журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ВИДАВНИЧА ХРОНIКА

ТЕМА НОМЕРА: «КАЗКИ I РЕАЛЬНIСТЬ»

СУБ’ЄКТИ РИНКУ

МАРКЕТИНГ

ТЕНДЕНЦІЇ

ТЕХНОЛОГІЇ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

ЦІНИ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №4, 2002

ТЕМА НОМЕРА: «КАЗКИ I РЕАЛЬНIСТЬ»

Казковому немає меж...

Краща крамниця дитячої книги

"Казка" – не просто назва фірмового книжкового магазину, що чотири місяці як відкрився у самісінькому центрі Києва – на Майдані Незалежності (вул.Михайлівська, 1/3, готель "Козацький"). "Казка" – то смак фірмової глазурі, тонким шаром якої покрито у книгарні все: книжки, сервіс, аура. По-європейському беззвучно роз'їжджаються скляні двері готелю. І перше, що вихоплює погляд, – інформацію про те, що "Казка" працює без обідньої перерви і лише з "напіввихідним" недільного дня. Про прихід ваш сповіщають лагідні дзвіночки. І якою б ясною не була погода, опиняючись у "Казці", ніби з тіні на сонце виходиш: кожний куточок тут аж дзвенить сяйвом.

Найсучасніші, зручні й естетичні стенди і вертушки з численними книжками (поки що близько п'яти тисяч назв), журналами, листівками розкривають вам свої обійми (як у супермаркеті), а за мить ви – "центр Всесвіту" для продавців, вони прагнуть допомогти, зорієнтувати (швидко звикнувши до хорошого, не здивуюся, якщо згодом запропонують мені тут чашечку кави для реальнішого відчування казки).

Звичайно, "родзинкою" "Казки" є дитяча книжка. Можна сказати, це перший спеціалізований магазин дитячої книжки у Києві. Недарма найбільше новою книгарнею опікується однойменне столичне видавництво, з яким власниця книжкового магазину приватний підприємець Людмила Арістова підтримує тісні стосунки. Література для дітей разом із дивовижними книжками-іграшками та книжками-іграми становить 60% асортименту "Казки" і розрахована на читачів від одного року (хоча слухач цих книжок, принаймні, на рік помолодшає, якщо згадати колисанки, забавки, казочки на кшталт "Сороки-білобоки" і "Кози-дерези"; з іншого боку, скажімо, у Франції одних тільки журналів саме для дітлахів до року друкується кілька назв) до старшого шкільного віку.

Предметом гордості нової книгарні є також чимале (більш як 100 назв) зібрання ліцензійних аудіокасет із творами для дітей, класичною музикою і навіть танцями.

Дитина – це маленький

дорослий

Утім, на часі маю покаятися в утаюванні факту: була спочатку трохи розчарована, побачивши у "Казці" відділ канцтоварів, а потім і літературу для дорослих, – адже сподівалася на неподільне царство дитячої книжки! "На випадок збиткової торгівлі попервах підстрахувалися," – борюся подумки із досадою. Приборкати її вдається швидко, бо у товаристві Набокова, Реріха, Акуніна забуваю, як мене звати... Філософія, історія, релігія, розкішні словники... Між тим, думка тече далі: чому б дитині, скажімо, знайомство з "дорослим" Реріхом не розпочати з його віршів і казок?.. Можливо, прочитавши на корінці книжки у недитячому відділі ім'я "Іван Франко", поцікавиться маленький читач, нехай і на майбутнє: "А що автор "Лиса Микити" написав для батьків? Може, і я вже виріс?" Або можна непомітно підказати малюку подібну ідею. А яким батькам не хочеться, аби настільними для їхніх вундеркіндів якнайраніше стали невимовно багаті художні і фотоальбоми? Гідно представлені у "Казці" "История мирового искусства", "Лондонская Национальная галерея", "Ватикан", "Российская летопись в картинках", "Камни мира", "Бабочки мира" тощо (і перераховуючи, отримуєш насолоду – радість пізнання попереду!).

Альбоми ці – ще одна оригінальна знахідка "Казки". "До нас заходять не лише діти, а й батьки, просто перехожі, тому у книгарні представлено найцікавіші, на наш погляд, напрямки для читача: від класики, серйозної сучасної літератури, мистецтва до законів України і домоведення", – пояснив директор "Казки" Віктор Суржок. Щодо канцтоварів він додав: "По-перше, серед канцелярського приладдя великий асортимент товарів для дітей, школярів. По-друге, книгарня в центрі міста оточена численними офісами та організаціями. І по-третє, тут колись був відділ канцтоварів" (останнє – щоб не примножувати прикрі розчарування: ознакою часу стали випадки, коли приїздить раз на п'ять років людина із провінції у Київ, обов'язково до улюбленої книгарні заходить – а там пральні машини продають). Хоча, за словами пана Суржока, канцтовари не є "рятівним кругом" на випадок збитковості – книжки купують частіше. Хто знається на цінах Петрівки, одразу відчує, що у "Казці" вони не набагато вищі, а деякі книжки навіть дешевші. Додайте затишок і рівень обслуговування у магазині. Звідси – і перші постійні покупці.

Партнери "казкарІв"

Навіть після "оглядової екскурсії" не важко здогадатися: крім видавництва "Казка" книгарня найтісніше співпрацює з "АСТ-Прес-Дік-Сі". Продукцію цих видавництв представлено у повному обсязі під окремими рубриками. Вражають стенди українськомовної філії "Maсhaon-Україна" (Росія): здається, тут є усе – від казок "Троє поросят", "Попелюшка", "Аліса в країні чудес" кишенькового формату до грунтовних дитячих і дорослих енциклопедій, окремі томи яких презентують різні напрямки знань. Видання інших партнерів – російських, українських, білоруських – такі ж презентабельні. Свої твори для продажу кілька авторів запропонували особисто. Найближчим часом у книгарні з'являться напрочуд привабливі книжки "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ" – для них і стенд спеціальний готується.

Втім, відвідувачу "Казки" не обійтися без допомоги продавця, бо розташовані книжки дещо за принципом "червоні – квадратні – тверді". Скажімо, поряд із стендом видавництва "Machaon" з численними дитячими книжками міститься стенд "Дитяча література", у тому числі з методичними виданнями, а далі є рубрика "Методична література", що пропонує тематичні зразки різних видавництв тощо. А загалом досить широкі естетичні смаки і фінансові можливості здатна задовольнити "Казка", аби бажання.

"Досвід яких країн використовуєте?" – запитую у директора "Казки", і перед очима спливає спогад 13-річної давнини: подібна книгарня у столиці Болгарії, свято спілкування із книгою сам-на-сам. "Ніяких, це оригінальна ідея власника магазину", – почуте у відповідь трохи дивує. Але згодом розумію, що Віктор Суржок сказав правду, довелося йому бувати за кордоном чи ні. Адже, за великим рахунком, нічого нового не існує: є забуте або раніше не усвідомлене...

У пошуках

украЇнського

ГаррІ Поттера

Маленьких покупців у "Казці" зустрічає силует телепузика під стелею. Найбільше і залюбки, як і 20 років тому, розкуповуються книжки "старих", добре відомих авторів, зокрема, радянських дитячих класиків, перекладених українською мовою і ні. Відтак нових друзів знаходять Карлсон, Дюймовочка, Мийдодир, Дениска Корабльов, Том Сойер. Але ні директор книгарні, ні знайомі молоді мами, на жаль, не змогли назвати хоча б одного нового героя дитячої української книжки, видрукованої за незалежності (Гаррі Поттер – гість). Не можу і я: такий герой фізично відсутній, рівно як українські Маршаки, Успенські, Ліндгрен, або ж їм не дають "зеленої вулиці". Про казки, скажімо, "відродженого" Василя Сухомлинського теж мало хто чув...

Ознакою часу в асортименті "Казки" є, скажімо, російська серія "Стильная штучка", книжки якої навчають дівчаток накладати макіяж, підбирати прикраси та аксесуари, правильно фарбувати волосся, підготуватися до вечірки. Не перейти б межу... Які аргументи знайти, аби підлітки обминали у книгарні "Как выиграть миллион?" і "Слабое звено" – книжки, створені "за мотивами" нав'язаних в улюблені телепрограм, які разом з книжками-тезками підступно підмінюють літературні, історичні, географічні, настільні ігри, дійсно повчальні й розвиваючі? Як зробити, щоб зовсім дорослі діти надавали перевагу альбому "Nues. Ню. История. Живопись. Скульптура" перед книжкою "Сексуальные позиции" з відповідними фото (взагалі дивно, що ці книжки опинилися в одному магазині). Аби, зрештою, саме за потребою дітлахів в Україні з'явився відсутній сьогодні біографічний жанр?

ЗадзеркаллЯ казки

Збувається те, про що мрієш насправді. Я на додаток до придбаної книжки мрію ще про аркушик-каталог очікуваних книгарнею нових надходжень. А ще... Про експозиційний стенд із "раритетами теперішнього часу" – унікальними за змістом виданнями на кшталт репринту брата першого президента України Марка Грушевського "Дитина в звичаях і віруваннях українського народу", "Романа-доноса" Гелія Снігирьова, створеної лікарями Г. Ароновим і А. Пелещуком книги "Легенди та бувальщина київської медицини (люди, факти, події, документи, 1841-2001), що надруковані через брак коштів мізерними накладами. І ще одна, сподіваюсь, не лише моя мрія: щоб з'явився у "Казці" ("Сяйві" тощо) поновлюваний і за можливістю повний список світових бестселерів (до речі, одне зі застарілих значень російського "сказка" – це якраз назва списку певного змісту).

"Найближча перспектива – дообладнати, доукомплектувати "Казку" і провести нетрадиційну презентацію книгарні, – говорить Віктор Суржок. – А надалі – намагатися цікаво представити книжку, щоб полюбили "Казку" і кияни, і гості столиці".

За цим "цікаво представити" – і творчість авторів, і праця поліграфістів та книгорозповсюджувачів, і відведене книжці місце на поличці, і міра зацікавленості книжкою в очах продавців. Скільки любові усіх "батьків" і "вихователів" книжки припадатиме душі читача? Яка енергетика від дотиків рук і душ залишатиметься на стінах книжкового храму? І чи стане фрескою сира штукатурка фірмової глазурі?

"Якби всім, як і вам, хотілося оселитися у "Казці", – чую на прощання від директора. Неохоче опиняюся на спотвореному Майдані. Книжкові прилавки уздовж Головпоштамту бліднішають на очах: настає реальність. Але роблю над собою зусилля – нелегко, проте можливо утримати всередині казкове відчуття. Скільки зусиль доведеться докласти, щоб казка оселилася в тобі, випромінюючи світло! Аби тривало це довго-довго. Довіку.

Олена Іващук

 
© агенство "Стандарт"