журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ВИДАВНИЧА ХРОНIКА

КНИЖКОВИЙ РИНОК

ТЕМА НОМЕРА

МАРКЕТИНГ

ТЕХНОЛОГІЇ

ЗАПРОШУЄМО ДО ОБГОВОРЕННЯ

ТЕНДЕНЦІЇ

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №7, 2002

ТЕХНОЛОГІЇ

Як зекономити на книжковому папері?

Тобто як зробити виробництво книжки рентабельним, а саму її – більш доступною? Не будемо знов розповідати про економічні реалії нашого часу, пояснюючи популярність недорогої друкованої продукції, краще порівняємо ставлення до якості видань у минулому та сьогодні так званого кінцевого споживача. Якщо згадати ті кілька років, коли почали друкуватися заборонені за радянської цензури твори, то всі підтвердять, що читачі тоді не звертали уваги на поліграфічну якість книги, – зміст був важливіший. Але ми стали більш вибагливими, в усякому разі, навряд чи зараз видавцю вдасться реалізувати книгу, видрукувану на напівпрозорому папері, на якому фарба розповзається, як чорнило на промокашці. То як у гонитві за економією сучасним видавцям не втратити гроші і добре ім'я?

Насамперед потрібно зробити зауваження, що обравши таку тему, неможливо обійтися без цифр та термінів. Тож вибачаємось за деяку сухість викладення і почнемо наші підрахунки.

Найчастіше видавці економлять на щільності паперу. (Щільність характеризує структуру паперу і визначається відношенням маси аркуша паперу до його об'єму.) Наприклад, офсет-ний папір має щільність від 50 до 160 г/м2. Його закуповують на вагу, і за ті ж гроші можна придбати більше паперу з нижчою щільністю і менше – з вищою, бо останній важчий. Ціна паперу з низькою щільністю вища за ціну паперу з щільністю високою: папір 50-55 г/м2 минулого місяця коштував 4,35 тис. грн. за тонну, а якщо купувати від 3 до 10 т – 4300 грн. Тонна паперу 60 та 120 г/м2 коштує відповідно 4,3 тис. і 4,25 тис. грн. (у статті використовуються дані червневих прайсів різних львівських та київських фірм). Ось простий приклад: книжка має 608 сторінок (304 аркуші), тираж 5 тис. примірників, формат 84х108/32. На друк потрібно, враховуючи технічні потреби на виробництво, 49400 аркушів даного формату, тобто на тираж потрібно 2,460 т, що коштуватиме 10,701 тис. грн. Якщо ж взяти папір щільністю 70 г/м2, то на тираж потрібно 3,137 т. Це коштуватиме 13,332 тис. грн. Отже, економія складає 2,631 тис. грн.

Навіть коли замість паперу 55 г/м2 взяти більш щільний папір 60 г/м2, який коштує на 50 гривень за тонну дешевше, витрати дорівнюватимуть 11,424 тис. грн. – на 723 гривні більше, ніж у випадку з папером 55 г/м2. Але на папері низької щільності погіршується якість друку, тоді як на папері 60 г/м2 значно менше пробивається текст на зворотньому боці аркуша, ніж при щільності 55 г/м2. Скнари, звичайно, можуть взяти й 50 г/м2, але на цьому папері дуже сильно просвічується текст, а ілюстрації, навіть графічні чорно-білі, взагалі спотворюють зворотній бік сторінки.

Є хитра альтернатива жорсткого співвідношення прозорості та ціни: папір із високою пух-кістю (пористістю) і низькою щільністю. Тобто якщо щільність пухкого паперу буває від 50 до 90 г/м2, то його властивості (товщина, непрозорість тощо) у середньому такі, як у паперу, який на 10-15 г/м2 щільніше (50 г/м2 – як 60 г/м2, 90 г/м2 – як 110 г/м2 тощо). Ціна такого паперу цілком економічна: від 4,193 тис. до 4,563 тис. грн. за тонну. Папір із високою пухкістю використовується для друку книжок малого обсягу, якщо видавець не хоче випускати книжку, яка нагадує зошит, прошитий скобами, а отже, йому потрібно "набрати" достатню товщину корінця.

Надрукувати якісні ілюстровані вклейки на офсетному папері навіть високої щільності досить проблематично, проте є менш дорога альтернатива крейдованому паперу. Так званий пігментований книжковий папір із крейдованим шаром до 10 г/м2 також має низьку щільність (50-90 г/м2) при високій пухкості, і непрофесіоналу дуже важко відрізнити цей папір від справжнього крейдованого. Ціна різних видів пігментованого паперу – від 5,376 тис. до 5,674 тис. грн. А легкокрейдований папір (LWC) коштує ще дешевше – 5 тис. грн. з гуртовими знижками. Для порівняння: ціна класичного крейдованого паперу щільністю 75-350 г/м2 – 6,7 тис. грн. за тонну з гуртовими знижками, а папір 60-80 г/м2 коштує 6,3 тис. грн.

Якщо мова йде не про рулонні, а про аркушеві друкарські машини, папір вигідніше брати в рулонах, ніж у пачках, хоч друкарні беруть додатково 3,2% за розмотку паперу. До того ж рулон можна порізати на кілька різних форматів. Щоправда, якісний папір, особливо крейдований, у рулонах не продають. Найбільша щільність рулонного паперу – 99 г/м2.

Найдешевші в усіх фірмах, звичайно, вагонні поставки паперу (мінімальна партія 40 т) – тоді економія становить 150-600 грн. на кожній тонні.

Для регулювання обсягу видан-ня застосовуються специфічні поліграфічні прийоми: менший кегль шрифту, вузькі береги, маленький інтервал між рядками для економії паперу або великий шрифт і великі береги для надання книжці ваги, більшої товщини корінця і, відповідно, набивання ціни. Часом цими прийомами відверто зловживають, і такі перебільшення завжди справляють негативне враження на читача: занадто дрібний шрифт, перенасичена текстом сторінка важкочитабельні, а великий шрифт і сторінка з великими берегами викликають у читача часом цілком слушну підозру, що його хочуть надурити: книжка ніби груба і тому дорога, а тексту в ній зовсім мало – за що ж тут платити? Такі явища досить поширені, коли книги серійних видань "розганяють" до приблизно однакового для всієї серії обсягу.

Часто суворі технологи видавництв не дають втілитися творчим задумам авторів і художників. Суперечки зазвичай виникають щодо економії на якості друку, гатунку паперу, оформленні. Наприклад, ілюстратори дитячих книжок стверджують, що навколо малюнку має бути "багато повітря", технологи ж нещадно "обрізають" економічно невигідне "повітря". Також постійний головний біль технологів – нестандартні формати, на яких часом наполягають автори

і художники. (До речі, можна спробувати вирахувати, який формат буде економічно найвигіднішим для даної книжки, – знайти оптимальне співвідношення площі й маси, хоча спеціалісти кажуть, що це досить складно зробити.) Нестандартні формати – це такі, для яких не продають паперу відповідного розміру. Стандартні формати – це, наприклад, 60х90, 70х90, 70х100. Тобто для нестандартного формату 60х100 доведеться закуповувати папір формату 70х100 – уявіть, скільки втрачається на обрізках!

Тільки в разі використання крейдованого паперу не виникає жодних проблем стосовно нестандартних форматів: оскільки це найдорожчий папір, призначений також для мистецьких видань (тобто і для різноманітних мистецьких фантазій), то фірми пропонують вибір буквально всіх можливих форматів крейдованого паперу.

До речі, в деяких виданнях (журнал "Ї", невеликі малотиражні поетичні збірки) замість повноформатних ілюстрованих вклейок можна побачити окремі маленькі ілюстрації на легкокрейдованому або крейдованому папері, що за краєчок приклеєні до звичайних сторінок. Це і стильно виглядає, і напевно, друкувати їх (можливо, іноді навіть на вільних берегах сторонніх неформатних замовлень) економічно вигідно. Але їх приклеювання – це дорога і досить складна технологія. Тому про всебічну економію в цьому випадку говорити складно.

Більшість фірм пропонують додаткові знижки для постійних клієнтів, але видавництва, які прагнуть заощаджувати, рідко закуповують папір переважно в одній фірмі, вони постійно шукають, де найдешевше і найвигідніше. Багато продавців паперу надають перевіреним клієнтам відстрочку оплати від двох тижнів до двох місяців.

Монополії на продаж паперу давно немає, пропозиція зростає, з'являється все більше і більше фірм такого профілю. Сам папір дешевшає: якщо минулого року, наприклад, тонна офсетного паперу коштувала приблизно 5,2 тис. грн., то зараз її середня ціна – 4,35 тис. грн. Українські фірми, що торгують папером, – посередницькі, вони імпортують продукцію з Словаччини, Польщі, Росії та Фінляндії. В Україні також виробляють власний папір, але, за словами видавців, його якість значно нижча, до того ж він не дешевший від закордонного. Чи не єдиним покупцем українського паперу є держава, яка діє відповідно до Постанови Кабінету Міністрів "Про заходи підтримки вітчизняного виробника целюлозно-паперової продукції", але, незважаючи на це, випуск вітчизняного паперу щорічно невпинно скорочується.

Польський папір – і пухкий, і з високим відсотком білизни, і дешевий, проте, за словами працівників друкарень, важкий у роботі (великі відходи при розмотці й друку). Тому перш ніж купувати папір, з яким ви раніше не працювали, насамперед розпитайте працівників друкарні про його властивості.

Підготувала Інна Волосевич

 
© агенство "Стандарт"