу мистецтв. Цього року кошторис Форуму склав 250 тис. гривень. Не надто багато. Спонсорські гроші пішли на залагодження наслідків трагедії у Скнилові. Звідси скромне приміщення обласної філармонії замість розкішної зали Львівської опери. Якраз там відбувалась церемонія нагородження переможців. Попередньо оголосили про смерть двох київських колег-видавців. По дорозі на Форум вони загинули в автомобільній катастрофі. Хвилина мовчання…

Церемонія нагородження під акомпанемент камерного оркестру "Віртуозів Львова". У номінації "Українська художня література: проза та поезія усіх жанрів" – книжка вибраної прози та есеїстики "Приватна колекція" видавництва "Піраміда". "Українська словникова, енциклопедична та довідкова література" – словник-довідник "Фразеологія Миколи Лукаша" видавництва "Довіра". "Художні та подарункові видання" – "Українська старовина із приватних збірок" видавництва "Родовід". У номінації "Українська дитяча література" вперше не визначено переможця. "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" не стала навіть лауреатом. Знехтувало журі "Гаррі Поттера". Проте незаангажований відвідувач книжкового ярмарку мав іншу думку. "До лампочки" йому усі оті вузькофахові детальки. "Перекладна-неперекладна" література… "Галамажин" тираж "Поттера" змели "до крихти". Гран-прі конкурсу, "гутного" равлика, отримала книжка "Шагала. Розповіді та ілюстрації про життя на селі у Західній Україні" видавництва "Мастіг". Учасники та гості Форуму "рустикальний" вибір журі зустріли без ентузіазму. Завібрувала потаємно-масова думка про тенденційність та суб'єктивність.

Крім офіціозу, відбувалося спілкування "без краваток". "Обмивали" нові книжки. Найгучніше – у "Ляльці" (культовий львівський клуб). "Гра в гру" Володимира Кауфмана, "Пафос" Володимира Єшкілєва, поетичні мережива Мар'яни Савки та Кіяновської. Багато алкоголю. Тоненькі "андрогінні" пальчики розривають гарячий апельсин (даруйте, помаранчу), малюють експромт на серветці. Гра в ерос…

Журі Форуму (у ньому "членували" і полум'яно-красномовні депутати), попри політичні гасла, зі сцени конференц-залу теж видавало експромти. Від публіцистичного пафосу Танюка "держава навкарачки вповзає у сучасність" до милої безпосередності пані Коваль "як можна Танюка чи Набоку заставити працювати більше, ніж вони можуть?". Жарти жартами, але вельмишановне журі таки мусило перечитати ("по-горизонталі"?) силу-силенну книжок. Сподіватимемося на їх добросовісність та "трудогольство". Президент Форуму Олександра Коваль не сумнівається, що "журі відібрало настільки вартісні книги, що вони спокійно можуть стати лауреатами і на "Книжці року" від "Еліт-профі\". "Правда, там дещо інший спосіб оцінювання і величезна проблема у визначенні жанру. Минулого року до номінації "Енциклопедична література" потрапили довідники, як лікувати захворювання хребта, доглядати песиків-котиків, застільні пісні, тости…" Насправді у визначенні номінацій Форум має не менше проблем, ніж "Еліт-профі". Принаймні, на прес-конференції, скликаній з нагоди визначення переможців, журналістську публіку у першу чергу хвилювала "чистота жанру". "Чому та й чому" шановне журі так непрофесійно виділило номінації? Чи не краще було б "роздутися" до безконечності? "Наклепати" нові "чисті" номінації і розширити штат журі… Президент Форуму не приховувала: "Ми обмежені і в часі, і в просторі, і в грошах. Мусимо десь поставити риску".

Замість епілогу. І Форум, і Львів обмежені "у часі, просторі і грошах". Обабіч шосе тішать око рекламні "нагадування": "Львів входить до спадщини ЮНЕСКО". Рекламним щитом не затулиш злиденності львівської брами. Місто потребує реальної допомоги. Інакше його символом буде не Лев і не равлик. Радше, слимак…

Уляна Глібчук

 
© агенство "Стандарт"