журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

ТЕНДЕНЦІЇ 2002

КНИГА I РИНОК

ЦІНИ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №1, 2002

ТЕНДЕНЦІЇ 2002

Шляхи популяризації української книги – які вони?

Ні для кого не секрет, що український книжковий ринок перебуває під певним тиском російськомовної літератури, але безвихідних ситуацій не буває. До того ж в Росії нещодавно відбулися досить неприємні для книговидавців події, пов'язані зі змінами законодавства, так що саме зараз настав сприятливий момент, щоб розвивати свою видавничу справу. Про можливості зрушень у цьому напрямку на краще ми проконсультувалися у Костянтина Родика, Володимира Даниленка та Віталія Капранова – людей, які небайдужі до долі україномовної книги.

Видання української книги пов'язане з безліччю проблем: ненормальне нормативне поле, невироблена новітня система книгопоширення та інше. Та врешті-решт, все замикається на людині, яка безумовно повинна бути впевнена в якості товару, відчувати потребу в його покупці.

Можливо, поради Костянтина Родика щодо того, як уникнути проблеми непопулярності україномовної літератури, стануть у пригоді вітчизняним видавцям та книгорозповсюджувачам. Отже, для того щоб конкретна людина відчувала, що те, що вона бачить в книжковому магазині, їй потрібно не тільки для того, щоб прочитати, але й щоб не виглядати сірою мишею в очах знайомих, необхідна реклама. Тому ж самому продавцю з ятки невигідно викладати на прилавок книгу, яка нікому не відома. Вихід є – бажано створити в Україні таку іміджеву гру, щоб україномовна література була "на слуху". До речі, саме для іміджевої підтримки вітчизняної книги і створювалася газета "Книжник-ревю". Видання спрямоване на те, щоб зорієнтувати читача на книжковому ринку, і вирізняється своїм рецензійним спрямуванням, а це – й інтерв'ю з творцями книги: автором, видавцями. На думку Костянтина Родика, має існувати весь спектр книжної періодики, який би підтримував різну аудиторію.

Уже три роки існує заснований газетою "Книжник-ревю" конкурс "Книга року", який являє собою рейтингування книжного асортименту за різними номінаціями. Тож і за допомогою цього та інших конкурсів – "Коронація слова", "Золотий Бабай" – можна змінити ситуацію з українською книгою. А розклад нині такий, що російські детективи конкурують між собою, а вся україномовна література зосереджена на окремих ятках. Проблема полягає в тому, як українську книгу витягнути з тієї лакуни, в яку загнала її свідомість нашого співвітчизника. Бо інакше Кононович не зможе конкурувати на рівних із тією ж самою Мариніною.

Надзвичайно ефективною є реклама по телебаченню. Але вона занадто дорого коштує. Зараз вітчизняні директори і головні редактори телевізійних програм та поважних періодичних видань розглядають книгу так само, як будь-який інший продукт виробництва. Та українські видавці не мають таких обігових коштів, як фірми-виробники "Корона" чи AVON. У Росії, на відміну від ситуації в нашій країні, існує диференціація рекламних розцінок на товари загального попиту та книги. Жодної з тиражних газет нашої близької сусідки не можна уявити без реклами літературних новинок. В Україні, мабуть, немає такої газети, окрім спеціалізованих, у якій би був закон: номер не може вийти без рецензії. Така сама ситуація склалася і з телепрограмами, – одразу ж виникає питання про те, хто буде оплачувати.

До речі, цікавий вихід знайшло харківське видавництво "Фоліо", яке співпрацює з декількома відомими авторами масового жанру. За домовленістю канал "1+1" займається рекламою їхніх книг, взамін "Фоліо" уступає телекомпанії права на екранізацію творів. Робота над створенням серіалів вже почалася.

Хтось сказав, що реклама – двигун торгівлі (чи то прогресу). Це твердження давно перевірено світовим досвідом і стало аксіомою. Невже тільки ми сумніваємося в його справедливості?

На думку письменника Володимира Даниленка, організатора Всеукраїнського конкурсу романів та кіносценаріїв "Коронація слова", пошук механізмів надходження книг нашому читачеві є найголовнішим завданням вітчизняних книговидавців, які хочуть випускати сучасну українську літературу. Найуніверсальнішим способом Володимир Даниленко вважає доставку творів поштою або через свою аналогічну автономну систему. Для цього в процесі роботи необхідно створити базу даних потенційних читачів української книги. За таким принципом, наприклад, функціонує "Клуб сімейного дозвілля", створений на базі "Єшко".

У директора "Продюсерської агенції "Зелений пес" Віталія Капранова є свій рецепт популяризації україномовної книги.

По-перше, це Національний конкурс гостросюжетного українського роману "Золотий Бабай", який проводився вже вдруге і є досить ефективним рушієм процесу створення творів масової української літератури.

По-друге, це каталог "Книгоноша". Він існує в друкованому та електронному варіантах. Спочатку в каталозі було не більше трьох сотень назв книг, тепер їх вже тисяча. А клієнтів нараховується близько десяти тисяч. До речі, твори серії "Золотий Бабай" входять у десятку найбільш продаваних книг, а конкурувати їм доводиться з "Правилами дорожнього руху", "Конструюванням жіночого одягу" та "Шию і вишиваю".

Серед видавців склався такий міф: наші люди настільки зубожіли, що купляють літературу переважно прикладного характеру. Віталій Капранов це заперечує, бо зі свого досвіду знає, що художня література майже на рівних конкурує з книгами "про вирощування овочів та фруктів".

Ще одним із механізмів популяризації української літератури "Продюсерською агенцією "Зелений пес" є видання "Роман-газети". Пам'ятаю, подібне видання вже існувало, але досить давно, тепер його відновлено. Вже вийшов перший номер журналу, продано 4 тис. примірників, а коштує він всього 2 гривні. Щодо структури цього періодичного видання, то, наприклад, в номерах 1 та 2 опубліковані романи, а на "хвіст" чіпляються оповідання з "Кобзаря 2000" Братів Капранових. До речі, друк в кінці однієї книги буквально декількох розділів іншої є дуже ефективним рекламним механізмом – на собі відчула.

З усього вищесказаного можна зробити деякі висновки щодо системи дій, які мають велике значення для розвитку української книги, а це – літературні конкурси; існування друкованих та електронних каталогів, за якими можна замовити літературу поштою; функціонування широкого спектру книжної періодики; реклама у засобах масової інформації; законодавчий базис, направлений на захист та розвиток ринку української книги.

Підготувала Вікторія Падалко

 
© агенство "Стандарт"