журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ВИДАВНИЧА ХРОНIКА

ТЕМА НОМЕРА: УСПIХ НА КНИЖКОВОМУ РИНКУ: НЕВИГАДАНI ICТОРIЇ

IСТОРIЯ КНИГИ

ІНФРАСТРУКТУРА

ТЕХНОЛОГІЇ

ТЕНДЕНЦІЇ

ВИСТАВКИ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №3, 2002

IСТОРIЯ КНИГИ

Музей рідкісної книги

Про унікальні ніжинські книги знають в усьому світі

Всім, хто цікавиться історією книги, давніми виданнями різних авторів багатьма мовами світу, книгами, які є справжнім витвором мистецтва, просто необхідно завітати до Музею рідкісної книги, який створено при Бібліотеці Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя. Це найстарше і найбільше зібрання рідкісних книг в Україні.

Створення музею нерозривно зв'язано з історією всієї бібліотеки і заснуванням вузу. В 1820 році, коли відкривали цей навчальний заклад, його перший почесний попечитель граф О. Г. Кушелєв-Безбородько подарував 1877 книг. Ці томи і стали базою, фундаментом бібліотеки. Зараз книгозбірня нараховує близько мільйона книг. До 30-х років ХХ століття вона була найбільшою в Україні, досить сказати, що в ній тоді вже було 120 тис. книг, а у фондах Бібліотеки Київського університету – лише 100 тис. книг. На жаль, в 1934 році рукописи, цінні видання Гоголіани, а також багато раритетних видань було передано до Всенародної бібліотеки України при ВУАН (зараз – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського в м. Києві), деякі книги перейшли до Бібліотеки Київського державного університету імені Тараса Шевченка, і незважаючи на опір працівників вузу та бібліотеки книги було вивезено з Ніжина. Однією з найболючіших втрат був рукописний фонд (201 одиниця), який придбали за кошти професорів, студентів і почесних попечителів вузу.

Рідкісних книг у бібліотеці найбільше в Україні – 200 тис. Фонд рідкісних книг Наукової бібліотеки імені Вернадського сформовано також і з книг цієї бібліотеки. В музеї є більш ніж 200 автографів різних людей, був і автограф Наполеона III, на жаль, ця книга не збереглася. Є унікальні книги грецькою мовою, латинською, німецькою, французькою мовами; англійською менше, оскільки вона не була такою популярною до ХХ століття. Лише полоніка нараховує близько 1 тис. книг, з яких 6 книг відносяться до ХVI століття.

Оскільки бібліотека найстаріша і має такий стародавній фонд книг, то ще в 30-х роках XX століття колектив Ніжинського державного педагогічного інституту імені Миколи Гоголя та співробітники бібліотеки думали про створення "Музею старої книги". Всі ми знаємо, який нелегкий був передвоєнний період в історії нашої країни, тому тоді ця ідея не здійснилася. Лише в другій половині 80-х років за ініціативи, фінансової та моральної підтримки з боку тодішнього ректора академіка Ф. С. Арвата було організовано сучасний "Музей рідкісної книги".

Зараз фонд музею нараховує більше 2 тис. книг і час від часу поповнюється за рахунок подарунків із близького і далекого зарубіжжя. Музей відвідали делегації з багатьох країн світу. Доктор А. Лисий, який очолює фундацію Івана Багряного в США, штат Міннесота, подарував музею близько 500 книг, що видані в Америці українською мовою, серед яких – "Історія України-Русі" Грушевського, твори Шевченка (в 14 томах), твори Леся Українки (у 8 томах). Крім того, він привозить ще й гуманітарну медичну допомогу, тому що сам є президентом Асоціації лікарів США, досить заможною людиною і навіть має у власній квартирі музей українського мистецтва.

Серед зібрання музею є справді унікальні книги, наприклад, розкішне видання "Изборник Великого князя Святослава Ярославовича", здійснене у 1880 році, над яким працював усе життя Осип Бодянський, відомий письменник, поет, філолог і історик, який завідував кафедрою слов'яно-

знавства і знав 14 слов'янських мов і діалектів. Він грунтовно досліджував Історію "Изборника": князь Святослав привіз цю книгу із Болгарії у Київ, київські монахи зробили переклад з грецької на тодішню літературну мову Давньої Русі, а вже Осип Бодянський звірив текст із рукописами в інших бібліотеках світу і лише потім видав. Це своєрідна мініатюрна енциклопедія давнини.

В Ніжині провів свої дитячі роки відомий церковний діяч і письменник Стефан Яворський, книга якого "Камень веры" (релігійного характеру, видана в 1727 році, є і друге видання 1730 року) теж є серед експонатів музею. Цікаво, що Стефан Яворський на власні кошти збудував у Ніжині Благовіщенський монастир, який зараз діючий, і втілив у життя свої мрії про відкриття духовного релігійного закладу в місті. Крім цього він подарував монастирю свою бібліотеку (185 книг), але монахи, на жаль, не відзначалися ученістю, і всі книги так і залишилися в бочках, в яких були привезені, вони навіть не відкривалися. Потім наступний високоосвічений настоятель, коли переїжджав у Харків, перевіз із собою значну частину цієї бібліотеки. Частина ж залишилися і після революції була передана в Чернігівський архів. В 1926 році проф. Рязанов звертався туди, щоб фонди повернули до Ніжина, але рукописи і книги так і не були повернуті.

В експозиції представлено українські літописи, зокрема "Летопись событий юго-западной России в XVII веке /сост. С. Величко, бывший канцелярист канцелярии войска запорожского" (1848), "Летопись Самовидца" (1878). Є багато книжок, які розповідають нам про давню вітчизняну історію, це й "История Малой России" Д. Бантиш-Каменського (1822), і п'ятитомник

М. Маркевича "История Малороссии" (1842), і "Записки о Южной России" П. Куліша у 2-х томах (1856-1857), й "Исторические монографии и исследования" М. Костомарова (1868).

Тут можна побачити чимало прижиттєвих видань українських діячів культури і науковців, багато унікальних видань творів наших письменників: Г. Сковороди, І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського,

Г. Квітки-Основ'яненка, Т. Шевченка, Марка Вовчка, П. Грабовського,

М. Драгоманова, Олени Пчілки, Лесі Українки, М. Коцюбинського, І. Франка й інших. Особливо дбайливо музей ставиться до книг відомих письменників, які походять з Ніжина, наприклад, випускника ніжинського навчального закладу Є. Гребінки (є перше видання його повісті російською мовою "Нежинский полковник Иван Золотаренко").

Гордістю музею є експозиція книг кириличного друку, в якій є книга Петра Могили, засновника Києво-Могилянської академії, "Православное исповедание веры" (1696), що відноситься до доби українського бароко.

Серед раритетів світової літератури можна виділити знамениту "Французьку енциклопедію" у 35 томах (і 11 ілюстрованих додатків), яку видав Д. Дідро з однодумцями в 1751 році. Є багато книг європейських авторів, у тому числі п'єси Мольєра (1670) французькою мовою, анекдоти солдатів римської імперії 1704 року й інші стародруки. Музей має колекцію палеотипів (всього 158 томів) – книжок грецькою та латинською мовами філософського, релігійного, історичного і філологічного характеру першої половини XVI століття, найстарші з них – твори Платона грецькою мовою 1513 і 1517 рр. видання. Справа в тому, що греки жили в Ніжині з давніх часів, тут вони мали школу, коли ж перемістилися на південь України в зв'язку з завоюванням Росією цих зон, то залишили свою бібліотеку, яка перейшла до фондів у 1898 році. Крім цього, є твори Плутарха, Аристофана, Горація, Феокріта та інших античних авторів. Сучасним видавцям слід було б повчитися, як професіонали випускали ці книги, кожна з яких – справжній витвір мистецтва, який чудово зберігся протягом близько півтисячі років, до наших часів.

Цікавими є книги з навчальної літератури давнини. Варто подивитися, що вивчали учні декілька століть тому. Тут є "Букварь, изготовленный монахом Кореоном для обучения царевича Алексея Петровича в 1699 году", один із перших підручників з математики "Арифметика" Л. Магницького (1704), "География региональная" Б. Вареніуса (1718), підручники для початкової школи

К. Д. Ушинського "Детский мир. Хрестоматия" (1902), "Родное слово" (1908) тощо.

Увага відвідувачів приковується і до літератури з богослов'я, історії християнства. В музеї можна побачити унікальні видання: Біблія грецькою мовою XVIII ст., "Скрижаль" (1652) й інші. Є й книга Мартина Лютера, засновника німецької літературної мови і протестантизму, видана у XVII ст., примірників якої навіть в Німеччині, на батьківщині автора, залишилися одиниці.

Музей часто відвідують науковці з країн близького та далекого зарубіжжя, представники української діаспори. Скарби, що знаходяться в ніжинському Музеї рідкісної книги, справді заслуговують на таку увагу з боку не лише науковців, але й усіх, хто любить і поважає книгу і знання.

Дякуємо за надання матеріалу завідувачу музею рідкісної книги, кандидату історичних наук доценту Івану Костенку

Леся Костів

 
© агенство "Стандарт"