журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

ТЕНДЕНЦІЇ 2002

КНИГА I РИНОК

ЦІНИ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №1, 2002

ТЕНДЕНЦІЇ 2002

Чи прорве російську «блокаду» україномовна книга?

"Коронація слова" виводить сучасну українську літературу з "філологічного гетто"

В Україні вдруге відбувся Всеукраїнський конкурс романів та кіносценаріїв "Коронація слова". Урочиста церемонія нагородження його лауреатів проходила в Палаці мистецтв "Український дім". Про цьогорічні результати конкурсу та про літературну ситуацію в нашій країні ми розмовляли з автором проекту письменником Володимиром Даниленком.

"Книжковий огляд": Володимире, що собою являє сучасний літературний процес в Україні?

Володимир Даниленко: Звичайно, літературний процес не може бути однорідним. В Україні ж він ще й має свою національну специфіку, яка полягає в тому, що наше суспільство не має загальновизначеної ієрархії культурних цінностей. І в політичному, і в літературному сенсі українська спільнота роздрібнена за кланами, кожен з яких має свою шкалу цінностей та кумирів. Тільки ринок може створити загальновизнаних авторитетів. Українська ж література у власній країні не є продуктом ринкових відносин. Сучасні письменники відомі переважно в літературних колах. Можна сказати, що наша література замкнута в "філологічному гетто" і незнана масами.

"КО": Якщо навіть в нашій державі мало хто з широкого загалу знає сучасну українську книгу, чи відомі наші письменники за кордоном?

В.Д.: На Заході Україна заявила про себе іменами братів Клічко та Павла Лазаренка, корупцією і футболом. Про існування української літератури там нічого не відомо. Наші письменники друкуються за кордоном швидше для задоволення власних амбіцій. Ні про яку розкрутку на Заході і навіть в Росії мова поки що не йде. Якщо іноземці і знайомляться з українськими творами, то це для них швидше можливість дізнатися про незнаного творця невідомої країни. Взагалі слов'янські письменники мало відомі в світі, окрім Мілорада Павича.

"КО": Українці не можуть чи не хочуть знати свою літературу?

В.Д.: Населення в нашій країні досить неоднорідне і поділяється на українців та "совків", причому представники останніх володіють основним українським капіталом; і саме "совків", мабуть, більшість. Вони переконані, що українською мовою твори читати ніхто не буде, а значить, в них не варто вкладати кошти. Якби в Україні з'явилося десяток Достоєвських, які б писали українською, "совок" би їх не визнав. Україна все ще залишається російською культурною провінцією.

"КО": Яку мету ви переслідуєте, проводячи конкурс "Коронація слова"?

В.Д.: Оскільки замовників-читачів на сучасну українську літературу майже не існує, письменникам немає для кого писати, бо вони не матимуть ні моральної, ні матеріальної винагороди за свою працю. Мета "Коронації слова" – стимулювати попит на сучасну прозу. Адже, наприклад, роман є дзеркалом нації, показником її зрілості, у ньому синтезуються емоції пережитого досвіду окремої людини, накладені на духовні здобутки нації. Якщо конкурс протриває п'ять років, будуть опубліковані п'ятдесят романів. Отже, з'являться півсотні авторів, які зможуть протистояти експансії російської літератури на українському ринку. Тобто "Коронація слова" працює над створенням іміджу письменника, ми даємо митцю гроші, славу, усвідомлення необхідності суспільству.

"КО": Ми знаємо про умови конкурсу, а якою ж є схема його проведення?

В.Д.: У конкурсі можуть брати участь тексти тільки українською мовою, це романи та кіносценарії. Отримана кореспонденція з творами реєструється і вводиться в базу даних. Таким чином формується об'єм літератури, яка пройде перевірку експертів. Цікаво, що найбільш активні автори з Києва, Львівської, Дніпропетровської, Харківської, Вінницької областей, Донбасу, рідше – з півдня України (Криму, Одеської та Херсонської областей). Цього року з 849 допущених творів було відібрано 15 кращих. Вони були передані журі, яке на даний момент складається з таких особистостей, як письменник Віктор Женченко, літературний критик Інна Долженкова, головний редактор львівського видавництва "Кальварія" Петро Мацкевич, головний призер "Коронації слова" 2000 року в жанрі роману Алла Сєрова, голова журі – письменниця Софія Майданська.

"КО": Як проводилося визначення найкращих творів?

В.Д.: Звичайно, відбиралися твори, які можуть зацікавити масового читача. Оцінювалися вони кожним членом журі за п'ятнадцятибальною шкалою. За допомогою зведеної таблиці підсумовувалися бали кожного роману, і таким чином визначалися переможці. Є три призових місця, гонорар за перше становить 18 тис. гривень, за друге – 6 тис. гривень і за третє – 4 тис. гривень, також ще сім лауреатів отримають заохочувальні премії.

За 2001 рік найкращим визнаний шпигунський роман "Елементал" киянина Василя Шкляра, друге місце посів соціально-психологічний роман "Репетитор" Ганни Хоми зі Львова, третє – історичний роман "Охоронець" Сергія Онищенка з Києва. Всього будуть видані твори п'ятнадцяти учасників конкурсу із серійним знаком "Коронація слова", але тільки десятьом призначені грошові премії. У 2000 році також було відібрано десять кращих. Вже зараз за одним із сценаріїв, "Експеримент" Олександра Жовна (Кіровоградська область), Роман Балаян знімає фільм.

"КО": Які відмінності у проведенні конкурсу 2001 року від торішнього?

В.Д.: По-перше, це зміни в експертному складі, адже надзвичайно багато залежить саме від смаків цих людей. Журі цього року очолює інша людина, і тепер до його складу входитиме минулорічний переможець, зараз це Алла Сєрова. По-друге, ми зрозуміли переваги співпраці у плані рекламної кампанії, оформлення серії книг з одним видавництвом, замість шістьох. Публікувати наші романи буде львівська "Кальварія".

"КО": Ну добре, а що ж далі?

В.Д.: Маю надію, що конкурс "Коронація слова" стане щорічним. Звичайно, було б добре видавати значно більшу кількість книг. Якби було опубліковано п'ятдесят романів цього року, п'ятдесят минулого, українська література стала би зовсім іншою. Зараз же треба працювати над удосконаленням механізму доставки книг потенційному читачу.

"КО": Що тут казати, ідея прорвати блокаду російської книги на нашому ринку є благородною і потребує підтримки, без якої ми не віднайдемо такі таланти, як Алла Сєрова, Василь Шкляр, Ганна Хома, Сергій Онищенко та інші автори.

Інтерв'ю провела Вікторія Падалко

 
© агенство "Стандарт"