журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

ЗАКОНОДАВСТВО

КНИГА I РИНОК

ПРЕЗЕНТАЦІЇ

ТЕМА НОМЕРА

ПРОЕКТИ

КНИЖКОВI НОВИНИ

ГРИМАСИ РИНКУ

ТЕНДЕНЦІЇ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №9, 2002

ПРЕЗЕНТАЦІЇ

Коран українською

Двери купить входные factum doors двери входные.

Побачило світ перше академічне видання фрагментів перекладу Корану українською мовою, здійснене доктором філологічних наук, завідувачем відділом Близького і Середнього Сходу Інституту сходознавства
ім. А. Кримського НАН України В. Рибалкіним. Праця грунтується на пріоритетних засадах філологічної інтерпретації тексту першоджерела, ключових концептів Корану, розкритті понятійного апарату "класичного" ісламу.

Людська цивілізація створила не так уже й багато писемних пам'яток, які є підвалинами духовності цілих народів, основою їхньої автентичності та історичної свідомості. Серед них особливе місце посідають священні тексти, пов'язані з найбільшими релігіями світу: Тора й Талмуд в іудаїзмі, Біблія в християнстві, Тріпітака в буддизмі, Веди та Упанішади в індуїзмі, Коран в ісламі.

Сьогодні, коли для одних іслам – єдина надія на майбутнє, а для інших – чи не найнебезпечніша загроза ХХІ століття, близьке знайомство зі Священною Книгою мусульман набуває особливого значення. Пророк Мухаммад справедливо вважається провісником ісламської цивілізації, а Коран – її маніфестом. Тому кожний його новий переклад – це завжди ще одна спроба осмислити все те, що становить її сутність, соціальні ідеали, пріоритетні цінності й орієнтири.

Можна по-різному ставитися до ісламу, але важко заперечити той історичний факт, що в Арабському халіфаті віротерпимості було більше, ніж у Візантійській імперії. І сьогодні до війни з іновірцями закликають тільки напівосвічені ісламські екстремісти, бо в Корані немає нічого про знищення людей іншої віри, а є лише заклики до боротьби проти тих, хто підняв меч на мусульман.

Посилення інтересу до мусульманського віровчення в Україні викликає гостру потребу в об'єктивній інформації про іслам, його духовні цінності та релігійну практику. Україна – один із самобутніх регіонів, де мусульмани, порівняно з християнами, становлять нечисленну конфесійну групу, однак вони протягом тривалого історичного періоду активно взаємодіяли з немусульманськими народами України. До того ж про "український" іслам немає достовірної інформації ні на Заході, ні в мусульманському світі, ні в країнах СНД, – отже, цей регіон практично "випав" з поля зору світового ісламознавства.

Заповнення цієї лакуни передбачає підготовку й видання матеріалів різного типу, передусім – першого академічного перекладу Корану українською мовою.

Проникнення ісламу на територію сучасної України почалося з часів християнізації Русі, після 922 р., коли Волзька Булгарія офіційно прийняла цю релігію. Першими мусульманськими місіонерами в Україні були булгарські купці, які поширювали іслам серед тюркських етносів, що проживали тут. Сьогодні в Україні понад 300 тис. осіб вважають себе прихильниками ісламу. Це – кримські й казанські татари, башкири, узбеки, араби, афганці, іранці та ін. Після проголошення незалежності України було зареєстровано близько 15-ти мусульманських організацій, центрів та фракцій на Кримському півострові, у Києві, Донецьку, Запоріжжі і Львові.

Мусульмани дедалі активніше включаються в громадське життя України, намагаються виступати консолідованою силою, інституювати свої структури, виробити програму для участі в політичних кампаніях. Яких можна чекати від них акцій і до яких наслідків може призвести активізація в Україні політично забарвленого ісламського руху?

Небезпека потенційних і реальних конфліктів на грунті конфесійних суперечностей настільки серйозна, що, незважаючи на заплутаний клубок факторів, які лежать у їхній основі, треба шукати шляхів до запобігання чи ослаблення цих конфліктів. Головний з таких шляхів – науково обгрунтована пропаганда достовірної інформації про іслам та його стосунки з іншими релігіями.

Іслам в Україні – невід'ємна частина української історії і культури, це – не тільки предмет академічної науки, а й важливий фактор суспільно-політичного життя. Поверхове розуміння механізму міжконфесійних відносин і несвоєчасне вироблення ефективних механізмів для їхньої гармонізації можуть загрожувати сформованому в Україні громадянському миру й соціальній злагоді.

Академічна наука виходить із пріоритетної необхідності філологічної інтерпретації текстів першоджерел, розкриття понятійного апарату "класичного" й "регіонального" ісламу, ключових концептів Корану. Пасивність української академічної науки щодо ісламознавчої тематики спричиняє те, що цю нішу, природно, дедалі активніше заповнюють нефахові, комерційні, тенденційно-маргінальні та ідеологічно заангажовані праці, якими, на жаль, обмежуються сьогодні можливості українського читача ознайомитися з культурними та духовними надбаннями ісламу.

Перші спроби перекладу Корану відомі вже в Х-ХІ ст. На сьогодні цю пам'ятку світової культури перекладено майже всіма мовами мусульманського Сходу та Західної Європи, навіть штучною мовою есперанто. Досить сказати, що безпосередньо з арабської мови існує понад 30 різних повних (включаючи поетичні) перекладів Корану англійською мовою та 8 російською.

Україна – єдина з великих держав, яка досі не мала власного перекладу цієї видатної пам'ятки писемності. Про дві спроби перекладу, здійснені на початку ХХ ст. львів'янами Олександром Абранчаком-Лисенецьким та Володимиром Лезевичем, знають лише дослідники архівів. Обидві праці так і не були видані, та й виконані вони не з мови оригіналу. Багатообіцяючий дебют у цій царині відомого сходознавця Яреми Полотнюка продовження не дістав, тому вся робота ще попереду.

Пропонований читачеві фрагмент коментованого перекладу Корану охоплює чотири початкові сури. Такий вибір обумовлено тим, що раніше ці сури ніколи не перекладалися й не видавалися українською мовою, хоча й містять важливі приписи й положення мусульманського віровчення.

Робота над повним перекладом тексту триває, але це – завдання на довгі роки копіткої праці. І майбутній переклад мусить бути передусім ідеологічно незаангажованим, академічним. Один з основних принципів такого перекладу – обов'язкове звернення до першоджерел та матеріалів, що стосуються різних форм побутування ісламу – від минулого до сьогодення.

Уривок із передмови до книги

 
© агенство "Стандарт"