журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ВИДАВНИЧА ХРОНIКА

ТЕМА НОМЕРА: «КАЗКИ I РЕАЛЬНIСТЬ»

СУБ’ЄКТИ РИНКУ

МАРКЕТИНГ

ТЕНДЕНЦІЇ

ТЕХНОЛОГІЇ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

ЦІНИ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №4, 2002

ВИДАВНИЧА ХРОНIКА

«Якими нас прагнете?», чи Гендерні дослідження в Україні

Зміна ролі жінки в суспільстві очевидна. Гуманітарні науки мусять це осмислити. Якщо ранній модернізм початку століття часом називають "війною статей", то зараз йдеться про співіснування, вміння жити разом, адаптацію в культурі зміни становища жінки. Задля того, щоб поговорити про діяльність Київського інституту гендерних досліджень, про літературу з гендерних питань в Україні, ми зустрілися з членкінею цього інституту, головним редактором інтернет-часопису "Виднокола" Вірою Агеєвою.

"КО": Віро Павлівно, як би ви охарактеризували сьогоднішню ситуацію з гендерними дослідженнями в Україні?

В.А.: У Франції та США гендерні студії – дуже серйозна і солідна репрезентативна академічна дисципліна, яка обов'язково представлена в університетських програмах. В Україні ці дослідження розвиваються перш за все в літературознавстві та соціології. Але роботи в цьому напрямку в нас непочатий край. Не треба думати, що "жіночі студії" – це нове явище для України, імпортоване декілька років тому. Українські феміністичні студії ще сто з гаком років тому починала Леся Українка.

"КО": Очевидно, що в Україні літератури з гендерних питань недостатньо. І все ж, які праці вже представлені нашому читачу?

В.А.: Практична відсутність літератури з гендерних досліджень – це сумний факт. На даний момент українською мовою перекладено "Другу стать" Сімони де Бовуар, "Сексуальну політику" Кейт Мілет, минулого року видано збірник статей "Гендер і культура". Марія Зубрицька упорядкувала чудову антологію, в якій містяться уривки праць Юлії Крістьєвої та Елейн Шовалтер. Зараз Київський інститут гендерних досліджень співпрацює з видавництвом "Факт" у проекті "Текст + Контекст", і читач вже може ознайомитися з декількома книгами. Перед сучасними дослідниками стоять такі завдання, як переклад світової класики та актуалізація вже зробленого в Україні. Леся Українка, Ольга Кобилянська, Мілена Рудницька, Наталя Кобринська ще мають бути представлені у гендерному аспекті.

"КО": Наприкінці березня розпочалося видання інтернет-часопису "Виднокола". Цей журнал академічного типу покликаний висвітлювати проблеми, пов'язані із розвитком гендерного паритету та гендерної демократії в суспільстві, аналізувати культурні явища в контексті гендерних стереотипів людства. Які сподівання щодо цього проекту ви плекаєте як головний редактор?

В.А.: Цілком закономірно постала проблема видання журналу, який би консолідував діяльність кількох наукових осередків, що займаються гендерними дослідженнями в Україні. Ідея визрівала кілька років і втілилася в життя завдяки фінансовій підтримці Міжнародного фонду "Відродження". Ми всіх запрошуємо до співпраці і сподіваємося, що "Виднокола" стануть інтегруючим центром для об'єднання молодих дослідників. Адже ні для кого не секрет, що гендерними дослідженнями займаються саме молоді науковці.

"КО": Чиї статті увійшли до першого номера часопису "Виднокола"?

В.А.: Ми розмістили надзвичайно цікаві матеріали Марти Богачевської-Хом'як, Євгенії Кононенко, Ольги Нітапчук, Оксани Забужко, Людмили Таран та інших дослідниць. Якщо ви заглянете в Інтернет за адресою: www.vidnokola.kiev.ua, то зможете детальніше ознайомитися з діяльністю і Київського інституту гендерних досліджень, і журналом "Виднокола".

"КО": Пані Віро, яка ваша думка з приводу жіночих романів та детективів?

В.А.: Примітно, що класиками жанру фентезі на даний момент є жінки, тут вони досить успішно конкурують з авторами-чоловіками. А ще згадаємо, що література, романістика від XVIII століття була однією з галузей діяльності, де жінки могли себе успішно проявити. Якщо говорити про жіночу прозу, то варто згадати Оксану Забужко. Найгучнішим же здобутком у напрямку розкриття жіночої психології останнім часом є творчість Світлани Пиркало. Це розкута і стильна проба пера, досить непоганий початок для молодої авторки. Важливо вже те, що жінки пишуть, виповідають свій власний досвід.

"КО": Звичайно, одна справа – як бачать жіночу психологію жінки, і зовсім інший погляд – з боку чоловіків.

В.А.: Якщо вірити рекламі, то жінка бажає дуже небагато: косметику, одяг і ще дещо. Ймовірно, що все-таки вона хоче чогось іншого, і тут треба послухати її саму. Питання: "Якими нас прагнуть?", "Якими ми прагнемо себе представити?" мають вирішити гендерні студії.

Інтерв'ю провела Вікторія Падалко

 
© агенство "Стандарт"