журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ЗАКОНОДАВСТВО

ТЕМА НОМЕРА

РИНОК ПОЛІГРАФІЇ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

З ІСТОРІЇ КНИГОДРУКУВАННЯ

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

КНИЖКОВИЙ ДИЗАЙН

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №10, 2002

ЗАКОНОДАВСТВО

Людина без книги – держава без майбутнього

Як відомо, законопроект "Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні", після його затвердження на засіданні Кабінету Міністрів 11 вересня, було передано на розгляд до Верховної Ради. З проханням прокоментувати цей документ ми звернулися до людей, безпосередньо причетних до роботи над ним.

Мета – підтримати національну книгу

"Книжковий огляд": Після прийняття проекту Закону України "Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні" прогнозуються позитивні зрушення у вітчизняній книговидавничій діяльності. Які наслідки дії цього документу для державного бюджету?

Василь Шевченко, директор Видавничого дому "Юридична книга", член правління Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, член ради Спілки юристів України: Звичайно, будь-які пільги, надані державою, призводять до того, що бюджет щось недоотримує. Наразі називається орієнтовна сума потенційних втрат бюджету, яка складатиме близько 60 млн. грн., з них близько 8 млн. грн. – за рахунок тимчасового звільнення від податку на прибуток, решта – внаслідок тимчасового звільнення від ПДВ. Ще 50 млн. грн. складатимуть потенційні втрати держави від зняття мита та ПДВ на імпорт сировини, матеріалів та обладнання, що не виробляються в Україні. Але це орієнтовні розрахунки, оскільки в нас відсутній статистичний облік книговидавничої галузі, а відповідно, і об'єктивні дані щодо податкових платежів її суб'єктів.

Однак, на мою думку, запровадження цього законопроекту не призведе до значних втрат бюджету. Нині наша держава втрачає набагато більше (близько 500 млн. грн. щорічно як плату українського споживача за книги з країн ближнього зарубіжжя). Окрім того, поповнення бюджету можливе за рахунок наступних чинників:

збільшення обсягів видавничої продукції, на яку пільги не поширюються;

збільшення кількості робочих місць та відповідних відрахувань до спеціальних цільових фондів. Для прикладу, на початку 1990-х років видавнича галузь нараховувала близько 40 тис. працівників. На сьогоднішній день ця цифра складає близько 15 тис. Якщо провести економічні розрахунки, то лише збільшення кількості робочих місць на 15-20 тис. забезпечить щорічне додаткове надходження до бюджету близько 70 млн. грн.;

повне завантаження поліграфічних підприємств тощо.

Можна наводити приклади позитивної дії в цьому плані й інших чинників, але найголовніше полягає в тому, що після того, як Закон набере чинності, відбудеться призупинення спаду в книговидавничій галузі в цілому, книга посідатиме належне місце в державі і буде виконувати функції, на неї покладені, передусім духовну й освітянську. За цим майбутнє України і наших дітей.

Як додатковий аргумент можна навести приклад Росії, де дія аналогічних пільг призвела до виходу видавничої галузі на одне з перших місць в економіці держави. Видавнича справа в Росії знаходиться на третьому місці за прибутковістю, її випередили лише такі галузі, як нафто- та газопереробна.

"КО": А чи не варто було б запровадити більше мито на ввезення літератури з Росії?

В.Ш.: По-перше, будь-яке обмеження стосовно ввезення продукції не є ринковим механізмом. По-друге, таке обмеження викличе аналогічну реакцію з боку нашого сусіда. А найголовніше, це не призупинить надходження звідти книг. Принципово введення мита не розв'яже існуючих проблем, а лише ускладнить їх. Тим більше зараз йдеться про відкриті кордони між Україною та Росією, особливо це стосується економічного співробіт-ництва. На мою думку, реальний шлях для розвитку книжкової галузі в Україні – це конкретна підтримка видавців, виготовлювачів та розповсюджувачів книжкової продукції.

"КО": Чи не здається вам, що в проекті Закону України "Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні" обійшли інтереси книгорозповсюджувачів?

В.Ш.: Це не зовсім так, хоча з проекту Закону при його погодженні розповсюджувачі були вилучені з кола пільговиків. Водночас пільга на книгорозповсюдження як на вид діяльності збереглася, зберігаються пільги щодо ПДВ для продажу вітчизняної книговидавничої продукції. Дія пільг не поширюється виключно на ту частину прибутку, який отримують книготорговці від своєї діяльності. Мотивація їх вилучення полягала в тому, що надання їм пільг призведе до значного неконтрольованого збільшення кола пільговиків, наслідком чого стане подорожчання книги. При розгляді законопроекту у Верховній Раді ми повернемося до цього питання і аргументуємо свою позицію.

"КО": Які ваші прогнози щодо розгляду проекту Закону у Верховній Раді України?

В.Ш.: Я більше звик до конкретної роботи, а не до прогнозів. Проте можу зауважити, що була проведена велика робота з розробки цього законопроекту із залученням широкого кола фахівців. Це стало можливим лише за умови підтримки з боку державних органів. По-перше, це Державний комітет інформаційної політики в особі його голови Івана Чижа, який виступив ініціатором розробки проекту Закону. Велика робота з його узгодження була здійснена Кабінетом Міністрів під керівництвом віце-прем'єр-міністра Володимира Семиноженка. Було проведено дві наради у прем'єр-міністра України Анатолія Кінаха. Нині законопроект поданий Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради як позачерговий. Президент України Леонід Кучма нещодавно звернувся з листом до Верховної Ради з проханням розглянути позачергово цей законопроект як невідкладний. Маємо надію, що аналогічна підтримка буде і з боку Верховної Ради.

До речі, зараз розпочинається громадська акція щодо збору підписів на підтримку прийняття Верховною Радою Закону "Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні". Одне з її гасел – "Людина без книги – держава без майбутнього". Краще не скажеш. На мою думку, народні депутати України як люди, що дбають про майбутнє країни, підтримають національну книгу.

"Книга – це явище культури"

"Книжковий огляд": Олександре Васильовичу, ким було ініційовано проект Закону "Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні"?

Олександр Афонін, голова Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів: Є таке гарне старе прислів'я: "У перемоги багато батьків, а поразка завжди сама". Наша асоціація почала займатися Законом про спеціальний режим оподаткування національної книги ще у 1995 році. Весь цей час ми зверталися до різних інстанцій, поступово створюючи атмосферу негативного ставлення до бачення книги як банального продукту споживання, як до черевиків, горілки та шкарпеток. Оскільки книга, навіть за визначенням Ради Європи, перш за все явище культури, і вже потім предмет продажу.

Пропозиції щодо проекту Закону "Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні" активно підтримали голова Державного комітету інформаційної політики Іван Чиж та віце-прем'єр-міністр Володимир Семиноженко. Саме за ініціативою останнього було створено робочу групу, яка працювала на постійній основі. Тоді ж і почалася складна робота, адже керівники економічних відомств вважали, що бюджет понесе великі збитки у зв'язку з наданням пільг щодо оподаткування книги.

"КО": Які ж були причини вважати, що це призведе до бюджетних втрат?

О.А.: Я думаю, що не було причин так вважати. Наведу приклад: коли за дорученням Володимира Семиноженка Міністерствам економіки та фінансів, Податковій адміністрації було дане завдання назвати суму втрат бюджету, то вони цього зробити не змогли. Сьогодні фактично єдиною цифрою, яка визначає прибуток книговидавничої галузі у бюджеті, є код звітності Податкової адміністрації під назвою "Поліграфічна галузь". На цей код зараховуються всі надходження, починаючи від виготовлення етикеток на горілку, бланків, упаковки і закінчуючи книжковою продукцією.

Україна на сьогодні багато втрачає від того, що залишається немовби в шкарлупі, адже немає експорту вітчизняної книги. До того ж катастрофічно падає освітній рівень населення. Себто сьогодні держава втрачає шалено. Окрім того, не можна забувати про непрямі надходження до бюджету від книговидавничої галузі.

"КО": Чи прогнозуються якісь позитивні моменти для держави, бюджету після того, як проект Закону набуде чинності?

О.А.: По-перше, буде припинено реальний відтік грошей з України. Сьогодні на нашому ринку щорічно реалізується від 76 до 83 млн. примірників книжок, із них 30-32 млн. – російська та білоруська література. Таким чином, при середній вартості на привізну книгу $1,5-1,7 Україна кожного року втрачає $100 млн. Це ті книги, які б могли видаватися на території нашої держави.

Сьогодні йде мова про те, що США відмовляються надати Україні $55 млн. допомоги. Чи можна порівняти цю суму з $100 млн. щорічних втрат держави?

За нашими підрахунками, Україна втратить 43-44 млн. грн. власне від підготовки, виробництва та продажу книги. Але за рахунок збереження в Україні коштів, які відходять в Росію, а це, нагадаю, $530 млн., відбудеться покриття бюджетних втрат. Ті кошти, які не буде направлено до державної казни як прямі надходження, підуть на розвиток поліграфічного машинобудування, виготовлення таких матеріалів, як фарби, пластини тощо.

"КО": Яка вірогідність, що Закон прийметься Верховною Радою?

О.А.: Не буду робити ніяких припущень. Взагалі ж на листопад ми готуємо громадську акцію підтримки книги. Під стіни Верховної Ради прийдуть декілька тисяч людей зі свічками і лозунгом "Людина без книги – держава без майбутнього". Окрім того, ми спробуємо провести "день без книги", коли зачиняться всі книгарні та бібліотеки. Цілий день ніхто не зможе ні купити, ні почитати книги у бібліотеці. Такими своїми діями ми хочемо продемонструвати те, що цей Закон не продиктований чиїмось бажанням нажитися. Ця акція – підтвердження того, що без книги суспільство жити не може, бо вона є духовною і моральною основою будь-якої нації.

Інтерв'ю провела Вікторія Падалко

 
© агенство "Стандарт"