журналы подразделения новости подписка контакты home

архив
2001 год
2002 год
2003 год
2004 год
рубрики
10 НАЙВАЖЛИВІШИХ ПОДІЙ КНИЖКОВОГО РИНКУ 2001 р.

ВИДАВНИЧЕ ЖИТТЯ

ТЕНДЕНЦІЇ

ЛIТЕРАТУРНА ВIТАЛЬНЯ

ІНФРАСТРУКТУРА

РИНОК РУКОПИСІВ

гостям
Агентство "Стандарт" предлагает вам подписаться на экномические журналы – лидеры в своей области.
























"Книжковий огляд" – №12, 2001

10 НАЙВАЖЛИВІШИХ ПОДІЙ КНИЖКОВОГО РИНКУ 2001 р.

Київські книжкові ярмарки пройшли під гаслом: «Незбагненно»

У другій половині серпня в Києві відбулось дві міжнародних книжкових виставки.

Чому саме зараз, наприкінці грудня, ми вирішили згадати про них? Аби вкотре, з сумом, констатувати: кияни не вміють проводити книжкових форумів гідного рівня. На жаль. Є амбіції, гучні заяви, куценька реклама... і, як наслідок, порожні зали і напівпорожні стенди.

Власне, ми планували докладніше висвітлити події і цих подій, зокрема, такий аспект – "виставка-ярмарок як маркетинговий інструмент". Але як знайти орхідею в темній кімнаті, коли її там немає? Організатори нібито й готувались, витративши, певно, немалі кошти, та врешті-решт виставкові зали не побачили тих людей, що без них будь-який млинець сходить нанівець – книгорозповсюджувачів, представників бібліотек, книгарень тощо.

Виникає низка питань без відповідей. Найтривіальніше – яким "планом Барбаросса" пояснити проведення таких акцій у такий час? Виявляється, звичайнісінькою тяганиною ковдри. На наших очах розгорнувся черговий перерозподіл пирога, в якому взяли участь чільні постаті з кількох асоціацій та державних установ, пов'язаних з книговиданням. Треба було чути, які пишні промови лунали на відкритті цих ярмарків, а самі вони, на жаль, залишили не найкраще враження.

Кажуть, за одного битого двох небитих дають. Але це, здається, не стосується героїв нашої сумної історії: вкотре було зігноровано найсерйозніший момент психотехнології при підготовці подібних заходів, а саме – рекламу. Ще рік тому один із найбільших ентузіастів нашого книжкового ринку головний редактор видавництва "Факт" Леонід Фінкельштейн стверджував: "Реклама – це серйозно! Завдяки рекламі з'являються й обізнаність, і популярність, і торгівля, і "Twiks", і... книжкові ярмарки". Чи хтось прислухався? Де там... Того року йшла – замість нормальної підготовчої роботи – якась таємна боротьба зі львівським Форумом, нині це возькання перенеслось на київські ландшафти. Як тоді, так і тепер пальців однієї руки буде забагато, щоб перерахувати рекламні заходи організаторів: здається, кілька повідомлень по ТБ та радіо; листівки, що вручались біля станції метро "Республіканський стадіон" (чому лише там? – чергове питання); декілька повідомлень у пресі... Хочеться запитати ще: чому на весь Київ висіло лише дві афіші (по одній – на кожен ярмарок): біля Українського дому та біля ресторану "Ростик's"? Чому, зрештою, не було як слід задіяно FM-станції та канали ТБ? Відповідь одна: незбагненно!

Анатолій Лучка

 
© агенство "Стандарт"