журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
10 НАЙВАЖЛИВІШИХ ПОДІЙ КНИЖКОВОГО РИНКУ 2001 р.

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

ТЕНДЕНЦІЇ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

ІНФРАСТРУКТУРА

РИНОК РУКОПИСІВ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №12, 2001

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

Письменник у пошуках самого себе

Відіадхар Найпаул (1932 р.н.) – один з найвизначніших та найоригінальніших сучасних письменників. У Великій Британії, де він живе, ще далекого 1971 року йому було присуджено престижну премію Букер (за нього подали свої голоси, серед інших, Сол Беллоу, Джон Фаулз та леді Антонія Фрейзер). Та ось через 30 років його знайшла і Нобелівська премія.

Найпаул – за походженням індієць, за народженням тринідадець, за громадянством британець. Він мав нагоду жити у всіх трьох суспільствах і отримав від них гіркі враження: Індія – немита, Тринідад – неграмотний, Англія – інтелектуальний та культурний банкрот.

Принаймні кожна з них є посередньою країною. Хоча свої рідні землі він критикує не більше, ніж будь-які інші. За своїми поглядами він міг би стати виразником інтересів, таким собі прапороносцем країн третього світу, однак він не є прихильником якої б то не було організації. Він настільки ж цинічний до націй, які лише з'являються, як і до тих, що вмирають.

Але про що б він не говорив – чи то про політику, чи про літературу, а чи про повсякденне життя, то завжди розбавляє свій цинізм багатим і, сказати б, п'янким почуттям гумору. Він володіє глибоким заразливим сміхом, зазвичай спрямованим супроти самого себе.

Найпаул – людина, розщеплена власними суперечностями. "Найважчим у житті, – каже він, – було жити у Тринідаді. Що за кубло божевільних! Ви бачили, щоб де-небудь на Землі серйозний письменник вийшов із такого кубла божевільних?" У Тринідаді, та й куди б він не поїхав, то завжди почував себе ізгоєм. Оце його відчуження було джерелом не тільки нездоров'я, але й витоками його мистецтва. Коли він уперше відвідав Індію, то несподівано і також вперше відчув себе членом більшості. Кожен виглядав схожим на нього, і це його вразило. "Це навіть породжувало схильність до того, аби бути іншим, ніж інші", – стверджує цьогорічний нобеліант.

Ось ця "відмінність" і є визначальною в його зовнішності та й взагалі в усій його постаті – він виглядає індійцем, тоді як його вбрання та образ мислення належать вихованому англійському джентльменові – і це проникає глибоко у його характер та твори. Як каже його друг Поль Зеру, американський прозаїк, який живе у Лондоні, "традиція Найпаула розпочинається з нього". Хоча критики й порівнювали його твори з романами Конрада, Гріна, Форстера та інших, він єдиний в своєму роді. Він – виходець із колонії, який пише про імперію – після її занепаду та падіння. Крім того він, як зазначає Зеру, "справжня людина пера, справжній письменник – на зразок Едмунда Вільсона або В.С. Причет – в уяві якого постає ціле суспільство, ще він його невідступно переслідує".

Найголовніші твори В.С. Найпаула: "Будинок для пана Бісваса", "Шлях у світ".

Підготував Чак Лу

 
© агенство "Стандарт"