журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

ЗАКОНОДАВСТВО

КНИГА I РИНОК

ПРЕЗЕНТАЦІЇ

ТЕМА НОМЕРА

ПРОЕКТИ

КНИЖКОВI НОВИНИ

ГРИМАСИ РИНКУ

ТЕНДЕНЦІЇ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №9, 2002

ПРОЕКТИ

Менше книжок – здоровіші діти?

Про деякі особливості санітарно-гігієнічної експертизи дитячої книжки

Услуги по спиливанию деревьев. Вырубка спиливание деревьев стоимость.

Раніше тільки при виданні книжок-іграшок, витинанок, зошитів, розмальовок і підручників та посібників для молодших школярів треба було оплачувати санітарно-гігієнічний аналіз і подавати кільканадцять документів із друкарні: довідок, актів, сертифікатів якості. Цікаво, якою була логіка такої вибірковості – що, діти доторкаються чи, може, тягнуть до рота книжки-іграшки і підручники частіше, аніж звичайні дитячі книжки?

Але тепер це правило поширилось на всю дитячу і шкільну літературу. Відважні державні санітарні лікарі вирішили дати відсіч "книжковим монстрам", які на сьогоднішній день є страшенною гігієнічною загрозою для беззахисних дітей. Тепер по п'ять примірників кожної дитячої книжки чи підручника слід здавати на санітарно-гігієнічну експертизу, яка коштує всього-на-всього близько 500 грн. (і більше) – сміховинна сума для видавців з їхніми магнатськими прибутками. І папірців, які мають супроводжувати кожну таку книжку, також тепер трохи побільшало: це довідки про технічні умови друку, копія угоди з друкарнею, висновок про фарби від друкарні, зроблений на основі сертифікату якості цих фарб, акт санітарно-гігієнічного обстеження друкарні, протокол художньо-технічної ради тощо.

Хто найбільше наживається на гігієні, ми однаково не дізнаємося, а коли й дізнаємося, то це, як свідчить досвід, абсолютно нічого нам не дасть. Натомість можемо навіть спробувати віднайти законні чи раціональні підстави для такої ухвали засідання Кабміну. Для цього я і запросила до розмови людину, яка 23 роки пропрацювала технологом у друкарні. Вона не побажала назвати прізвища, тому що, мовляв, не раз іще доведеться ходити в санепідемстанцію.

"Книжковий огляд": Ви можете оцінити, яка ймовірність того, що поліграфічні матеріали, з яких виготовлено книжку, виявляться шкідливими чи небезпечними для дітей?

NN: Річ у тім, що друкарні зобов'язані купувати поліграфічні матеріали тільки із сертифікатами якості, а ці сертифікати видаються на основі санітарно-гігієнічного аналізу, проведеного в Києві. Обійти це неможливо, тому друкарня аж ніяк не може друкувати книжки на шкідливих поліграфічних матеріалах, навіть якби їй дуже закортіло.

"КО": Виходить, що санепідемстанції казна-скільки разів перевіряють самі себе: тобто перевірили партію продукції в Києві, потім ця продукція розходиться по друкарнях і видавництвах всієї України, видавництва видають сотні дитячих книжок, й кожну книжку знову ж таки перевіряють…

NN: Виходить, що так. Мені важко знайти об'єктивні підстави для цієї постанови.

"КО": І все-таки, якщо сировина, з якої виготовляють книжки, перевірена санепідемстанцією, то логічно припустити, що вона може набути шкідливих якостей в процесі друку, бо інакше все це взагалі втрачає будь-який сенс. Чи може друкарня щось не те підмішати, чи якось не так розвести фарби, що зробить їх шкідливими? Або задешево придбати екологічно шкідливу продукцію?

NN: Це практично неможливо. Звичайно, можна собі уявити, що якась маленька приватна друкарня завозить несертифіковану продукцію через якісь "вікна" на митниці, – але це вже кримінал, і на практиці це дуже важко здійснити, тому що друкарні, знову ж таки, постійно перевіряються і контролюються санепідемстанцією. Щодо розведення фарб, то якщо їх "якось не так розвести" або припуститися якогось іншого порушення технологічного процесу, то ними неможливо буде друкувати, та вони й не зробляться від того шкідливими.

Хіба – не знаю вже, що вигадати, – під час перевезення може бути пошкоджена упаковка, і це може негативно вплинути на хімічний склад фарб.

"КО": Може, існують якісь особливі вимоги до фарб або технології друку дитячих книжок? І друкарні, знаючи, які книжки будуть перевірятися, друкують їх якось інакше – наприклад, особливо уважно і дбайливо?

NN: Є норми держстандарту для дитячих книжок, і видавці, і друкарі їх дотримуються. Фарби для них використовуються ті ж самі, що й для інших книжок, єдина вимога, щоб вони були сертифіковані, і друкуються вони абсолютно так само. Зрозуміло, якщо гіпотетично припустити, що якась фарба з певних причин викликає сумніви в працівників друкарні, то вони пустять її на інші книжки, а не на дитячі, але я про такі випадки не знаю.

"КО": А чи взагалі були випадки, коли висновок санітарно-гігієнічної експертизи був негативним і книжка не допускалася до продажу – тоді що там в ній було не так?

NN: Я зроду-віку не чув, щоб якусь книжку заборонили, по-моєму, такого ніколи й не було. Тому ми, власне, й не знаємо, що ж там може бути не так. Я знаю тільки випадки, коли розмальовки забороняли продавати через те, що не було гігієнічного висновку. Раніше деякі видавництва, віддаючи примірники книжок на експертизу, вже потроху починали продавати їх в інших районах (щоб не потрапити на очі санепідемстанції свого району), бо не хотіли гаяти часу, але тепер, напевне, вже не будуть так робити, тому що контроль став суворішим. А ще в одному видавництві був такий випадок, що в гігієнічному висновку на книжку було зазначено, що він дійсний не "для всієї партії книжок", а до такого-то числа наступного року – вони взагалі як хочуть, так і пишуть. За рік наклад цієї книжки не розпродали, прийшла санітарна перевірка і погрожувала накласти штраф за те, що вийшов термін дії висновку, а потім вони почали вимагати ще раз зробити експертизу тієї ж самої книжки – наче за рік її хімічний склад міг змінитися! Але їхній технолог із санстанцією приятелював, походив-походив туди, і їм продовжили той висновок. Тепер вони завжди просять писати гігієнічний висновок "для всієї партії".

"КО": Мені здається, що тепер, коли вся дитяча література потребуватиме гігієнічної експертизи, утвориться велика черга за тими висновками експертизи.

NN: Звичайно. Раніше експертизу робили тиждень-два, а нині її роблять місяць-півтора, тому що тепер вони ще мусять посилати примірники книжок до Києва. А через деякий час, певно, справді утвориться черга, і буде ще довше.

"КО": Якби раптом якусь книжку заборонили, то величезних збитків зазнає лише видавництво? Ні виробники поліграфічних матеріалів, ні друкарні матеріальної відповідальності за це не несуть?

NN: Ні, хіба що вони будуть судитися. Але гадаю, що насправді друкарні така історія обійдеться дорожче, ніж видавництву.

"КО": Дякую за розмову.

Закон про те, що за якість (тобто безпечність) поліграфічної продукції має відповідати не виробник, а замовник і покупець (видавництво) – це нонсенс. Хоча якби за експертизу мали б платити, скажімо, друкарні, то це, відповідно, увійшло б в оплату друкарських послуг, й на видавництво однаково лягли б ті самі видатки. Так само й вартість гігієнічної експертизи, звичайно, входить у ціну книжки: 500 гривень – це плюс 10 копійок на кожну книжку (якщо тираж 5 тис. примірників), які й так достатньо дорогі. Дітки, певно, мають луснути з вдячності за шляхетну турботу про них.

Інна Волосевич

 
© агенство "Стандарт"