журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ВИДАВНИЧА ХРОНIКА

ТЕМА НОМЕРА: «КАЗКИ I РЕАЛЬНIСТЬ»

СУБ’ЄКТИ РИНКУ

МАРКЕТИНГ

ТЕНДЕНЦІЇ

ТЕХНОЛОГІЇ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

ЦІНИ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №4, 2002

ВИДАВНИЧА ХРОНIКА

Сучасні інтерпретації творів української класики

Леся Українка та Марко Вовчок у літературному проекті «Текст + Контекст»

Видавництво "Факт", продовжуючи свій проект "Текст + Контекст", потішило бажаючих дізнатися більше про твори української класики книгами під упорядкуванням Віри Агеєвої. У двох книгах – долі двох непересічних українок та їхня літературна спадщина, а також різнобічні інтерпретації творів.

Драму-феєрію "Лісова пісня" Лесі Українки можна читати й перечитувати, і кожен раз – із захопленням. Відома літературознавець Віра Агеєва, доктор філологічних наук, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія", взялася представити цей архікласичний твір у своїй інтерпретації та прочитаннях інших дослідників. Це статті В. Петрова, П. Пономарьова, Й. Дзендзелівського. У книзі "Їм промовляти душа моя буде: "Лісова пісня" Лесі Українки та її інтерпретації" також представлені деякі листи Лариси Петрівни Косач до Агатангела Кримського, до матері і, звичайно ж, текст "Лісової пісні".

Віра Агеєва зазначає, що зараз досить мало книг для шкільної освіти, немає серії "Шкільна бібліотека" чи чогось подібного. Радянські підручники морально застаріли, особливо це стосується критики, присвяченої творам класиків. Часом у школах досі вивчають твори за старими коментарями часів розвиненого соціалізму. До того ж, ці видання поліграфічно вже непривабливі для дітей. Серія "Текст + Контекст" якоюсь мірою адресується тим, хто викладає українську літературу, але не лише їм. Книга "Їм промовляти душа моя буде" є спробою надати класичному тексту сучасної інтерпретації.

Віра Агеєва вважає, що у майбутньому останні десятиріччя ХХ століття, можливо, назвуть однією з найуспішніших спроб модернізації української культури. Ця модернізація означає долучення до світового контексту, є етапом виходу культури із колоніального статусу.

Унікальною спробою модернізації були також 1920-ті роки. Саме тоді неокласики видали найавторитетніше й досі двадцятитомне видання творів Лесі. Унікальність його і в тому, що про всі значні тексти опубліковано блискучі статті, написані кращими тодішніми критиками – М. Зеровим, В. Петровим, О. Білецьким, М. Драй-Хмарою, А. Ніковським...

Від часу написання "Лісову пісню" читали і як романтичну казку, і як філософську притчу, як роздум про трагічний розрив людського і природного світу, твір про вічне повернення до прапочатків. Книга під упорядкуванням Віри Агеєвої має допомогти читачеві розкрити психологію поетеси, відкрити нові смисли, закладені авторкою.

Найближчим часом у книгарнях з'явиться наступна книга проекту – "Три долі: Марко Вовчок в українській, російській та французькій літературі". Упорядковуючи книгу, Віра Агеєва мала на меті різнобічно показати творчість письменниці. На жаль, нас так вчили, що при згадці імені Марка Вовчка лунала репліка: "Це та, що "Інститутку" написала". Марія Олександрівна Віленська існує в українському літературному каноні в чоловічій іпостасі. Ми її знаємо як борця проти кріпосництва, канонізовані її найбільш соціально заангажовані твори, до того ж, школярі вивчають не найкращі оповідання письменниці. Але цим далеко не вичерпується її творчість. В оповіданні "Три долі" відтворені складні глибини жіночої психології. Цікава для сучасників і біографія Марії Віленської, адже це була напрочуд вродлива жінка, яка розбивала серця найвизначнішим чоловікам свого століття. Відомий її бурхливий роман з Пантелеймоном Кулішем, її боготворив Жюль Верн. Ця надзвичайна жінка отримала виняткове право на переклад усіх романів Жюль Верна російською мовою.

У книзі "Три долі: Марко Вовчок в українській, російській та французькій літературі" зібрані найкращі твори письменниці: "Три долі", "Маруся" та деякі інші. Сюди ж входять статті Соломії Павличко про гендерний аналіз творів письменниці, дослідження Віри Агеєвої щодо біографії Марка Вовчка. На розсуд глядачів представлені романтизована біографія Віктора Домонтовича ("Мовчуще божество", уривок з "Романів Куліша"), стаття Миколи Зерова. Як видно з назви книги, мова йдеться і про вплив Марка Вовчка на французьку літературу. Виявляється, повість "Маруся" у Франції витримала більше ста видань. У Парижі книги письменниці продавалися краще ніж твори самого Тургенєва, як свідчить Дж. Етцель. Цілковито відкриваючим у цьому плані буде матеріал французької дослідниці Ксені Кебузинської, яка у травні захищатиме дисертацію на тему "Марко Вовчок у французькій літературі".

Тож, як бачимо, поступово за допомогою проекту "Текст + Контекст" читач зможе ознайомитися з сучасними інтерпретаціями творів української класики. А поки що молодій українській державі треба задуматися над тим, чому досі ми не маємо повних перевидань творів Т. Г. Шевченка, Лесі Українки...

Вікторія Падалко

 
© агенство "Стандарт"